Розподіл постійного населення за статтю, типом поселень та співвідношення чоловіків і жінок у містах і районах на 1 січня 2016 року
(осіб)
| Обидві статі | У тому числі | На 1000 чоловіків припадає жінок | ||
| чоловіки | жінки | |||
| Міські поселення та сільська місцевість | ||||
| Волинська область | ||||
| м.Луцьк | ||||
| м.Володимир-Волинський | ||||
| м.Ковель | ||||
| м.Нововолинськ | ||||
| Райони | ||||
| Володимир-Волинський | ||||
| Горохівський | ||||
| Іваничівський | ||||
| Камінь-Каширський | ||||
| Ківерцівський | ||||
| Ковельський | ||||
| Локачинський | ||||
| Луцький | ||||
| Любешівський | ||||
| Любомльський | ||||
| Маневицький | ||||
| Ратнівський | ||||
| Рожищенський | ||||
| Старовижівський | ||||
| Турійський | ||||
| Шацький | ||||
| Міські поселення | ||||
| Волинська область | ||||
| м.Луцьк | ||||
| м.Володимир-Волинський | ||||
| м.Ковель | ||||
| м.Нововолинськ | ||||
| Райони | ||||
| Володимир-Волинський | ||||
| Горохівський | ||||
| Іваничівський | ||||
| Камінь-Каширський | ||||
| Ківерцівський | ||||
| Ковельський | ||||
| Локачинський | ||||
| Луцький | ||||
| Любешівський | ||||
| Любомльський | ||||
| Маневицький | ||||
| Ратнівський | ||||
| Рожищенський | ||||
| Старовижівський | ||||
| Турійський | ||||
| Шацький | ||||
| Сільська місцевість | ||||
| Волинська область | ||||
| Райони | ||||
| Володимир-Волинський | ||||
| Горохівський | ||||
| Іваничівський | ||||
| Камінь-Каширський | ||||
| Ківерцівський | ||||
| Ковельський | ||||
| Локачинський | ||||
| Луцький | ||||
| Любешівський | ||||
| Любомльський | ||||
| Маневицький | ||||
| Ратнівський | ||||
| Рожищенський | ||||
| Старовижівський | ||||
| Турійський | ||||
| Шацький |
Рис. 1. Міграційний рух населення Волинської області у 2000–2016 рр.
Сальдо міграції населення у міських поселеннях протягом 2000–2016 рр. було від’ємним (-1,1 ‰). Найінтенсивніше внаслідок міграцій зростали міські населені пункти Жовтневе, Берестечко, Сенкевичівка, Рокині, Дубище. Найбільший відтік населення відмічався у районних центрах – Ківерцях, Любешові, Любомлі, Маневичах, Старій Вижівці. Сальдо міграції сільських поселень становило -1,0 ‰. Позитивне сальдо міграції сільського населення мали лише Луцький, Ківерцівський та Ковельський райони. Найнижчі показники сальдо спостерігалися у північних районах – Ратнівському, Старовижівському, Маневицькому, Камінь-Каширському, Любомльському.
На міждержавні міграції припадає 2,9 % загального обсягу міграційних потоків (1,7 ‰ у середньому протягом 2000–2016 рр.). Виїзд населення за кордон у два рази перевищує в’їзд, сальдо міждержавної міграції становить
-0,6 ‰. У результаті виїзду за кордон область втрачає у 2 рази більше населення, ніж внаслідок виїзду до інших областей України. У структурі міждержавного міграційного потоку переважають країни Європи (Білорусь, Російська Федерація), та США. Найвища міграційна активність спостерігається у північних районах області. Для міжрегіональних міграцій області характерне незначне від’ємне міграційне сальдо (-0,4 ‰). У структурі міжрегіонального міграційного потоку домінує міське населення 64,4 %. За обсягами міграції вирізняються міста обласного підпорядкування та прилеглі до зовнішніх адміністративних меж області райони. Позитивне сальдо мають Луцький, Ківерцівський та Горохівський райони, найнижчі показники – у Любешівському, Маневицькому, Любомльському та Старовижівському районах. Міжрегіональні міграційні потоки між Волинською областю та іншими регіонами України прямо пропорційні чисельності населення регіону та обернено пропорційні відстані між ними. Важливу роль у формуванні сальдо міграції відіграє рівень соціально-економічного розвитку міграційного партнера. Найтісніші міжрегіональні міграційні зв’язки Волинська область має із сусідами І-го порядку (Рівненською та Львівською областями) та м. Київ.
Рис. 2. Міжрегіональні міграції населення Волинської області у 2000–2016 рр.