США в 90-х роках XX ст. — на початку XXI ст. 5 страница

Учитель. У зовнішній політиці відбуваються складні й супе­речливі процеси. З одного боку, можна відзначити існування і по­глиблення розколу світу на два ворожі табори, продовження «хо­лодної війни», а з іншого — перші ознаки, що свідчать про відмову від непримиренної ворожнечі між Заходом і Сходом.

1955 р. — виведення радянських військ з Австрії, встановлення дипломатичних відносин з ФРН.

1956 р. — придушення Угорської революції.

1956 р. — відвернення агресії західних держав проти Єгипту. Погіршення відносин з КНР.

1957 р. — проведення в СРСР випробувань першої у світі між­континентальної балістичної ракети.

1958 р. — укладення угоди з США про співпрацю в царині куль­тури та економіки.

1959 р. — візит Хрущова до США.

1961 р. — переговори М. Хрущова та Дж. Кеннеді у Відні
(Австрія).

1962 р. — Карибська криза.

Бесіда

1. Наведіть факти, які б свідчили про ознаки відмови від во­рожнечі між Заходом і Сходом, та ознаки, які б проілюстру­вали непослідовність цієї політики. Зробіть висновок щодо курсу зовнішньої політики СРСР в період правління М. Хру­щова.

2. Назвіть схожі та відмінні ознаки зовнішньої політики СРСР за керівництва Й. Сталіна і М. Хрущова?

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

V. Узагальнення та систематизація знань

Учитель. Боротьба за владу серед радянського керівництва після смерті Сталіна спричинила прихід до влади М. Хрущова, наслідком чого стала лібералізація суспільно-політичного життя в країні — помітне явище в розвитку Радянського Союзу. Прове­дення низки реформ в усіх сферах народного господарства та деякі зміни статусу союзних республік не змінили тоталітарної суті дер­жави.

У зовнішній політиці СРСР у роки «відлиги» також сталися суттєві зміни: вона стала більш відкритою і передбачуваною. Але від позиції лідера одного з блоків СРСР не відмовився.

Бесіда

1. Переваги радянського ладу, соціалістичної системи господар­ства, дружба і співробітництво радянських народів, високий патріотизм і героїзм радянських людей, мудре керівництво комуністичної партії забезпечили відбудову народного госпо­дарства і культури в найбільш стислі історичні строки. Чи по­годжуєтесь ви з цією точкою зору?

2. Яке значення мала політична діяльність М. Хрущова?

3. Що ви розумієте під хрущовською «відлигою»?

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підготувати повідомлення про Л. Брежнєва, М. Горбачова, Б. Єльцина.

УРОК 18

СРСР в періоди застою і перебудови.

Розпад СРСР. Росія наприкінці XX — на початку XXI ст.

Мета: охарактеризувати політичне, соціально-економічне, по­всякденне і культурне життя в СРСР, висловити оцінку діяльнос­ті радянських лідерів, складати історичні портрети Л. Брежнєва, М. Горбачова, Б. Єльцина, визначати причини розпаду СРСР та особливості подальшого розвитку Росії як незалежної держа­ви; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, висловлювати власні судження сто­совно діяльності радянських керівників; виховувати патріотичне ставлення учнів до своєї держави, зацікавленість історією.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Тема 4. СРСР. Нові незалежні держави

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Чи одностайно сприйняли делегати XX з'їзду його рішення? Які суперечки і суспільстві викликав з'їзд?

2. Назвіть суперечливі ознаки політики М. Хрущова.

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель.Л. Брежнєв керував країною упродовж 18 років. Іс­торики визначали цей період як застій. Назва стала популярною, хоч вона і не повною мірою віддзеркалює сутність брежнєвської епохи. «Застій» — відсутність розвитку, проте ситуація у СРСР була значно складнішою. У березні 1985 р. Генеральним секрета­рем ЦК КПРС було обрано М. Горбачова. Із цієї події починається завершальний період історії СРСР, що дістав назву «перебудова», який закінчився розпадом СРСР.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► Доба застою (1964-1985). Дисидентський рух

Учитель. Період 1964-1985 pp. в історичній і публіцистичній літературі образно називали «застій». Це визначення не зовсім точ­но відображає процеси, що відбувалися у другій половині 60-х — першій половині 80-х років, але визначає загальну тенденцію соціально-економічного і політичного розвитку радянської систе­ми. Відбувались реформи (друга половина 60-х років), реалізовува­лися п'ятирічні плани, велось активне будівництво тощо. Для тих часів характерним було досягнення відносної соціальної та матері­альної стабільності, досить пристойного, порівняно з попередніми періодами, рівня життя основної маси населення. Суть застою по­лягала в тому, що радянську владу охопила системна криза, яка проявилась в усіх сферах життя: економіці, політиці, соціальній сфері, суспільній моралі тощо.

Робота з історичним документом

Всесвітня історія. СРСР від застою до розпаду

«Період застою в СРСР характеризують якнеосталінізм — відновлення всієї економічної, політичної, репресивної системи, культу особи, з деякими врахуваннями сучасного розвитку.

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

Уже від самого початку усунення Хрущова від влади брежнєв-ське керівництво намагається реабілітувати сталінізм й особисто Сталіна. У 1965 р. у доповіді, присвяченій 20-й річниці перемозі у Великій Вітчизняній війні, Брежнєв відзначив внесок Сталіна у розгромі фашизму. Зал відповів аплодисментами.

На XXIII з'їзді КПРС (1966) була здійснена перша спроба офі­ційної реабілітації Сталіна. Про це попередньо повідомили китай­ського (Мао Дзедун) і албанського (Ходжа) лідерів, які активно на­полягали на скасуванні рішень XX і XXII з'їздів. Компартії ЧССР, Угорщини, Італії, Франції, Югославії, дізнавшись про це, заявили, що відкличуть своїх делегатів на знак протесту. Таким чином на­міри не були реалізовані. Проте з підручників було вилучено тек­сти про культ особи Сталіна. Почали з'являтися книги, фільми, які відтворювали особливу роль Сталіна в історії.

Вдруге спроба реабілітувати Сталіна відбулась у 1969 р. Тоді у «Правді» збирались надрукувати статтю, в якій засуджувались рішення XX і XXIII з'їздів КПРС про культ особи Сталіна. Остан­ньої хвилини Брежнєв відмовився від публікації і підготовки від­повідної постанови ЦК КПРС».

Завдання

Чому період правління Брежнєва пов'язують з неосталінізмом. Поясніть значення цього терміна.

Застій (1964-1985 pp.). Відмова від реформаторського курсу, відновлення сталінізму і спроби зберегти стабіль­ність шляхом ігнорування назрілих соціально-економічних проблем, період визрівання кризи радянської системи.

Робота з таблицею

РОЗВИТОК СРСР ЗА ДОБИ ЗАСТОЮ

______________________ Політичне життя______________________

Перебування при владі Л. Брежнєва було реалізацією замовлення номен­клатурних верхів на збереження стабільності. Розпочинається процес «ре-сталінізації» — головною стає ідея збереження та захисту ідеалів сталін­ської моделі соціалізму. Спроби дисидентів відстоювати громадянські та національні права жорстоко придушувалися. Зберігалася монополія КПРС. 1982 р. помирає Л. Брежнєв. Його наступник Ю. Андропов уславився спробами наведення порядку як «нагорі» (боротьба з корупцією в Москві та регіонах), так і «внизу» (посилення трудової дисципліни та боротьба з прогульниками на виробництві).

Але після смерті Ю. Андропова в лютому 1984 р. перетворення припи­нилися. Перебування К. Черненка при владі (лютий 1984 — березень 1985 pp.) було рецидивом «брежнєвізму»

Тема 4. СРСР. Нові незалежні держави

Економічний розвиток

Було відновлено систему директивно-міністерського керівництва, яка підпорядковувалася певним ідеологічним догмам.

Інерцією «відлиги» була косигінська реформа (1965-1970), що сприяла успіхам VIII-Ї п'ятирічки.

Подальше зниження темпів промислового виробництва та зростання дефіциту продуктів народного споживання певний час компенсувалися за рахунок продажу енергоносіїв за кордон і закупівлі товарів народного споживання.

Проте основна маса коштів скеровувалася на розвиток ВПК (військово-промислового комплексу)

Зовнішня політика

Розвиток ВПК та енергетична криза на Заході давала надію СРСР на пе­рехоплення стратегічної ініціативи.

На початку 70-х років був досягнутий паритет між СРСР і СІЛА в ядер­них озброєннях.

Переговорний процес, що тривав до кінця 70-х років, переріс у новий ви­ток гонки озброєнь та холодної війни, спровокованої втручанням СРСР у справи країн Азії та Африки, розміщення ракет СС-20 у країнах Схід­ної Європи, а особливо початком війни в Афганістані (грудень 1979 p.). У стосунках із соціалістичними країнами домінувала «доктрина Бреж­нєва» — визнання суверенності союзників з одночасним «правом» СРСР на інтервенцію в разі загрози позиціям комунізму в цих країнах. Зазначений сценарій був уперше опрацьований в ЧССР у 1968 р. та готу­вався для Польщі 1980 року

Запитання

1. У чому полягав суперечливий характер суспільного життя в СРСР у 60-80-ті роки?

2. Чому багато людей називають брежнєвський період «золотими роками стабільності»?

3. У середині 60-х років — на початку 80-х СРСР був однією з над­держав світу. Водночас перебування при владі Брежнєва при­звело до застою в усіх галузях життя. Чому це сталося?

► «Косигінська реформа»

Учитель. 1965 р. — спроба нового радянського керівництва провести економічні реформи.

Пріоритет у їх розробці та проведенні належав голові Ради Мі­ністрів СРСР О. Косигіну.

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

Основні елементи

Скорочення планових завдань. Розширення прав підприємств.

Перехід до оцінювання роботи підприємства за реалізованою продукцією.

Підвищення закупівельних цін на сільськогосподарську про­дукцію.

Перерозподіл національного прибутку на користь аграрного сектору.

1966-1970 pp. — реалізація реформи (восьма п'ятирічка — «зо­лота» за економічними показниками).

Результати:

пожвавлення сільськогосподарського виробництва;

покращення постачання міст продовольством;

зростання продуктивності праці;

виконання основних показників п'ятирічки;

успіх реформ був зумовлений чинником «початкового ефекту».

Робота з таблицею СЕРЕДНЬОРІЧНІ ТЕМПИ ЗРОСТАННЯ ЗА П'ЯТИРІЧКУ (%)

Показники

VIII п'яти- IX п'яти- X п'яти- XI п'яти-

річка річка річка річка

1966-1970 1971-1975 1976-1980 1981-1985

Валовий суспільний	6,7	5,6	3,4	3,5
продукт
Національний дохід	6,7	4,6		3,7
Капітальні вкладення	6,8	6,4	2,1	__ зд
Продуктивність праці	6Д	4,1	3,0	3,8
Промислова продукція	8,4	7,2	3^9	3^5
Сільськогосподарська	3,2	3,0	Пб	0,5
продукція

Запитання та завдання

1. Проаналізуйте показники даної таблиці і зробіть висновок про середньорічні темпи зростання.

2. Чому VIII п'ятирічка мала найбільпі високі темпи зростання? Із чим це було пов'язано?

3. Чим можна пояснити зниження темпів щорічного зростання в наступні п'ятирічки?

Тема 4. СРСР. Нові незалежні держави

►Дисидентський рух

Робота над поняттям

Дисидентський рух — рух інакомислячих — пра­возахисна, згодом політична течія, учасники якої були не згодні з ідеологією тоталітарного СРСР та інших соціаліс­тичних країн.

Основні напрями руху

1.Марксистська (спрямована на побудову « соціалізму з людським обличчям») — П. Григоренко (Україна), Р. Медведєв (Росія).

2. Національно-визвольна (спрямована проти русифікації в націо­нальних республіках) — В. Лук'яненко, В. Чорновіл (Україна), 3. Гамсахурдія (Грузія).

3. Правозахисна (спрямована на захист загальнолюдських прав громадян СРСР) — А. Сахаров, С. Ковальов (Росія).

4. Релігійна (спрямована на поновлення в правах Української греко-католицької церкви та деяких протестантських конфесій) — Г. Вінс, В. Романюк, Й. Тереля (Україна), Г. Якунін (Росія) та ін.

Висновок.Опозиційний рух у СРСР був реакцією передової час­тини радянського суспільства на посилення тоталітаризму, згор­тання лібералізації суспільного життя.

►► Від «перебудови» до розпаду СРСР (1985-1991 pp.)

Робота з джерелом інформації

З виступу міністра закордонних справ А. Громико під час представлення кандидатури М. Горбачова учасникам позачергового пленуму ЦК КПРС 11 березня 1985 р. «Він завжди тримає у центрі уваги суть питання... прямо каже про свою позицію, подобається вона співрозмовнику чи, може, ні... вміє аналітично підходити до проблеми... Він не тільки добре аналі­зує проблеми, а й робить узагальнення і висновки...

У Михайла Сергійовича партійний підхід до людей, вміння ор­ганізувати людей, знаходити з ними спільну мову. Це не всім да­но... Вміння бачити головні ланки і головним підпорядковувати другорядні притаманно значною мірою. Це вміння — гідність і ве­лика гідність... В особі М. С. Горбачова ми маємо діяча широкого масштабу, діяча видатного, який гідно буде обіймати посаду Гене­рального секретаря ЦК КПРС».

Завдання

Зробіть висновок, яке було ставлення до Горбачова серед пар­тійної номенклатури на початку його правління?

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

Робота над поняттям

Перебудова — період невдалих спроб реформування в умовах загострення кризи радянської системи, загострен­ня національних суперечностей, краху соціалістичних ідеа­лів і розпаду СРСР.

Робота з таблицею

ПЕРЕБУДОВА ТА РОЗПАД СРСР (1985-1991 pp.)

Політичне життя

Новий генеральний секретар ЦК КПРС М. Горбачов розпочав політику перебудови, скла­довими компонентами якої були:

прискорення соціально-економічного роз­витку;

гласність як свобода слова під час обгово­рення раніше заборонених проблем; демократизація суспільно-політичних від­носин. Нова політика спричинила негативну реакцію консервативних сил в КПРС. Ці сили після невдалої спроби зупинити курс перетворень М. Горбачова, перейшли до саботажу його за­ходів, а в серпні 1991 р. здійснили спробу дер­жавного перевороту — путч. Було утворено ДКНС (Державний комітет з надзвичайного становища), який, ізолював­ши М. Горбачова, намагався перебрати всю повноту влади. Але спроба державного перево­роту завершилася поразкою й зумовила крах радянської комуністичної системи

Економічний розвиток

Крах перебудови був певною мірою приско­рений непослідовними економічними рефор­мами:

зменшено планові по­казники, але збільшив­ся обсяг держзамовлень; проголошення економіч­ної самостійності під­приємств, яке привело до розриву виробничих зв'язків;

розгортання коопера­тивного руху, який ще більше загострив про­блему товарного дефі­циту;

проявом негативних тенденцій стало поши­рення «чорного ринку»

Зовнішня політика

Перебудова доповнювалась «новим мисленням» у міжнародних відно­синах:

активізація переговорного процесу та закінчення «холодної війни»;

припинення інтервенції в Афганістані в лютому 1989 p.; • припинення підтримки прорадянських режимів в Африці, Азії

та Латинській Америці, що зумовило їх крах

Завдання 1. Охарактеризуйте основні напрями реформ нового керівництва СРСР на чолі з М. Горбачовим.

Тема 4. СРСР. Нові незалежні держави

2. Яких змін зазнала зовнішня політика СРСР за Горбачова?

3. Якими були причини й наслідки путчу 1991 p.?

Підсумок. Діяльність Горбачова сприяла поваленню тоталітар­ного режиму в СРСР. М. Горбачов зробив значний внесок у припи­нення «холодної війни», здійснив спробу реформування усіх сфер життя суспільства, проголосив політику гласності й остаточно роз­вінчав злочини періоду культу особи Сталіна.

►► Росія наприкінці XX ст. — на початку XXI ст.

Учитель. Правонаступницею СРСР проголосила себе Ро­сійська Федерація. Це означало, що вона перебрала на себе зобо­в'язання дотримувати усіх угод, підписаних Радянським Союзом, сплатити усі зовнішні та внутрішні борги іноземним країнам та на­селенню колишньої держави. Разом з тим, скориставшись тим, що валютні резерви та золотий запас СРСР перебували в Москві, Росія стала одноосібним їх власником. До неї також перейшло усе неру­хоме майно СРСР за кордоном.

Росія стає незалежною державою. її частка спадщини СРСР: 76 % території, 51 % населення, 60 % основних виробничих фон­дів, 76 % підприємств, що виробляли засоби виробництва, 90 % ви­добутку нафти.

Робота з таблицею

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ

Дата Подія

12 червня Декларація про державний суверенітет

1990р.

31 берез- Федеративний договір між Центром і суб'єктами федерації
ня 1991 р. |________________________________________________

12 червня Перші президентські вибори й перемога на них колишнього

1991 р. першого секретаря московського комітету КПРС Б. Єльцина

8 грудня Підписання Б. Єльциним разом з Президентом України

1991 р. Л. Кравчуком та керівником Білорусії Є. Шушкевичем

у Біловезькій Пущі угоди про розпуск СРСР

11 грудня Підписання лідерами Росії, України та Білорусії Угоди про 1991 р. створення Співдружності Незалежних Держав (СНД)

13 грудня Схвалення в Ашхабаді керівниками держав Середньої Азії
1991 р. та Казахстану ініціативи створення СНД

25 грудня Складення повноважень президентом СРСР М. Горбачовим 1991р.

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

Учитель. Перехід Росії до ринкової економіки спричинив спад виробництва, напруження в суспільстві та відставку уряду рефор­маторів на чолі з Є. Гайдаром. У 1993р. в Росії починається полі­тична криза, яка була зумовлена протистоянням виконавчої та зако­нодавчої гілок влади. 3-4жовтня 1993р. Б. Єльцин увів війська до Москви. У грудні 1993р. була ухвалена нова Конституція Росії, яка декларувала перехід до президентської республіки. Нелегко склада­лися відносини між Центром і регіонами. Починається протистоян­ня в Татарстані і Чечні. У лютому 1994р. Татарстан домігся від Мо­скви визнання особливого статусу у складі Російської Федерації. 27 жовтня 1991р. — обрання президентом Чечні Дж. Дудаєва, який проголосив незалежність республіки від Росіїй відмовив­ся від підписання Федеративного договору.

29листопада 1994р. — висунення ультиматуму Росією з вимо­гою роззброїти «нелегальні озброєні формування» в Чечні. 10 грудня 1994р. — вступ російських військ на територію Чеч­ні. Відбулися дві Чеченські війни: перша (1994-1996pp.) і дру­га (1999-2004 pp.).

Наслідки воєн:

1.Загибель десятків тисяч мирних жителів.

2. Значні людські втрати як з боку чеченських збройних форму­вань, так і з боку російської армії.

3. Руйнування економіки Чеченської республіки.

4. Придушення Москвою спроб відокремлення Чечні.

5. Часткове виведення російських військ з республіки.

6. Формальне створення центром місцевих владних інституцій і передання їм конституційних повноважень.

Протягом 2000-2008pp. президентом Російської Федерації був В. В. Путін.

Робота з історичним джерелом

The Wall Street Journal «Економічні підсумки правління Путина» «Економіка не лише повернула собі всі позиції, втрачені в 1990-ті, але й створила життєздатний сектор послуг, якого прак­тично не існувало за радянських часів. У Росії накопичений третій за обсягом золотовалютний запас після Китаю та Японії».

Голова Китайської Народної Республіки Ху Цзиньтао. 2007 р.

«Останнім часом під керівництвом Президента Путіна за умов соціально-політичної стабільності економіка країни розвивається швидкими темпами. Життя населення покращується щодня».

Тема 4. СРСР. Нові незалежні держави

Головний економіст Всесвітнього банку з Росії. Березень 2008 р.

«... Росія на тлі уповільнення темпів зростання світової еконо­міки демонструє непогані результати... Росію можна вважати од­ним з островів економічної стабільності у світі, що ілюструє якість макроекономічної політики, зростання внутрішнього попиту, на­копичені золотовалютні резерви і Стабілізаційний фонд».

Завдання

Які зміни відбулися в соціально-економічному житті Росії за часів президентства В. Путіна?

Учитель. Президентство Путіна не уникло трагічних сторі­нок: друга війна в Чечні, захоплення терористами школи в Бесла-ні (2004), теракт на Дубровці (2002), затоплення підводного човна «Курськ» (2000) та ін. Путіна звинувачують в обмеженні прав не­залежних ЗМІ, жорсткій національній політиці. Із 2008 р. він обі­йняв посаду Прем'єр-Міністра Росії. Президентом став Д. Медве-дєв, який продовжує курс В. Путіна.

► Основні напрями зовнішньої політики

1. Прагнення розбудовувати СНД.

2. Участь у миротворчих акціях у Молдові та Грузії.

3. Напруженість у відносинах:

із Грузією через її намагання подолати абхазький і південно-осетинський сепаратизм. Російсько-грузинська війна 2008 р.;

із країнами Прибалтики через дискримінаційні утиски ро­сійськомовного населення, територіальні претензії цих кра­їн до Росії;

із Молдовою через підтримку Росією Придністровської рес­публіки;

з Україною в період президентства В. Ющенка через газові питання та територіальні претензії.

4. Невдалі спроби загальмувати процес входження Східноєвро­пейських країн до НАТО.

5. Поступове загострення відносин із країнами НАТО і США.

6. 2006 р. — проведення в Петербурзі саміту «Великої вісімки» під головуванням Росії.

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Які тенденції спостерігаються у відносинах Центру з регіонами Росії?

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

2. Проаналізуйте основні напрями зовнішньої політики Росії в 90-ті роки. Оцініть українсько-російські відносини на сучас­ному етапі, використовуючи додаткову літературу.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

УРОК 19

Нові незалежні держави.

Особливості шляхів історичного розвитку

Мета:охарактеризувати внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньополітичні пріоритети нових незалежних держав, су­часні напрями їх політичного та економічного співробітництва; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, працювати з різно­манітними джерелами інформації; висловлювати власну думку щодо подій, критично мислити; виховувати в учнів зацікавле­ність історією.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Показати кордони 15 радянських республік, наголосити, що всі вони стають незалежними і починають власний історичний роз­виток.

Метод «Мікрофон»

Як ви вважаєте, які внутрішні політичні та економічні пробле­ми мали розв'язати нові незалежні держави, утворені після розпа­ду СРСР.

Записати основні думки на дошці, в кінці уроку після вивчення матеріалу порівняти прогнози з результатами і підбити підсумок.

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. У 1991р. наддержава Радянський Союз припинила своє існування, на її теренах постали нові незалежні держави, які в минулому мали власну історію і дуже сильно різнилися одна від одної. У СРСР існував «радянський» народ, а тепер кожна з респуб-

Тема 4. СРСР. Нові незалежні держави

лік почала розбудовувати власну національну державу, вирішува­ти питання кордонів, мови. Непросто відбувався державотворчий процес у колишніх радянських республіках, деяким із них не вда­лось уникнути збройних конфліктів.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► Соціально-економічний та політичний розвиток держав колишнього Радянського Союзу