Национальная металлургическая академия Украины
Намеченный плановый вывод мартеновского производства, как способа производства стали, замедляется по объективным и субъективным причинам и является основным фактором прекращения исследований в направлении его совершенствования.
Сохранение значительной доли мартеновского передела в общем производстве стали на Украине объясняется целым комплексом положительных особенностей современной мартеновской плавки, позволяющим, используя технологическую гибкость процесса, интенсификацию плавки продувкой окислительными и нейтральными газами, обеспечить гарантированные требования по качеству стали.
Наиболее высокие технико – экономические показатели достигаются при комбинированном методе использования кислорода в мартеновской плавке, включающем обогащение факела, нагрев металлошихты и продувку жидкой ванны.
На холодных и высокотемпературных моделях мартеновской печи проведены исследования гидродинамики и перемешивания жидкой ванны при комбинированной верхне – донной продувке сжатым воздухом и газообразным кислородом.
Установлено, что при донном расположении продувочных устройств обеспечиваются максимальные скорости перемешивания ванны и скорости циркуляции жидкой фазы. Образованию минимальных выбросов, определяемых по высоте сплошного всплеска жидкой фазы над уровнем спокойной ванны, соответствует режим комбинированной продувки с подачей через дно около 20% газа от верхнего.
АНАЛІЗ СПОСОБІВ ВИКОРИСТАННІ ЗАЛІЗОВМІСНИХ ВІДХОДІВ У ШИХТІ ДУГОВОЇ ПЕЧІ
Міхалюк Е.В., керівник – ас. Перескока В.В.
Національна металургійна академія України
Залізовмісні відходи, що утворюються на металургійних підприємствах і містять значну кількість заліза та інших компонентів, є перспективною сировиною для залучення до виробничого циклу за умов відповідної попередньої підготовки.
Вибір способу подальшого використання відходів залежить від складу та наявності шкідливих домішок, властивостей (фізико-механічних та магнітних) і певних умов переробки.
Серед металургійних відходів, що залучаються до переробки, виділяють окалину, шлами та пил конвертерного й електросталеплавильного виробництва. Світовий та вітчизняний досвід з переробки залізовмісних відходів, показує поширеність сумісного використання відходів у агломераційній шихті. Отриманий шламовий агломерат можна використовувати у мартенівському, киснево-конвертерному процесі, а також у дугових печах, але при одночасному використанні передільного чавуну в останньому. При роботі тільки на скрапі необхідно додавати відновник, так як кількості вуглецю, що міститься, недостатньо для відновлення окислів заліза.
Залізовмісні відходи (відповідно до їх гранулометричного складу) після збагачення та зневоднення на вакуум-фільтрах відправляють на брикетування. До складу брикетованої шихти входять 70-75% залізовмісної речовини (окалина, пил від фільтрів газоочистки) та твердофазний відновник в кількості, необхідної для повного відновлення заліза та навуглецювання розплаву, в якості якого використовують вуглецевмісні матеріали (електродний бій, коксовий дріб, бій графітових блоків).
На практиці використовують самовідновлюючи оксидовуглецеві брикети (ОВБ) – вихідна сировина – оксидовмісні відході заліза та відновник, що підсушені до вологості 7% та розмолоті до фракції 1,0 мм. ОВБ використовують в дослідних та промислових плавках електродугових печах, індукційних та мартенівських 0,5-150 т. використання брикетів дозволяє створювати та підтримувати в печі відновну атмосферу на протязі всього періоду плавлення. В результаті забезпечується сприятливі умови для протікання відновного періоду плавки з отриманням відновного шлаку з низьким вмістом FeO.
В цілому, рішення проблем утилізації та вторинного використання відходів металургійних виробництв та збільшення частки залізовмісних відходів у балансі вихідної сировини металургійних підприємств неможлива без всебічної оцінки усіх енерго-матеріально-економічних аспектів різних варіантів їх використання.