Умови праці і фактори їх формування.
Перебуваючи на роботі, людина витрачає комплекс життєвих сил і енергії не лише на досягнення певних результатів праці, але і на реакцію організму, пов'язану з умовами праці. Умови праці —- це сукупність факторів зовнішнього середовища, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі праці.
Умови праці на коленому робочому місці формуються під впливом таких груп факторів: виробничих, санітарно-гігієнічних, факторів безпеки, інженерно-психологічних, естетичних та соціальних.
Виробничі фактори обумовлені особливостями техніки і технології, рівнем механізації і автоматизації праці, якістю оснащення робочих місць, режимами праці і відпочинку. Від них залежать фізичні зусилля і нервова напруга, робоче положення працівника, темп і монотонність роботи.
Санітарно-гігієнічні фактори — це температура, вологість, забрудненість повітря, шум, вібрація, освітленість на робочому місці.
Фактори безпеки передбачають захист працівників від травм, уражень струмом, хімічного і радіаційного забруднення.
Інженерно-психологічні фактори визначають комфортність на робочих місцях, досконалість конструкції техніки, органів управління і засобів контролю за ходом технологічного процесу, зручність обслуговування машин і механізмів.
Естетичні фактори визначають красу виробничого середовища, приємність форм, кольорів і звуків на робочому місці, заспокійливе оформлення зон відпочинку тощо.
Соціальні фактори визначаються взаємовідносинами в трудовому колективі, стилем керівництва, місією і цілями підприємства та мірою їх ідентифікації з інтересами працівника. Під дією цих факторів формується морально-психологічний клімат в колективі.
У відповідності з рекомендаціями Міжнародної організації праці виділяють десять основних груп факторів виробничого середовища, що впливають на працездатність людини і викликають у неї втому:
'фізичне зусилля (пересування або підтримування вантажів, зусилля натиску на предмет праці тощо). Розрізняють чотири рівні фізичного зусилля: незначне, середнє, важке і дуже важке;
•нервова напруга (складність розрахунків, висока відповідальність, інтелектуальне навантаження, особливі вимоги до якості або точності, небезпека для життя і здоров'я тощо). Виділяють три рівні нервової напруги: незначна, середня, підвищена;
* темп роботи (кількість трудових рухів за одиницю часу). Розрізняють три рівні:
помірний, середній, високий;
"робоче положення (положення тіла людини щодо засобів виробництва). Розрізняють
чотири види робочого положення: обмежене, незручне, незручно-обмежене і дуже
незручне;
'монотонність роботи (багаторазовість повторення одноманітних короткочасних
операцій, дій, циклів). Розрізняють три рівні: незначна, середня, підвищена;
• температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні. Розрізняють п'ять
стадій впливу зазначених факторів: незначний, підвищений (знижений), середній, ви
сокий, дуже високий;
забрудненість повітря (вміст домішок в і куб. м або [і літрі повітря і вплив їх на організм людини). Розрізняють п'ять ступенів забрудненості повітря: незначна, середня, підвищена, сильна, дуже сильна;
"виробничий шум (частота шуму в герцах, сила шуму в децибелах). Розрізняють помірний, підвищений і сильний шум;
•вібрація, обертання, поштовхи на робочому місці.
Розрізняють три рівні значень цих факторів: підвищені, сильні, дуже сильні;
освітленість у робочій зоні (в люксах). Розрізняють два рівні значень цього фактора: недостатня і погана або осліплююча.
Вивчення умов праці на конкретному підприємстві проводиться для того, щоб, по-перше, виявити напрямки і шляхи їх покращання, і по-друге, щоб компенсувати працівникам шкідливий вплив умов праці на їхнє здоров'я у грошовій або іншій формі (вища заробітна плата, пільги у пенсійному забезпеченні, спеціальне харчування, скорочена тривалість робочого часу тощо). Основним завданням вивчення умов праці залишається пошук можливостей створення на робочих місцях нормальних умов для роботи за такими напрямками:
• технічний (створення нової техніки, що забезпечує збереження здоров'я і мінімізацію витрат праці);
• технологічний (впровадження нових технологічних режимів, що дозволяють виводити людей із безпосередньо робочих зон);
• організаційний, психофізіологічний і соціальний напрямки полягають в оздоровленні виробничого середовища, у підвищенні інтересу до роботи та її результатів;
естетичний (зміна кольорів, звуків, світла, форм, які застосовуються у виробництві, і впровадження у них художніх елементів, що позитивно впливає на самопочуття людини на роботі і сприяє підвищенню результативності праці).
Тема: СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ НОРМУВАННЯ ПРАЦІ
План
1. Сутність і місце нормування в організації праці
2. Призначення та завдання нормування праці
3. Предмет, об'єкт і мета курсу "Нормування праці"
Контрольні запитання і завдання
і. Що таке нормування праці?
2. Що є універсальною мірою кількості живої праці і чому?
3. Назвіть складові процесу нормування праці.
4. У яких значеннях вживається термін "нормування праці"?
5. Розрахунки яких економічних показників ґрунтуються на нормах затрат живої праці?
6. Розкрийте організаційно-економічне і соціальне значення нормування праці.
7. Назвіть основні завдання нормування праці на сучасному етапі.
8. Що є предметом і об'єктом нормування праці?
9. В чому полягає мета курсу "Нормування праці"?
Використана література:
І.Данюк В.М. Нормування праці, 36. Завдань і вправ: Навч. посіб. - К.КНЕУ, 2006,
с. 3-12.
Абрамов В.М., Данюк В.М. Нормування праці: Підручник - К., 1995, с. 3-11.