Між цими двома сумами є тимчасовий простір довжиною t, як це показано на малюнку.
Формальне співвідношення між сучасним і майбутнім значенням грошей можна представити за допомогою показника нарощення грошей V(t) і W(t). Використовуючи ці показники запишемо дві основні формули:
1) формула нарощення грошей
, (3.1)
де V(t) – множник нарощення грошей, який завжди більше нуля;
2) формула дисконтування грошей
, (3.2)
де W(t) – множник дисконтування, W(t) < 1.
3.3.2. Елементи теорії відсотків. У процесі нарощення та дисконтування грошей розглядаються наступні чотири взаємозалежних фактори:
1) сучасне значення грошей (PV);
2) майбутнє значення грошей (FV);
3) час, виражений у днях t або кількість періодів n;
4) норма прибутковості (відсоткова ставка).
Характер взаємовідносини між ними визначається способом нарахування прибутковості або як частіше говорять – відсотків. Розрізняють дві схеми нарахування відсотків: прості відсотки та складні відсотки.
Прості відсотки. У схемі простих відсотків нарахування доходу на інвестовану суму грошей здійснюється завжди виходячи з початкової суми інвестицій.
Нехай інвестор розмістив на депозитному рахунку 1000 грн. при відсотковій ставці 40 простих річних відсотків. У випадку, якщо він не буде знімати гроші із свого рахунка, то через рік отримує:
FV = 1000 + 400 = 1400 грн.,
А через два роки
FV = 1000 + 400 + 400 = 1800 грн.
Таким чином, загальна формула нарахування простих відсотків має наступний вид:
(3.3)
У формулі (3.3) n може мати дробове значення, коли мова йде про частину періоду (року), наприклад, якщо банк видав позичку на t днів, а в році 365 днів, тоді
. (3.3')
Кредитна угода може проводитися при відсотковій ставці, що змінюється. У цьому випадку використовують решітку відсоткової ставки
n1 | n2 | n3 | … | ni |
r1 | r2 | r3 | … | ri |
і нарощення проводиться за формулою:
, (3.3")
де N – загальна кількість значень;
ni – загальна кількість періодів, протягом яких діє відсоткова ставка ri .
Дисконтування при простих відсотках здійснюється за допомогою формули, яку отримали шляхом обороту (3.3):
. (3.4)
Проілюструємо феномен дисконтування за допомогою наступного прикладу. Ви збирається накопичити 50000 грн. протягом року за допомогою банківського депозиту, що пропонує щомісячне нарахування простих відсотків за місячною відсотковою ставкою 5%. Яку суму необхідно покласти на депозит?
З формули (3.4) випливає
.
Нарощення та дисконтування за допомогою дисконтної ставки. У деяких випадках як базу для оцінки прибутковості фінансового інструмента використовується не сучасне, а майбутнє значення. У цьому випадку норма прибутковості називається дисконтною ставкою (а не відсотковою ставкою). Найбільш розповсюдженою областю застосування дисконтної ставки є облік векселів. Суть дисконтної ставки полягає в тому, що дохід інвестора нараховується на суму, що підлягає до оплати наприкінці терміну кредитування, а не на початкову суму.
Формулу для дисконтної ставки отримаємо аналогічно за формулою для відсоткової ставки.
Для відсоткової ставки з формули (3.3) отримаємо:
.
За аналогією визначимо дисконтну ставку d, як наступне відношення:
.
Звідси легко випливає формула для дисконтування у випадку використання дисконтної ставки для схеми простих відсотків.
. (3.5)
Формула для нарощення з використанням дисконтної ставки виходить шляхом обороту формули для дисконтування:
. (3.6)
Приклад. Переказний вексель, тратта, виданий на суму 100 тис. грн. з оплатою векселя 25 квітня. Власник векселя урахував його в банку 11 лютого. На цей момент дисконтна ставка по векселях у цьому банку складала 12%. Визначити величину дисконту, яку банк зробив у момент урахування векселя і суму, яку одержав утримувач векселя.
Зіставляючи дати обліку і погашення векселя, визначимо, що до погашення залишилося 73 дні. Таким чином, дисконт за векселем складе:
D = 100000 · 73/ 365 · 0,12 = 2400 грн.,
а власник векселя (тепер уже колишній) отримає:
PV =100000 – 2400 = 97600 грн.
Порівняємо результати дисконтування з використанням облікової і відсоткової ставки. Для цього скористаємося формулою для дисконтування:
,
де множник дисконтування будемо обчислювати наступним способом:
· для відсоткової ставки:
;
· для дисконтної ставки
.
Результати порівняння наведені в таблиці.
N | 1/12 | ¼ | ½ | ||||
0,99174 | 0,9756 | 0,9524 | 0,9091 | 0,833 | 0,667 | 0,5 | |
0,99167 | 0,975 | 0,95 | 0,9 | 0,8 | 0,5 |
При дисконтуванні за допомогою дисконтної ставки виникає методичний парадокс: дисконтоване значення може стати 0 або навіть негативним. На практиці такого не буває, тому що вексель винятково короткостроковий інструмент запозичення.
Складні відсотки. Складним відсотком називається сума доходу, яка утворилася в результаті інвестування грошей за умови, що сума нарахованого простого відсотка не виплачується наприкінці кожного періоду, а приєднується до суми основного внеску й у наступному платіжному періоді сама приносить дохід.
При нормі прибутковості r маємо:
· у перший рік: ;
· у другий рік: і т. д.
Таким чином, загальна формула для нарахування складних відсотків має наступний вид:
. (3.7)
Сьогодення (сучасне) значення вартості визначеної майбутньої суми грошей обчислюється за допомогою формули:
. (3.8)
Якщо відсоткова ставка змінюється в різні періоди часу, тобто:
n | … | n | ||
r | r1 | r2 | … | rn |
У цьому випадку формули (3.7) та (3.8) узагальнюються наступним способом:
або
. (3.7')
. (3.8')
Розглянемо співвідношення між показниками нарощення для простих і складних відсотків. За допомогою простих алгебраїчних міркувань неважко установити,
· якщо n < 1 року, то , інвестувати при простих відсотках більш вигідно;
· якщо n ³ 1 року, то , то вигідною для інвестора є схема складних відсотків.
Нехай відсотки нараховуються т разів на рік, тоді відсоткова ставка в перерахуванні на період буде дорівнює r/m, а кількість періодів буде дорівнювати nm. Відповідно до вихідної формули (3.3) у цьому випадку нарощення буде обчислюватися за допомогою наступного співвідношення:
. (3.9)
Формула для обчислення теперішньої вартості також приймає наступний узагальнений вид:
. (3.10)
Приклад. Що більш вигідно при вкладенні грошей на 2 роки: відсоткова ставка 40% річних при нарахуванні відсотків 2 рази на рік, або ставка 38% річних, що нараховуються 12 разів на рік?
Розрахуємо показник нарощення за допомогою формули (3.9):
;
.
Отже, другий варіант вигідніший.
Для порівняння ефективності вкладення грошей при різній кількості нарахувань відсотків у році вводять поняття ефективної відсоткової ставки: це відсоткова ставка такого вкладення грошей, при якому нарахування відсотків відбувається тільки 1 раз наприкінці року і це рівносильно за кінцевим результатом конкретної схеми нарахування відсотків, для якої визначається ефективна відсоткова ставка.
За визначенням ефективної відсоткової ставки маємо ту саму величину майбутнього значення грошей, отриманих
· при нарахуванні відсотків m разів на рік за номінальною відсотковою ставкою r,
і
· при нарахуванні відсотків один раз на рік при відсотковій ставці rэ:
.
Отже,
;
звідки випливає
. (3.11)
Вплив числа нарахувань відсотків на ефективність інвестування грошей при незмінній річній відсотковій ставці наводиться нижче.
M | |||||
rэ | 30% | 32,3% | 33,6% | 34,5% | 35% |
Нарощення і дисконтування з використанням дисконтної ставки за схемою складних відсотків обчислюється аналогічно але розрахункові формули відрізняються. За допомогою простих міркувань можна довести, що
. (3.12)