Організаційне та нормативно-правове забезпечення обліку

Ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 p. № 999-Х1У (надалі — Закон про бухоблік) визначено, що бухгалтерський облік є обов’язко­вим видом обліку, який ведеться власником.

Законом уперше встановлено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник (керівник) підприємства. Власник (керівник) підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами, працівниками, які пов’я­зані з бухгалтерським обліком, правочинних вимог бухгалтера відносно дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Ст. 4 Закону про бухоблік та фінансову звітність встановлені основні загальноприйняті в міжнародній практиці принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Відповідно до принципу послідовності необхідно, аби підприємством було забезпечено постійне (з року в рік) застосування вибраної облікової політики.

Облікова політика являє собою сукупність принципів, методів, процедур, які використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку та складання і надання фінансової звітності.

Оскільки на основі даних бухгалтерського обліку формуються показники фінансової звітності, а бухгалтерський облік ведеться кожний день із застосуванням вибраної облікової політики, підприємству необхідно до початку діяльності сформувати свою облікову політику, відобразивши її у відповідному наказі власника (керівника) підприємства.

Наказ про облікову політику підприємства створюють один раз — на початку діяльності.

У встановлених законом випадках до наказу можна внести доповнення та зміни. Згідно з п. 9 П(С)БО 6 «виправлення помилок може змінюватися тільки якщо:

1) змінюються статутні вимоги;

2) змінюються вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

3) зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства».

Наведене означає, що зміна облікової політики можлива тільки у випадках, передбачених Національними положеннями (стан­дартами) бухгалтерського обліку, що повинно бути обґрунтовано та розкрито у фінансовій звітності.

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона має містити дані про облікову політику підприємства та її зміни. Розкривається облікова політика в додатках до фінансової звітності.

Пунктом 23 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» визначено, що підприємство повинно висвітлювати обрану політику способом описання:

принципів оцінки статей звітності;

методів обліку відносно відокремлених статей обліку. Облікова політика повинна застосовуватися щодо подій та операцій з моменту їх виникнення.

Таким чином, відповідно до закону на стадії організації бухгал­терського обліку підприємство самостійно визначає облікову політику. Крім того, воно самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як визначену систему реєстрів обліку, порядок та спосіб реєстрації й узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних засад, установлених Законом про бухоблік, з урахуванням особливостей своєї діяльності та технології обробки даних; затверджує правила документообігу й технології обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків та реєстрів аналітичного обліку й інші визначені законом правила.

Головний бухгалтер або особа, на яку наказом (контрактом) покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства:

забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання та подання у встановлені терміни фінансової звітності;

організовує контроль за відображенням на рахунках бухгал­терського обліку всіх господарських операцій;

бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестач, крадіжки, псування активів підприємства;

забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіалах, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Усі підприємства з 1 січня 2001 року мали перейти на ведення бухгалтерського обліку згідно з Національними стандартами. Відповідно до вимог Закону про бухоблік на підприємстві повинен бути створений наказ про облікову політику.