Обгрунтування системи параметрів виробу і визначення відносних показників якості.
Оцінка рівня якості виробу
Вихідні положення
Оцінка рівня якості виробу (приладу, системи, програмного продукту) проводиться з метою порівняльного аналізу і визначення найбільш ефективного в технічному відношенні варіанту інженерного рішення. Така оцінка проводиться на стадіях створення нової і модернізації діючої техніки, при впровадженні її в виробництво, в процесі проведення функціонально-вартісного аналізу, тощо. На різних етапах, оцінка рівня якості виробу має свої особливості.
На стадії створення нових або модернізації діючих виробів (при проведенні функціонально-вартісного аналізу) коли по варіантах, що підлягають розгляду, недостатньо інформації щодо кількісної характеристики властивостей виробу, узагальнюючий показник рівня якості - коефіцієнт технічного рівня (КТ.Р.), якийрозраховується для кожного варіанту інженерного рішення за формулою:
(3.1)
де pt- - коефіцієнт вагомості і-го параметра якості j-ro варіанта в сукупності прийнятих для розгляду параметрів якості; Вjj - оцінка і-го параметра якості j-ro варіанта виробу в балах;
п - кількість параметрів виробу, які прийняті для оцінки.
Кращим варіантом інженерного рішення виробу, з прийнятих до розгляду, є варіант, якому відповідає найбільше значення коефіцієнта технічного рівня
при 1<j<k (3.2)
де k - кількість варіантів інженерних рішень, які були прийняті для порівняльної оцінки.
При наявності кількісної характеристики властивостей виробу коефіцієнт технічного рівня можна визначити за формулою:
(3.3)
де qi - відносний (одиничний) і-й показник якості.
Обгрунтування системи параметрів виробу і визначення відносних показників якості.
На основі даних про зміст основних функцій, які повинен реалізовувати виріб, вимог замовника до них, а також умов, які характеризують експлуатацію виробу, визначають основні параметри виробу (приладу, засобів ОТ, програмного продукту), які будуть використані для розрахунку коефіцієнта технічного рівня виробу. Система параметрів, прийнята до розрахунків, повинна достатньо повно характеризувати споживчі властивості виробу (його призначення, надійність, економічне використання ресурсів, стандартизація тощо). Чим більше параметрів прийнято для оцінки рівня якості, тим точніша буде оцінка. В будь-якому випадку, кількість параметрів повинна бути не менше шести. Основні параметри виробу повинні бути достатньо охарактеризовані.
Для визначення величин параметрів якості в балах Вij (формула 3.1) необхідно для кожного параметру встановити граничні значення (кращі, гірші, середні), які приймаються на основі літературних (вітчизняних і зарубіжних) даних. Всі ці дані щодо кожного параметру заносяться в таблицю 3.1.
Таблиця 3.1 - Основні параметри виробу
| Параметр | Одиниця виміру | Умовне позначення | Абсолютне значення параметру | ||
| краще | середнє | гірше | |||
| … | … | ... | ... | … | … |
Для кожного параметру виробу будують графічні залежності бальної оцінки від його абсолютного значення (рисунок 3.1), використовуючи дані таблиці 3.1. В цих графіках значення будь-якого параметра оцінюється в балах. Краще значення параметра оцінюється в 10 балів, гірше - в 1 бал.
Рисунок 3.1 - Графік залежності і-го параметра виробу в балах від його абсолютного значення.
Відносні (одиничні) показники якості для будь-якому параметру qi; якщо вони находяться в лінійній залежності від якості, (формула 3.3) визначаються за формулами:
(3.4)
або
(3.5)
де Рні 
, РБі. - числові значення і-го параметру відповідно нового і базового виробів.
Формула 3.4 використовується для розрахунку відносних показників якості, коли збільшення величини параметра веде до покращення якості виробу (наприклад, продуктивність виробу) і формула 3.5 - коли зі збільшенням величини параметра якість виробу погіршується (наприклад, маса, споживча потужність).
Коли нелінійний зв'язок між параметрами і якістю виробу, слід використовувати наступні формули:
(3.6)
або
(3.7)
Значення відносного показника якості повинно бути більше одиниці — при покращенні і-го показника якості і менше одиниці - при його погіршенні.