ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ. 1.Коли відбувається гетьманський переворот ?
1.Коли відбувається гетьманський переворот ?
2.Які причини сприяли встановлення влади гетьмана П. Скоропадського ?
3.Які позитивні і негативні аспекти діяльності уряду Скоропадського ?
4.Які політичні сили виступили проти гетьманського режиму ?
5.Коли і з якою метою була утворена Директорія ? Яким був її склад ?
6.Які обставини сприяли захопленню Директорією влади в Україні ?
7.Охарактеризуйте політичний курс Директорії. Які партії його визначали ?
8.В чому суть аграрної політики Директорії ? Як вона була сприйнята населенням ?
9.Який вплив на розвиток подій в Україні справили війська Антанти ?
10. Розкрий причини відставки В. Винниченка та В. Чехівського.
11. Чому Директорії не вдалося домовитися з Антантою про визнання Української Народної Республіки.
12. Боротьба яких сил визначила воєнно-політичну ситуацію в Україні влітку 1919 р ?
13. Коли і за яких обставин відбулося об’єднання військ Директорії і Української Галицької армії ?
14. Якими були плани об’єднаних армій ?
15. В якому стані перебували українські війська після відступу з Києва.
16. Яке значення мав „ зимовий похід” армії УНР ? Як він був проведений ?
17.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1.Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002, с. 338 – 350, с. 359 – 368
2.Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела; Львів: Новий Світ – 2000, 2002, с. 150 – 157
3.Турченко Ф.Г. Новітня історія України. – К.: Генеза, 2002, с. 118 – 135, с. 157 - 166
Аналітичні тести
1. Дайте порівняльну характеристику стану державотворення Центральної Ради і гетьманату.
2. Визначити слабкі і сильні сторони держави П. Скоропадського.
3. Охарактеризуйте причини поразки П. Скоропадського.
4. дайте загальну характеристику діяльності політичних партій України в роки національно-визвольних змагань.
5. Охарактеризуйте причини поразки самостійницьких сил України у воєнних діях 1918- 1921.
6. Зміцнювали чи ослаблювали владу П.Скоропадського реставрація старих порядків та відродження давніх форм організації суспільного життя?
7. УНР відстоювала демократичну ідею, Українська держава (гетьманат) – консервативну. Чому їм не вдалося зібрати під свої знамена більшість народу України?
8. Яка державна структура була потенційно сильнішою – періоду Центральної ради, гетьманату чи Директорії? Відповідь обґрунтуйте.
Т Е М А 11. ВСТАНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ.
НЕП В УКРАЇНІ.
План
- Боротьба більшовиків за владу проти гетьманату.
- Відновлення більшовицької диктатури.
- Політика радянської влади в Україні 1919 року.
- Причини , сутність та наслідки нової економічної політики.
Опорний конспект
Питання для бесіди
1. Коли відбувся Всеукраїнський з’їзд Рад ?
2. Які органи влади було обрано на Всеукраїнському з’їзді Рад ?
3. На якій території більшовики встановили свою владу в січні- лютому 1918 р. ?
4. Які економічні перетворення проводили більшовики в Україні в січні-лютому 1918 р. ?
5. Яке місце в політиці більшовиків займала «хлібна проблема» ?
1.Боротьба більшовиків за владу проти гетьманату.
Всеукраїнський з’їзд Рад 11-12 грудня 1917 в Харкові. Обрав вищі органи влади радянської України |
З’їзд Рад-законодавча влада (збирався раз на рік). |
Народний Секретаріат – виконавча влада. |
Центральний виконавчий комітет Рад України – вища державна влада між з’їздами. |
В результаті наступу німців і їх союзників в лютому 1918 р. Україна була окупована Німеччиною і Австро-Угорщиною. Більшовики втратили владу.
- ІІ з’їзд рад України, який працював 17-19 березня 1918 р. в Катеринославі зазначив, що нав’язаний німецьким імперіалізмом мирний договір (3 березня 1918 р.) Радянській Росії, формально припиняє федеративні зв’язки України і Росії. З’їзд оголосив Україну самостійною радянською республікою.
- 19 квітня 1918 р. замість народного Секретаріату, який був розпущений, було створено на чолі із М.Скрипником Всеукраїнське бюро для керівництва повстанською боротьбою.
- Весною 1918 р. пройшлася хвиля робітничих страйків. У липні –загальноукраїнський страйк залізничників. Влітку розпочалася селянська боротьба проти гетьманату. У нейтральній зоні формувалися Богунський і Таращанський революційні полки.
- 28 листопада з ініціативи КП(б)У було створено Тимчасовий робітничо-селянський уряд України на чолі з Г.Пятаковим, а згодом - Х.Раковським . Діяльність Тимчасового робітничо-селянського уряду підтримувалося Раднаркомом Росії.
2.Відновлення більшовицької диктатури
o Доля Директорії з січня 1919 р. вирішувалося на російсько-українському фронті. 3 січня 1919 р. Тимчасовий робітничо-селянський уряд України приїхав до Харкова.
o У січні 1919 р. більшовики встановили владу в Чернігові, Полтаві, Катеринославі.
o 2- 5 лютого 1919 р. більшовики вступили до Києва.
o В квітні 1919 р. Правобережна Україна опинилася під контролем більшовиків. В квітні 1919 р. встановлюється влада більшовиків на Півдні України і в Криму.
o Влітку 1919 р у боротьбі за оволодіння Україною вели боротьбу три сили: більшовики, війська Директорії і білогвардійці, зокрема війська Денікіна. Білогвардійці боролися „За єдину неподільну Росію”. Армія Денікіна захопила Київ 30 серпня 1919 р., поваливши владу більшовиків на Лівобережній Україні і Півдні.
Розгром Денікіна.
Восени 1919 р більшість української території опинилася під владою генерала Денікіна. Антинародна політика білого режиму викликала масовий опір населення. У листопаді 1919 р., на превеликий жаль, відбувся розкол армії УНР, у той час коли війська Директорії вели запеклі бої з білогвардійцями, командування УГА уклало союз із Денікіним.
На початку 1920 р. Червона Армія подолала опір військ Директорії і розгромила денікінців. Рештки білогвардійців зосередилася в Криму. Радянську владу в Україні було відновлено втретє і остаточно.
3.Політика радянської влади в Україні в 1919-1920 р.
- 6 січня 1919 р. назва Українська Народна Республіка була замінена на Українську Соціалістичну Радянську Республіку.
- 29 січня 1919 р. було прийняте рішення: Тимчасовий Робітничо-селянський уряд України перейменовувався в РАДУ НАРОДНИХ КОМІСАРІВ, яку очолив Х.Раковський.
- Створювалися органи придушення опору противників радянської влади – Всеукраїнська надзвичайна комісія, народні суди і революційні трибунали, робітничо-селянська міліція.
- Формувалися місцеві органи влади – революційні і військово-революційні комітети, на селі – комітети бідноти.
![]()
|
o націоналізація промисловості, фінансів, зв’язку;
o державна монополія на промислові товари (продовольча диктатура), заборона промислової торгівлі і перехід до прямого товарообміну;
o централізація управління виробництвом і розподілом товарів;
o загальна трудова повинність;
o карткова система, розподіл продуктів за класовою ознакою (робітникам-більше);
o запровадження продрозкладки, що означало перехід до промислового вилучення у селян необхідного державі продовольства. Для проведення заготівель створювалися продовольчі загони, які діяли каральними методами;
o червоний терор проти противників більшовиків;
o диктатура комуністичної партії, утворення надзвичайних органів влади-ревкомів і комбідів. 11 грудня 1919 р. створено Всеукраїнський революційний комітет на чолі з П.Петровським.
Причини «воєнного комунізму».
· Розорення економіки, громадянська війна, несприятливі для радянської влади міжнародні відносини.
· Плани більшовиків швидко здійснити світову революцію і перейти від товарно-грошових відносин до економіки без ринку і грошей.
Антибільшовицький опір.
Незадоволені політикою більшовиків були соціалістичні партії, середняки, національна інтелігенція. |
Розпочалися виступи робітників і селян. У квітні 1919 р. - 98 антибільшовицьких виступів, у червні-липні – 328. Діяли повстанські загони під керівництвом Зеленого, Соколовського, Григор’єва. |
В РКП(б) організувалася опозиційна група керівництву ЦК РКП(б)-група «демократичного централізму», яку очолив Т. Сапронов. Вона виступала проти воєнних методів керівництва партією і державою, проти політики «воєнного комунізму». Цю опозицію підтримувало і керівництво КП(б)У. На IV Всеукраїнській партійній конференції більшовиків в червні 1920 р. лінія центру на мілітаризацію не дістала підтримки. |
ЦК РКП(б) вирішив придушити опір ЦК КП(б)У: обраний IV партконференцією ЦК КП(б)У було розпущено, була проведена переєстрація Компартії України, в результаті якої більш ніж третині її членів було відмовлено в підтвердженні членства
4. Причини, сутність та наслідки нової економічної політики
З кінця 1921 р. для створення більшовицької радянської держави настав час мирного розвитку.
· Міжнародна обстановка залишилися нестабільною.
· Розруха народного господарства була катастрофічною:
- у 1920 р. Україна отримала лише 10% довоєнної промислової продукції;
- загальна сума збитків завданих Україні громадянською війною, оцінювалася в 12 млрд. крб.;
- посівні площі з 20,9 млрд. дес. у 1913 р. зменшилися у 1920 р. до 15,4 млн. дес.;
- продовольча політика більшовиків позбавила селянствао економічних стимулів;
- низька продуктивність праці ;
- виступи селянства, робітників під гаслами „ Ради без більшовиків”
- склалася криза в більшовицькій партії , в якій загострилися суперечки щодо шляхів подальшого розвитку країни.
У березні 1921 р. X з’їзд РКП(б) прийняв нову економічну політику.
Суть НЕПу
o різні форми власності; відновлення підприємницької діяльності, повернення частини заводів колишнім власникам, в оренду було передано понад 5200 дрібних і середніх заводів, близько 75 тис. приватних торгівельних закладів; o в руках держави залишалися великі підприємства, банки, транспорт, зовнішня торгівля, зв’язок. o уведення замість продрозкладки натурального податку, який був відомий o селянству наперед; o після виконання податку селяни мали право самостійно розпоряджатися o сільськогосподарською продукцією; o відродження товарно-грошових відносин; o зняття заборони на оренду землі і наймання сільськогосподарських o робітників; o введення стабільної валюти – червінця; o децентралізація управління промисловістю; o впровадження економічних методів господарювання, госпрозрахунку. Підприємства об’єднувалися в трести, які працювали на госпрозрахункових засадах. Найбільшими трестами на Україні були : „Донвугілля”, „ Цукротрест” та ін.; o ліквідація загальної трудової повинності і зрівнялівки в оплаті праці, o впровадження системи відрядної оплати. |
Обмеженість НЕПу
· Економічний плюралізм вступав у протиріччя з однопартійністю (КП(б)У за своїм статусом залишалася на правах обласної організації РКП(б) ). Інші партії жорстоко придушувалися. · Політичні порядки в Україні змінилися мало. Авторитет рад був незначним, участь населення у виборах була обмежена: виборчих прав були позбавлені підприємці, торгівці, заможні селяни, представники буржуазії. · Українська СРР залишалася залежною від центру. |
Наслідки НЕПу
· Заміна продовольчої розкладки на продовольчий податок зацікавила селян в ефективному веденні власного господарства. На селі розвивалося підприємництво: млини, маслобойні, сироварні, крупорушки. На кінець НЕПу по селах України діяло близько 70 тис. різного роду невеликих підприємств з переробки сільськогосподарської продукії. В 1927 р. обсяг валової продукції сільського господарства республіки перевищував рівень 1913 р. · Розвивалися різні форми кооперування. · Важка прпомисловість перевищила рівень виробництва 1913 р. |
Причини згортання НЕПу
НЕП не міг бути тривалим:
· Комуністична партія з самого початку розглядала НЕП як вимушену і тимчасову поступку капіталізму;
· він був несумісний з політикою тоталітаризму.
У кінці 20-х рр.сталінське керівництво відмовилося від НЕПу і перейшло до командно-адміністративної економіки.