Працівник отримав травму під час проїзду з роботи на власному транспорті, який використовувався в інтересах виробництва. Чи вважається така травма виробничою?

1. так;

2. ні.

110.Термічна дія електричного струму на організм людини призводить до:

1. нагрівання тканин і виникнення опіків;

2. розкладу рідин, включаючи і кров;

3. механічних пошкоджень тканин організму;

4. порушення деяких біологічних процесів.

111. Електролітична дія електричного струму на організм людини призводить до:

1. нагрівання тканин і виникнення опіків;

2. розкладу рідин, включаючи і кров;

3. механічних пошкоджень тканин організму;

4. порушення деяких біологічних процесів.

112. Механічна дія електричного струму на організм людини призводить до:

1. нагрівання тканин і виникнення опіків;

2. розкладу рідин, включаючи і кров;

3. механічних пошкоджень тканин організму;

4. порушення деяких біологічних процесів.

113. Біологічна дія електричного струму на організм людини призводить до:

1. нагрівання тканин і виникнення опіків;

2. розкладу рідин, включаючи і кров;

3. механічних пошкоджень тканин організму;

4. порушення деяких біологічних процесів.

114. Травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги у вигляді місцевих пошкоджень тканин і органів – це:

1. електроофтальмія;

2. електричний удар;

3. фібриляція;

4. електротравма.

115.Збудження живих тканин організму електричним струмом, що проходить через нього, і виникнення довільних судомних скорочень м’язів – це:

1. електроофтальмія;

2. електричний удар;

3. фібриляція;

4. електротравма.

116. Електричний струм силою 0,6-1,5 мА, який при проходженні через організм людини, спричиняє відчутні подразнення, називається:

1. відчутним;

2. відпускаючим;

3. невідпускаючим;

4. фібрилярним.

117.Електричний струм силою 8-10 мА, який викликає подразнення чутливих нервів, наприклад, сильний біль у пальцях, називається:

1. відчутним;

2. відпускаючим;

3. невідпускаючим;

4. фібрилярним.

118. Електричний струм, що викликає при проходженні через людину неподоланні судомні скорочення м’язів рук, у яких затиснутий провідник, називається:

1. відчутним;

2. відпускаючим;

3. невідпускаючим;

4. фібрилярним.

119. Навмисне електричне з’єднання із землею або її еквівалентом металевих струмонепровідних частин, на яких може з’явитися напруга – це:

1. захисне заземлення;

2. захисне занулення;

3. захисне відмикання;

4. захисне розділення мереж.

120. Навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, на яких може з’явитися напруга – це:

1. захисне заземлення;

2. захисне занулення;

3. захисне відмикання;

4. захисне розділення мереж.

121. Швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне відмикання електричної установки при виникненні в ній небезпеки ураження людей електричним струмом – це:

1. захисне заземлення;

2. захисне занулення;

3. захисне відмикання;

4. захисне розділення мереж.

122. Розділення електричної мережі на окремі, електрично не з’єднані між собою, ділянки за допомогою розділяючого трансформатора – це:

1. захисне заземлення;

2. захисне занулення;

3. захисне відмикання;

4. захисне розділення мереж.

123.Загальне керівництво і організація навчання з охорони праці на підприємстві покладається на:

1. керівників структурних підрозділів;

2. інженера з охорони праці;

3. керівника підприємства;

4. спеціаліста служби охорони праці.

124. Своєчасність навчання з охорони праці контролює:

1. керівники структурних підрозділів;

2. інженер з охорони праці;

3. керівник підприємства;

4. спеціаліст служби охорони праці.

125. Спеціальне навчання з охорони праці проходять:

1. неповнолітні працівники;

2. інженерно-технічні працівники;

3. керівники структурних підрозділів;

4. працівники, що виконують роботи з підвищеною небезпекою.

 

126. Інструктажі з охорони праці не бувають:

1. вступний;

2. спеціальний;

3. первинний;

4. повторний;

5. цільовий;

6. позаплановий;

127. Який інструктаж з охорони праці проводиться з обов’язковою участю інженера з охорони праці:

1. вступний;

2. первинний;

3. повторний;

4. цільовий;

128. Безпосередній керівник робіт не проводить такі види інструктажів з охорони праці:

1 вступний;

2. первинний;

3. повторний;

4. цільовий;

5. позаплановий.

129. Повторний інструктаж з охорони праці проводиться з такою періодичністю:

1. раз на 6 місяців;

2. раз на рік;

3. раз на 3 місяці;

4. раз на 2 роки.

130. Інструкція з охорони праці містить таку кількість розділів:

1. 3;

2. 4;

3. 5;

4. 6.

131. Розробка інструкцій з охорони праці, що діють на підприємстві, здійснюється:

1. роботодавцем;

2. безпосередніми керівниками робіт;

3. інженером з охорони праці;

4. головними спеціалістами.

132. Загальне керівництво розробкою інструкцій з охорони праці на підприємстві покладається на:

1. роботодавця;

2. безпосередніх керівників робіт;

3. інженера з охорони праці;

4. головних спеціалістів

133. Перегляд інструкцій з охорони праці, що діють на підприємстві, проводиться не рідше одного разу на:

1. 3 роки;

2. 4 роки;

3. 5 років;

4. 6 років.

134. Хімічна піна застосовується для гасіння таких пожеж:

1. горючих і легкозаймистих речовин;

2. пожеж в електроустановках;

3. пожеж в архівах, бібліотеках, музеях;

4. радіо- та електроапаратури.

135.Класифікація вогнегасників за способом сумішоутворення:

1. хімічно-пінні, стаціонарні, порошкові;

2. червоні, зелені, сині;

3. сталеві, алюмінієві, жерстяні;

4. хімічно-пінні, вуглекислотні, порошкові;

136. Речовини, що застосовуються для гасіння пожеж:

1. негорючі гази, пісок, водні розчини солей, хімічна піна, повітряно-механічна піна;

2. водяна пара, повітряно-механічна піна, ацетилен, хлористий азот;

3. хлор, вода, пісок, водні розчини солей;

4. галоїдно-вуглеводневі сполуки, пісок, вапно, озон.

137. Вогнегасники поділяються за способом переміщення:

1. рідинні, порошкові, пересувні, хімічні;

2. порошкові, стаціонарні, вуглекислотні;

3. рідинні, вуглекислотні, хімічні, порошкові;

4. стаціонарні, переносні, пересувні.

138. Назвіть неспалимі матеріали:

1. свинець, вапняк, пісок, бітум;

2. гіпс, граніт, цегла, залізобетон, вапняк;

3. войлок, деревина, металеві конструкції;

4. вапняк, граніт, пісок, залізобетон, гіпсоволокнисті плити.

139. В якому випадку забороняється для гасіння пожежі застосовувати воду:

1. при спалаху соломи, сіна;

2.при спалаху дерев’яних конструкцій;

3. при горінні електроустановок, що знаходяться під напругою;

4. під час лісових пожеж.

140. Забезпечення пожежної безпеки підприємства покладається на:

1. інженера з охорони праці;

2. керівника підприємства;

3. інспектора Держпожежнагляду;

4. головних спеціалістів.

141.Забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях покладається на:

1. інспекторів Держпожежнагляду;

2. житлово-експлуатаційні підприємства;

3. квартиронаймачів і власників;

4. органи місцевого самоврядування.

142. Для повідомлення про виявлену пожежу для всіх мобільних операторів України встановлений такий номер телефону (безкоштовний):

1 101;

2. 102;

3. 103;

4. 104.

143. Спецодяг, що призначений для захисту від токсичних речовин, має таке позначення:

1. Р;

2. Т;

3. Я;

4. П.

144. Спецодяг, що призначений для захисту від лугів, має таке позначення:

1. Щ;

2. Л;

3. З;

4. К.

145. Складний фізико-хімічний процес, який супроводжується виділенням полум’я та світла називається:

1. горіння;

2. вибух;

3. детонація;

4. спалах.

146. Вибухопожежонебезпечні приміщення та будівлі відносяться до :

1. категорії А;

2. категорії Б;

3. категорії В;

4. категорії Г.

147. Пожежонебезпечні приміщення та будівлі відносяться до :

1. категорії А;

2. категорії Б;

3. категорії В;

4. категорії Г.

148. Причиною, що найчастіше викликає пожежі в Україні є:

1. пустощі дітей з вогнем;

2. підпали;

3. необережне поводження з вогнем;

4. порушення правил користування приладами опалення.

149. Здатність конструкції зберігати свої основні функції під час пожежі – це:

1. спалимість;

2. вогнестійкість;

3. горючість;

4. детонація.

150. Для захисту від атмосферної електрики застосовують:

1. захисне занулення;

2. захисне розділення електромереж;

3. блискавковідводи;

4. захисні вставки.