Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається
Лабораторна робота №3
Класний керівник, як організатор профорієнтаційної роботи з учнями різного віку.
Мета: Ознайомити з системою та етапами профорієнтаційної роботи в загальноосвітній школі, навчити проводити профорієнтаційні дослідження, розробляти та проводити профорєнтаційні заходи.
План
1.Поняття професійної орієнтації як допомоги учню у виборі професії
2.Професійна орієнтація як система, її складові.
3.Етапи професійної орієнтації та зміст роботи класного керівника на кожному з них.
4. Форми та методи професійної орієнтації в діяльності класного керівника.
Хід виконання
1. Опрацювати Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається. Скласти тезисний конспект, що включає питання поняття профорієнтації. мети. завдань, складових системи, етапів та змісту роботи з профорієнтації на кожному з них (Додаток А ).
2. Ознайомитись з формами та методами роботи вчителя, класного керівника з профорієнтації (Додаток Б )
3.Проаналізувати запропоновані методики для вивчення особистості школяра з метою вибору професії та відношення батьків до вибору професії їх дітей (Додаток В)
4.Провести дослідження пріоритетних сфер професійної діяльності учнів ( клас за вибором студента) за методикою ДДО Клімова Є.О (Додаток Г). Обробити та проаналізувати отримані результати.
5.Проалізувати запропоновані профорієнтаційні заходи для учнів різного віку, змоделювати їх проведення в студентській групі (Додаток Д)
6. Результати дослідження оформити у вигляді звіту.
:
Додаток А
Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається
СХВАЛЕНО
Наказом Міносвіти, Мінпраці і
Мін-ва у справах молоді та України
№159 (ЗО) 1526 від 02.06.1995 р.
І. Загальні положення
1. Професійна орієнтація - це комплексна науково обґрунтована система форм, методів і засобів, спрямованих на забезпечення допомоги особистості в активному свідомому професійному самовизначенні та трудовому становленні.Основою професійного самовизначення особи є самопізнання та об'єктивна самооцінка індивідуальних особливостей, зіставлення своїх професійно важливих якостей і можливостей з вимогами, необхідними для набуття конкретних професій, та кон'юнктурою ринку праці.
2. Професійна орієнтація включає такі елементи: професійна інформація, професійна консультація, професійний добір, професійний відбір та професійна адаптація.
Професійна інформація забезпечує ознайомлення із змістом і перспективами розвитку професій, формами та умовами оволодіння ними, станом та потребами ринку праці в кадрах, вимогами професій до особистості, можливостями професійно-кваліфікаційного становлення.
Професійна консультація ґрунтується на науково організаційній системі взаємодії психолога-профконсультанта та особи, що потребує допомоги у виборі або зміні професії чи виду діяльності, на основі вивчення її індивідуально-психологічних характеристик, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я, особливостей життєвої ситуації та з урахуванням потреб ринку праці.
Професійний добір - система профдіагностичного обстеження особи, спрямована на визначення конкретної професії, найбільш придатної для оволодіння конкретною особою.
Професійний відбір проводиться з метою визначення ступеня придатності особи до окремих видів професійної діяльності згідно з нормативними вимогами.
Професійна адаптація покликана сприяти входженню особи у трудову діяльність, практичній перевірці правильності професійного вибору, успішному професійному становленню працівника.
II. Завдання і функції професійної орієнтації молоді, яка навчається
3. Основними завданнями профорієнтації є:
- ознайомлення учнів і вихованців з професіями та правилами вибору професії, рекомендованими Міносвіти України;
- виховання в молоді спрямованості на самопізнання і власну активність як основу професійного самовизначення;
- формування вміння зіставляти свої здібності з вимогами, необхідними для набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією;
- забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості.
- Професійна орієнтація має забезпечувати реалізацію соціально-економічної, медико-фізіологічної, психолого-педагогічної функцій.
Соціально-економічна функція полягає у підготовці конкурентоспроможного працівника, здатного професійно самовдосконалюватись та вести активний пошук виду трудової діяльності або змінювати професію, місце роботи.
Медико-фізіологічна функція забезпечує реалізацію вимог до здоров'я й окремих якостей, необхідних для професійної діяльності, визначення відхилень у стані здоров'я, корекцію професійних планів з урахуванням стану здоров'я, фізичних можливостей особистості.
Психолого-педагогічна функція полягає у виявленні та формуванні інтересів, нахилів, здібностей особистості, допомозі в пошуку свого покликання, засвоєнні системи знань, що дають змогу обрати й здійснювати професійну діяльність, визначенні шляхів і способів ефективного управління професійним самовизначенням.
III. Зміст і організація роботи закладів освіти з професійної орієнтації молоді, яка навчається
- Професійна орієнтація здійснюється всіма закладами освіти на всіх ступенях навчання. Профорієнтаційна робота умовно поділяється на два періоди: допрофесійний і професійний.
- Допрофесійний період включає початковий (пропедевтичний), пізнавально-пошуковий і базовий (визначальний) етапи.
- Початковий (пропедевтичний) етап передбачає ознайомлення дітей у процесі навчальної, позакласної та позашкільної роботи з найпоширенішими професіями, виховання позитивного ставлення до різних видів трудової та професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості; формування початкових загально трудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими особами у процесі діяльності.
Результат - сформоване у молодших школярів ставлення до себе, суспільства і професійної діяльності.
- Пізнавально-пошуковий етап - 5-7-мі класи - середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів і передбачає: формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю; систематичне ознайомлення з професіями у навчально-виховному процесі; формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості; консультування щодо вибору профілю подальшої освіти, форм трудової підготовки.
Результат - вибір напрямку (профілю) навчання, продовження освіти у 8-9 класах.
- Базовий (визначальний) етап - 8-9 (8-11) класи - передбачає: вивчення наукових основ вибору професії, класифікаційних ознак, професії, вимог професії до людини, основних професійно важливих якостей, правил вибору професії; оволодіння методиками самопізнання, самооцінки, розвитку індивідуальних професійно важливих якостей; формування уміння зіставляти вимоги, необхідні для набуття конкретної професії з власними можливостями та кон'юнктурою ринку праці; створення умов для випробування своїх здібностей у різних видах трудової діяльності; консультування відносно вибору професії та навчального закладу; проведення професійного добору для випускників загальноосвітніх навчально-виховних закладів.
Системоутворювальним у забезпеченні знань, необхідних для професійного самовизначення учнів, є курс "Вибір професії", який вивчається у 9-х класах загальноосвітніх шкіл. Викладання цього курсу, проведення профдіагностичних обстежень особистості та індивідуальних професійних консультацій, координація профорієнтаційної роботи з учнями покладаються на практичних психологів закладів освіти.
Результат - сформованість особистісно значимого смислу вибору професії, певної професійної спрямованості (професійних намірів і планів оволодіння професією, професійної перспективи), професійне самовизначення учнів, готовність до зміни професійної спрямованості та переорієнтації на суміжні професії, інші види діяльності відповідно до індивідуальних особливостей учнів та результатів профвідбору.
- Етап професійного навчання передбачає: оволодіння професійними знаннями, уміннями, навичками; адаптацію до професійного навчально-виховного закладу і нового соціального статусу; формування професійної мобільності, готовність до продовження освіти і самовдосконалення; розвиток професійних інтересів і професійно важливих якостей; уточнення подальшої професійної перспективи.
Результат - конкурентоспроможний на ринку праці кваліфікований робітник, спеціаліст, готовий до активної професійної діяльності та переорієнтації на певну професію.
- Адаптаційний етап - професійна діяльність. Передбачає: створення умов для професійного зростання, повноцінної самореалізації особистості у професійній діяльності; адаптацію до трудового колективу, професії та нового соціального статусу.
З метою адаптації молоді до професійної діяльності проводиться виробнича та переддипломна практика по можливості в тому трудовому колективі, де у майбутньому передбачається працевлаштування.
Результат - повноцінна реалізація особистістю потенційних можливостей у професійній діяльності.
- На загальнодержавному рівні координацію організаційних питань професійної орієнтації молоді, яка навчається, здійснюють Міністерство освіти України і Міністерство праці України. Для координації профорієнтаційної роботи на місцях рішенням місцевих органів державної виконавчої влади може бути утворена територіальна міжгалузева координаційна рада.
- Науково-методичне забезпечення профорієнтаційної роботи у закладах освіти покладається на Міністерство освіти України та Академію педагогічних наук України, а з питань профдобору і профвідбору - на Міністерство праці України.
- До штату Міністерства освіти України, управлінь і відділів освіти на місцях, центрів практичної психології системи освіти вводяться працівники, що забезпечують організацію профорієнтаційної роботи з молоддю, яка навчається.
- Відповідальність за організацію проведення профорієнтаційної роботи в закладах освіти покладається на їх керівників.
У навчально-виховних закладах професійну орієнтацію молоді, яка навчається, здійснюють практичні психологи, вчителі-предметники, класні керівники, викладачі, майстри виробничого навчання, вихователі, керівники гуртків, бібліотекарі, методисти, медичні працівники тощо.
У штатний розклад середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, професійних навчальних закладів вводяться посади психологів-консультантів або методистів з профорієнтації.
Фінансування роботи практичних психологів здійснюється за рахунок бюджетних коштів.
- Для проведення профорієнтаційної роботи в закладах освіти використовуються навчально-методичний кабінет професійної орієнтації, кабінет інформатики, майстерні, бібліотека, методичний кабінет тощо.
- Професійну орієнтацію молоді, яка навчається, вивчення ефективності працевлаштування випускників мають здійснювати навчальні заклади спільно з батьками учнів, підприємствами, установами й організаціями, центрами (відділами) профорієнтації територіальних центрів зайнятості.
- Медичні аспекти профорієнтації молоді з різними видами патології вирішуються, як правило, за участю лікарів (відділів) зайнятості Міністерства праці України.
Додаток Б