Компоненти готовності педагога до інноваційної педагогічної діяльності
Відомі такі взаємозумовлені компоненти готовності педагога до інноваційної педагогічної діяльності: мотиваційний, когнітивний, креативний, рефлексивний.
Мотиваційний компонент є основою, навколо якої конструюються головні якості педагога як професіонала, оскільки від того, чим мотивує педагог свою готовність до інноваційної діяльності, залежать характер його участі в інноваційних процесах та досягнуті результати.
Важливим компонентом управління педагогічними інноваціями є знання мотивів інноваційної діяльності педагогів, які можуть бути зумовлені:
– підвищенням ефективності навчально-виховного процесу;
– намаганням привернути до себе увагу:
– здобути визнання та ін.
Справжню суть мотивів з'ясувати буває нелегко, оскільки вони змінюються. Особистісну значущість конкретних мотивів досліджують на підставі аналізу сформульованих педагогом цілей власної інноваційної діяльності, його дій щодо реалізації цих цілей, а також аналізу змін у його мотиваційній сфері, самооцінок, ставлення до своєї професійної діяльності.
Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності у більшості випадках є пізнавальний інтерес. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового, підвищення педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів. Тому використання інноваційних технологій багато хто з педагогів вважає єдиним важливим мотивом особистісного і професійного самоствердження.
До ідеї про необхідність інновацій багато вчителів приходять через невдоволеність власною професійною діяльністю у межах традиційного педагогічного процесу. Тільки випробувавши себе в різних моделях навчання й виховання, можна обрати адекватні особистісній і професійній спрямованості методи, прийоми, способи роботи.
Отже, показниками мотиваційного компонента готовності до інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес до інноваційних педагогічних технологій та особистісно-значущий смисл їх застосування.
Когнітивний компонент готовності до інноваційної педагогічної діяльності є результатом пізнавальної діяльності. Його характеристики:
– обсяг знань (ширина, глибина, системність) педагога про суть і специфіку інноваційних педагогічних технологій;
– їх види та ознаки;
– комплекс умінь і навичок із застосування інноваційних педагогічних технологій у структурі власної професійної діяльності;
– стиль мислення, сформованість умінь і навичок педагога.
Виокремлюють такі професійні уміння педагога, які засвідчують свідоме оволодіння інноваційною діяльністю:
– гностичні (уміння здобувати, поповнювати і розширювати свої знання, вивчати особистість дитини і себе);
– проектувальні (здатність планувати навчальний процес відповідно до цілей навчання, психологічних закономірностей, оптимальних видів, методів, прийомів професійної діяльності; уміння планувати позакласну роботу);
– конструктивні (уміння обирати оптимальні прийоми і способи навчання, форми роботи, відбирати і дозувати навчальний матеріал, оптимально керувати процесом учіння);
– організаційні (здатність організовувати свою діяльність і діяльність дітей відповідно до цілей навчально-виховного процесу);
– комунікативні (уміння використовувати різні механізми формування міжособистісних взаємин учасників педагогічного процесу, застосовувати техніку акторської майстерності, попереджувати і долати конфлікти, створювати комунікативну мережу занять).
Показниками сформованості когнітивного компонента є:
– методологічні знання (вміння сприймати дійсність із позицій системного підходу, сформованість загальнонаукових категорій);
– загальнотеоретичні й методичні знання (знання принципів і методів педагогічного дослідження, володіння конкретними дослідницькими вміннями);
– уміння успішно застосовувати інноваційні педагогічні технології (гностичні, проектувальні, конструктивні, організаційні, комунікативні);
– позитивний педагогічний досвід.
Реалізація когнітивного компонента для педагога означає необхідність професійно самовизначитись, тобто усвідомити норми, модель своєї професії і відповідно оцінити свої можливості.
Креативний компонент готовності до інноваційної педагогічної діяльності проявляється у нестандартному розв'язанні педагогічних завдань, в імпровізації, експромті.
Ознаками креативності є:
– здатність до створення нового;
– нетрадиційний підхід до організації навчально-виховного процесу;
– вміння творчо вирішувати будь-які професійні проблеми;
– взаємодіяти з вихованцями, колегами, батьками дітей;
– уміння розвивати креативність дітей, що втілювалося б у їх поведінці.
Формування креативності у вихованців залежить від таких професійних умінь та установок педагога:
– визнання цінності творчого мислення та права на помилку;
– розвиток чутливості дітей до стимулів оточення;
– вільне маніпулювання об'єктами та ідеями;
– уміння всебічно розкрити особливість творчого процесу;
– уміння розвивати конструктивну критику;
– заохочення самоповаги та самооцінки;
– нейтралізація почуття страху перед оцінкою тощо.
Креативність педагога розвивається на основі наслідування досвіду, концепції, ідеї, окремого прийому, форми, методу з поступовим зменшенням питомої ваги наслідувального і зростанням питомої ваги творчого компонента педагогічної діяльності.