Організація ремонтного господарства.
Задачі ремонтного господарства:
· повсякденний догляд за обладнанням;
· технічне обслуговування обладнання;
· своєчасне попередження та усунення несправностей;
· проведення ремонтів.
Всі наведені вище задачі складають систему планово-запобіжного ремонту (ПЗР). Заходи системи ПЗР поділяються на дві групи:
1. Міжремонтне обслуговування (догляд, нагляд, періодичні огляди "О").
2. Ремонтні роботи ( поточний ремонт "П", середній ремонт "С", капітальний ремонт "К").
Способи проведення ремонтів:
1. Централізований (із залученням спеціалізованих ремонтних організацій).
2. Децентралізований ( власними силами).
3. Змішаний.
Ремонтний цикл та його структура. Ремонтний цикл (Рц) – це проміжок часу між двома капітальними ремонтами або між початком введення нового обладнання в експлуатацію до його першого капітального ремонту.
Структура ремонтного циклу визначає кількість та послідовність виконання ремонтів та оглядів за один ремонтний цикл.
Нормативи системи ПЗР:
1. Міжремонтний період – це час між двома черговими ремонтами (між капітальним та поточним, між поточним та поточним, між середнім та поточним).
2. Міжоглядовий період – це час між двома оглядами або між оглядом та ремонтом.
Чим більш конструктивно складніша машина, тим менший її ремонтний цикл, тим менший міжоглядовий та міжремонтний періоди.
Тривалість міжремонтного періоду ( 
):
(6.3)
де 
– кількість середніх ремонтів в ремонтному циклі;
– кількість поточних ремонтів в ремонтному циклі.
Тривалість міжоглядового періоду ( 
):
(6.4)
де 
– кількість оглядів в ремонтному циклі.
Планування ремонту та категорія ремонтної складності. При плануванні ремонтних робіт визначають:
· плановий обсяг ремонтів в одиницях ремонтної складності;
· трудомісткість ремонтних операцій за видами;
· чисельність ремонтних робітників;
· склад ремонтних бригад;
· кошторисну вартість ремонту.
Одиниця ремонтної складності – це затрати праці на капітальний ремонт механічної частини технологічного устаткування в розмірі 35 людино-годин. Це еталон.
Ступінь складності та трудомісткість ремонтних робіт оцінюється в категоріях (групах) ремонтної складності (R).
Категорія (група) ремонтної складності представляє собою коефіцієнт, який показує у скільки разів трудомісткість капітального ремонту даного обладнання більше трудомісткості капітального ремонту обладнання-еталону.
Трудомісткість ремонтних робіт( 
) розраховується так:
(6.5)
де 
– норма часу на ремонт (огляд), людино-годин;
Наприклад, якщо категорія ремонтної складності даного обладнання дорівнює 3, то це означає, що трудомісткість його капітального ремонту буде складати: 35*3 = 105 людино-годин.
Існують коефіцієнти, які визначають рівень витрат праці на середній, поточний ремонти та огляди, порівняно з витратами праці на капітальний ремонт. Наприклад, для середнього ремонту коефіцієнт складає 0,6, для поточного – 0,2, для огляду –0,03.
В загальних витратах часу на ремонт виділяють слюсарні – 72%, верстатні –20% та інші – 8%.
За нормами часу розраховують трудомісткість всього ремонтного циклу.
Чисельність ремонтних робітників визначають виходячи із трудомісткості всього ремонтного циклу (в людино-годинах) шляхом ділення її на баланс робочого часу одного робітника (в годинах). Потім визначають склад ремонтних бригад і кошторисну вартість ремонту.