Зміст, функція, категорії та її рівні

Установка до лекції. Без методології не можливо ставити питання про розвиток наукових знань. Слід звернути увагу, що протягом розвитку наукових знань методологічні проблеми ніколи не були до кінця розв’язані, розкриття таємниць одного аспекту породжують переосмислення інших.

Сучасний стан наукової психології також характеризується методологічними проблемами. Все частіше лунають закликання об’єднати теоретичні орієнтації та багатий емпіричний матеріал в єдину методологічну платформу, але фактологічний багаж сучасної психології ще не має такого інструментарію, який би дозволив це зробити. Слід звернути увагу на методологічну проблему, яка визначилася на кінці ХХ та початку ХХІ століття з розвитком в нашій країні практичної психології. Недостатньо підготовлені психологи, які вже розпочали практичну діяльність, і в деяких показниках достатньо позитивну, здійснили намагання «просунути» ідею відмови від теоретико-методологічної бази для практичній психології. Цей факт навіть засвідчений психологами та знайшов свій відбиток у психологічному словнику терміном «схизіс» (розрив між науковою й практичною психологією []).

Абсолютно зрозумілим є те, що формування методологічного світогляду студента відбудеться за умов оволодіння:

1) поняття «методологія»;

2) функцію методології;

3) зміст методології;

4) категорії методології в системі суміжних понять;

5) сучасний стан методології та рівні її розвитку

Означені пункти складають зміст лекці

2.1. ПОНЯТТЯ «МЕТОДОЛОГІЯ»

«... Психологія не рушить
далі, поки не створить методології, …

що першим кроком вперед

буде методологія, це безсумнівно»
Л.С.Виготський

Категорія «методологія» представлена великою кількістю дефініцій, в яких кожний автор акцентує увагу на пріоритетні ознаки. Наведемо приклад.

І. Дефініції, в яких акцентується увага на методологію як науку, в мережах якої здійснюється теоретичне обґрунтування методів дослідження:

v «Методологія це сукупність пізнавальних засобів, методів, прийомів, які використовуються в науці» (Словник вноземних слів. - М, 1979).

v Методологія - 1 ) вчення про науковий метод пізнання , 2) сукупність методів, застосовуваних у якій-небудь науці » (Словник іноземних мов, [ 194 , с. 315 ] .

ІІ. Дефініції, в яких акцентується увага на методологію як науку, в мережах якої здійснюється теоретичне обґрунтування філософського огляду проблеми дослідження:

v «Методологія – це світогляд в пізнавальному процесі (П.Копнін і О.Спіркін » [88 , с. 315 ] .

v ««Методологія психології - галузь психології як науки, що лежить на її перетині з філософією, предмет якої є відповідність мови психологічної науки, принципів психології, її методів і структури (дерева психологічної науки) вимогам діалектичного матеріалізму» (К.К. Платонов, [ 152 , с. 68]).

v «Методологія психології - система принципів і способів організації і побудови теорії і практики окремих психологічних наук , їх галузей і всіх їх у цілому , а також вчення про цю систему. Це вчення є основним коренем дерева психологічної науки » (К.К. Платонов, [ 153 , с. 66]).

v «Методологія – це вчення про цю систему наукових знань, ... методологія отримала філософське узагальнення в методології діалектичного матеріалізму» (Психологія. Словник, [173 , с. 209-210]).

Визначають традиційне й прикладне значення методології.

Традиційне розуміння методології - це вчення про методи і процедурах наукової діяльності, а також розділ загальної теорії пізнання, особливо теорії наукового пізнання ( епістемології ) та філософії науки.

Прикладне розуміння методології – це аспект методології з розгляду систем (комплекс, взаємопов'язана сукупність), принципів і підходів дослідницької діяльності, на які спирається дослідник (вчений ) в ході отримання та розробки знань у рамках конкретної наукової дисципліни – математиці, фізики, хімії, психології, педагогіки.

Взагаліметодологія, у своїй більшості представлена як вчення про методи пізнання об’єкту та предмету. Різні автори й тут підходять по-різному. Одні трактують метод у більш широкому значенні, інші - у більш вузькому.

У ширшому розумінні метод розглядається як шлях пізнання, що спирається на деяку сукупність раніше отриманих знань. Наприклад «діалектична методологія». Таке трактування поняття «метод» є гранично широким поняттям.

У вузькому розумінні метод - спосіб (прийом) наукового пізнання або практичної діяльності. Наприклад, в психології говорять про метод тестів, методи формуючого експерименту, методи психоаналізу, якщо мова йде про психотерапію. Під методом в даному випадку мається на увазі ціла група методик дослідження чи практичної діяльності, що мають спільні значимі ознаки.

Метод - спосіб наукового пізнання або практичної діяльності.

Наприклад, метод тестів, метод формуючого експерименту, методи психоаналізу. Під методом в даному випадку мається на увазі ціла група методик дослідження чи практичної діяльності, що мають спільні значимі ознаки.

Широке й вузьке розуміння задає різне тлумачення методології. Так методологія ділиться на дві частини:

1. Дескриптивна методологія - це вчення про структуру наукового знання, про закономірності наукового пізнання. Вона є орієнтиром у організації дослідження. Дескриптивний аналіз має справу з ретроспективним описом вже здійснених процесів наукового пізнання.

2. Нормативна методологія –це дотримання визначених наукою норм аналізу дослідження, які задані конструктивними завданнями. Наслідком такої роботи є розробка позитивних рекомендацій і правил здійснення наукової діяльності.

Отже, методологія є базою, платформою, основою наукової організації пізнання об’єкту та предмету дослідження. У відповідності конкретної платформи (основи, бази) методології, визначається відповідні, тільки властиві цій філософській позиції засоби організації науково-пізнавальної діяльності людини про Світ.

2.2. ФУНКЦІЇ МЕТОДОЛОГІЇ

Поняття «функція» є багатозначним терміном, який використовується в наукових дисциплінах і позначає таке відношення між елементами, в якому зміна в одному спричиняє зміну в іншому.

Визначають дві головні функції методології

1. Дескриптивну функцію методології - це вчення про структуру наукового знання, про закономірності наукового пізнання. Вона є орієнтиром у організації дослідження для здійснення:

1) каналізації, стимулювання процесу наукового пізнання (ця функція здійснюється завдяки критичного осмислення ідей, поглядів та теорій, існуючих у психологічній науці);

2) організації й структуруванню наукових знань, їх інтеграції та синтезування і створення узагальнених формах – поняття, категорії, методи, принципи пізнання;

3) розробка стратегії розвитку науки, оцінка перспективності того або іншого наукового напрямку (В.П. Зінченко і С.Д. Смирнов, 1983).

Нормативну функцію методології –це дотримання визначених наукою норм аналізу дослідження, які задані конструктивними завданнями. Наслідком такої роботи є розробка позитивних рекомендацій і правил здійснення наукової діяльності. Вона виступає в якості теоретико-світоглядної бази, завдяки чому відбувається об’єднанням в розрізненого наукового знання в цілісну наукову картину світу.

Головна роль нормативної функції методології – це узагальнення теоретико-методологічного світогляду, форма якого виявляється у переконаннях, принципах, закономірностях, методах, представлених в поняттях та теоріях.

Учіння про методи пізнання представлена:

1) аналізом принципів, концепцій, теорій, підходів;

2) опрацюванням понятійного апарату науково-пізнавальних процесів і уточнення відповідної термінології (тезаурус науки);

3) описом та аналізом дослідницького процесу, його етапів і фаз;

4) вивченням сфер застосування різних методів, процедур, технологій;

5) розробкою окремих методів (від приватних до загальних) на рівні конкретної наукової дисципліни.

Методологія має світоглядану функцію та рефлексивну функцію.

Світогляд – це система «поглядів на об'єктивний світ і місце в ньому людини, на ставлення людини до навколишнього його дійсності й самого себе, а також обумовлені цими поглядами основні життєві позиції»

(Спіркин О.Г., 1983).

Світоглядна функція методології є базою обґрунтування методів дослідження на:

1) рівні загального для всієї системи наук (як сучасної, так і на минулих етапах розвитку наукової думки);

2) на рівні спільного - для значної частини цієї системи, але не для всіх наук (зазвичай для сукупності наук, що мають спільний об'єкт дослідження та / або відносяться до певної сфери знань: природничих, соціальних, технічних і т. д.).

Рефлексивна методології – ще одна функція її призначення. Тобто, використання інтелектуального засобу, що дозволяє вченому або практику ввійти в рефлексивну позицію й усвідомити свої пізнавальні засоби й адекватність їх застосування.

Для сучасної науки характерно розширення сфери рефлексії. Один з основних напрямків в сучасній методології науки - рефлексія пізнавальних засобів, наявних у вченого і вплив цих коштів на пізнання ним об'єкта.

2.3. ЗМІСТ МЕТОДОЛОГІЇ

Методологія як світоглядна основа наукового пізнання, складається із системи понять, кожне з яких структурує внутрішню будову об’єкту, що досліджується.

Світогляд визначається ціннісними орієнтаціями та принципами.

Ціннісна орієнтація — це вибіркове ставлення до носія цінності, який може бути реальним предметом задоволення потреб окремої людини чи соціальної спільності. В ціннісній орієнтації акумулюється життєвий досвід людей. Наявність усталених ціннісних орієнтацій свідчить про зрілість людини як особистості.

Ціннісні орієнтації передбачають опору на певні принципи.

Принцип (лат. principium, грец. Αρχή початок) – це основа, закон, положення, рушійна сила, що лежить в основі інших істин, законів, положень або рушійних сил; внутрішнє переконання в чому-небудь, точка зору на що-небудь, норма поведінки.

Методологія складається із сукупності світоглядів, які формують орієнтир пізнання істини. До цих понять відносять:

Переконання - це вища форма прояву світогляду, яка полягає в усвідомленні правоти своєї позиції як єдності ціннісних орієнтації і відповідних їм принципів діяльності аж до потреби в систематичній реалізації цієї позиції. Переконання оформляються в принципах.

Концепція (від лат. сonceptio - розуміння, система) - певний спосіб розуміння, трактування яких-небудь явищ, основна точка зору, керівна ідея для їх освітлення; система поглядів на явища у світі, у природі, у суспільстві; провідний задум, конструктивний принцип у наукової, художньої, технічної, політичної та інших видах діяльності; комплекс поглядів, пов’язаних між собою і які випливають один на одного; система шляхів розв'язання обраної завдання. Концепція визначає стратегію дій науковця в пізнанні істини.

Теорія (від грец. θεωρία - розгляд, дослідження) - вчення, система ідей або принципів. Теорія є сукупністю узагальнених положень, що утворюють науку або її розділ. Теорія виступає як форма синтетичного знання, в межах якої окремі поняття, гіпотези і закони втрачають колишню автономність і стають елементами цілісної системи [1]. У теорії одні судження виводяться з інших суджень на основі деяких правил логічного висновку. Здатність прогнозувати - наслідок теоретичних побудов. Теорії формулюються, розробляються і перевіряються у відповідності з науковим методом.

Наукова теорія - це система узагальненого знання, пояснення різнобічності подій, ситуацій, що відбуваються у природі чи суспільстві.

Наукова теорія - це певна концептуальна позиція, а в більш вузькому значенні – процедурна стратегія дослідження (організація теоретичного пояснення, визначення методів дослідження, іх інтерпретація, висновки).

2.4. Сучасний стан методології ТА її рівні

Важливі методологічні положення психології розроблені радянськими психологами (Л.С. Рубінштейн, О.М. Леонтьєв, Б.Г. Ананьєв, Б.Ф. Ломов, М.С. Роговіна та ін.) і які не втратили свого значення по сей час. За результатами праці вчених було визначено рівневе уявлення про методологію. Найбільш популярною стала класифікація методології за чотирма рівнями:

1) філософська методологія;

2) загальнонаукова методологія;

3) конкретно-наукова методологія;

4) методична методологія.

Ці рівні були занадто ідеологізовані, чим і накладали певну «рамку» на більш вільний підхід у організації психологічного дослідження. Слідвідзначити, що, як правило, методологію розробляли філософи, а психологи тільки їх використовували. Сучасний стан про те, яка повинна бути методологія психології має декілька позицій її розробників.

Перша позиція,її представляють як радикальну. Суть цієї позиції полягає в тому. Що існуюча методологіє не підходить для сучасної психології, і тому треба створити нову. Представником такого підходу є І.П.Волков. Під методологією він розуміє «без суперечну, логічно цілісну систему філософських і теоретичних принципів, які відображають розуміння сутності психіки як основного предмету дослідження в психології і керуючої на основі цієї гносеологічної конструкції думками і діями психологів у їх наукових дослідженнях і в науково-практичній, в тому числі педагогічній, професійній діяльності» (І.П.Волков, 2003).

Такої методології ще в психології не існує, вона ще знаходить в стані становлення.

Друга позиція,її представляють як консервативна. Вона складається з того, що методологічні функції виконує традиційна методологія – це філософська методологія, загальнофілософські діалектичні принципи, рівень часних наукових методів, рівень конкретної методики і процедури дослідження.

Третя позиція, її представляють як помірна. Вона стоїть на позиціях, що стара методологія не підходить, але її тереба використати в розробці нової методології.

Важливим питанням для розв’язання методології є пошук на відповідь: «Що відноситься до методології психології?» та «Що відноситься до теорії психології?».

За роботами Г.В.Телятнікова (2004), ці питання пов’язані в єдино. Він пише, що не можна сказати, що будь-яуке дослідження не має методологію. Автор формулює критерії методологічної функції:

Пергий критерій – це великий ступень узагальнення по відношенню до інших наук: усіх або регіону наук.

Другий критерій – це можливість використовувати закони і принципи даної науки, теорії як більш загальних і діючих в інших науках.

Третій критерій – це використання її понять шляхом накладання обмеженості, обумовлених специфікою інших наук.

Четвертий критерій – це включення з відповідною трансформацією її методів в систему методів інших наук (Г.В.Телятніков, 2004, с.5).

У 1997 році було запропоновані три рівні методології психологічних:

1. Когнітивна (пізнавальна) методологія, яка описує принципи дослідження психічного.

2. Комунікативна методологія, яка забезпечує відповідність різних психологічних концепцій і реальну взаємодію направлень і шкіл у психології.

3. Методологія психологічної практики – це практико-орієнтуюча психологія.

ВИСНОВКИ

Поняття «методологія» має різнобічне тлумачення, чим і пояснюється різноманітне структурування її складових елементів – це від світоглядної основи принципів пізнання об’єкту до методів, завдяки яким і здійснюється це пізнання.

Функція методології визначається як база теоретичного обгрунтування шляхів пізнання об’єкту й предмету дослідження, завдяки чому здійснюється об’єднання розрізнених фактів у цілісне.

Зміст методології складає її категоріально-понятійний апарат, серед яких є головними: принцип, переконання, концепція, теорія, наукова теорія.

Для уточнення методологічної бази дослідження виділяють її рівні. Однозначної класифікації рівні методології не існує. Найбільш поширеними рівнями є філософський, загальнонауковий, конкретно-науковий і методичний рівні. В сучасній психології набуває популярності такі три рівні – когнітивний (пізнавальна), комунікативний та рівень методології психологічної практики.

Методичні вказівки

Знання змісту цієї лекції дозволяє орієнтуватися в проблемах методології психології, а на підставі цих знань, адекватно визначити об’єкт, предмет та методи конкретного дослідження. Важливо звернути увагу, що існує декілька підходів до визначення методології.

Зверніть увагу на основне завдання методології, які полягають у забезпеченні евристичної форми пізнання системою строго вивірених, апробованих принципів, методів, правил і норм. Зокрема, для досягнення успіху в дослідницькій діяльності, вчений повинен опанувати «секретом» методу і володіти технологією евристичного наукового мислення.

Оволодіти існуючої методологією необхідно ще й тому, що далеко не кожен дослідник може створити власну, оригінальну методологію наукового дослідження. Тому основна частина дослідників використовує вже апробовані існуючі методологічні основи.

Після ознайомлення з дефініціями про методологію, розміркуйте, які знання про сутність методології психології вам вже відомі, та які доповнилися. Рефлексія знань з комплексу навчальних дисциплін – «Основи філософії», «Загальна психології», «Експериментальна психологія», «Історія психології» та ін. дозволяє створенню цілісної картини про сутність методології як шляху пізнання унікальності суб’єктивного й об’єктивного, духовного й тілесного в психіці людини. Слід звернути увагу на розділення методології за напрямками її функціонального призначення: методологія як галузь науки (світоглядна) в рамках якої розробляються принципи дослідження та методології як науки про розробку методів отримання знань про психіку та їх використання в практиці.

Оволодіння категоріально-понятійним апаратом методології сприяє розвитку професійності в походженні й теоретичної бази понятійного бази теорій за різними орієнтаціями - біхевіористична, конівістична, психодинамічна, інтеракціоніська та гуманістична.

Зверніть увагу й проаналізуйте співвідношення дескриптивної і нормативної методології, розгляньте більш докладніше рівні методології, серед яких філософський, загальнонауковий, конкретно-науковий та методичний рівень є найбільш представленими в психологічній літературі. До понятійного апарату методології відносяться ряд категорій – переконання, концепція, теорія, наукова теорія, парадигма, овлодіння якими дозволяє студенту структурувати навчальні знання з комплексу навчальних дисциплін.

Опрацювання понятійного апарату за змістом лекції передбачає практичне їх застосування. Такий шлях допоможе студенту більш глибше усвідомити сутність теоретико-методологічної основи дослідження з позиції вибору методів, процедур і технологій в досягненні кінцевої мети.

Питання для самоперевірки

1. Чим пояснюється різне тлумачення поняття «методологія»?

2. Яке значення надається широкому тлумаченню методу?

3. Яке значення надається вузькому тлумавченню методу?

4. Які функції методології, в чому їх різниця й в чому вони поєднені?

5. Які основні поняття методології?

6. Чому переконання включено в понятійний апарат методології?

7. Чим відрізняється поняття «теорія» й «наукова теорія»?

8. Як пояснити сутність парадигми?

9. У чому визначається різниця між поняттми «принцип» і «науковий принцип»?

10. Які ознаки складають поняття «концепція»?

11. Які існують рівні методології і яку функцію вони несуть?

• ⇐ Назад
• 123
• 4
• 5
• 6
• 7
• Далее ⇒