Практична робота 3. Система управління охороною праці в організації

Частина 3.1. Опрацювання основних положень
міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007

визначити роль стандарту OHSAS 18001:2007 у створенні здорових і безпечних умов праці на підприємствах, в організаціях, установах

OHSAS 18001 є стандартом, на базі якого проводять перевірку Систем менеджменту охорони праці та промислової безпеки. Передумовою його розробки стала потреба компаній в ефективній роботі з охорони праці та здоров’я.

Міжнародний стандарт OHSAS 18001:2007 розроблено за участю національних органів зі стандартизації ряду країн – Великобританії, Японії, ПАР, Ірландії, а також фірм і дослідницьких організацій.

Створюючи систему, засновану на принципах OHSAS 18001:2007, організація не відчуває труднощів у дотриманні правил і знижує ризик бути оштрафованою або піддатися судовому розгляду в разі виникнення травм, професійних захворювань та нещасних випадків. Правильне впровадження та підтримка в робочому стані системи управління охороною здоров’я та безпеки персоналу – частина стратегії належної виробничої практики, яка є ефективним довгостроковим вкладанням коштів у майбутнє компанії. Це, в свою чергу, веде до того, що компанії, які отримали сертифікати на системи управління охороною здоров’я та безпекою персоналу, вимагають від своїх субпідрядників, щоб вони також контролювали процеси і управляли ризиками в галузі охорони здоров’я та безпеки персоналу.

ознайомитись із загальними положеннями міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007

Вимоги до системи менеджменту охорони здоров’я та забезпечення безпеки праці

Загальні вимоги. Організація повинна розробити, задокументувати, впровадити, підтримувати в актуальному стані та постійно поліпшувати систему менеджменту охорони здоров’я і забезпечення безпеки праці (ОЗіЗБП) відповідно до вимог стандарту, а також визначити, яким чином вона забезпечуватиме відповідність цим вимогам.

Політика в області ОЗіЗБП. Керівництво повинно розробити і ввести в дію політику організації в області ОЗіЗБП і забезпечити, щоб ця політика:

відповідала характеру і масштабам ризиків організації в області ОЗіЗБП;

містила зобов’язання щодо запобігання травм і погіршення стану здоров’я працівників, а також щодо постійного поліпшення менеджменту ОЗіЗБП;

містила зобов’язання забезпечити відповідність діючим законодавчим і нормативним вимогам;

створювала основу для встановлення та перегляду цілей у сфері ОЗіЗБП;

доведена до відома всіх осіб, що працюють під управлінням організації;

доступною зацікавленим сторонам;

періодично переглядалась, щоб залишатися актуальною для організації.

Ідентифікація небезпек, оцінка ризиків і встановлення заходів управління

Організація повинна розробити, впровадити та підтримувати в актуальному стані процедуру для постійної ідентифікації небезпек, оцінки ризиків та встановлення необхідних заходів управління ризиками.

Процедура ідентифікації небезпек та оцінки ризиків повинна враховувати:

повсякденне (стандартну, звичайну) і незвичайну (рідко виконувану) діяльність;

діяльність всього персоналу, що має доступ до зони виконання робіт (включаючи субпідрядників і відвідувачів);

поведінку людини, її здібності та інші людські фактори;

небезпеки, виявлені поза зоною виконання робіт, які здатні несприятливо вплинути на здоров’я і безпеку персоналу, що знаходиться під управлінням організації в зоні виконання робіт;

небезпеки, що виникають поблизу зони виконання робіт у зв’язку з діяльністю, що здійснюється під управлінням організації і пов’язаної з виконуваними роботами;

інфраструктуру, обладнання та матеріали, що знаходяться в зоні виконання робіт, незалежно від того, надані вони самою організацією або кимось іншим;

зміни в організації, в її видах діяльності або в застосовуваних матеріалах;

модифікації системи менеджменту ОЗіЗБП, включаючи тимчасові зміни, і вплив цих модифікацій на виробництво, процеси та види діяльності;

усі законодавчі зобов’язання по відношенню до оцінки ризиків і впровадження відповідних засобів управління ними;

проект зони виконання робіт, процеси, споруди, машини, обладнання, технологічні процедури й організацію робіт, включаючи їхню адаптацію до людських здібностей.

Ресурси, ролі, відповідальність, підзвітність та повноваження

Керівництво організації повинно нести пряму відповідальність за стан справ в області ОЗіЗБП і за систему менеджменту ОЗіЗБП.

Організація повинна призначити одного з членів або кількох членів вищого керівництва, незалежно від покладеної на них відповідальності за інші види діяльності, відповідальними за стан справ в області ОЗіЗБП і наділити їх обов’язками і правами, необхідними для забезпечення того, щоб:

система менеджменту ОЗіЗБП була розроблена, впроваджена і підтримувалася в актуальному стані відповідно до вимог стандарту;

звіти про функціонування системи управління ОЗіЗБП надавалися керівництву організації для аналізу і використовувалися в якості основи для поліпшення цієї системи.

Підготовленість до аварійних ситуацій та реагування на них

Організація повинна розробити, впровадити та підтримувати в актуальному стані процедуру:

виявлення потенційно можливих аварійних ситуацій;

реагування на такі аварійні ситуації.

Організація повинна реагувати на реальні аварійні ситуації і попереджати або зменшувати пов’язані з ними несприятливі наслідки для ОЗіЗБП.

При плануванні своїх дій на аварійні ситуації організація повинна врахувати потреби відповідних зацікавлених сторін, наприклад аварійних служб і сусідніх організацій.

Оцінювання відповідності

Організація повинна розробити, впровадити та підтримувати в актуальному стані процедуру для періодичного оцінювання відповідності своєї діяльності діючим законодавчим і нормативним вимогам.

Організація повинна зберігати записи про результати такого періодичного оцінювання.

Частина 3.2. Вивчення основних принципів планування заходів з охорони праці на підприємстві

ознайомитись з принципами планування заходів з охорони праці на підприємстві, навчатися розраховувати витрати підприємства на заходи з покращення умов праці

Функція планування має вирішальне значення в СУОП. Планування роботи з охорони праці поділяють на перспективне, поточне та оперативне. При цьому організація виконання планових заходів і робіт із забезпечення безпеки праці і функціонування СУОП полягає в чіткій регламентації обов’язків, порядку взаємодії, діяльності в цілому структурних підрозділів, функціональних служб, головних спеціалістів і окремих працівників організацій і підприємств.

Розглядаючи систему планування заходів з охорони праці з позицій ринкової економіки необхідно звернути на економічні аспекти, оскільки здійснення таких заходів здійснює стимулюючий вплив як на економічні, так і на соціальні результати виробництва.

До позитивних економічних результатів впливу умов праці на людину слід віднести підвищення продуктивності праці, раціональне використання основних виробничих фондів. Сприятливі умови забезпечують піднесення продуктивності праці за рахунок як інтенсивних змін (скорочення витрат робочого часу на виробництво одиниці продукції), так і екстенсивних (збільшення ефективності використання робочого часу завдяки зниженню цілоденних втрат за тимчасовою непрацездатністю та виробничим травматизмом).

Зростання продуктивності праці супроводжується також досягненням високої якості виробленої продукції або послуг, а скорочення витрат робочого часу сприяє зменшенню собівартості продукції. За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15 – 20%. Наприклад, нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці на 6 – 13% та скорочує брак на 25%. Раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21%, а раціональне фарбування робочих приміщень – на 25%.

Несприятливі умови призводять до зворотних результатів: різних форм та ступенів втомлюваності працівників, функціонального напруження організму. До негативних економічних результатів належать недоодержання додаткового продукту, затримка з уведенням нових фондів, непродуктивне споживання робочої сили, зниження продуктивності праці.

Розглядаючи механізм витрат підприємств на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці, виділяють п’ять груп витрат (табл. 3.1).

Витрати з охорони праці також поділяють на:

доцільні витрати, спрямовані на збереження здоров’я працівників, раціональне витрачення життєвих сил та відновлення працездатності;

частково доцільні витрати, які включають видатки за пільгами і компенсаціями за несприятливі умови;

недоцільні витрати, що зумовлюють підвищення собівартості продукції, зниження її обсягу тощо.

Доцільні витрати забезпечують поліпшення умов праці, частково доцільні і недоцільні — призводять до збитків підприємства, до зниження ефективності виробництва.

Дослідження свідчать, що основні витрати на підприємствах припадають не на створення безпечної техніки, попередження виробничого травматизму і захворюваності, не на нормалізацію умов праці, а на пільги й компенсації, пов’язані з небезпечними і шкідливими умовами праці. Співвідношення між витратами на поліпшення умов та охорони праці до видатків на доплати, пенсії, пільгові відпустки становлять 1:10.

В умовах недосконалості ринкових механізмів усі вказані витрати відносять на собівартість продукції, і в результаті за недбале ставлення до охорони праці на підприємствах розплачуються не їх керівники, а суспільство.

Поліпшення умов праці потребує капітальних вкладень і поточних витрат. До капітальних відносять одноразові та постійні витрати спрямовані на:

створення або оновлення основних фондів працеохоронного призначення;

вдосконалення техніки і технології з метою поліпшення умов та охорони праці.

Поточні (експлуатаційні) витрати – витрати на утримання й обслуговування обладнання, що має працеохоронне призначення. Вони забезпечують функціонування обладнання в необхідному режимі.

Для оцінки результатів проведення заходів щодо поліпшення умов та охорони праці згідно з методиками, розробленими ВЦНДІОП ВЦРПС та ННДІОП України запропоновані чотири групи показників:

зміна стану умов і охорони праці характеризується підвищенням рівня безпеки праці, поліпшенням санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних показників;

соціальні результати заходів щодо поліпшення умов та охорони праці визначаються наступними показниками: збільшенням кількості робочих місць, які відповідають нормативним вимогам, й скороченням чисельності працюючих у незадовільних умовах праці; зниженням рівня виробничого травматизму; зменшенням кількості випадків професійної захворюваності, пов’язаною з незадовільними умовами праці; скороченням кількості випадків інвалідності внаслідок травматизму чи професійної захворюваності; зменшенням плинності кадрів через незадовільні умови праці;

соціально-економічні результати розраховують як відношення величини соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснення;

економічні результати заходів щодо поліпшення умов та охорони праці виражено у вигляді економії за рахунок, зменшення збитків унаслідок аварій, нещасних випадків і професійних захворювань як в економіці в цілому, так і на кожному підприємстві.

Згідно з методикою визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці річна економія підприємства від поліпшення безпеки праці складається з (табл. 3.2):

Розрахунок економії від зменшення рівня захворюваності або травматизму:

де Ез – річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму, грн., яку обчислюють за формулою (3.2):

,

(3.2)

де Ч_ср – середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб; З_р – середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соціальне страхування, грн.; ΔW – зростання продуктивності праці, яке розраховують за формулою (3.3):

,

(3.3)

де З_в – вартість виробленої продукції за зміну на одного працівника промислово-виробничого персоналу, грн.; Р_п – вартість річної товарної продукції підприємства, грн.; ΔД – скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (травматизму) за певний час, яке обчислюють за формулою (3.5):

,

(3.5)

де Д₁, Д₂ – кількість днів непрацездатності через хвороби або травми на 100 працівників відповідно до і після вжиття заходів, дні; Ч₃ – річна середньооблікова чисельність працівників, осіб;

Ес – річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно постійних витрат, грн., яку можна визначити за формулою (3.6):

,

(3.6)

де У – умовно постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції, грн.;

Есс – економію за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності (грн.) визначають за формулою (3.7):

,

(3.7)

де П_д – середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, грн.

Розрахунок економії від зниження плинності кадрів здійснюють за формулою (3.7):

,

(3.8)

де К_п.у – коефіцієнт плинності кадрів, пов’язаної з умовами праці у поточному році; П – продуктивність праці у поточному році, грн.; Ч_ос – плинність кадрів, осіб; К_п.м – коефіцієнт плинності кадрів у минулому році; К_п.п – коефіцієнт плинності кадрів у поточному році; К_вт – коефіцієнт втрат підприємства залежно від річного виробітку працівника.

Розрахунок економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах роблять таким чином:

,

(3.9)

де З_с – середня заробітна плата, грн.; Ч – скорочення чисельності працівників, зайнятих у шкідливих умовах праці, осіб; Д_д – додаткова відпустка за роботу у шкідливих умовах, дні; Д_с – тривалість відпустки в умовах праці, приведених до вимог санітарно-гігієнічних норм, дні.

Слід зазначити, що визначення економічної ефективності заходів щодо охорони праці є одним з актуальних питань на рівні як держави, так і окремого підприємства, компанії.

У 2010-2011 р.р. підприємство з метою поліпшення стану безпеки та охорони праці витратило кошти на забезпечення працівників новими засобами індивідуального захисту, заміну технологічного обладнання на ділянках зі шкідливими умовами праці, а також на підвищення рівня професійної кваліфікації працівників. На підставі даних, представлених у табл. 3.3 (номер варіанту видає викладач), обчисліть:

1) економію від зменшення рівня захворюваності або травматизму працівників підприємства;

2) економію від зниження плинності кадрів;

3) економію від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах;

4) загальну річну економію підприємства від поліпшення безпеки праці.

За одержаними результатами розрахунків зробіть висновки.

1. Назвіть основні положення міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007.

2. Яку роль відіграє стандарт OHSAS 18001:2007 у створенні здорових і безпечних умов праці на підприємстві, в організації, установі?

3. Назвіть основні види витрат на поліпшення умов та охорони праці. Дайте їх стислу характеристику.

4. Що таке доцільні, частково доцільні й недоцільні витрати з охорони праці?

5. Які складові включає річна економія підприємства від поліпшення безпеки праці? Дайте їх стислу характеристику.

• ⇐ Назад
• 12