АНАЛІЗ ОБОРОТНОСТІ ЗАСОБІВ
Оборотність, прискорення якої сприяє економії часу та виві- льненню коштів з обороту є узагальнюваним показником вико- ристання оборотних коштів підприємства.
Аналіз оборотності оборотних коштів проводиться з метою пошуку резервів поліпшення їх використання.
Використання оборотних коштів (засобів) характеризується
такими показниками:
— тривалість одного обороту в днях (ОД):
ОД = (СО · Д) : Р, (6.39)
де СО — середній залишок оборотних коштів;
Д — кількість днів у періоді (рік — 360 днів, квартал — 90,
місяць — 30);
Р — обсяг реалізованої продукції за досліджуваний період у
вартісному виразі;
— коефіцієнт оборотності (кількість оборотів, яку здійснюють
оборотні кошти):
КОБ = Р : СО; (6.40)
— коефіцієнт закріплення або завантаження оборотних кош-
тів (КЗ):
КЗ = СО : Р. (6.41)
Чим менший коефіцієнт завантаження коштів, тим ефектив-
ніше використовуються оборотні кошти.
Методика аналізу оборотності оборотних коштів полягає у
порівнянні показників оборотності оборотних коштів підпри-
ємства за поточний рік з аналогічними показниками за мину-
лий рік.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. З якою метою проводиться експертна діагностика фінансово-
господарського стану підприємства?
2. Охарактеризуйте джерела інформації, які використовуються
для експертної діагностики фінансово-господарського стану підприєм-
ства.
3. Перелічіть головні завдання, які слід вирішити при проведенні
експертної діагностики фінансово-господарського стану підприєм-
ства.
4. Які методи стратегічної діагностики застосовуються при екс-
пертній оцінці фінансово-господарського стану підприємства?
5. Назвіть найбільш поширені спеціальні методи, з допомогою
яких можна здійснити аналіз стратегічної позиції підприємства на
ринку.
| |
сово-господарського стану підприємства?
7. Які показники покладено в основу аналізу фінансового стану під-
приємства?
8. Що таке Z-рахунок Альтмана і з якою метою його використо-
вують?
9. Що являє собою фінансова стійкість підприємства?
10. У чому відмінність платоспроможності підприємства від його
кредитоспроможності?
11. Назвіть показники дебіторської і кредиторської заборгова-
ності.
РОЗДІЛ 7. КОНТРОЛIНГ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ
7.1. ПОНЯТТЯ ПРО КОНТРОЛІНГ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ,
ЙОГО МЕТА І ЗАВДАННЯ
У складі механізму інвестиційного менеджменту важлива роль надається системам і методам внутрішнього інвестиційного контролю (контролінгу).
Внутрішній інвестиційний контроль являє собою організова- ний підприємством процес перевірки виконання і забезпечення реалізації усіх управлінських рішень у сфері інвестиційної діяль-
ності з ціллю реалізації інвестиційної стратегії.
Створення систем внутрішнього контролю є індивідуальною
складовою частиною побудови усієї системи управління під-
приємством з метою забезпечення його ефективності. Системи
внутрішнього контролю створюються на підприємстві за ліній-
ним чи функціональним принципом або одночасно поєднують в
собі обидва ці принципи. В основі цих систем лежить поділ ко-
нтрольних обов’язків між окремими службами і менеджерами.
У цих традиційних системах внутрішнього контролю органіч-
ним складником виступає система інвестиційного контролю, яка
направлена на здійснення контрольних дій щодо інвестиційних
проектів.
Інвестиційний проект — це довгострокове вкладення грошо-
вих та інших ресурсів з метою одержання економічної вигоди.
Для оцінки цієї вигоди необхідно мати систему економічних роз-
рахунків, що базується на концепції контролінгу.
У загальній системі контролінгу, організованого на підприєм-
стві, виділяється один із центральних його блоків — інвестицій-
ний контролінг, який являє собою контролюючу систему, що за-
безпечує концентрацію контрольних дій на найбільш пріори-
тетних напрямках інвестиційної діяльності підприємства, вчасне
виявлення відхилень її фактичних результатів від передбачених і
прийняття оперативних управлінських рішень, що мають забез-
печити нормалізацію цієї діяльності.
Інвестиційний контролінг містить у собі систему моніторингу, оцінку і контроль інвестиційних проектів з метою вироблення управлінських рішень, що дозволяють найкраще досягти постав- лених цілей.
Головне завдання контролінгу інвестицій полягає у досягненні цілей підприємства у сфері інвестиційної діяльності.
До складу основних напрямків діяльності інвестиційного контролінгуслід віднести такі:
— планування і координацію інвестиційної діяльності в рам-
ках стратегічного і оперативного планування на підприємстві;
— реалізацію інвестицій (проект — контролінг);
— контроль за реалізацією інвестицій, який включає поточні
перевіряючі розрахунки, а також контроль бюджету інвестицій-
ного проекту.
Конкретизуючи вищенаведені напрямки контролінгу інвести-
цій, можна виділити такі основні завдання:
• аналіз методики планування інвестиційних проектів;
• розробка системи критеріїв для оцінки ефективності інвес-
тиційних проектів;
• координація процесу планування і бюджетування інвести-
ційних проектів;
• економічний аналіз планів і бюджетів інвестиційних проектів;
• збір поточної інформації (моніторинг) і поточний контроль
ходу робіт із проекту;
• аналіз змін у внутрішньому і зовнішньому середовищі й оці-
нка їхнього впливу на хід проекту;
• коригування планів інвестиційних проектів відповідно до
зміни умов;
• контроль проекту за змістом виконаних робіт і за термінами;
• аналіз причин відхилень від плану;
• контроль за виконанням бюджету інвестицій і аналіз відхи-
лень від бюджету;
• оцінка майбутньої ефективності проекту з урахуванням
умов, що можуть змінитись;
• розробка рекомендацій для прийняття управлінських рі-
шень.
Контролiнг інвестиційних проектів характеризується рядом
особливостей, що дозволяють виділити його серед інших різно-
видів контролінгу:
— контролінг інвестиційних проектів орієнтований на досяг-
нення не оперативних, а стратегічних цілей підприємства, тобто
за своєю сутністю є стратегічним контролінгом;
— контролінг оперативної діяльності здійснюється за центра- ми відповідальності, а контролінг інвестиційних проектів — за проектами.
Контролiнг інвестицій зв’язаний з матричною організаційною структурою: у кожному проекті, як правило, задіяно безліч центрів відповідальності, і контролер повинен забезпечити їхню злагоджену взаємодію в процесі досягнення поставлених цілей.
Внаслідок тривалих термінів здійснення інвестиційних проек-
тів система контролінгу інвестицій повинна бути орієнтована на
тривалу перспективу.
Система контролінгу інвестицій повинна бути гнучкою, адап-
тованою до змін умов зовнішнього і внутрішнього середовища
впродовж усього терміну здійснення інвестиційного проекту.
Контролiнг інвестицій повинен охоплювати найрізноманітніші
аспекти проекту, оскільки проекти, як правило, є комплексними.
ПРИНЦИПИ, ФУНКЦІЇ