ТАРУВАННЯ ТЯГОВОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО ДИНАМОГРАФА 2 страница

4.10.Дійсні значення характеристик записати у вигляді:

Р_д=Р_ceрm_p_;

g_д= g_cep m_g; (10)

A_д=A_ce_рm_А.

5.Зміст звіту

5.1.Зміст лабораторної роботи.

5.2.Схема твердоміра, дослідні діаграми.

5.3.Формули і необхідні розрахунки.

5.4.Подати таблиці 3 і 4.

5.5.Висновки про отримані результати.

Р Р 6

Y_A

4

O О P_Y

8

2

h_A

5 D A

h_B

1

3

C B

h

7

h_x

А)

Рис.4. Твердомір: а) схема твердоміра в) загальний вигляд

Питання для самоконтролю

1.Які показники механічних властивостей грунту ви знаєте ? Дати їх визначення.

2.Дати визначення коефіцієнта об’ємного зминання грунту.

3.Від чого залежить значення коефіцієнта об’ємного зминання грунту?

4.Пояснити принцип роботи твердоміра.

Лабораторна робота №3

ВИЗНАЧЕННЯ КУТІВ ПРИРОДНОГО ВІДКОСУ НАСИПАННЯ І ЗСИПАННЯ С.-Г. МАТЕРІАЛІВ

1.Мета роботи.Експериментальне дослідження кутів природнього відкосу для різних сільськогосподарських матеріалів.

Тривалість заняття –2 год.

2.Зміст роботи – визначити кути природного відкосу зсипання і насипання досліджуваних матеріалів.

3.Обладнання.Прилад для визначення кутів природного відкосу с.-г. матеріалів, досліджуваний матеріал, транспортир.

Місце проведення заняття – кафедра с.-г. машин, аудиторія

№ 38.

Загальні відомості

Від рухливості матеріалів залежить кут природного відкосу.

Кут природного відкосу – це кут між твірною конуса (лінія природного скосу АВ або ВС) вільно насипаного матеріалу і горизонтальною площиною АСДР, іншими словами - це кут, при якому матеріал зберігає максимальну рівновагу.

Цей кут тим більший, чим менша рухливість матеріалів. Для сипучих матеріалів кут природного відкосу рівний куту внутрішнього тертя _в.т., або дещо менший від нього: _в.т.

Кут природного відкосу визначають дослідним шляхом з допомогою спеціального приладу.

На рис.5. подана схема приладу для визначення кутів зсипання і насипання.

Сам прилад виготовлений у вигляді ємності з горизонтальною перегородкою по середині. Перегородка розділяє ємкість на дві камери: верхню і нижню. Вона також містить отвір 6, що перекривається заслінкою 2. Передня стінка приладу прозора. У верхню камеру приладу при закритому отворі заслінкою 2, насипається матеріал до певної висоти h₂_.Після чого заслінка висувається і частина матеріалу, що знаходиться над отвором, зсипається і падає на дно нижньої камери. Насипання с.-г. матеріалу в приладі здійснюється з певної висоти h_1. Внаслідок цього утворюється два природніх відкоси: один насипання – кут нахилу _н, другий зсипання – кут нахилу _з. Для вимірювання цих кутів на стінці приладу у верхній і нижній камерах є шкали з поділками в градусах.

Із зростанням вологості матеріалів кути _ні _ззростають.

Таблиця 5

Кути природного відкосу рослинних матеріалів

Матеріал	Кут природного відкосу, грд.
при насипанні, _н	при зсипанні, _з
Зерно	Пшениця	24-26	34-36
Рис	27-34	30-38
Кукурудза	23-27	33-37
Насіння	Буряк	34-38	42-50
Трава	18-19	25-27
Льон	17-18	23-25

5

E В _з

4

Д

С

Р А _н

Рис.5. Прилад для визначення кутів природнього відкосу:

1-верхня камера; 2-заслінка; 3-досліджуваний матеріал; 4-насипний матеріал; 5-нижня камера; 6-отвір.

Для зв’язаних матеріалів твірна поверхня конуса не прямолінійна, внаслідок чого визначають середній кут природного відкосу. Цей кут більший від кута внутрішнього тертя і залежить від способу формування відкосу насипання або зсипання.

4.Послідовність виконання лабораторної роботи.

4.1.У верхню камеру приладу при закритому отворі заслінкою 2 насипається матеріал до певної висоти h₂_.

4.2.Відкрити заслінку і частина матеріалу, що знаходиться над отвором, висипиться на дно нижньої камери.

4.3.Заміряти кути природного відкосу насипання _н і зсипання _з.

4.4.Визначити в тій же послідовності _н.іі _з.ідля різних висот h₂ насипного матеріалу, отримати середнє арифметичне значення _н.срі _з.ср.

4.5.Підрахувати середньоквадратичну величину похибки вимірювань – m (похибка приладу):

m_н= ; m_з= , (11)

де - відхилення від середньої величини _н.срі _з.ср.

= _н.ср- _н.і; _н.ср= _н.і/n, (12)

_з.і.= _з.ср- _з.і; _з.ср= з_.і/n,

де n –кількість повторностей.

4.6.Підрахувати межі коливань дійсного значення відносно середньоарифметичної величини – М (похибка досліду).

М_н= ; М_з= . (13)

4.7.Отримані результати записуємо в табл. 6.

Таблиця 6

Значення кутів насипання і зсипання

Кількість дослідів Значення кутів, град. Відхилення від середнього зна-чення ² _з.і.²

насипання, _н зсипання, _з _з.і.

..

n

8.Перевіряємо достовірність кожної виміряної величини за умовою:

_н.ср+ m_н> _н.і> _н.ср- m_н; (14)

_з.ср+ m_з> з.і> _з.ср- m_з.

Якщо значення окремих величин _н.іі _з.іне відповідають цій умові, їх відкидають, а для даних, що залишились знову здійснюють підрахунок. Такий розрахунок і вибраковування окремих результатів дослідів проводять до тих пір, поки всі результати дослідів не будуть задовільняти умову.

Результати записати в наступному вигляді:

_н.д= _н.ср М_н; (15)

_з.д= _з.ср М_з.

4.9.Результати дослідів записуємо в табл.7.

Таблиця 7

Результати дослідів

К-сть повто-рень, n Середнє значення кутів природного відкосу, град. Похибка приладу Похибка досліду

_н _з m_н m_з М_н М_з

Досліджувані матеріали: 1.______________________________

2.______________________________

5.Зміст звіту

5.1.Зміст лабораторної роботи.

5.2.Схема приладу.

5.3.Формули і необхідні розрахунки.

5.4.Таблиці 6 і 7.

5.5.Висновки про отримані результати.

Питання для самоконтролю

1.Дати визначення кута природного відкосу.

2.Від чого залежить значення кута природного відкосу?

3.Як вологість впливає на сипучість с.-г.матеріалів?

Лабораторна робота №4

ВИЗНАЧЕННЯ ЗУСИЛЛЯ РІЗАННЯ РОСЛИННИХ МАТЕРІАЛІВ

1.Мета роботи. Експериментальне визначення умов різання рослинних матеріалів.

Тривалість заняття – 2 год.

2.Зміст роботи – визначити зусилля різання рослинних матеріалів (згідно з завданням).

3.Обладнання,матеріали та інструменти.

Прилад для визначення зусилля різання рослинних матеріалів, досліджуваний матеріал, транспортир.

Місце проведення заняття – кафедра с.-г.машин,аудиторія №38.

Загальні відомості

При виконанні сільськогосподарськими машинами технологічних процесів з обробітку і видозмінення матеріалів часто має місце деформація зсуву, тобто переміщення будь-яких елементів матеріалу відносно сусідніх елементів. Такі переміщення відбуваються під дією дотичних напруг, причому у тих випадках, коли діють лише дотичні напруги. Коли напруги досягнуть певної величини, матеріал буде зрізаний.

Зусилля різання рослинних матеріалів можна визначити дослідним шляхом за допомогою приладу маятникового типу.

Прилад (рис.6) складається з платформи 1, яка встановлюється на горизонтальній площині, затискача 2 (кріпиться до платформи), в якому кріплять досліджуваний зразок рослинного матеріалу 3. До платформи кріпиться станина 4, у верхній частині якої закріплений транспортир 5 і копр маятникового типу 6. На штанзі копра закріплений тягарець 7 масою 5 кг, положення якого можна зміщувати відносно центра обертання. В нижній частині штанги кріпиться сегмент 8, за допомогою якого здійснюється зріз рослинних матеріалів.

Зрізання рослин різальним апаратом відбувається за принципом ножниць, різальну пару в цьому процесі утворюють сегмент і протирізальна пластина. У кожному випадку різання, частина потенціальної енергії різального апарата витрачається на виконання роботи різання (деформації) рослинного матеріалу, а також на подолання тертя між тертьовими поверхнями.