Система права Європейського Союзу
Система права Європейського Союзу – це новий правовий порядок, утворений засновницькими договорами, характеризується своєю автономністю та внутрішнім узгодженням власної системи правових джерел, а також специфічною природою взаємовідносин, що існують між правовими нормами Європейського Союзу та національними правовими системами держав-учасниць.
Необхідно вказати, що право ЄС є самостійною системою, яка функціонує поряд з національними системами права, а також системою універсального міжнародного права.
Суд ЄС зробив з цього приводу два принципові висновки:
1) це особлива система права, інтегрована в систему права держав-учасниць (і має обов’язковий характер для їх судових органів);
2) право ЄС – масив норм, що застосовується як до вихідців з цих країн так і до самих держав.
Згідно з рішенням суду ЄС Право Співтовариств утворює самостійну особливу систему, норми якої у рівній мірі є обов’язковими, як для держав-учасниць, так і для фізичних та юридичних осіб.
Право ЄС характеризується низкою ознак:
· це правові норми, породжені інтеграційними процесами, які знайшли свій вираз у джерелах права Європейської Співтовариства та Європейського Союзу;
· це правові норми, які об’єднують те, через що вони повинні забезпечити досягнення його цілей і вирішення завдань.
Система права ЄС включає галузі, інститути, принципи і норми.
До галузей права ЄС належать:
- сукупність правових норм, які визначають правове становище Євросоюзу;
- правове регулювання внутрішнього ринку;
- торгівельне та комерційне право;
- право конкуренції;
- право охорони навколишнього середовища;
- право щодо державних замовлень;
- трудове право;
- право зовнішніх відносин тощо.
Щодо інститутів права Євросоюзу, то можна говорити про два їх види. По-перше, це інститути, що є загальними для всієї системи права ЄС. До них належать інститути визнання, правонаступництва, відповідальності.
По-друге, у кожній галузі права Євросоюзу формуються свої інститути.
Наприклад, в межах правового регулювання внутрішнього ринку ЄС існують такі інститути, як:
- свобода пересування товарів;
- вільний рух людей;
- свобода економічної діяльності і надання послуг;
- вільний рух капіталів.
Право конкуренції охоплює:
- інститут забезпечення рівних можливостей для суб'єктів підприємницької діяльності на ринку ЄС;
- інститут державної допомоги.
У галузі торгівельного та комерційного права сформовані такі інститути, як:
- право компаній; - право на промислову та інтелектуальну власність; - банківське право; - страхове право тощо.
Законодавство ЄС щодо захисту довкілля містить такі інститути:
- охорони живої природи;
- боротьби із забрудненням повітря та шумом;
- обмеження хімічного забруднення та утилізацію відходів;
- боротьби за чистоту води тощо.
У рамках права ЄС щодо державних замовлень є групи норм, які утворюють окремі інститути як:
- регулювання діяльності державних та комунальних установ у сферах виконання робіт;
- поставок та надання послуг.
Право зовнішніх відносин ЄС охоплює такі інститути:
- договірне право ЄС;
- дипломатичне право ЄС;
- норми, що регулюють здійснення СЗППБ (соціальної зовнішньої політики і політики безпеки), СПБО (соціальної політики безпеки і оборони), СТП (спільної торговельної політики).
Названі галузі та інститути права Євросоюзу, як правило, не охоплюють повністю правовідносини у тій чи іншій сфері правового регулювання, а лише доповнюють відповідні галузі національного права держав-учасниць. Винятками з цього правила є норми, що визначають правовий стан (статус) ЄС та право зовнішніх відносин ЄС.
Тому будь-яка стратегія на зближення законодавства третіх країн, включаючи Україну, до права ЄС повинна враховувати цю особливість системи права європейського інтеграційного об'єднання.
Дякую за увагу (короткий підсумок даного питання). Які у Вас є запитання (відповідь викладача на висловлені запитання).
Наступне питання лекційного заняття.