Завдання 1. Спірометрія. Визначення за допомогою спірометра життєвої ємності легенів і складових її об’ємів
Тема: ФІЗІОЛОГІЯ ДИХАННЯ
Мета:ознайомитися з методикоювизначення легеневих об'ємів людини.
Студент повинен знати:
1. Особливості будови дихальної системи людини.
2. Показники зовнішнього дихання.
3. Механізми газообміну в легенях і тканинах.
Студент повинен вміти:
1. Працювати з повітряним спірометром.
2. Будувати та розшифровувати власну спірограму.
3. Реєструвати зміни спірограми в різних функціональних станах.
4. Засвоїти методику визначення швидкості повітряного потоку.
Завдання 1. Спірометрія. Визначення за допомогою спірометра життєвої ємності легенів і складових її об’ємів
При спокійному подиху під час кожного дихального руху обмінюється невелика частина повітря, що перебуває в легенях, - 300-500 мл - це дихальний об’єм (ДО). Дихальний об’єм - кількість повітря, що людина вдихає й видихає при спокійному подиху.
При посиленому вдиху в легені можна ввести крім дихального об’єму ще додатково 1500-2000 мл повітря - це резервний об’єм вдиху (РОвд). Резервний об’єм вдиху - максимальна кількість повітря, що людина може вдихнути після спокійного вдиху. А після спокійного видиху можна посилено видихнути ще 1000-1500 мл - це резервний об’єм видиху (РОвид). Резервний об’єм видиху - максимальний об’єм повітря, що людина може видихнути після спокійного видиху. Сума дихального об’єму й резервного об’єму вдиху характеризує ємність вдиху (Евд).
Важливою функціональною характеристикою подиху є життєва ємність легенів (ЖЄЛ) - той максимальний об’єм повітря, який можна видихнути після максимального вдиху. Життєва ємність легенів складається з дихального об’єму, резервного об’єму вдиху й резервного об’єму видиху.
Але навіть після максимального видиху в легенях залишається об’єм повітря, що завжди їх заповнює, - це залишковий об’єм (ЗО). Залишковий об’єм повітря залишається в легенях навіть померлої людини і тварини. Але при спокійному подиху в легенях залишається значно більше повітря, ніж залишковий об’єм. Та кількість повітря, що залишається в легенях після спокійного видиху, називається функціональною залишковою ємністю (ФЗЄ). Вона складається із залишкового об’єму повітря й резервного об’єму видиху.
Та найбільша кількість повітря, що повністю заповнює легені, називається загальною ємністю легенів (ЗЄЛ). Вона включає життєву ємність легенів і залишковий об’єм повітря.
Співвідношення між об’ємами і ємностями легенів добре видно на малюнку 1.
Життєву ємність легенів і складові її об’єми можна визначити за допомогою спірометра (метод спірометрії).
Перш ніж приступити до роботи, варто ознайомитися із будовою спірометра (мал. 2).
Спірометр являє собою циліндр, заповнений водою до мітки на склі. У воду занурений нагору дном другий, менший циліндр. Маса внутрішнього циліндра врівноважується або вантажем, перекинутим через два блоки, укріплених на стійках спірометра (мал. 2,А), або прикріпленим до його дна балоном, що містить повітря (мал. 2,Б).
Усередині зовнішнього циліндра по його осі вертикально проходить трубка, один кінець якої закінчується вище рівня води в циліндрі, а інший виведений через дно назовні й з'єднаний за допомогою гумової трубки з мундштуком. При видиху через мундштук повітря надходить під внутрішній циліндр й, не маючи виходу, оскільки края циліндра занурені у воду, піднімає його.
Покажчик на шкалі або поділки на внутрішньому циліндрі показують об’єм повітря, що перебуває в циліндрі. Щоб видалити повітря зі спірометра, варто відкрити пробку (кран), що закриває отвір рухливого циліндра, опустити циліндр рукою (при цьому повітря виходить через отвір). Потім вивідний отвір циліндра варто закрити.
Для роботи необхідні: спірометр, спирт, вата.