СТАТИСТИКИ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ
Стаття 67. Визначення звітності
Національний банк з метою виконання регулятивних та наглядових
функцій визначає форми звітності (у тому числі консолідованої), порядок її
складання та подання до Національного банку, які є обов'язковими до
виконання усіма суб'єктами господарювання, в тому числі:
(абзац перший частини першої статті 67 із змінами,
внесеними згідно із Законом України
від 10.01.2002 р. № 2922-III)
1) для банків, розташованих на території України (резидентів і
нерезидентів), банківських об'єднань, - для складання грошово-кредитної і
банківської статистики;
(пункт 1 частини першої статті 67 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 13.07.2000 р. № 1919-III,
від 10.01.2002 р. № 2922-III)
2) усіх суб'єктів господарської діяльності (резидентів і нерезидентів) - для
складання статистики платіжного балансу та здійснення валютного контролю.
(пункт 2 частини першої статті 67 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.01.2002 р. № 2922-III)
Надана банками та іншими суб'єктами підприємницької діяльності
інформація розголошенню не підлягає, крім випадків, передбачених
законодавством України.
Вимоги цієї статті не стосуються зведеної статистичної інформації, яка
підлягає відкритому опублікуванню Національним банком.
Стаття 68. Публікації
З метою забезпечення гласності з питань банківської діяльності та
статистики платіжного балансу Національний банк:
1) публікує в друкованих органах Верховної Ради України та Кабінету
Міністрів України щорічний та квартальні баланси Національного банку;
2) видає щомісячний статистичний бюлетень та журнал "Вісник
Національного банку України";
3) публікує в офіційних виданнях поточну банківську інформацію,
інформацію з питань грошово-кредитної та банківської статистики, яка не
належить до державної та банківської таємниці;
4) надає для опублікування інформацію з питань грошово-кредитної і
банківської статистики та статистики платіжного балансу відповідно до
міжнародних договорів.
Склад відомостей для опублікування в засобах масової інформації
визначається Державним комітетом статистики України відповідно до
законодавства України.
Власником зведеної інформації з питань грошово-кредитної та
банківської діяльності є Національний банк, який встановлює режим доступу
до неї відповідно до законодавства України. Використання офіційної
банківської інформації іншими органами для широкого публікування можливе
лише з дозволу Національного банку або з посиланням на джерело її офіційного
опублікування.
Розділ XIII. АУДИТ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ
Стаття 69. Внутрішній аудит
Національний банк контролює діяльність своїх структурних підрозділів
шляхом проведення внутрішнього аудиту, який здійснюється ревізійним
управлінням Національного банку, безпосередньо підпорядкованим Голові
Національного банку.
Комплексні перевірки господарсько-фінансової діяльності структурних
підрозділів Національного банку проводяться не рідше одного разу на рік.
Стаття 70. Зовнішній аудит
Рада Національного банку не пізніше 1 листопада звітного року приймає
рішення про аудит Національного банку і визначає аудиторську фірму, яка має
відповідний досвід роботи, для перевірки річного звіту і подання аудиторського
висновку. Національний банк зобов'язаний відповідно до укладеного з
аудиторською фірмою договору надавати звітність та інформацію, необхідну
для проведення аудиторської перевірки.
В частині руху коштів Державного бюджету України, аналізу виконання
кошторису фінансову перевірку Національного банку здійснює Рахункова
палата.
Розділ XIV. ОСОБЛИВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 71. Обмеження діяльності
Національному банку забороняється:
1) бути акціонером або учасником банків та інших підприємств, установ;
2) здійснювати операції з нерухомістю, крім тих, що пов'язані із
забезпеченням діяльності Національного банку та його установ;
3) здійснювати торговельну, виробничу, страхову та іншу діяльність, яка
не відповідає функціям Національного банку.
Обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, не стосуються:
1) набуття з метою покриття заборгованості Національного банку будь-
яких прав та активів за умови їх відчуження в найкоротший строк;
2) випадків, передбачених статтею 42 цього Закону;
3) участі у капіталах інших підприємств, установ, що забезпечують
діяльність Національного банку.
Стаття 72. Податковий режим
Національний банк сплачує податки відповідно до законів України з
питань оподаткування.
Стаття 73. Переважне і безумовне право
Національний банк має переважне і безумовне право задовольняти будь-
яку основану на здійсненому рефінансуванні банку вимогу, оформлену у
встановленому законом порядку, за якою настав строк погашення.
(частина перша статті 73 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.01.2002 р. № 2922-III)
Переважне і безумовне право здійснюється у разі, якщо це передбачено
угодою, реалізується Національним банком шляхом списання у безспірному
порядку заборгованості з банківських рахунків і продажу інших активів, що
перебувають у заставі як забезпечення вимог Національного банку, та
задоволення вимог за рахунок чистого доходу від їх продажу.
(Закон доповнено статтею 73 згідно із
Законом України від 13.07.2000 р. № 1919-III)
Розділ XV. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, за винятком
частин дев'ятої та десятої статті 10 цього Закону, які набирають чинності з дня
формування Ради Національного банку України у повному складі Президентом
України та Верховною Радою України.
(пункт 1 розділу XV із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 20.04.2000 р. № 1658-III)
2. Рада Національного банку має бути сформована протягом двох місяців
з дня набрання чинності цим Законом. На період формування Ради
Національного банку її функції щодо грошово-кредитної політики виконує
Правління Національного банку.
3. Вважати такими, що втратили чинність:
розділи II та V Закону України "Про банки і банківську діяльність"
(Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 25, ст. 281);
Постанову Президії Верховної Ради України "Про Статут Національного
банку України" від 7 жовтня 1991 року.
Президент України
Л. КУЧМА
м. Київ
20 травня 1999 року № 679-XIV