Третій етап: оцінка і відбір ідей
На третьому етапі відбувається оцінка, відбір і кристалізація бізнес-ідей. Зазвичай цей процес проходить в дві фази: спочатку проводиться грубий відбір, а потім ретельніша оцінка ідей, що залишилися після первинного відсіювання. Тут можуть використовуватися таблиці критеріїв, блок-схеми, сітки зважених критеріїв і матриці сумісності ідей.
Підсумок цього етапу – виявлення ідеї, що претендує на те, щоб дійти до завершального етапу в процесі розробки ідей, тобто до планування реалізації.
Четвертий етап: планування реалізації
Встановлює, коли починати діяти.
Карл Альбрехт запропонував термін «зона творчої активності» для опису області, яку потрібно навчитися обирати. Розрахунок часу вирішує все: для кожної певної можливості існує «правильний» час, коли нею слід скористатися – не раніше і не пізніше. Важливо правильно обрати час для прийняття рішення. Необхідно оцінити, скільки часу можна дати собі на вивчення можливості, перш ніж виникне ризик, що доведеться розплачуватися за зволікання. Небезпечно кидатися вперед дуже швидко, щоб стати першим, коли можливість ще не вивчена. В рівній мірі небезпечно дуже затягувати справу: залишиться тільки пропонувати товари типу «я теж». Необхідно визначити крайній термін ухвалення рішення, що дозволить знаходити варіанти і розглядати альтернативи, не відмовляючись від них раніше, ніж це потрібно.
Через надмірні роздуми і аналіз можна даремно згаяти час і енергію на вивчення непотрібних подробиць і проблем, тоді як недостатність аналізу може привести до неналежної підготовки дій.
В результаті неправильного вибору часу реалізації можна перейти до реалізації проекту, не врахувавши труднощі, або не підозрюючи про наявність інших, можливо кращих, рішень.
У моделі К. Альбрехта, представленій на рис.3.2., поєднані шкала розрахунку часу (реактивний – випереджаючий) і шкала аналізу (рефлективний – імпульсний).
Усього виділяється 5 зон:
В зоні «Параліч від аналізу» відбувається втрата часу через надмірний аналіз.
В зоні «Гальмування інстинктивних дій» виділяється забагато часу при недостатньому аналізі.
Для зони «Передчасна паніка» є характерним недостатній час для вивчення можливостей і якісного аналізу.
В зоні «Знищення мостів перед собою» і час недостатній для аналізу і аналіз поверхневий.
Зона «Творча активність» є оптимальною для початку дій.
|
Рис.3.2. Зона творчої відстрочки К. Альбрехта
На 4 етапі важливо виявити і усунути потенційні перешкоди на шляху реалізації бізнес-ідеї. Перешкоди можуть бути самими різними, від реакції конкурентів до відсутності технічного ноу-хау, від недостатнього фінансування до нездатності захистити свою ідею.
Існує ряд прийомів, які можуть допомогти виявити можливі перешкоди. Серед них – зворотний мозковий штурм, аналіз силових полів і складання діаграми зобов'язань.
Планування реалізації зовсім не означає, що «нетворчі» люди здатні лише на те, щоб допомагати у комерційному використанні бізнес-ідеї, яку їм підкинули їх «творчі» колеги.
Сам процес планування реалізації може привести до модифікації або уточнення оригінальної бізнес-ідеї. Як було відмічено в дослідженні 2003 року про співпрацю між бізнесом і університетською наукою: «Процеси інновації є складними і нелінійними. Справа не зводиться тільки до того, що у дослідників з'являються відмінні ідеї, які вони передають далі інженерам і спеціалістам з маркетингу, а ті перетворюють їх на продукцію, що має попит. Великі ідеї виникають також унаслідок зворотного зв'язку, при розробці інших ідей і абсолютно випадково».
На цьому етапі потрібно дотримуватися певних керівних принципів, серед яких:
– економне ставлення до активів,
– прагнення не ускладнювати,
– уміння постійно впливати і переконувати,
– необхідність бути пильним і гнучким.
Навіть продукція, що завоювала схвалення фінансистів як комерційно вдала, може зазнати невдачі, коли буде випущена на ринок.
Дослідники відзначають, що в житті процес розробки бізнес-ідей не є послідовним і впорядкованим, але і не відповідає методу випадкових проб і помилок.
Вони дійшли висновку, що «шлях інновації – це нелінійний цикл конвергентних і дивергентних видів діяльності, які з часом можуть повторюватися, зокрема на різних рівнях організації, якщо є ресурси для відновлення циклу».
Існування бізнес-планів у поєднанні з бізнес-мовою створює хибне враження, що бізнес – завжди раціональний процес. Насправді, щоб почати бізнес, потрібно зробити ряд ривків, подолати перешкоди. Створення бізнесу – це низка випадковостей, які ведуть до появи нових можливостей і ідей, та помилок, що обертаються дивом.
Не слід недооцінювати ворожість, з якою зустрічають нові бізнес-ідеї в економічному середовищі. Факти спростовують переконання недосвідчених підприємців, що надають занадто велике значення процесу розробки ідей. Вони вважають, що наявність цікавої бізнес-ідеї гарантує успіх. На жаль, це не так.
Експерт в областіпідприємництва Джеффрі Тіммонс повідомляє, що з кожних 100 ідей, запропонованих інвесторам у вигляді бізнес-планів, отримують фінансування максимум 3%. Відмови бувають швидкими і жорсткими – близько 80% пропозицій відкидаються в перші декілька годин після подачі, 10 –14% інвестори відкинуть після того, як уважно прочитають бізнес-план. Інакше кажучи, не більше 10% пропозицій викликають у потенційних інвесторів достатній інтерес, щоб їх вивчити.
Для 90% підприємців, що прагнули добитися фінансування, але знехтуваних інвесторами, така швидка відмова означає, що вони витратили величезну кількість часу на ідеї, які буквально ні до чого не привели. Це показує, як важливо дотримуватися поетапного процесу, і переходити до наступного етапу тільки тоді, коли були задоволені вимоги попереднього.
Загалом відсоток виживання нових підприємств дуже невисокий. Наприклад, дані Служби малого бізнесу ( Великобританія) за 2004 р. показують, що у Великобританії 92% нових компаній, зареєстрованих в 2001 р., проіснували всього один рік.
Боротьба за виживання в подальші роки існування фірми не стає легше. Крах підприємства може бути віднесений за рахунок поглинання, добровільної ліквідації або банкрутства бізнесу, та показник смертності фірм в 33% переконливо доводить необхідність проведення ретельного процесу розробки ідей до того, як приступати до їх реалізації.