Керування позакласним читанням
Для успішного керування позакласним читанням учнів визначається певний обсяг літературного матеріалу. В основу рекомендованих списків потрібно покласти твори, визначені програмою для позакласного читання.
На допомогу учням у літературному кабінеті оформляється стенд, де по класах подано перелік книг, які повинні учні самостійно прочитати і підготуватись до обговорення. Списки складаються у відповідності з програмою, але учитель може ввести до них книги, які наявні у бібліотеці, для заміни тих, що відсутні. Рекомендовані списки складаються з розрахунку на всі чотири чверті навчального року.
Стане в пригоді учням оформлення стенда "Учись самостійно працювати з книгою", де пропонуються поради, як працювати у бібліотеці, з книгою, з газетою і журналом.
Проведення самих уроків і особливо підготовка до них вимагає від педагога великого такту і справжнього мистецтва. У мовно-літературному кабінеті, крім сказаного вище, готується спеціальна виставка методичних посібників, унаочнення на допомогу учням у підготовці до уроку. Красиво оформлені стенди, у яких подаються поради учням, орієнтують на самостійну творчу роботу. Серед них, скажімо, такі:
Зверни увагу: на автора книги, її назву; на загальний зміст книги; на думки і вчинки героїв, їх працю, на найцікавіші епізоди; на красу описів людини в труді.
Під час читання запиши: найбільш цікаві думки, поетичні епізоди; вислови, афоризми; перелік дійових осіб книги; перелік подій, що стосуються головного героя; перелік подій, зв'язаних з працею героїв; перелік місць, де відбувались події.
Учням заздалегідь дається завдання; підготувати відгук про книгу, прочитану самостійно; розповісти найцікавіший епізод; записати у читацький щоденник цікаві висловлювання, дібрати матеріали про автора книги чи твору; намалювати ілюстрації на теми окремих епізодів, які найбільше сподобались; скласти план свого виступу під час обговорення книги.
Тут же учням даються поради, як писати відгук про книгу.
| 2. Культура читання. 3. Як треба читати книгу. 4. Як вести записи про прочитану книгу. Можна провести й конференції для батьків на такі, скажімо, теми: 1. Книга у духовному житті людини. 2. Бесіда про культуру читання. |
"Перш ніж писати відгук, заглянь у книгу і перевір себе ще раз. Відгук пиши самостійно: чим правдивіший він буде, тим краще. Відгук не повинен передавати зміст книжки. Його можна писати по-різному. Так, скажімо, відгук можна писати не про всю книгу, а про окремий випадок, описаний автором, про одного або кількох героїв, про одну думку, що з'явилась у зв'язку з прочитаним. Писати відгук дуже корисно: ти навчишся думати про прочитане і правильно викладати свої думки".
3. Значення голосного читання в сім'ї.
4. Як організувати домашнє читання дітей.
Мають виховний вплив на культуру читання учнів заняття на такі теми: "Історія книжки", "Значення книжки в житті людини", "Види записів під час читання книг", "Складання плану за прочитаною книжкою", "Як працювати з словниками і довідниками", "Алфавітний каталог", "Як писати відгук про книжку", "Користування критичною літературою" тощо. Слід зважити, що під час проведення таких занять учитель повинен дотримуватись принципу наступності. Адже і в початкових і в середніх класах, учні вже якоюсь мірою ознайомлені з цим матеріалом, то, щоб пригадати вже відоме і повідомити нове, не потрібно виділяти на кожну бесіду по годині, а проводити їх тоді, коли словесник вважає за потрібне.
Важливою ділянкою роботи є індивідуальне керування читанням учнів. Учитель виявляє обсяг літературних знань, умінь і навичок учня, вивчення читацьких інтересів, характеру і рівня навичок самостійного читання, творчих здібностей учня. Тут застосовуються такі форми роботи: аналіз творів про книжки, аналіз анкет, проведення колективних та індивідуальних бесід, аналіз читацьких щоденників, бібліотечних формулярів.
Необхідно також вивчати домашні умови читання: вплив батьків, наявність книжок в домашній бібліотеці. Бесіда про прочитану книжку - найбільш поширена форма контролю за читанням дітей.
Наступний етап індивідуального керування читанням учнів - залучення їх до літературних гуртків, масової позакласної роботи з літератури із врахуванням індивідуальних інтересів і можливостей. Ефективним тут буде виразне читання, виготовлення унаочнення, підготовка доповідей, повідомлень, літературно-творча діяльність. На заняттях гуртків розширюється і поглиблюється обсяг знань, умінь і навичок учнів.
Практикуються у школах і масові форми роботи: читацькі конференції, літературні вечори, вікторини, зустрічі з письменниками, літературні тижні, конкурси, декади книги.
Формування читацьких інтересів школярів, вироблення у них умінь і навичок добирати книги, самостійно працювати з ними, бережливо до них ставитись -одне із важливих завдань учителів-словесників і усіх педагогів школи.