Фактори дивідендної політики
Фактори впливу на дивідендну політику
| Фактори | Доцільність заходів |
| 1. Стадія життєвого циклу підприємства | Для нещодавно створених підприємств доцільним є максимальне реінвестування прибутку |
| 2. Наявність у підприємства прибуткових інвестиційних проектів | Якщо у підприємства відсутні обгрунтовані плани щодо прибуткового реінвестування прибутку, то найраціональнішим буде максимальний розподіл прибутку (виплата дивідендів) |
| 3. Альтернативні джерела прибутку | Цей чинник пов’язаний з доступністю і вартістю коштів із зовнішніх джерел, які можна використати для покриття потреби в капіталі, що залежить від: ü кредитоспроможності підприємства та наявності в нього кредитного забезпечення; ü вартості залучення позичкового капіталу; ü інвестиційної привабливості та можливості залучення додаткового акціонерного чи пайового капіталу (шанси розміщення нової емісії); ü накладних витрат, пов’язаних із залученням власного капіталу. |
| 4. Преференції найважливіших груп власників | Більшість з них орієнтовані на споживання (дивіденди) чи заощадження (тезаврація та збільшення вартості підприємства) |
| 5. Обмеження | Вони можуть бути встановлені законодавством, статутом чи угодами підприємства. Обмеження можуть застосовуватись у таких випадках: ü у разі заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу; ü за наявності на момент виплати дивідендів підстав щодо порушення справи про банкрутство підприємства чи виникнення таких підстав в результаті виплати дивідендів; ü ВК підприємства є меншим за обсяг його СК і резервного капіталу; ü повністю не сплачені поточні та накопичені дивіденди за привілейованими акціями; ü відсутність відповідних фінансових джерел виплати дивідендів; ü наявність договірних обмежень (наприклад, з банками). |
| 6. Податкові наслідки застосування того чи іншого типу дивідендної політики | Для власників та для самого підприємства |
| 7. Рівень процентних ставок на ринку капіталів | Необхідно враховувати рівень процентних ставок на ринку капіталів, а також ставки дивідендів у конкурентів та в інших підприємств, які належать до даної чи суміжних галузей виробництва. |
Порядок нарахування дивідендів
Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за корпоративними правами кожної категорії приймають власники (загальні збори акціонерів) підприємства за рекомендацією наглядової ради чи пропозицією виконавчих органів.
Величина дивідендів, яка належить окремому власнику, залежить від таких факторів:
ü величини чистого прибутку, резерву дивідендів;
ü встановленого співвідношення між розподіленим і нерозподіленим прибутком;
ü частки учасника в статутному капіталі.
Маса дивіденду – сума коштів, яка за рішенням зборів акціонерів (власників) спрямовується на виплату дивідендів.
З прийняттям рішення про виплату дивідендів у підприємства зменшується власний капітал (прибуток). На суму нарахованих, але не виплачених дивідендів збільшується обсяг заборгованості, яка зменшується одночасно з виплатою дивідендів.
Порядок нарахування дивідендів (прибутку на корпоративні права) значною мірою залежить від форми організації бізнесу і форми власності.
Форми виплати дивідендів
| Форми: | Характеристика |
| Грошова | виплата дивідендів в грошовій формі |
| Негрошова (в т.ч. товарна) | виплата дивідендів корпоративними правами, іншими фінансовими інструментами, товарами, знижками на товари тощо |
| Змішана | передбачає комбінацію різних форм виплат винагороди власникам: частково у вигляді грошових коштів, а частково – іншими (негрошовими) засобами |
| Приховані дивіденди. | Джерелом виплат є приховані доходи ................... |