Умови праці та фактори їх формування
Умови праці – це сукупність взаємозв'язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціальних факторів конкретної праці, обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров'я і працездатність людини.
Умови праці на кожному робочому місці формуються під впливом таких груп факторів: виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних та соціально – психологічних.
Вивчення умов праці на конкретному підприємстві проводиться передусім для їх нормалізації, а якщо це неможливо, компенсації працівникам за шкідливий вплив умов праці на їхнє здоров’я у грошовій або іншій формі.
Для оцінки умов праці на конкретних робочих місцях на підприємствах (незалежно від форм власності і господарювання) проводиться атестація робочих місць.
Атестація робочих місцьпередбачає:
• виявлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;
• санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, визначення ступеняважкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;
• комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці та відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;
• установлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;
• обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими) умовами праці;
• визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення;
• аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Робоче місце за умовами праці оцінюється з урахуванням впливу всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу на працюючих. На підставі комплексної оцінки робочі місця відносяться до одного із видів умов праці: з особливо шкідливими і особливо важкимиумовами праці, зі шкідливими і важкими умовами праці, зі шкідливими умовами праці.
Дані комплексної оцінки умов праці на робочому місці вносяться до карти умов праці.
За результатами атестації складаються переліки:
• робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;
• робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства;
• робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення.
Практика підприємств свідчить про те, що оцінка поліпшення умов праці може бути здійснена шляхом зіставлення фактичних умов праці з нормативними, прийнятими для базового періоду.
В сучасних умовах господарювання все більшого значення набуває проблема поліпшення умов праці не за рахунок компенсаційних виплат, а шляхом впровадження нової техніки, технологій, оздоровлення виробничого середовища, врахування вимог естетики праці.
Соціально-економічна ефективність заходів
З організації праці
В умовах ринкової економіки зростає значення різних факторів, що впливають на ефективність виробництва. Серед цих факторів істотне місце займає наукова організація праці (НОП).
Науковий підхід до організації праці дозволяє щонайкраще з'єднати в процесі виробництва техніку і людей, забезпечує найбільш ефективне використання матеріальних і фінансових ресурсів, зниження трудомісткості і зростання продуктивності праці. Він спрямований на збереження здоров'я працівників, збагачення змісту їхньої праці.
Наукова організація праці спрямована на рішення взаємозалежних груп задач:
•економічних (економія ресурсів, підвищення якості продукції, зростання результативності виробництва);
•психофізіологічних (оздоровлення виробничого середовища, гармонізація психофізіологічних навантажень на людину, зниження ваги і нервово-психічної напруженості праці);
•соціальних (підвищення розмаїтості праці, його змістовності, престижності, забезпечення повноцінної оплати праці).
Економічна ефективність впровадження заходів з наукової організації праці визначається величиною зниження витрат живої і уречевленої праці, що виявляється насамперед, в зростанні продуктивності праці.
Економічна ефективність впровадження заходів з НОП розраховується з метою:
• обґрунтування вибору найбільш ефективних форм організації праці;
• визначення зростання продуктивності праці і суми річного економічного ефекту від впровадження заходів з НОП;
• визначення впливу заходів з НОП на основні техніко-економічні показники роботи підприємства та враховування його при розробці планів економічного та соціального розвитку підприємства;
• розрахунок та встановлення розміру премій за впровадження заходів з НОП.
Економічна ефективність розраховується за допомогою зіставлення нормативів або фактичних (при відсутності нормативів), трудових, матеріальних і фінансових затрат на одиницю продукції (робіт) до і після впровадження заходів з удосконалення організації праці.
Економічна ефективність визначається на стадіях розробки і впровадження заходів з НОП:
• на стадії проектування (планування) – розрахункова ефективність – з метою обґрунтування проектних рішень і вибору найбільш оптимальних їх варіантів;
• після впровадження – фактична ефективність – для визначення результатів впровадження заходів.
Коли впровадження заходів з НОП потребує здійснення інвестицій (капіталовкладень), то проводиться оцінка їх економічної ефективності з використанням відповідних методик.
Офіційна методика оцінки економічної ефективності виробничих інвестицій (капітальних вкладень) передбачає визначення їх загальної (абсолютної) та порівняльної економічної ефективності. Проте дана методика має ряд серйозних недоліків, які спотворюють реальні витрати і результати реалізації того чи іншого інвестиційного рішення.
Більш адаптовані до реальних ринкових умов господарювання методики, які базуються на методах проектного аналізу.
При цьому комплексна оцінка фінансової цінності проекту здійснення виробничих інвестицій передбачає розрахунок таких основних економічних показників ефективності: чистої поточної вартості (чистих дисконтованих вигод) – NPV; внутрішньої ставки доходу (норми рентабельності) – IRR; коефіцієнта (співвідношення) „Вигоди/витрати” – В/С; терміну окупності інвестицій – Ток.
Основними загальними показниками економічної ефективності заходів з НОП, які визначають доцільність їх впровадження, є:
· підвищення продуктивності праці;
· показники економічної ефективності виробничих інвестицій (капітальних вкладень).
Поряд із загальними показниками при оцінці економічної ефективності заходів з удосконалення управління, організації виробництва, праці використовують і часткові показники:
· зниження трудомісткості продукції;
· відносної економії (вивільнення) чисельності працівників;
· збільшення обсягу виробництва;
· поліпшення використання робочого часу;
· збільшення тривалості фази стійкої працездатності працівників за рахунок поліпшення умов праці, оптимізації режимів праці і відпочинку;
· економія від зниження собівартості продукції (за елементами і статтями витрат);
· економія за рахунок зниження професійних захворювань і виробничого травматизму.
Соціальна ефективність впровадження заходів з НОП може проявлятися через підвищення якості використовуваної робочої сили, підйому рівня життя, поліпшення соціально-психологічного впливу на підвищення трудової і суспільної активності. Це сприяє активізації діяльності, створює комплекс умов для оптимального використання трудового потенціалу, усунення обмежень у реалізації здібностей і розвитку ініціативи працюючих, забезпечує підвищення продуктивності праці, ефективності виробництва.