АНОМАЛІЇ НА ДЕРЕВНІ РОСЛИНИ
Мета: ознайомитися із радіаційним впливом антропогенного радіонуклідного забруднення на вищі рослини, як складову частину лісу та заходами зменшення радіонуклідного впливу на рослини та оточуюче середовище в деревних насадженнях.
Завдання.
- Замалювати схему обміну між рослиною та навколишнім середовищем радіонуклідами.
- Виявити, у якої із перелічених порід ступінь накопичення радіонуклідів вища: сосни звичайної, дубу черешчатого та каштану кінського (відповідь обґрунтувати).
- Заповнити таблицю «Зовнішні ознаки ураження хвойних та широколистяних деревних порід».
- Із таблиці 1 відібрати види деревних порід із найменшим і найбільшим вмістом радіонуклідів (з урахуванням того, що ці рослини ростуть в однакових умовах радіаційного забруднення).
- Законспектувати виробничо-господарські заходи, які проводять у лісових та міських деревних насадженнях для зменшення радіаційного фону.
- Ознайомитися із факторами які підвищують та знижують надходження радіаційних елементів до рослини, законспектувати їх.
Найбільш показовим прикладом антропогенної радіоактивної аномалії можуть бути території забруднені в наслідок аварії на ЧАЕС. В зоні радіоактивного забруднення після аварії виявилися великі площі з різноманітними фітоценозами та різним ступенем радіаційного впливу і ці території можуть бути використані вченими для виявлення впливу радіоактивного випромінювання на рослини.
Практично 90% радіоактивності у 1987 році було зосереджено у п’яти сантиметровому шарі грунту. Так в результаті досліджень було виявлено, що доза радіації на поверхні становила 10-12 сГр, а на глибині 50 см 0,5-1 сГр. Перепахування грунту, опади та інші процеси призвели до розподілу радіації у пахотному горизонті та все ж таки біля 60% радіоактивності було зосереджено у 10-15 сантиметровому шарі грунту.
При вирощувані культур на забруднених грунтах спостерігається перерозподіл радіонуклідів із верхніх шарів грунту у більш глибокі внаслідок поливів, біотичних та біохімічних процесів і через певні проміжки часу виявляється рівномірний розподіл радіонуклідів у пахотному горизонті.
Лісова рослинність має більшу поглинальну ємність по відношенню до радіонуклідів, що пов’язане з наявністю великої кількості розсічених поверхонь (листя, хвоя, мілке гілля та ін..). Так надземна частина сосново-березового лісу затримує більше 40% різноманітних радіоактивних опадів, а густі ялинові насадження практично 100%. Велика поглинаюча здатність хвойних порід пов’язана з тим, що поверхня хвої на протязі всього року концентрує радіонукліди.
В залежності від розмірів радіоактивних часток спостерігається і нерівномірне їх поглинання рослинами: так деревами 20-25 річного віку в районі ЧАЕС крупні частки із атмосфери були поглинуті всього на 20%, а решта із них була виявлена у лісовій підстилці; в свою чергу мілкі радіоактивні частки (в основному у вигляді мілких аерозолів) були поглинуті на 65-70% деревними рослинами, а решта осіла на підстилці. До того ж необхідно зауважити на те, що найбільшого впливу радіації піддавалися частини рослини, які знаходились біля поверхні грунту (отримуючи радіаційне опромінення і з атмосфери і з поверхні грунту).
Деревні рослини поглинають радіоактивні елементи із атмосфери, із грунту і в свою чергу віддають грунту радіонукліди у вигляді рослинних решток, які накопичуються у рослинних залишках (листовий опад, коріння, залишки стовбура та гілля). При чому. якщо залишки надземної частини рослин накопичуються у верхніх шарах грунту, то , наприклад поглинуті із атмосфери радіонукліди із током речовин по рослині можуть бити виявлені на досить великих глубинах у рештках коріння.
Радіонукліди із атмосфери | ||
↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ | ||
Рослина | ||
↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ | ↑ | ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ |
Листопад | Радіонукліди із грунту при водно-мінеральному живленні | Рослинні рештки |
Грунт |
Зовнішній прояв радіаційного ураження може бути абсолютно різний і залежить від багатьох факторів (дози, експозиції, стадії розвитку рослинного об’єкту, формою впливу та ін.).