III. Отримання та властивості солей
Дослід 3.1. Одержання нерозчинної солі взаємодією водних розчинів солей.
У трьох пробірках випробувати дію розчинів: натрій хлориду на аргентум нітрат, натрій сульфату на барій хлорид, кальцій хлориду на натрій карбонат. Пояснити спостереження і написати рівняння реакцій.
Контрольні питання та вправи
1. Які з перелічених речовин реагують з калій гідроксидом: магній гідроксид, алюміній гідроксид, цинк оксид, ферум (III) гідроксид, барій гідроксид? Написати рівняння відповідних реакцій.
2. Які з вказаних сполук будуть попарно взаємодіяти: дифосфор пентоксид, натрій гідроксид, цинк оксид, аргентум нітрат, натрій карбонат, калій хлорид, хром (III) гідроксид, сульфатна кислота? Скласти рівняння відповідних реакцій.
3. Представити структури наступних речовин: барій гідрокарбонату, алюміній гідроксиду хлориду, ферум (III) нітрату, хром (III) гідроксиду сульфату, ферум (II) гідрогенсульфату, цинк гідроксиду сульфату, алюміній дигідрогенфосфату, ферум (III) гідроксиду карбонату, хром (ІІІ) гідрогенсульфату, кальцій фосфату, кальцій триоксосилікату, ферум (II) гідроксиду нітрату.
4. Скласти рівняння реакцій отримання усіма можливими способами наступних солей: купрум (II) сульфату, натрій нітрату, кальцій карбонату.
5. Змінюючи співвідношення реагуючих речовин за реакцією взаємодії кальцій гідроксиду з фосфатною кислотою, отримати кислу, основну та середню сіль.
6. Скласти рівняння реакцій отримання вказаних нижче солей: натрій гідрогенфосфату, барій гідрогенсульфату, алюміній дигідроксиду хлориду, хром (III) гідроксиду нітрату. Як перетворити ці солі в середні? Написати рівняння відповідних реакцій.
7. Скласти рівняння, за допомогою яких можна здійснити наступні перетворення:
а) Fe(OH)3 
Fe2О3 Fе FеСl3 Fе(NO3)3
б) Р Р2O5 Н3РO4 Са3(РO4)2 Са(Н2PO4)2 Са3(РO4)2
в) Сu(ОН)2 СuО Сu СuSO4 Сu(NO3)2
г) Са(НСO3) СаСO3 СаО СаСl2 СаСO3
д) Аl2O3 КAlО2 Аl(OН)3 Аl(ОН)SO4 Аl2(SO4)3 Al Al(NO3)3
Література:
1. Скопенко В.В., Григор'єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – 152 с.
2. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия: Учебник для химико-технологических вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1988. – С. 237-252.
Лабораторна робота №3
“Реакції іонного обміну між розчинами електролітів.”
Мета: закріпити знання та вміння по темі “Іонні рівняння”.
Обладнання та реактиви: штатив з пробірками, розчини Na2CO3, BaCL2, CaCO3, ZnSO4, CuSO4, Fe2(SO4)3 , H2SO4 та HCl, NaOH, фенолфталеїн.
Теоретичні відомості
Усі хімічні процеси у водних розчинах електролітів, відбуваються на основі теорії електролітичної дисоціації. Теорія була запропонована шведським вченим Сванте Арреніусом у 1887 році. ТЕД містить три основні положення: