МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ. повітря, а також визначення висоти, якщо відомі температура і тиск повітря
Зо
ОЛЕОГРАФІЯ
№ 9 (109) травень 2008 р.
|
повітря, а також визначення висоти, якщо відомі температура і тиск повітря. Це задачі 38 (В-5), 37 (В-6), 40(В-6),38(В-10), 40(В-10).
Задача 38 (В-10). Запишіть у мілібарах тиск 746 мм рт. ст.
Розв'язання
Атмосферний тиск вимірюється висотою ртутного стовпчика в міліметрах (мм рт. ст.) або мілібарах (мб).
Мілібар дорівнює одній тисячній бара.
Бар дорівнює 750,1 мм рт. ст.
1 мб дорівнює 0,7501 мм рт. ст.
1 мм рт. ст. дорівнює 1,3332 мб.
760 мм рт. ст. = 1013,25 мб.
Отже, для того щоб визначити, скільком мілібарам відповідає 746 мм рт. ст., потрібно:
746x1,3332 = 994,6 мб.
Відповідь. 146 мм рт. ст. відповідають 994,6 мілібарам.
Задача 37 (В-6). Вирахуйте висоту, з якої стрибнув парашутист, якщо атмосферний тиск на висоті становив 690 мм рт. ст, а температура дорівнювала + 10 °С, у приземних шарах повітря — 760 мм рт. ст., а температура сягала +12 °С.
Розв'язання
Для розв'язання цієї задачі використовують фор?"-лу Бабіне:
/г = 8000х
к — різниця висот двох рівнів;
'сер — середня температура повітря (сума температур нижнього і верхнього рівнів, поділена навпіл);
Р1 — атмосферний тиск на нижньому рівні;
Р2 — атмосферний тиск на верхньому рівні;
8000 м — висота однорідної атмосфери (передбачається, що вся маса атмосфери однакова за складом і щільністю), поділена на середнє арифметичне з показань барометра внизу і вгорі).
0,004% — коефіцієнт об'ємного розширення повітря на кожний градус вище або нижче 0°.
Далі визначаємо середню температуру за формулою:
сер. 2 ,
12° + 10°
'сер. ^ 11.
Отримані дані підставляємо у формулу Бабіне."
Л = 8000жх 2• (760 мм рт. ст.-690 мм рт. ст.)
X ■■"■■ ■■ ~' .......... ■■ ------------- X
760 мм рт. ст. + 690 мм рт. ст.
х(і +0,004x11°)=806,4 м.
Відповідь. Парашутист стрибнув з висоти 806,4 м.
Можна запропонувати й інші типи задач. Наприклад, визначити атмосферний тиск, якщо відомо, як змінилася температура повітря.
Задача 1. Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря 18 °С. Визначити атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить 15 °С.
Розв'язання
1. Визначаємо, на скільки градусів
змінилася температура повітря:
18°С-15°С = 3°С.
2. Визначаємо відносну висоту
гори, знаючи, що з підняттям
вгору на 1000 м температура зни
жується на 6 °С:
3. Далі визначаємо, на скільки змі
ниться атмосферний тиск, якщо
піднятися на висоту 500 м: (ба
ричний ступінь 10 м/мм рт. ст.):
500 м : 10 м х 1 мм рт. ст. = = 50 мм рт. ст.
4. Визначаємо, яким буде атмо
сферний тиск на вершині гори:
760 мм рт. ст. — 50 мм рт. ст. = = 710 ммрт. ст:
Відповідь. Атмосферний тиск на вершині гори становитиме 710 мм рт. ст.
Задача 38 (В-5). Вирахуйте відносну вологість повітря, якщо абсолютна вологість становить 12 г/м3, а вологість насичення — 23,0 г/м3.
ГОТУЄМОСЬ ДО ЗНОІ
Розв'язання І
Для того щоб розв'язати задачу, потрібно пригадати, що таке абсолют-} на та відносна вологість повітря. і
Абсолютна вологість — це кількість і водяної пари в 1 м2 повітря (визначається в грамах).
Відносна вологість повітря — це і відношення фактичного вмісту во- ,= дяної пари до можливого за даної \ температури, виражене у відсотках. [ Відносну вологість повітря визна-) чають за формулою: г = <7/() х 100 %;) де г — відносна вологість, ^ — аб-1 солютна вологість, 0 — стан наси- | чення.
Дефіцит вологи — це кількість водяної пари, якої не вистачає для повного насичення повітря. Насиченим вважається повітря, яке не може вмістити більше водяної пари, ніж воно вже містить.
Точка роси — це температура, при якій вологе ненасичене повітря, що І охолоджується, стає насиченим. І
12 !
Отже: —х 100% = 52,2%. 23
Відповідь. Відносна вологість пові- |
тря становить 52,2%.
і Задача 37 (В-8). Визначте абсолют- і
ну вологість повітря, якщо відносна І
вологість дорівнює 55 %, а вологість |
насичення за температури +15 °С і
становить 12,8 г/м3. •
Розв'язання
Щоб розв'язати цю задачу, склала- \ ємо пропорцію:
12,8 г/м3- 100%. X- 55%, тоді 12,8x55
100 '
Х= 7,04 г/м3.
Відповідь. Відносна вологість пові- %
тря становить 7,04 г/м3.
\
Задача 40 (В-6). Визначте, за який §
час температура ненасиченого во
дяною парою повітря, що підніма-1
ється зі швидкістю 2,5 см/с, зни
зиться на 3,6 °С. |
Розв'язання
У насиченому повітрі при піднят-1 ті вгору водяна пара конденсується, і тепло, яке при цьому вивіль- і няється, нагріває повітря, у зв'язку]
/ЕОГРАФІЯ |
№ 9 (109) травень 2008 р.
з цим воно охолоджується повільніше — приблизно на 0,6 °С на кожні 100 м. А от сухе (ненасичене) повітря, піднімаючись угору, охолоджується приблизно на 1 °С на кожні 100 м.
Отже, складаємо пропорцію:
1000м-10°С.
X— 3,6 °С, звідси
„_ 3,6x100
Л —------------------ ,
Ю
Лґ= 360 м.
| Отже, на висоті 360 м температура
і знизиться на 3,6°С.
|
Далі визначаємо, скільки часу потрібно, щоб повітря піднялося на 360 м, якщо воно піднімається зі швидкістю 2,5 см/с:
360 м, або 36000 см : 2,5 см/с = = 14400 с.
14400 сек переводимо в години (1 год = 3600 сек). Це буде становити 4 год.
= 4 год. |
14400 3600
Відповідь. Температура повітря знизиться на 3,6°С за 4 год.
Задача 40 (В-10). Визначте висоту рівня конденсації повітря, що піднімається, якщо біля поверхні Землі температура цього повітря була + 10 °С, а абсолютна вологість — 4,8 г/м3.
Розв'язання
і За температури 10 °С в 1 м3 може І міститися 9,4 г водяної пари, а за температури 0°С — 4,8 г/м3. Тоб-I то конденсація водяної пари буде І відбуватися, коли його температу-1 ра знизиться до 0°С, повітря ста-| не насиченим і досягне точки роси. Оскільки в даному випадку повітря є ненасиченим, то воно з підняттям вгору буде охолоджуватися на 10 °С на кожні 1000 м. Піднявшись на висоту 1000 м, температура пові-\ тря знизиться до 0°С, і воно досяг-\ не точки роси.
І
І Відповідь. Конденсація повітря від-I буватиметься на висоті 1000 м.
Задачі на визначення місцевого часу
Що стосується задач на визначення географічної довготи, якщо відомий місцевий час, і навпаки — визначення місцевого часу, якщо відома географічна довгота, то дані завдання, як правило, не викликають особливої складності, тому що школярі виконують аналогічні вправи у 7 та 8 класах.
Щоб визначити географічну довготу, потрібно знати місцевий час пункту, географічну довготу якого ми збираємося визначати, і місцевий час будь-якого пункту, довгота якого нам відома.
Задача 37 (В-1).Визначте географічну довготу пункту, якщо його місцевий час відстає від київського на 30 хв.
Розв'язання
Якщо різниця в часі становить 30 хв, то можна визначити різницю в градусах. 4 хв дорівнюють 1° довготи, а 30 хв дорівнює 7,5°:
30 хв : 4 хв = 7,5°.
Довгота Києва 30° 30' сх. д. Якщо місцевий час невідомого пункту відстає від київського, то це значить, що невідомий об'єкт знаходиться західніше, і тому різницю в градусах потрібно відняти від довготи Києва:
30° 30' сх. д. - 7° 30' = 23° сх. д.
Відповідь. Географічна довгота пункту буде становити 23° сх. д.
Задача 37 (В-2).Визначте місцевий час пункту, розташованого східніше на 45° від Лондона, у якому полудень.
Розв'язання
Якщо коло, величина якого становить 360°, розділити на 24 год, то отримаємо 15°.
360°: 24 год = 15°
Отже, 1 год = 15°, а 45° = 3 год (45:15 = 3).
Місцевий час пункту буде на 3 год більшим за час м. Лондона, тому що пункт розташований східніше.
ГОТУЄМОСЬ ДО ЗНО
Оскільки в Лондоні полудень, тобто 12 год, то в невідомому пункті буде 15год(12 + 3 = 15).
Відповідь. Місцевий час пункту 15 год.
Аналогічною є задача 37 (В-3).
Задача 37 (В-3). Визначте географічну довготу пункту, якщо його місцевий час випереджає місцевий час Лондона на 1 годину.
Розв'язання
1 год — 15°, а географічна довгота Лондона 0° довготи.
Оскільки місцевий час пункту випереджає місцевий час Лондона, пункт розташований східніше.
0° + 15° = 15° сх. д. (географічна довгота пункту).
Відповідь. Географічна довгота пункту 15° сх. д.
Задача 37 (В-4).Визначте, на скільки треба перевести годинник, що показує місцевий час, у разі переїзду з Києва до Тбілісі.
Розв'язання
Довгота Києва — 30° 30' сх. д., а довгота Тбілісі — 45° сх. д.
1. Визначаємо різницю між міста-
■ ми в градусах:
45° сх. д. - 30° 30' сх. д. = 14° 30'.
2. Визначаємо різницю в часі:
* 14° 30'х 4 хв = 58 хв.
Відповідь. У разі переїзду з Києва до Тбілісі стрілки годинника, що показує місцевий час, потрібно перевести на 58 хв.
Задача 37 (В-5).Визначте місцевий час на нульовому меридіані, якщо на 180-му меридіані за місцевим часом 24 година.
Розв'язання
1. Визначаємо різницю в градусах:
180° - 0° = 180°.
2. Визначаємо різницю в часі:
180°: 15°= 12 год.
3. Визначаємо час на нульовому
меридіані:
24 год — 12 год = 12 год.
| Відповідь. Місцевий час на нульо-I вому меридіані буде становити ! 12 год.
| Задача 38 (В-7). Визначте літній час ! у Києві, якщо в Лондоні за всесвіт-I нім часом полудень.
І Розв'язання
і Київ розташований у другому го-I динному поясі, а Лондон — у нульовому. Різниця в часі 2 год (2 — 0 = 2). Якщо в Лондоні за Всесвітнім часом полудень, тобто 12 год, то в Києві 14 год (12 + 2 = 14). Але в Києві діє літній час, тому стрілки годинників переведені на одну годину вперед. Отже, в Києві 15 год (14 + 1 = 15).
Відповідь. У Києві 15 год.
37 (В-9). Визначте місцевий час у Нью-Йорку, якщо в Києві полудень.
Розв'язання
Київ розташований у другому годинному поясі, а Нью-Йорк — у дев'ятнадцятому. Оскільки часових поясів є 24, різниця між ними буде становити 7 год. Нью-Йорк розташований на захід від Києва; якщо в Києві 12 год, то в Нью-Йорку на 7 год менше:
12 год - 7 год = 5 год.
Відповідь. Місцевий час у Нью-Йорку — 5 год.
37 (В-10). Визначте географічну довготу пункту, якщо його місцевий час відстає від київського на 1 годину.
Розв'язання
Ігод- 15°.
30° 30' сх. д.— довгота Києва. Якщо місцевий час відстає від київського на 1 год, то, значить, невідомий пункт буде віддалений від Києва на 15° західніше:
30° 30' - 15° = 15° ЗО' сх. д.
Відповідь. Географічна довгота пункту 15° 30'сх. д.
Задачі на визначення висоти сонця над горизонтом опівдні
Для розв'язання такого типу задач
школярі повинні знати, що в дні
І весняного й осіннього рівнодення
і (21 березня і 22Ґвересня), коли Сон-
07ЕОГРАФІЯ
це знаходиться в зеніті над екватором, полуденну висоту Сонця вираховують за формулою:
к = 90° — ф, де А — кут, під яким знаходиться Сонце над горизонтом опівдні, а ф — географічна широта місця спостереження.
У Києві вона буде становити:
90° - 50° 30' = 39° 30';
на екваторі: 90° - 0° = 90°;
на полюсах: 90° - 90° = 0°.
В інші дні полуденна висота визначається за формулою:
п = 90° - ф ± 8,
де 8 — схилення Сонця.
Улітку (22 червня), коли Сонце знаходиться в зеніті над Північним тропіком (тропіком Рака), полуденна висота його для Північної півкулі збільшується на 23° 27', оскільки географічна широта Північного тропіка становить 23° 27' пн. ш., тобто 8 = + 23° 27', звідси А — 90° — ф + 8, і для Києва вона становитиме:
А = 90° - 50° ЗО' + 23° 27';
к = 62° 57' (це максимальна висота Сонця над горизонтом для м. Києва).
А взимку (22 грудня), коли Сонце знаходиться в зеніті над Південним тропіком, 23° 27' пд. ш., (тропіком Козерога), полуденна висота його для Північної півкулі зменшується на 23° 27', тобто 8 = - 23° 27', і для Києва вона становитиме:
А = 90° - 50° 30' - 23° 27';
А = 16° 03' (це мінімальна висота Сонця над горизонтом для м. Києва).
В усі інші дні потрібно знати, на скільки і в бік якої півкулі схилилось Сонце, тобто над якою широтою воно в зеніті опівдні. Як правило, величину схилення для кожного дня визначають на декілька років і фіксують у астрономічних щорічниках.
Задача 38 (В-4). Визначте полуденну висоту Сонця над горизонтом у Полтаві 23 вересня.
№ 9 (109) травень 2008 р.
"готуємось до зно
Розв'язання
Для розв'язання даної задачі потрібно знати географічну широту м. Полтави; вона становить 49° 30' пн. ш. Оскільки в задачі йдеться про 23 вересня, день | осіннього рівнодення, коли сон- | це знаходиться опівдні в зеніті над | екватором, то 8 = 0°, тому цією ве-1 личиною ми нехтуємо і використовуємо формулу: А = 90° — ф, звідси; | А = 90° - 49° 30';
А = 40° 30'.
Відповідь. Полуденна висота Сонця над горизонтом у м. Полтава буде становити 40° 30'.
Задача 38 (В-6). Визначте висоту полуденного Сонця в місті Одеса 22 грудня.
Розв'язання
Географічна широта Одеси — 46° 30' пн. ш.
22 грудня — день зимового сонцестояння, полуденна висота його для Північної півкулі зменшується на 23° 27', тобто 8 = - 23° 27'. Ці значення підставляємо у формулу А = 90° — ф ± 8, звідси
А = 90° - 46° 30'- 23° 27';
к = 20°.
Відповідь. Полуденна висота Сонця 22 грудня в м. Одеса становитиме 20°.
Задачі, які передбачають визначення тривалості дня, а також визначення часу сходу і заходу Сонця
Для того щоб визначити час сходу і заходу Сонця або тривалість дня, потрібно знати величину горизонтального кута (азимут) між напрямком на північ і напрямком на ту точку, де зійшло або зайшло Сонце. | Визначають горизонтальний кут за допомогою компаса або інших ку- | томірних приладів.
.Наприклад, нам відомий горизон-1 тальний кут, який був виміряний \ під час сходу Сонця, і він становить | 120°. Потрібно визначити, коли зі-1 йшло і зайшло Сонце та яка трива- | лість дня.
№ 9 (109) травень 2008 р.
олеографія!
~~~^ ■■■■■ Ш„
ГОТУЄМОСЬ ДО ЗНО
висота |
Розв'язання Дано: Похил =11 см/км Ь = 2201 км |
Розв'язання
Точці сходу на горизонтальному колі компаса як стороні горизонту відповідає кут величиною 90°, а точці заходу — 270°. Але точка, в якій зійшло Сонце, перемістилася на 30° на південь. Відомо, що місцевий меридіан, напрям якого на компасі збігається з напрямом північ — південь, ділить горизонтальний кут між точками сходу і заходу Сонця на дві рівні частини. Отже, Сонце зайде в точці не 270°, а на 30° південніше (270° - 30° = 240°), а кут між точками сходу і заходу Сонця дорівнюватиме 120° (240° — -120° = 120°).
А для того щоб визначити час сходу і заходу Сонця й тривалість дня, потрібно горизонтальні кути поділити на кутову швидкість добового обертання Землі, тобто на 15°/год. Таким чином, час сходу Сонця становитиме 8 год (120° : 15°/год = 8 год), а час заходу — 16 год (240°: 15°/год = 16 год). Тривалість дня можна визначити двома способами:
1-й спосіб: 16 год - 8 год = 8 год;
2-й спосіб: 120° (кут між точками сходу і заходу Сонця) : 15°/год = = 8 год.
Відповідь: Сонце зійшло о 8 год, зайшло — о 16 год; тривалість дня — 8 год.
Задача 37 (В-7).Визначте тривалість дня, якщо горизонтальний кут між точками сходу і заходу Сонця дорівнює 180°.
Розв'язання
Якщо горизонтальний кут (азимут) між точками сходу і заходу становить 180°, то сонце зійшло точно на сході (горизонтальний кут = 90°) і зайшло точно на заході (горизонтальний кут = 270°), для перевірки: 270° - 90° = 180°. Таке можливо в дні осіннього і весняного рівнодення, тобто 21 березня і 23 вересня, коли сонце знаходиться в зеніті над екватором.
Далі визначаємо тривалість дня, для цього горизонтальний кут 180° ділимо на кутову швидкість добового обертання Землі, тобто на 15°/год. Таким чином, тривалість дня становитиме 12 год:
180°: 15°/год= 12 год.
Відповідь. Тривалість дня 12 годин.
Задачі на визначення падіння і похилу річки
Для того щоб розв'язати такі типи задач, необхідно пригадати, як визначається падіння річки, а знаючи падіння, можна визначити й її похил.
Падінням річки називають перевищення рівня її витоку над гирлом, виражене в метрах. Падіння ж на окремій ділянці річки — це різниця висоти між двома точками, взятими на певній відстані одна від одної. Падіння річки визначають за формулою:
П = /і! - к2;
де П — падіння річки; кх -витоку; к2 — висота гирла.
Похилом річки називають відношення її падіння (в сантиметрах) до довжини річки (в кілометрах). Похил річки обчислюється за формулою:
похил річки,
Де П0 |
Р = П/Ь, |
пР
П — падіння річки, Ь — довжина річки.
Для прикладу розв'яжемо одну із запропонованих задач, тому що вони ідентичні.
Задача 38 (В-1).Визначте похил річки, якщо її довжина становить 50 км, висота витоку — 150 м, висота гирла — 100 м.
Розв'язання Дано: Ь = 50 км Л, = 150 м А, = 100 м |
П = А, - А2 =
= 150 м- 100 м =
= 50м
(Пр) =
Падіння — ?(П) Похил - ?(ПР) |
= 5000 см : 50 км
= 100 см/км =
= 1 м/км
Відповідь. Похил річки становить 1 м на кілометр довжини.
Пропонуємо інші типи задач, що стосуються цієї теми.
Задача 1.Визначте падіння і похил річки, довжина якої 3000 км, висота витоку — 260 м, а гирла — (—20 м).
Розв'язання
П=А,-Л2 = = 260 - (-20 м); = 280м Пр = 28000 см: :3000км = = 9,3 см/км |
Дано:
і = 3000 км А, = 260 м А, = - 20 м
Падіння — ? (П) Похил - ? (Пр)
Відповідь: падіння річки дорівнює 280 метрів, а похил річки дорівнює 9,3 см на кілометр довжини.
Задача 2.Визначте похил річки, довжина якої 502 км, висота витоку — 256 м, висота гирла — 100 м.
Розв'язання
к-к |
П |
256 м-100 м 502 км 15 600 см |
Дано: Ь = 502 км А, = 256 м А, = 100 м
Похил річки-?
= 31—
502 км км
Відповідь. Похил річки дорівнює 31 см/км.
Задача 3. Похил Дніпра — 11 см/км, довжина — 2201 км. Визначте, на якій висоті над рівнем моря Дніпро бере початок.
Л,(витік річки) — ? |
кх — висота витоку р. Дніпра кг — висота гирла р. Дніпра А2 = 0м
п=А^
Ь ' звідси
А, = П х Ь — А2 = = 11 см/км х х2201км = = 24211 см = = 242,11м
Відповідь. Витік Дніпра знаходиться на висоті 242,11 м.
Задача 40 (В-1).Обчисліть висоту одного з найбільших барханів Західної Сахари, якщо відомо, що крутість його підвітряного схилу 30°, а довжина — 200 м.
Розв'язання
,г = /хзіпа, де к — висота бархана; |
к и / |
Висоту бархана можна обчислити за формулою:
АГРАФІЯ
№ 9 (109) травень 2008 р.
/ — довжина підвітряного схилу; кіп а — крутість підвітряного схилу.
А = 200 мх8ІпЗО° = 200х— = 100 м.
Відповідь. Висота бархана — 100 м.
Задачі на визначення показників природного приросту населення
Особливістю цих задач є те, що вони перевіряють, наскільки учні володіють знаннями про те чи інше географічне поняття і наскільки вони знають, які дані необхідно використати із запропонованих, щоб зробити певний висновок. Наприклад, у таблиці до задачі 36 (В-3) зазначені різні цифрові дані (рік, народжуваність, смертність, еміграція, імміграція, кількість населення). Але учні повинні пам'ятати, що природний приріст — це різниця між кількістю людей, що народилися, і кількістю людей, що померли, виражена у проміле (%о), тобто в розрахунку на 1000 жителів.
Задача 36 (В-3). Обчисліть, користуючись таблицею, показник природного приросту населення однієї з африканських країн за рік:
ь, на | І тис | чол. | чол. | чол. | |
НІСТ ОЛ. | я | І | тис | тис | |
Рік | се ^ | ість, чол | ція, | ція, | і |
в | я | й | щ | ||
о | к | & | £ | =3 | |
Сме | Емі | Нас | |||
Розв'язання
П. п. = Н — С, де П. п.— природний приріст; Н — народжуваність; С — смертність. Звідси:
23%о-18%0 = 5%0
Відповідь. Показник природного приросту населення становить
5%о.
Як приклад можна запропонувати й інші подібні задачі, у яких вказуються різноманітні цифрові значення, але учні, маючи певні знання, повинні відібрати тільки ті, які необхідні для виконання завдання.
Задача 1. Визначте відстань від точки А до екватора, якщо її прямокутні координати будуть таким: Х= 5555430; 7=4370250.
Розв'язання
Відстань від екватора визначається за значенням координати X, а за значенням координати У визначається відстань від осьового меридіана до заданої точки, яка розташована в певній геодезичній зоні, тому що перша цифра ординати у вказує номер геодезичної зони.
У даному випадку за віссю X, або віссю абсцис, ми визначаємо відстань від екватора до певної точки, яка становить 5555430 м, або 5555 км 430 м.
Відповідь. 5555 км 430 м.
Задача 2. Вибравши необхідні дані із таблиці, визначте ресурсозабезпеченість Саудівської Аравії нафтою.
Показник | Саудівська Аравія |
Площа, млн км2 | 2Д5 |
Населення, млн чол. | 22,1 |
Розвідані запаси нафти, млрдт | 35,0 |
Щорічний видобуток нафти, млн т | 455,0 |
Потужність нафтопереробних заводів, млн т/рік | 80,0 |
Розв'язання
Якщо нам необхідно визначити ресурсозабезпеченість країни сировинними ресурсами, наприклад нафтою, то ми визначаємо, на скільки років вистачить даної сировини. Отже, потрібно запаси поділити на видобуток:
35 млрдт
455 млн т
Р =76,9 років
Відповідь. Забезпеченість Саудівської Аравії нафтою становить 76,9 років.
Задання на вміння складати пропорції та використовувати математичні формули
Задача 39 (В-1). Обчисліть рівень безробіття в країні, якщо кількість
ГОТУЄМОСЬ ДО ЗНО
трудових ресурсів становить 18 млн чол., а кількість офіційно зареєстрованих безробітних — 5,5 млн чол.
Розв'язання
Для визначення рівня безробіття складаємо пропорцію:
18 млн- 100%,
5,5 - X,
5,5x100 18 |
звідси
Х = |
; Х= 30,55%.
Відповідь. Рівень безробіття становить 30,55%.
Задача 39 (В-2). Обчисліть рівень безробіття в Польщі, якщо кількість трудових ресурсів становить 16 млн чол., а кількість офіційно зареєстрованих безробітних — 3 млн чол.
Розв'язання
16 млн- 100! З млн — X,
звідси
х=іх100 18у5%
Відповідь. Рівень безробіття в Польщі становить 18,75%.
Задача 40 (В-2). Обчисліть рівень спеціалізації Донецького економічного району, якщо сукупний суспільний продукт, створений у ньому, становить 3,5 млрд грн. на рік, а частина сукупного суспільного продукту, вивезеного за його межі, становить 2,5 млрд грн.
Розв'язання
Для обчислення рівня спеціалізації пропонованого району потрібно скласти пропорцію:
3,5 млдр грн.— 100%,
2,5 млрд грн.— X, звідси
2,5x100
X |
\Х=1\%.
3,5
Відповідь. Рівень спеціалізації Донецького економічного району становить 71 %.
Задача 40 (В-5). Обчисліть, з якої площі необхідно зібрати соняшник, щоб виробити 20 т олії, тобто таку її кількість, яку видобувають з одного синього кита. Взяти середній
№ 9 (109) травень 2008 р.
ЕОГРАФІЯ
І урожай соняшнику 12 ц з гектара і припустити, що вихід олії становить 36%.
| Розв'язання
І Зразу визначаємо, скільки олії мож-| на виробити з одного гектара со-| няшнику, якщо його врожайність
12 ц, а вихід олії 36%. Для цього
складаємо пропорцію:
12ц- 100% Х-36%,
ЗВІДСИ
І Відомо, що з 1 га можна виробити І 4,32 ц олії, тому далі визначаємо, ) скільки потрібно засіяти га, щоб | отримати 20 т, або 200 ц олії.
1 га — 4,32 ц
Х-200ц, ) звідси
„ 1x200
'{Відповідь, площа становитиме і 46 га.
І Задача 40 (В-4).Визначте, як змі-| ниться рівень Світового океану, | коли розтане крига завтовшки | 3,5 м на площі 55 млн км2.
Розв'язання
Для того щоб розв'язати цю задачу, потрібно пригадати, що площа Світового океану становить 361 млн км2, а об'єм води визначається за формулою
5хк |
де V— об'єм води, 5— площа, п — висота криги:
Н- |
;Ув = 5хп; п =
55млнкм хЗ,5м
п =--------------------------- = 0,53 м = 53 см.
361 млн км
Відповідь. Рівень Світового океану
підвищиться на 53 см.
Задача 40 (В-8).Визначте середню ширину басейну Амазонки, якщо його площа дорівнює 7,2 млн км2, а довжина — 6,5 тис. км.
Розв'язання Площа прямокутника визначається за формулою: 5 = а х Ь, де а — довжина прямокутника, в — ширина. Отже, для визначення середньої ширини басейну потрібно площу поділити на довжину:
, 5 7,2 млн км2
Ь=----------- =*-2----------------------------------- Г-;
а 6,5 тис. км Ь= 1108 км.
Відповідь. Середня ширина басейну Амазонки буде становити 1108 км.
ГОТУЄМОСЬ ДО ЗНО
Література
1. Булава Л. М. Географія. Типові задачі і практичні завдання: Метод, рекомендації.— Полтава: ІМЦ «Наукова зміна», 1996.— 24 с.
2. Совенко В. Задачі на визначення висоти Сонця над горизонтом // Географія та основи економіки в школі.- 2007.- № 7.- С. 17-23.
3. Совенко В. Розв'язування задач під час вивчення географії в 6 класі // Географія та основи економіки в школі.— 2007.— № 4— С. 8-15.
4-. Географія: 36. тестів для підготов, до зовнішнього незалежного оцінювання / Н. В. Бєскова, Г Є. Ува-рова.— К.: Генеза, 2008.— 136 с.
5. Жемеров О. О. Олімпіадні завдання з розв'язаннями.— X.: Вид. група «Основа», 2005.— 256 с.
6. Притула І. В., Совенко В. В. Програма факультативного курсу «Пізнаємо Землю» (6 клас) // Методичні рекомендації щодо організації та змісту навчально-виховного процесу в закладах ревіти Київщини в 2003—2004 навчальному році / За заг. ред. Н. І. Клокар.— Біла Церква: КОШОПК, 2003.- С. 310-322.
7. Романова В. Я. Задачник по гео-
. графии для 5— 11 классов: Учебное
пособие.— Запоріжжя: Просвіта, 2002.- 88 с.
8. Совенко В. Особливості викла
дання теми «Внутрішні води»
у курсі «Фізична географія України.
8 клас» // Географія та основи еко
номіки в школі.— 2004.— № 2.—
С. 18-20.
і
З питань придбання книг, передплати журналів та інших послуг ВГ «Основа»
представників
Звертайтеся до
та
магазинів
Ч
Вінниця:
Лесіна Олена Вікторівна
вул. Грушевського, 13, каб. 19,
т. (097) 717 -53-99, (0432) 67-08-85
Дніпропетровськ:
Довгаль Сергій Анатолійович
вул. Свердлова, 70,
т. (056)740-30-58, (067) 560-94-09
Доне ць к: ДонІМЦО
Присада Ірина Миколаївна
вул. Артема, 129а,
т. (062)304-67-02,(050) 17-42-167
Запоріжжя:
МогилевськаВікторія Мойсеіека
вул. 40 років Рад, України, 57а,
т.(061)270-07-76, (067)25-39-635
Київ:
Панкратова Ірина Євген ієна
вул. Гоголівська, 31 (ліцей Хе 38).
т. (044) 486-58-80 (097 ) 598-29-24
КрнвнйРіг:
ГребснщиковаЛюдмила Петрівна
пр. Металургів, 366,
т.(067)499-55-93
Луганськ:
ЗецсрСбітланаЮріїена
вул.Славйнская, 1(ЗОШМ;5Х ■
т. (0642) 71-09-46, (050,) 140-68-80
Львів:
ПолусмакГалина Іванівна,
вул. Пулюя, 21 -08
т. (032)231 -52-44, (050) 807-96-69
Миколаїв:
Шевченко Оксан а Анатоліївна
вул. Адміральська, 4,
т (0512) 35-63-35, (067) 916-92-82
Тернопіль:
Бабовал Надія Ростиславівна
вул. Кривоноса, 7 а,
т.(0352)43-57-83;(068)843-32-45
Херсон: ПРІПОПК
ОдайникСвітлана Федорівна
вул. П. Покришева, 41;
т. (0552) 37-01-85; (050) 617-81 -66
Хмельницький
Кенц Галина Іванівна . "майданНезалежності, 1,4пов., каС ' т.(067)754-75-30,(0382)72-06-82
Черкаси:
Лідоіьіічш Марина Дмитріівна
вул. Бидгощська, 38/1, :
т (067)252-22-18,(0472) 64-43 -07
Чернівці:
Антоненко ЛарисиМихайлівна :.в^д.-.Франки, 20, :.;
т'(0372) 52-33-26, (050) 267-07-28
Житомир:
П редставництво ВГ «ОСНОВА»
Майдан Згоди, 3/75, кв. 99,
т (0-112)41-27-95"
Кіровоград:
магазин «Книжковий світ»
вул. Набережна, 13,
т. (0522)24-94-64
Кривий Ріг:
магазин «Дар»
вул. Тухачевського, 75,
т* (0564) 66-01 -68
Луцьк: ■.;.,,
магазин «Освіта»
пр. Волі, 8,т (0332) 72-46-14
Львів:
магазин «Світзнань»
вул. Леонтовича, 2,
і (0322)72-92-56 ■::
Полтава: у
магазин «Оріяна»
вул: Артема, 16, :
т.(0532)56-15-42
Ріпне:
магазш:«ІІідручгаїКї-і і посібник]
вул.Коновальца, 5,
т.(0362)24-94-67
Сімферополь:
магазин «НАТА» вул. Куйбишева, 13, т.(0652)25-61-32 Суми:
магазин «Книголюб» наб. ріки Стрілки, 46, т. (0542) 27-33-80 Ужгород: магазин «Абетка» вул. Волошина, 24, т. (03122) 3-34-66 Харків:
магазин « Шкільна книга» вул. Пушкінська, 24, магазин « їїочитайко» : вул. Ак. Павлова, 152 (ресторан «Околиця»), магазин «Кшгжица», вул. Зернова, 57 Чернігів:
магазин «Підручники і посібники вул. Воровсв кого, 29. т, (0462)17-83-14
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ "КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"