ПРОФЕСІОГРАФІЯ ЯК СИСТЕМНИЙ ОПИС ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Психологія праці»

на тему:

«Психологічний аналіз професійної діяльності командирів відділень навчальних пожежно-рятувальних частин»

Студента 4 курсу 43 групи

напряму підготовки 6.030102 «Психологія»

Кунах В.Є.

Керівник: доцент кафедри психології

діяльності в особливих умовах,

к.п.н., підполковник с.ц.з.

Снісаренко А.Г.

Національна шкала ________________________

Кількість балів: ________ Оцінка: ECTS ______

Члени комісії: _______________ Снісаренко А.Г.

(підпис)

______________ Фомич М.В.

(підпис)

Черкаси – 2016

ЗМІСТ

ВСТУП

Актуальність теми На сучасному етапі розвитку суспільства, науки, появи нових високих технологій підвищується ризик виникнення масштабних катастроф, аварій, лих. У зв'язку з цим особливе значення має пошук ресурсних можливостей фахівців, що беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, а саме – працівників ДСНС.

У всьому світі дана професія вважається однією з най небезпечніших. Адже це і робота в екстремальних ситуаціях, і ризик для життя, і величезна відповідальність за інших людей. В екстремальних ситуаціях пожежному-рятувальнику ДСНС необхідно оцінити ситуацію, прийняти правильне рішення і при цьому мати адекватну поведінку. Ефективність професійної діяльності пожежних-рятувальників залежить як від генетично обумовлених властивостей особистості, так і від професійно важливих якостей, знань, умінь і навичок, придбаних у процесі діяльності. Професія працівника ДСНС має специфічні особливості, основними з яких є: високий рівень небезпеки, високий рівень травмування, високий рівень стрессогенності, ризикованість, високий рівень відповідальності, невизначеність ситуації, дії в умовах обмеженого простору і дефіциту часу [4].

Все це і зумовлює розвиток високих вимог до професійно важливих якостей працівників пожежно-рятувальних частин.

Об’єкт дослідження: професійна діяльність командирів відділень навчальних пожежно-рятувальних частин.

Предмет дослідження: психологічний аналіз професійної діяльності командирів відділень навчальних пожежно-рятувальних частин.

Мета дослідження: здійснити психологічний аналіз професійної діяльності командирів відділень навчальних пожежно-рятувальних частин.

У відповідності з метою дослідження ставляться такі завдання:

1) розкрити теоретичні аспекти поняття «професіографія» ;

2) проаналізувати мотиви професійної діяльності як психологічну проблему;

3) висвітлити особливості професійної діяльності командирів відділень навчальних пожежно-рятувальних частин

4) описати теоретичні підходи до розробки психограм командирів відділень навчальних пожежно-рятувальних частин.

Методи дослідження:

- теоретичні (аналіз літературних джерел, звітних матеріалів з обраної проблематики, метод вивчення виробничої документації, спостереження).

Практичне значення курсової роботи полягає в тому, що враховуючи опис професіограми, можна забезпечити успішність діяльності командирів відділень навчальних пожежно-рятувальних частин.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновку та списку використаної літератури. Загальний обсяг курсової роботи 28 сторінок.

РОЗДІЛ 1

ПРОФЕСІОГРАФІЯ ЯК СИСТЕМНИЙ ОПИС ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1Теоретичні аспекти поняття «професіографія»

Вивченню проблеми діяльності в психології, розробці концепцій її опису і методичних підходів з її вивчення присвячена величезна кількість робіт як серед представників вітчизняної психології (С. Л. Виготський, С. Л. Рубінштейн, A. І. Леонтьєв, Б. М. Теплов, Б. Г. Ананьєв, К. А. Абульханова-Славська, В. І. Мясищев, Б. Ф. Ломов, Г. В. Суходольський, B. П. Зінченко, А. А. Крилов, К. К. Платонов, В. В. Давидов та ін.), так і серед зарубіжних колег (Ф. Герцберг, Б. Мауснер, Б. Шнайдерман, 1959; Дж. Голоусен, 1972; Л. Розенштайл, 1992; Е. Улич, 2001; С. Роббінс, 2001 та ін.).

Психологічне вивчення професійної діяльності вперше було здійснено в 20-30-х рр. XX ст. вітчизняними психотехніками (Б. Г. Ананьєв, Г. С. Геллерштейн, А. А. Толчинський та ін.) для розробки науково обґрунтованих засобів раціонального розподілу робітничих кадрів, вирішення завдань профвідбору, профконсультації, профнавчання, перевтоми, реконструкції та проектування робочих місць [5].

Психологічне вивчення трудової діяльності передбачає використання сукупності методів і приватних методичних прийомів (методик). Пізнання психологічних явищ, закономірностей трудової діяльності людини і обґрунтування практичних рекомендацій по її вдосконаленню, забезпеченню ефективності і безпеки праці передбачають отримання і використання наукових фактів, даних про психологічні характеристики трудової діяльності.

Професія – це область суспільного розподілу праці; своєрідність процесу трудової діяльності; необхідна професійна кваліфікація та рівень компетентності працівників; усвідомлення людиною своєї належності до професійного співтовариства.

Професіографія — технологія вивчення вимог, які пред'являються професією до особистісних якостей і психофізичних можливостей людини, її використовують з метою розроблення інформаційних, діагностичних, корекційних і формуючих методичних посібників і практичних рекомендацій для забезпечення взаємовідповідності людини і професії. Професіографія забезпечує формулювання практичного завдання й організацію його вирішення з метою оптимізації і підвищення ефективності професійної праці.

Професіографія охоплює різні сторони конкретної професійної діяльності — соціальні, соціально-економічні, історичні, технічні, технологічні, правові, гігієнічні, психологічні, психофізіологічні та соціально-психологічні. Детальність їх вивчення залежить від соціального замовлення [1].

Інформаційна професіографія спрямована на забезпечення профорієнтаційної роботи, охоплює всі названі характеристики, але подає їх узагальнено, коротко, описово.

Корекційна професіографія спрямована на підвищення безпеки професійної праці, детально й аналітично описує тільки ті характеристики, які є основними джерелами загрозливої поведінки людини в цій сфері.

Діагностична професіографія — забезпечує організацію професійної психо-діагностики, зорієнтована на вивчення технічних, правових, технологічних, психологічних, психофізіологічних і соціально-психологічних характеристик праці тільки на тих етапах роботи, від яких більшою мірою залежить кінцевий результат і на яких потрібні найвищі показники швидкості, точності діяльності та відповідальності за виконання завдання.

Формуючу професіографію використовують у процесі професійного навчання, вона охоплює соціально-економічні, історичні, правові характеристики професії в загальних рисах, з детальним аналітичним опрацюванням технічних і технологічних сторін конкретної професійної діяльності.

Професіографія містить комплекс методів вивчення професійної діяльності, в тому числі — методи збору емпіричних даних (вивчення документації, спостереження, опитування, продуктів діяльності та методів біографічного і трудового експерименту) їх аналізу (методу та експертної оцінки, якісного аналізу емпіричних даних, статистичного аналізу), а також методи психічної інтерпретації (структурно-системний аналіз і функціонально-структурний аналіз) [10; 15; 16].

Будь-яке дослідження в галузі психології праці, які б завдання — теоретичні або практичні — перед ними не стояли, розпочинається вивченням конкретної професійної діяльності.

Багатоаспектний і різноманітний процес аналізу роботи починається зі збирання основних відомостей про неї, про складові її частини та матеріальні передумови, які потрібні або важливі для практичної діяльності психолога. Зібрану інформацію класифікують, аналізують, критично оцінюють і відповідно систематизують. На підставі цього складають у письмовому вигляді огляд, який має повну характеристику виду праці, який досліджують [1].

Методику і техніку одержання, опрацювання значимих із погляду психології характеристик праці позначають поняттям психологічна професіографія.

Професіографія — це визначення завдань, які становлять зміст роботи та визначення здібностей, знань, умінь і відповідальності, що вимагають від робітника успішного виконання певної роботи або здійснення відповідної діяльності. Тобто, професії і спеціальності за вимогами, які пред'являються працівникові.

Психографія — це не тільки метод психології. Це загальний метод аналізу, опису трудової діяльності й умов праці.

Комплексний, систематизований, короткий і багатосторонній опис виду роботи, який призначений для проведення психологічного вивчення праці і використання в подальшій практичній діяльності, називається психологічною професіографією..

Важливою частиною професіограми є психограма, яка є психологічним аналізом структури професіональної діяльності. Зміст і об'єм професіограми залежить від мети, з якою вивчають професії. Метою може бути профвідбір, профорієнтація, профконсультація, виробниче навчання, раціоналізація режиму й умов праці [1].

Підсумком професіографії є професіограма — опис різних об'єктивних (змістовних і структурних) характеристик професії, а також психограма — опис психологічних характеристик діяльності.

Принципи професіографії:

1. Комплексний аналіз особливостей будь - якої професії передбачає: виробничу характеристику професії та її спеціальностей, включаючи економічне значення, соціологічну і соціально-психологічну, педагогічну (перелік обсягу знань і вмінь, необхідних для успішної професійної праці, термін професійної підготовки тощо) характеристики професії, а також санітарно-гігієнічну характеристику умов праці з особливим наголосом на так званих шкідливих для здоров'я виробничих процесах; перелік медичних протипоказань для роботи у даній професії; психограму (перелік психологічних вимог професії до спеціаліста).

2. Відповідно до принципу цілеспрямованості зміст і обсяг професіограми визначаються тими практичними завданнями, заради яких здійснюється вивчення професії. Зокрема, метою такого вивчення можуть виступати профконсультація, профвідбір, виробниче навчання, раціоналізація виробничого процесу, вдосконалення умов праці та інше.

3. Згідно з принципом особистісного підходу психограма повинна передбачати різні психологічні вимоги, розраховані на середнього працівника і на працівника з високим рівнем розвитку професійних здібностей.

4. Принцип надійності - передбачає врахування ускладнених умов досліджуваної професії, тобто вимог професії до емоційної стійкості людини в стресових ситуаціях чи в умовах посилених перешкод. Адже емоційна стійкість є однією з найважливіших умов надійності людини в процесі професійної діяльності.

5. Принцип диференціації - вимагає при розробці професіограм враховувати специфіку різних спеціальностей, які входять у дану професію.

6. Принцип типізації - передбачає об'єднання різних професій у певні групи за подібністю вимог до психологічної структури спеціаліста.

7. Принципи перспективності й реальності - указують на необхідність врахування у професіографічному дослідженні тенденцій розвитку і змін у психологічній структурі досліджуваної професії [6].

Комплексність і цілеспрямованість професіографії припускає вив- чення професії за кількома напрямами:

Виробнича характеристика. Розкриває інформаційний матеріал про сукупність спеціальностей, що належать до структури досліджуваної професії, а також основних технологічних "вузлів" останньої — виробничих операцій. Цьому напрямові відповідає та- кож опис основних виробничих умов професійної діяльності. На увазі маються не всі умови конкретної професійної діяльності, а ли- ше органічно пов'язані з технологією праці, а також з предметом і цілями цієї діяльності. До цього ж напряму відноситься дослідження і опис предмета праці, всіх використовуваних засобів.

Економічне значення професії. В дослідженні за цим напря- мом розкриваються роль і місце професії в системі народного госпо- дарства, її взаємозв'язок з іншими професіями, економічна результативність даної професійної діяльності для народного госпо- дарства в цілому і для людини, яка нею займається, зокрема заробітна плата, економічні пільги тощо.

Соціальна і соціальнопсихологічна характеристика професії. Цьому напряму дослідження професій притаманне роз- криття спеціальної інформації про престиж професії, особисті пер- спективи фахівця, взаємодію працівників у межах безпосереднього виробничого оточення (колектив бригади, лабораторії, бюро і т.ін.); особливості стосунків членів колективу, їх взаємодії та взаємодії керівників і підлеглих.

Навчальновиробнича характеристика професії. Розкрива- ються питання про обсяг, діапазон, глибину спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних для оптимальної професійної діяльності. Тут також вказуються можливості здобуття необхідних знань та вмінь, умови навчання, навчальні заклади, які готують спеціалістів з даної професії, термін навчання, навчальні предмети.

Гігієнічна характеристика професії. Вивчається навколиш нє середовище. Визначаються кліматичні умови професійної діяльності, освітленість, звуки, шуми, вібрації тощо. Особлива увага приділяється хімічному складу середовища, зокрема, повітря, таким чинникам, як запах, смак, подразники шкіри. В гігієнічній характеристиці виділяються фактори, що за певних умов можуть справляти негативний вплив на організм людини, погіршуючи стан її здоров'я.

Фізіологічна характеристика вимог професії до людини. В цьому напрямі дослідження виявляються фізичні і нервові наванта- ження, що виникають при виконанні виробничих операцій у професійній діяльності людини, у тому числі фізичні навантаження на окремі аналізатори. Визначаються типова виробнича робоча поза людини і можливості її зміни протягом робочого дня; нервове наван- таження протягом робочого часу і в окремі періоди праці. Щодо фізичного і нервового навантаження маємо на увазі виявлення не тільки їх інтенсивності, а й тривалості. Поряд з цим досліджуються типові особливості темпу і ритму праці: чи є вони заданими, приму- совими, незмінними протягом усього робочого часу, чи динамічними, варіативними, вільними тощо. Вказуються медичні протипоказання для роботи за даною професією.

Психологічна характеристика професійної діяльності. Передбачає визначення вимог професії до психологічної сфери особистості, у тому числі до окремих психічних функцій: жорстко пов'язані з технологією професійної діяльності і детерміновані нею; бажані для оптимальної професійної діяльності. Виявляються спеціальні і загальні здібності, від наявності яких залежить успіх діяльності в даному виді професійної праці. Окреслюються професійно значущі властивості особистості, її особливості: інтереси, вольові, емоційні та мотиваційні характеристики, комунікативні і організаторські, спеціальні ділові якості (наприклад, оперативність або пунктуальність у розв'язанні певних істотних для даної професійної діяльності питань). Визначаються також суттєві для даної професії характерологічні особливості особистості. Роз- криваються професійно значущі особливості прояву окремих психічних функцій: мислення, пам'яті, сприймання, уяви, а також сенсомоторики і уваги. Зазначаються можливості компенсації тих чи інших властивостей або особливостей прояву особистості у процесі професійної діяльності. При цьому проблема компенсації трансформується у проблему формування індивідуального стилю роботи, що забезпечує оптимальну професійну діяльність [6].

Одним з важливих завдань професіографічного дослідження є ви- значення показників (критеріїв) успішності діяльності, що вивчається. Знання цих показників допомагає: перевірити, поперше, обгрунтованість розробленої експериментальним шляхом психогра- ми і, подруге, ефективність методик визначення професійної придатності спеціалістів, а також оцінити загальну ефективність заходів професійного відбору і раціонального розподілу кандидатів за спеціальностями. Професіографічний матеріал повинен містити не тільки аналіз індивідуальнопсихологічних особливостей, а й аналіз важливих професійних ставлень і ціннісних орієнтацій, істотних для характе- ристики професії. Важливою тут є інформація про можливості прояву в даній професійній діяльності творчості, ініціативи, самостійності, здатність до самореалізації і застосування новітньої техніки. Елементи характеристики професійної діяльності мають бути показані не ізольовано, а як певна сукупність, що створює психологічну структуру професії [6].

Структура професіограми, обсяг її окремих частин, ступінь узагальнення і детальності опису тих чи інших особливостей професії визначаються, як правило, метою її вивчення. Але в інтересах наступної системної обробки професіограм, їх практичного використання доцільно, щоб кожна з них будувалася за типовою схемою з використанням єдиної термінології, що позначає трудові операції й індивідуальнопсихологічні якості, задіяні у процесі їх виконання.

Таким чином, плансхема психологічної характеристики професії з метою профорієнтації повинна містити таку інформацію:

12
• 3
• 4
• Далее ⇒