Послідовність виконання робіт при будівництві житлових будинків і об‘єктів соцкультпобуту.
Спочатку виконують роботи підготовчого періоду, після чого – нульовий цикл. Послідовність виконання робіт нульового циклу: розробка котловану, влаштування фундаментів, монтаж (кладка) стін і перегородок підвалу (одночасно з гідроізоляцією). Влаштування вводів інженерних комунікацій (трубопроводів, кабелів і т. ін.) ведуть по закінченню земляних робіт паралельно з монтажем підвалу. Монтаж перекриттів підвалу роблять по закінченні бетонних підлог, зворотню засипку пазух – після гідроізоляції стін і монтажу перекриття. Далі виконують зведення надземної частини («коробки») будівлі; цей технологічний комплекс робіт є найбільшим за трудомісткістю, вартістю і тривалістю. Тому, при зведенні багатосекційних або протяжних у плані будинків, вони можуть розбиватися на ділянки (захватки), що дає можливість скоротити загальний термін будівництва об‘єкта.
Санітарно-технічні і електромонтажні роботи необхідно ув‘язати зі зведенням «коробки» будівлі, а також з оздоблювальними роботами. Вони виконуються у дві стадії. Перша стадія включає прокладку труб, протягування кабелів і дротів, навішування радіаторів та ін.; ці роботи можуть виконуватися паралельно з монтажем надземних конструкцій будинку за умови, якщо зверху змонтовано два перекриття. На другій стадії встановлюють сантехнічні прилади, здійснюють підвіску патронів і світильників, встановлюють розетки, вимикачі, плафони, дзвоники і таке інше.
Оздоблювальні роботи починаються після закінчення монтажу «коробки» будівлі, покрівельних робіт, загальнобудівельних післямонтажних робіт, а також першої стадії санітарно-технічних і електромонтажних робіт; друга стадія цих робіт виконується паралельно з оздоблювальними роботами.
На накресленій основі календарного плану (рис. 1) перелічуються бригади за спецпотоками. В кожному з них передбачаються 1-2 вільні зони для бригад, що залучаються додатково. Спочатку ув'язується робота генпідрядних бригад на перехідних об'єктах відповідно до їх термінів введення в дію, а потім до робіт генпідрядних бригад на перехідних об'єктах прив'язуються монтажні субпідрядні бригади в кількості, що забезпечує терміни введення об'єкта в дію.
Початок роботи генпідрядних бригад на основних об'єктах, будівництво яких планується розпочати, визначають закінченням роботи на перехідних об'єктах. Згідно з цим планується робота генпідрядних бригад, які виконують «нульовий цикл» і роботи підготовчого періоду. Кількість цих бригад на об'єкті залежить від нормативних термінів будівництва об'єктів і розміру фронту робіт.
Календарний план робіт (рис.1) наносять на аркуш паперу А1; при цьому використовують такі умовні позначення:
33 – 8 – 190 |
10 – номер об‘єкта;
20; 53 – терміни початку і закінчення робіт спецпотоку, днів;
33 – термін тривалості робіт спецпотоку;
8 – розрахункова кількість людей у бригаді;
190 – кошторисна вартість робіт спецпотоку, яка припадає на одну бригаду;
- технологічна залежність, яка вказує на відкриття фронту робіт для початку наступного спецпотоку;
- організаційна залежність, яка вказує на перехід робочих з одного спецпотоку на інший (при наявності необхідної кваліфікації);
~~~~~~~~~~ |
- робота субпідрядних бригад на інших об‘єктах у разі відсутності фронту робіт у даного генпідрядника;
- термін, коли об‘єкт здається в експлуатацію.
Графи 1-7 календарного плану заповнюють згідно даних табл. 6; термін тривалості робіт спецпотоку беруть з табл. 7.
На підставі розробленого календарного плану робіт уточнюють дані, наведені у табл. 9.
ТРК, спецпотік | Бригада | І Квартал | ІІ квартал | ІІІ квартал | IV квартал | ||||||||||||||||||||||
Код | ПІБ бригадира | Списковий склад, чол. | Розрахун-ковий склад, чол. | Планова потужність бригади, тис. Грн./день | Річна потужність бригади, тис. грн./рік | ||||||||||||||||||||||
Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | Листопад | Грудень | ||||||||||||||||
Підготовчий період | Іванов М. Л. Петров С.С. Сидоров В.С. |
1522,752
1522,752
1522,752 |
|
.
Фрагмент календарного плану робіт на 20…рік
6. Оцінка ефективності календарного плану.
Ефективність календарного плану на програму робіт будівельної організації може бути оцінена на підставі різних критеріїв якості. Головними з них є:
1. Рівномірність навантаження будівельної організації, яка має суттєвий вплив на рівень її витрат.
2. Заділ будівельно-монтажних робіт по будівельній організації в цілому, залежний від співвідношення у виробничій програмі питомої ваги БМР по пускових та задільних об‘єктах. Заділ БМР на будь-який момент має забезпечувати створення необхідного фронту робіт для трудових колективів (бригад, ділянок), що забезпечує їх рівномірне завантаження та введення об‘єктів у строки, що передбачені договорами.
3. Концентрація сил та засобів, яка вимірюється коефіцієнтом територіальної концентрації.
У курсовому проекті ефективність календарного плану на програму робіт будівельної організації оцінюють на підставі визначення коефіцієнта ритмічності використовування планової потужності бригад.
де - відхилення запланованих обсягів будівельно-монтажних робіт від розрахункової потужності бригад в окремі планові періоди;
- кількість планових періодів (і=1,2,3……., n); приймається рівним 12;
- планова потужність бригади за весь період.
Дані обчислення наводять у вигляді табл.9.
Таблиця 10.