Самостійна (позааудиторна) робота за Модулем 1.

Академія митної служби України

Кафедра теорії та історії держави і права

ТЕМАТИКА

ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПІДГОТОВКИ СЕМІНАРІВ, САМОСТІЙНОЇ, ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ

“ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА”

Навчальний рік

Перший семестр

МОДУЛЬ 1 – 3.

Укладач: Сергій Петрович Мороз, доцент, кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Академії митної служби України

Дніпропетровськ

ЗМІСТ

ЗМІСТ.................................................................................................................................................................................................... 2

1. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.......................................................................................................................... 3

2. ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ............................................................................................................................. 11

МОДУЛЬ 1. МЕТОДОЛОГІЯ ДЕРЖАВОЗНАВСТВА.......................................................................................................... 11

Семінар 1 – 2. Предмет теорії держави...................................................................................................................................... 11

Семінар 3 – 4. Методологія пізнання юридичних явищ........................................................................................................ 13

Семінар 5 – 6. Сутність держави та її типи.............................................................................................................................. 14

МОДУЛЬ 2. ДЕРЖАВА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ................................................................................................................ 16

Семінар 7. Права людини.............................................................................................................................................................. 16

Семінар 8 – 9. Держава і суспільство......................................................................................................................................... 17

Семінар 10 – 11. Правова соціальна держава......................................................................................................................... 18

МОДУЛЬ 3. ЮРИДИЧНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕРЖАВУ............................................................................................................ 20

Семінар 12 – 13. Структура (зміст) держави............................................................................................................................ 20

Семінар 14 – 15. Механізм державної влади........................................................................................................................... 22

Семінар 16 – 18. Форма держави................................................................................................................................................ 25

3. ТЕМАТИКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ................................................................................................................................. 26

4. ТЕМАТИКА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ.......................................................................................................................... 34

5. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ.............................................................................................. 37

1. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Озна­йомлення з загальними методичними рекомендаціями допоможе сформувати:

1) уявлення вимог кафедри теорії та історії держави і права АМСУ належної і ефективної навчальної роботи з Теорії держави і права;

2) алгоритм пізнання у процесі усвідомлення і судження про державно-правові явища, їх функціональне призначення та соціальну сутність.

По-перше, ми не ставимо за мету (хоча в деякій мірі без цього і не обійтися) виписати весь порядок єдиних (однакових для всіх) чітко визначених навчальних дій, додержання яких, може бути помилково сприйнято як гарантія успіху навчання. А звертаємо увагу, необхідності формування індивідуального плану навчання, відповідно, рівню пізнавального досвіду, яким Ви вже володієте, додержуючись нормативно вставноленого порядку і вимог навчального процесу на юридичному факультеті АМСУ. Індивідуальний план навчання має за мету спонукати Вас до вибору таких навчальних дій, які у кінцевому рахунку дозволять впевнено і вільно володіти навчальним матеріалом з Теорії держави і права, факт якого засвідчить викладач визначеним критеріям оцінювання.

Процес пізнання нового завжди базується на майстерності володіння прийомами, способами і засобами (пізнавальний інструментарій) так і уявлення про них. Пізнання державно-правових явищ, як базових категорій спеціальності «Право», неодмінно спонукає Вас необхідності розширення кола традиційного пізнавального інструментарія, сформованого у середній школі. Не розуміння цієї проблеми інколи заважає успішному навчанню: утрата мотивів навчання, зіпсований власний настрій через «недооцінку» Вашої роботи з перенесенням на відношення з викладачем тощо.

Проблема в: 1) неусвідомленні власної навчальної ролі, яка з часом визначає відповідну модель поведінки, коли курсант (студент) перестає виконувати нормативно визначені вимоги навчального процесу; 2) (найбільш розповсюджена) вибір або опора на такі дії, які виявляють неефективність усієї власної навчальної роботи.

Час підготовки до семінару курсант (студент) збільшує, а результат викладачем оцінюється як недостатній. Чому? Відсутній результат індивідуального усвідомлення суті розглядуваного питання, судження супроводжуються неодмінним читанням підготовленого тексту відповіді. Отже, коли зіткнулися з подібним, означає, що перед Вами постало завдання формування або перегляду власного уявлення про систему накопичення знань, заодно і прийоми, способи, засоби пізнання. Ця проблема є суто індивідуальна, її рішення залежить тільки від Вас самих. Деякі складові рішення вказаної проблеми будуть зазначені далі.

По-друге, системоутворючим оцінки роботи курсанта (студента) є семінар. Другим елементом – контрольна робота, яка проводиться після семінарських занять відповідного модуля. Самостійна і індивідуальна роботи розглядаються як такі, що доповнюють семінар і контрольну роботу.

Критерії оцінювання. Система оцінювання курсантів (студентів) за навчальною дисципліною включає: семінарські заняття (60% оцінки), контрольна (як аудиторна так і позааудиторна) робота (30% оцінки), самостійна (позааудиторна) робота (4% оцінки), індивідуальна робота (6% оцінки).

Крок накопичувальної шкали оцінки складає 1 бал (всього 7 балів і 3 бали в залежності від тих чи інших видів навчальної роботи).

Семінар включає: 1) головні види навчальних робіт, які оцінюються системою накопичення балів (7 балів кожний): а) підготовка усної відповіді за питаннями теми; б) рішення практичних завдань, визначених планом заняття; 2) не головні види навчальних робіт, які оцінюються системою накопичення балів (3 бали кожний): в) доповнення (зауваження) до основного виступу на семінарі; г) участь у розв’язанні проблемних питань, поставлених викладачем або такими, що виявили себе в результаті усних відповідей. Викладач залишає за собою право оцінки не головних видів навчальних робіт (в, г) за критерієм головних, зважаючи на їх грунтовність, так і не оцінки їх. Кількість семінарів визначена навчальним планом спеціальності.

Самостійна робота включає підготовку самостійної письмової роботи за визначеним переліком питань, яка оцінюється у 3 бали кожна (за модулем не більше одної роботи). Самостійна робота передбачає вивчення курсантом (студентом) навчального матеріалу без спеціальної участі викладача. Самостійна робота курсанта (студента) передбачає обов’язкове опрацювання навчальної літератури. Кількість годин, відведених на самостійну роботу визначається навчальним планом спеціальності, регламентом роботи викладача.

Індивідуальна робота включає: 1) підготовка реферату за участі викладача; 2) усної чи письмової доповіді на семінарі за проблемним питанням, яке не є безпосередньо складовим теми семінару, але вносить суттєве уявлення предмету навчальної дисципліни; 3) підготовка ессе. Індивідуальна робота курсанта (студента) оцінюється у 3 бали (за модулем не більше одної роботи). Індивідуальна робота курсанта (студента) передбачає обов’язкове опрацювання монографічної, періодичної літератури. Кількість годин, відведених на самостійну роботу визначається навчальним планом спеціальності, регламентом роботи викладача.

Контрольна робота включає: (обов’язкові) 1) виконання тестових завдань за кожним модулем, які оцінюються у 7 балів; (не обов’язкові) 2) виконання тестових завдань за кожним модулем з метою збільшення модульних балів, які оцінюються у 7 балів; 3) аудиторна контрольна робота за модулем (з урахуванням розкладу, може не проводитися), яка включає як теоретичні так і практичні завдання і оцінюється у 7 балів. Кількість годин, відведених на контрольні роботи визначається кількістю модулів за навчальною дисципліною, проводяться під безпосереднім контролем викладача.

Кафедрою теорії та історії держави і права у поточному навчальному році нормативно визначена (обов’язкова) така максимальна кількість балів за кожним модулем і видами навчальних робіт:

Розподіл балів за критеріями оцінки:

Модульна, екзаменаційна письмова (тестова) оцінки згідно 100 балами

По-третє, Теорія держави і права сприймається не лише як фундаментальна, але і методологічна (пізнавальна) наука і навчальна дисципліна. Яка володіє об’ємним, складним (складеним) за змістом понятійно-категоріальним апаратом з усіх галузей юридичних знань. Поняття і категорії, розташовані у певно визначеному логічному порядку, скріплені причино-наслідковими зв’язками, загальними принципами і закономірностями, утвроюють структурно-логічні конструкції системи науков-теоретичного знання про право, державу. Це такі поняття і категорії як правовідносини, правореалізація, правопорядок, правова система, форма права, правосвідомість, структура (зміст) держави, сутність і поняття держави, правова держава, форма і типи держави, функції державної влади, механізм державної влади тощо.

Методологічний характер Теорії держави і права визначає мету, завдання, предмет (необхідниі для мотивації навчання, формування власного плану вивчення навчальної дисципліни).

Предмет науки Теорії держави і права історичний, змінюється в міру втягнення у сферу пізнання нових властивостей право-державної дійсності, а також виключення, того що стало ілюзією, помилкою. Формування Теорії держави і права як науки явище складне і суперечливе. Адже погляди на державу і право базуються як на реаліях суспільного життя, так і на їх інтерпретаціях. Ось чому, наукові прогнози, уявлення, висновки про минуле, теперішнє, майбутнє держави і права, закономірності їх розвитку, багатопланові, не завжди однозначні.

Предмет (наявна інформація про об’єкт) навчальної дисципліни Теорія держави і права – ідеї, уявлення, конструкції, терміно-поняття, гіпотези, прогнози, які відображають сучасний рівень знань про державно-правове буття; закономірності виникнення, розвитку, функціонування держави і права, їх складових елементів і процесів; теоретичні, методологічні, історичні, логічні, цінностні, емпіричні, загальні, особливі, динамічні, статичні, елементи державно-правових явищ; специфічні закономірності і особливості функціонування правових систем і держав, наявні їм типологічні риси, які проявляються в межах різноманітних форм суспільного устрою, культур, цивілізацій; теоретичні узагальнення, висновки і рекомендації, направлені на рішення актуальних проблем розвитку права і держави, законодавства, правозавстосовчої, правоохоронної тощо діяльності.

Завданнями навчальної дисципліни Теорія держави і права є:

– формування цілісного і стійкого уявлення про державно-правову організацію суспільства;

– усвідомлення системи узагальнених знань про закономірності розвитку держави і права, їх сутність, призначення, функціонування і розвиток (закономірності – реальні стійкі зв’язки, що виражають сутність об’єкта дослідження);

– формування сталої характеристики суспільних відносин, що пов’язані з державою і правом, які прямо і безпосередньо впливають на виникнення, функціонування і розвиток держави і права, та ті, що зумовлені функціонуванням і розвитком самих держави і права;

Подолання моністичного підходу до державно-правових явищ, завдання навчальної дисципліни доповнються світоглядними завданнями:

– формування у курсантів (студентів) основоположних уявлень про право і державу як необхідних (нормативна і інституціональна) форм реалізації свободи людини і суспільства;

– подолання уявленнь суспільної і фахової правосвідомості насильницьких, потестарних трактовок держави і права, як таких що є несумісними з загальнолюдськими цінностями;

– формування у курсантів (студентів) методології пізнання держави і права на основі юридичних категорій і доктринальних принципів права;

– подолання апологетичного відношення до законодавства, засвоєння критеріїв і вироблення вмінь самостійного юридичного мислення і критичного усвідомлення законів, тлумачення юридичних текстів у дусі основоположних правових цінностей.

Мета дисципліни Теорія держави і права – вивченя загальних та специфічних закономірностей функціонування і розвитку права і держави як глобальних і цілісних інститутів та пов’язаних з ними суспільних відносин; вироблення системи наукових понять, їх визначень і принципів.

По-четверте, додержуємося методологічної позиції, що держава й право не просто доповнюють одне одного, а є сторонами одного й того самого явища – праводержава. Право, як регуля­тор відносин у суспільстві, з огляду на державу, усвідомлюється як фор­мальне втілення ідеалів індивідуальної свободи і суспільної справедли­вості відповідно конкретно-історичного часу у вигляді правомірної (пра­вильної) поведінки. Держава, як організатор відносин у суспільстві, з огляду на право, усвідомлюється як організація суспільства, направлена на забезпечення і реалізацію ідеалів індивідуальної свободи і суспільної справедливості, відповідно рівню матеріальних можливостей самого сус­пільства.

Праводержавні явища сприйма­ються як певні сукупності елементів-зв’язків (або закономірності). Довготри­валість (тобто підтверджена часом) деяких зв’язків дозволяє представити їх у вигляді закономірностей державно-правової організації. При цьому, держава і право здатні функціонувати, як на основі загальних (суспільних) закономірностей, так і на основі власних внутрішніх законо­мірностей. Важливо зазначити, що загальні закономір­ності розвитку держави і права в кожній країні визначаються неоднознач­но, що впливає на особливості теорії держави і права.

Право і держава досліджуються й вивчаються, з одної сторони, як елементи (явища) суспільства або його частини (зовнішня характеристика), а з ін­шої сторони – держава й право самі виступають цілісними (цілісність – певна комбінація зв’язків між елементами будь якого явища, направлена на його утримання, збереження) явищами (феномени), що мають не менш складну будову чим саме суспільство (внутрішня характе­ристика).

Цілісність права і держави як явищ, підкреслює їх складність (або складеність) з елементів (як статичних так і динамічних за своїм характе­ром). Саме за цією умовою ми можемо вести мову про право і державу як явища реальні, дійсність яких підтверджується практикою. Здатність державно-правових явищ до взаємодії (або підтримання своєї цілісності), дає можливість сформувати уявлення про основне його приз­начення.

Функціональне призначення права – регулювання суспільних відно­син, шляхом підтримки традиційних правил поведінки у суспільстві, фор­мування нових (суспільно-необхідних) правил поведінки на засадах їх фор­мальної визначеності (нормативності, передбачуваності) як умови безпеки і самозбереження життя людини у суспільному житті.

Функціональне призначення держави – органі­зація суспільних відносин шляхом формування публічних органів влади на засадах безпеки й самозбереження суспільного життя вцілому.

По-п’яте, семінарське заняття з Теорії держави і права – поглиблене вивчення й дослідження окремих тем навчальної дисципліни на основі самостійного опрацювання навчальної літератури; розширення власного арсеналу наукового пізнавального інструментарію (прийоми, підходи, засоби) та вміння його застосовувати; формування навиків пізнання правових і юридичних явищ та їх феноменів, професійної юридичної мови відповідно потребам юридичної практики.

Особлива вимога у процесі підготовки і виступі на семінарі – усвідомлене, стале засвоєння курсантами (студентами) окремих теоретичних питань державно-правового буття, судження з яких не може відбутися без вправного і вмілого застосування понять, термінів, категорій, ознак, властивостей, принципів, систем, структур, функцій, зв’язків між елементами, їх організації, взаємодії тощо, що в кінцевому результаті дає змогу виявити сутність того чи іншого явища, а з іншої сторони, відповідь наповнюється змістом, логіку якого здатні сприймати оточуючі.

Прийнятним для належної підготовки є додержання курсантом (студентом) такого порядку викладу:

– місце поняття у системі знань, яке досягається шляхом виокремлення його ознак, направлених на ідентифікацію конкретного явища з поміж інших йому подібних, виражене зовні відповідним терміном;

– практика самостійного визначення (дефініція) поняття, яке розглядається. Зазвичай підручники дають те чи інше визначення, але головним є усвідомлення його курсантом (студентом), що досягається власними зусиллями пізнання логіки зв’язків між елементами-ознаками того чи іншого явища. Не зайвими будуть зусилля курсанта (студента) самостійного формування визначення того чи іншого поняття та його оцінки;

– характеристика властивостей (родових і видових), роозкриття їх закономірностей, класифікація;

– висновок.

Виступ курсанта (студента) перед аудиторією – це не читання підготовленого тексту, а вільне володіння самостійно підготовленим матеріалом за питанням плану, який подається в усній формі до 10 хвилин. Відповідь прочитана за конспектом без усвідомлення змісту сказаного (що легко перевіярється додатковим або уточнюючим запитанням) не є підставою для оцінки відповіді, або оцінка викладача не виправдає сподівань доповідача. На семінарських заняттях з навчальної дисципліни Теорія держави і права курсант (студент) має вчитися вільно володіти й оперувати терміно-поняттями з державно-правової проблематики; виявляти зв’язки як між суспільними і юридичними явищами загалом, так і між юридичними явищами в особливості; давати в міру пізнання їм оцінку.

Рекомендованими для підготовки є такі навчальні видання:

1. Загальна теорія держави і права: (Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів) /За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2009. – 584 с.

2. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): Підручник. – Харків: Еспада, 2006. – 776 с.

3. Теорія держави і права. Академічний курс: підручник / За ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Хрінком Інтер, 2006. – 688 с.

4. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: «Юрисконсульт», 2006. – 355 с.

5. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 9-те, зі змінами. Навчальний посібник. – Л.: Край, 2007. – 192 с.

2. ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

МОДУЛЬ 1. МЕТОДОЛОГІЯ ДЕРЖАВОЗНАВСТВА

Семінар 1 – 2. Предмет теорії держави

План

1. Поняття та система юридичної науки. Юриспруденція

2. Місце теорії держави у системі юридичних і суспільних наук

3. Предмет теорії держави та його структура

4. Функції теорії держави і права як науки і навчальної дисципліни

5. Теорії походження (виникнення) держави

6. Додержавна організація первісного суспільства. Деспотія

Ключові поняття та терміни: відносини; учення; гносеологія; гуманітарні науки; державно-правові закономірності; зміст; еволюція; евристична функція; енциклопедія права; загальнофілософські категорії та поняття; закономірності; знання; ідеологічно-виховна функція; інститути; інтеграційна функція; категорія; концепція; методологічна функція; наука; об’єкт науки; об’єкт юридичної науки; первіснообщинний лад; понятійний апарат; правові категорії; предмет науки; предмет теорії держави і права; предмет юридичної науки; принципи; природничі науки; синтез; система теорії держави і права; система юридичної науки; система; систематизація; теорія держави і права; теорія; термін; технічні науки; узагальнююча функція; факти; філософія; форма; функції теорії держави і права; функція допомоги практиці; функція наукового передбачення; функція; цінність; школа природного права; юридична наука; юридична освіта; юридична практика; юридичні поняття; юриспруденція; явища; влада; гідравлічна (іригаційна) теорія походження держави; держава; державна влада; договірна теорія походження держави; звичаєве право; звичаї; інцест; марксистська (класова) теорія походження держави; міфи; мононорма; насильства теорія походження держави; неолітична революція; норми первісної моралі; норми-заборони; обряди; органічна теорія походження держави; патріархальна теорія походження держави; первісне суспільство; первісний лад; потестарна влада; право; праобщина; протоселянська община; публічна влада; расова теорія походження держави; релігійні норми; ритуали; родова община; соціальна диференціація; соціальні норми; суспільна влада; табу; теологічна теорія походження держави; теорія походження держави; територія; техніко-економічна теорія походження держави

Завдання для практичної роботи

Проаналізуйте сучасну наукову позицію Щедровицького П.:«Неолітична революція» на думку ряду науковців розглядається як суттєва передумова виникнення (походження) держави, або так звана кризова теорія, суть якої полягає в тому, що первісна організація суспільства виявилася не здатною вирішувати проблеми суспільства, а тому об’єктивно потребувала іншої форми суспільної організації. Сучасна держава як найбільш розповсюджена форма організації суспільства на думку інших учених уже не нездатна вирішувати завдання в таких особливих сферах як екологія, культура, інформатика, а також у традиційних сферах діяльності держави як забезпечення безпеки особистості та соціуму. Наприклад, Ю. Хабермас стверджує, що для багатьох груп населення національна держава стає помилковим видом єдності, не здатним ефективно діяти в умовах сучасного життя. Навіть у сильних державах поширюється криза легітимності. При цьому частину своїх функцій держава делегує на локальний а частину на транснаціональний і регіональний рівні. Для рішення одних проблем держава може виявитися замалою, а для інших – завеликою. А тому, держава, як персонаж, завершує свою історичну роль.»

Прокоментуйте інформацію:«Фонд мира обнародовал ежегодный рейтинг самых несостоятельных государств. На первом месте оказалось африканское государство Сомали. Рейтинг фокусируется на показателях риска и основывается на тысячах статей и отчетов, которые обрабатываются специалистами фонда. Исходя из обнародованного рейтинга, наиболее несостоятельными государствами в мире по-прежнему остаются африканские государства, второе место в рейтинге занимает Чад, третье — Судан, на четвертом оказалась Демократическая Республика Конго. После них следует Гаити, Зимбабве, Афганистан, Центральноафриканская республика, Ирак, замыкает десятку самых несостоятельных стран мира Кот-д’Ивуар. Украина в рейтинге оказалась на 110 месте из 177 позиций. Стоит отметить, что Украина опередила Россию, которая заняла 82 место и Беларусь — 83 место. Самой состоятельной страной, согласно рейтингу, оказалась Финляндия, за ней следует Норвегия, Швеция, Швейцария, Дания, Новая Зеландия, Ирландия, Люксембург, Австрия и замыкает десятку самых состоятельных стран Канада. Как сообщают представители фонда, данный рейтинг составлен с целью привлечь внимание к разработке идей для укрепления стабильности в мире».

Питання для самоконтролю

1. Що таке предмет і об’єкт дослідження?

2. Що таке юриспруденція?

3. Назвіть складові системи юридичної науки.

4. Яка структура теорії держави й права?

5. Розкрийте функції теорії держави й права як навчальної дисципліни.

6. Визначте зміст і структуру суспільної влади в первісному суспільстві.

7. Чому виникла держава? Які об’єктивні фактори обумовили її появу?

8. Чи, можливо, у межах одної наукової теорії пояснити закономірності походження держави в різних народів? Ваші аргументи

9. Чи можна вважати державу вічною? Ваші аргументи.

10. Які ознаки відрізняють державу від самоврядування первісної общини?

11. Як були організовані влада й нормативне регулювання в первісній общині?

12. Яким був характер влади в первісному суспільстві?

13. Яким чином здійснювалася функція суспільної влади в первісному суспільстві?

14. Що таке неолітична революція?

15. Яку з теорій походження держави започаткував Герберт Спенсер?

Семінар 3 – 4. Методологія пізнання юридичних явищ

План

1. Методологія, методи, методика, підходи у науковому пізнанні

2. Методологічний характер теорії держави

3. Філософські підходи в дослідженні державно-правових явищ

4. Спеціальнонаукові (юридичні) методи пізнання

5. Позитивізм, юридичний позитивізм

6. Критерії науковості юридичних знань

Ключові поняття та терміни: дедукція; діалектичний підхід; емпіричні методи дослідження; завдання методології; загально філософський підхід; загальнонаукові методи дослідження; індукція; історичний метод; кібернетичний метод; комунікативний підхід у дослідження держави і права; логічний метод; матеріалістичний підхід; метафізика; метод; методи науки; методи теорії держави і права; методика наукового дослідження; методологія теорії держави і права; методологія; наука; пізнання; порівняльно-правовий метод; правові категорії; правові поняття; принципи наукового пізнання; синергетичний підхід у дослідження держави і права; синтез; системний метод; спеціально-наукові методи дослідження; статистичний метод; структура методології; теоретичні методи дослідження; теорія; феноменологічний підхід у дослідження держави і права; формально-юридичний метод; наука; основи науки; принципи наукового; явище; феномен; об’єкт науки; предмет науки; закономірності; відносини; організація; взаємодія; пізнання; онтологія; гносеологія; знання; емпіричні знання; практичні знання; теоретичні знання; учення; концепція; теорія; факт; термін; категорія; поняття; сутність; прийоми пізнання; визначення (дефініція); класифікація (систематизація, типологізація); уявлення: судження; аналіз; порівняння; характеристика; синтез; абстрагування; узагальнення; об’єм поняття; зміст поняття; ознака; зміст; форма; функція; система; структура; склад

Завдання для практичної роботи

Проаналізуйте на наведеному прикладі методологічний прийом пізнання: «Король запитав мудреця, як так виходить, що земля не падає. Мудрець відповів: «Земля покоїться на левові». – «А на кому стоїть лев?» - запитав король. «Лев стоїть на слоні», - відповів мудрець. «А на кому стоїть слон» - знову запитав король. «Слон опирається ногами на черепаху» - відповів мудрець. «А на кому стоїть черепаха….». Мудрець зупинив короля і відповів: «Ви можете зупинитися на цьому, Ваша Величність. Дальше весь час одні черепахи».

Проаналізуйте і дайте відповідь: «Цілий атом є частиною молекули, ціла молекула є частина клітини, ціла клітина є частина цілого організму і т.д. Отже, всі явища одночасно уявляються як ціле і як частина. У такому випадку, що є дійсним ціле чи частина?»

Питання для самоконтролю

1. Що розуміється під терміном «методологія»?

2. З чого складається методологія теорії держави і права?

3. Назвіть методи пізнання теорії держави і права.

4. Розкрийте сутність загальнонаукових методів дослідження

5. Розкрийте сутність спеціально-наукових методів дослідження

6. Розкрийте сутність приватно-наукових методів дослідження

7. У чому полягає сутність демонополізації методологічних підходів

8. Які проблеми виникають в умовах методологічного плюралізму?

Семінар 5 – 6. Сутність держави та її типи

План

1. Феномен держави: рівні розгляду

2. Сутність держави: підходи виявлення

3. Владовідносини: влада, публічна влада, політична влада

4. Концепції держави: силова, законницька, правова

5. Типи держав: підходи до класифікації. Критерії виокремлення типів держави

6. Поняття держави. Міжнародні об’єднання держав

Ключові поняття та терміни:авторитет державної влади; влада; внутрішній суверенітет; держава як апарат влади; держава як організація всього суспільства; держава як організація певних класів; держава; державна влада; джерело державної влади; легітимність державної влади; методи здійснення державної влади; механізменний характер держави; населення; ознаки держави; персоніфікований характер державної влади; політичний характер державної влади; похідний від права підхід до визначення поняття держави; примусовий характер державної влади; публічна влада; рабовласницька держава; соціалістична держава; територія; типологія держави; феодальна держава; формально-логічний підхід до визначення поняття держави; формаційний підхід; форми здійснення державної влади; функціональний характер держави; цивілізаційний підхід

Завдання для практичної роботи

Прокоментуйте й проаналізуйте подану інформацію в сучасних ЗМІ: «Іспанська агенція нерухомості Inmo-Naranja об’явила намір виставити на продаж мікродержаву Сіленд, розташовану в нейтральних водах біля Великої Британії, за 750 млн. євро. Держава з’явилася в 60-х рр. ХХ ст. на базі морської платформи. Із-за проріх у міжнародному праві утворення може вважатися державою.

Князівство Сіленд фактично з’явилося у 1966 році, коли відставний майор британської армії Рой Бейтс розпочав пошуки місця для власної радіостанції. Раніше радіопередавач розташовувався у форті Нок-Джон, недалеко від устя Темзи. Але британець не мав ліцензії, а поштова служба подала позов на нього до суду. Тяжбу радіолюбитель програв і розпочав пошук нового місця. Знайшов таке місце у Північному морі, на відстані 7 миль від східного узбережжя Великої Британії. Цим місцем виявилася покинута морська військова база часів Другої світової війни «Рафс-Тауэр». У 1967 р. Рой Бейст із дружиною і сином Майклом зайняли платформу. Після консультацій з юристами, британець об’явив платформу суверенною державою, призначив себе принцем, свою дружину – принцесою, а платформа перетворилася в князівство Сіленд. Через рік, дізнавшись про нового сусіда, Лондон відправив до Сіленду підрозділ військо-морських сил, для евакуації радіолюбителя-загарбника. Як тільки британський есмінець увійшов у територіальні води князівства, з платформи прогриміли попереджувальні постріли. Військові відмовилися прийняти бій.

Офіційний Лондон подав на Роя Бейтса до суду, але суд відмовився розглядати конфлікт між мешканцями Сіленду й військово-морськими силами її Величності на підставі того, що Сіленд знаходиться за межами територіальних вод, а тому не підпадає під британську юрисдикцію. Таким чином, була закладена юридична база під визнання незалежності Сіленду. Через деякий час була проголошена конституція князівства, прапор, гімн, поштова марка, валюта – сілендський долар, паспорт нової держави.»

Питання для самоконтролю

1. Що таке держава? Чому існує велика кількість визначень держави?

2. Назвіть основні підходи до з’ясування сутності держави

3. Чи співпадають поняття «легітимності» і «легальності» державної влади?

4. 5 лютого 1722 р. імператор Петро Перший видав Наказ, яким передбачалася нова система права наслідування – наслідник визначається волею царствуючого імператора. Але через три роки імператор Петро Перший помер, так і не визначив, хто буде спадкоємцем, відомий як «казус Петра Першого». Імператором стала його дружина. Як юридично було обґрунтовано право дружини Петра Першого зайняти імператорську посаду?

5. Відомо, що до основних ознак держави відносять: владу, територію, населення. Яку з вище зазначених ознак, згідно Гансу Кельзена, відомого як родоначальника юридичного нормативізму, можна розглядати, як не суттєву або як таку, що не може розглядатися як основна ознака держави?

6. Кому з російських дореволюційних учених належить концепція розгляду держави як безособового нормативного порядку?

7. У стародавніх греків це явище позначалося як «polis», у римлян - «res publika» або «civitates», «status rei publicae», «status rei romanae». Про яке явище йде мова?

8. Термін «держава» у англійській мові позначається «state». Якщо етимологія слова «держава» тісно пов’язана зі старослов’янським «дєрж» що означає «влада», то що лежить в основі слова «state»?

9. Відомо, що російськомовне слово «государство» тісно пов’язане зі словом «государь», яким позначається володіння (держання) особи, а англійське слово «state» тісно повязане з латинським словом «статус». Виявіть принципові особливості етимології слів «держава» («государство») і «state»

10. Відомо, що в Античному Римі нашого часу держава позначалася термінами imperium або dominium. Що означає imperium і dominium?

11. Знайдіть оригінальне пояснення взаємообумовленості держави з одної сторони і геополітики, етнополітіки і кратополітіки з іншої сторони.

12. Відомо, що одним з основних елементів держави є територія, яка включає в себе сушу, воду і повітря. У зв’язку з чим повітря стало розглядатися як невід’ємна складова території?

13. В якому нормативному акті (конституції) і якої держави вперше була проголошена норма територіальної цілісності і єдності країни? Якими мотивами на Ваш погляд оперував законодавець включаючи цю норму до нормативно-правового акту вищої сили?

МОДУЛЬ 2. ДЕРЖАВА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ

Семінар 7. Права людини

План

1. Права людини і права громадянина: історико-теоретичні підходи

2. Поняття, ознаки, структура прав і свобод людини і громадянина

3. Класифікація прав і свобод людини і громадянината їх гарантії: сучасні підходи

4. Механізм гарантії прав і свобод людини і громадянина

Ключові поняття та терміни: абсолютні права людини; гарантії прав і свобод людини; гарантії прав, свобод і обов’язків людини; громадянин; гуманітарні права і свободи; економічні права і свободи; критерії юридичних обов’язків; людина; механізм захисту прав людини; міжнародно-правові гарантії прав і свобод людини; негативні права і свободи; ознаки прав людини; основні права людини; особа; особисті права і свободи; позитивні права і свободи; покоління прав людини; політичні права і свободи; права громадянина; права людини; свободи людини; система міжнародно-правового захисту прав людини; системи загальних засобів та інститутів гарантії прав і свобод людини; структура юридичних обов’язків; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; фізичні права і свободи; юридичні гарантії прав і свобод людини і громадянина; юридичні конструкції гарантій прав і свобод людини; юридичні обов’язки

Завдання для практичної роботи

В науковій літературі має місце позиція, з якою прав людини як таких не існує взагалі, натомість існують соціально–суб'єктивні уявлення, погляди, теорії про те, що таке права людини, а також засновані на них політичні, юридичні і моральні та ін. соціальні норми поряд з фактично існуючими соціальними можливостями й обов'язками, що постають в ролі об'єкта інтерпретації (перш за все правової). Права людини як права громадянина конкретної держави (також як свобода і обов'язки) є частиною об'єктивного права, тобто визначеним різновидом правових норм у межах діючого права, і одночасно це – суб'єктивне право, оскільки воно належить окремим громадянам як суб'єктам права. Права людини у структурі правового статусу – це формально-визначені, юридично гарантовані можливості користуватися соціальними благами, офіційна міра можливої поведінки людини в державно-організованому суспільстві. Які будуть Ваші судження з приводу цього?

Питання для самоконтролю

1. Чим пояснити актуальність феномену прав людини в сучасній юридичній думці?

2. Назвіть сучасні концепції прав людини.

3. Що таке природні права людини?

4. Розкрийте категорії людина – особа – громадянин.

5. Чи тотожні поняття «прав людини» і «прав громадянина»?

6. Як співвідносяться між собою поняття «права» і «свободи»?

7. Що лежить в основі сучасної класифікації прав людини?

8. Назвіть основні форми захисту прав людини

Семінар 8 – 9. Держава і суспільство

План

1. Суспільство і громадянське суспільство: загальне та особливе

2. Структура суспільства, структура громадянського суспільства

3. Держава як суспільна організація. Співвідношення держави і суспільства

4. Політична система суспільства. Місце держави у політичній системі суспільства

5. Демократія і тоталітаризм. Демократична держава і тоталітарна держава

Ключові поняття та терміни:демократія; плюралізм; багатопартійність; непряма (представницька) демократія; пряма (безпосередня) демократія; виборча система; плебісцит; народовладдя; референдум; ознаки демократії; форми демократії; інститути демок4ратії; народовладдя; структурні інститути демократії; функціональні інститути демократії; структурно-функціональні інститути демократі; імперативні інститути демократії; консультативні інститути демократії; функції демократі; функція демократії у сприянні розвитку особи; контрольна функція демократії; функція демократії у сприянні виконанню прийнятих рішень; функція демократії оптимізації державних рішень; установча функція демократії

Завдання для практичної роботи

Прокоментуйте і проаналізуйте:

1. «Поехал Петр набираться ума-разума в самые тогда передовые (и демократичные по тем временам) страны — Голландию и Англию. Там царь задумался о причинах успехов этих стран. Довольно скоро понял, что дело не в технике, не в изобретениях, не в предприимчивости этих народов, а в том, что мы называем общественным устройством. Посмотрел Петр, как заседают Генеральные штаты в Гааге, посидел на балконе в Вестминстере, глядя на английский парламент, вышел и сказал сакраментальное: «Английские порядки у нас как к стенке горох. Нужно знать народ, которым управляешь!.. Не демократия, не парламенты станут основой благополучия России, а я, моя просвещенная воля и моя палка, которой я заставлю этих бездельников работать, учиться, строить города и воевать». Петр сказал как отрезал: с таким народом нужно иначе. Не нужно нам ваших парламентов, свобод, самоуправления — сделаем по-своему и лучше. Когда царь начинал реформу государственного аппарата, то ему предоставили данные о шведской системе управления — самой передовой. Он проект модернизации госуправления одобрил, но сделал то, что называл «спустить с русским обычаем», то есть решительно выбросил из шведского образца все, что касалось рикстага (парламента) и кирхшпиля (местного самоуправления во главе со священником). В результате у шведов было взято только бюрократическое устройство центральных и местных учреждений в виде коллегий, губерний, провинний».

2. «Демократія – це спосіб маніпулювання компетентної частини суспільства менш компетентною шляхом створення обмеженого доступу до влади через демонстраційну виборність, яка визначається загальним рівнем політичної культури того чи іншого суспільства шляхом недопущення більшості суспільства до прийняття стратегічних рішень, які розробляються, приймаються, просуваються і впроваджуються з позиції, що має закритий утаємничений та неконтрольований більшістю суспільства характер.»

Питання для самоконтролю

1. Як ви розумієте вислів: «Суть демократії не у владі більшості, а в захисті всіх меншин від більшості»?

2. Чому один з принципів демократії є право меншості на опозицію?

3. Чому однією з умов стабільного розвитку демократичного режиму є міцна державна влада?

4. У сучасній політичній науці отримали неабияке поширення теорія елітарної демократії. Згідно з цією теорією, реальна влада в демократичному суспільстві належить фактично політичній еліті, яка править, а народні маси – мають лише право періодичного електорального контролю. Чи погоджуєтеся Ви з цією точкою зору?

5. Дайте порівняльну характеристику безпосередньої та представницької форм народовладдя.

6. Як співвідноситься демократія та самоврядування в умовах державно організованого суспільства?

Семінар 10 – 11. Правова соціальна держава

План

1. Передумови формування теорії правової соціальної держави

2. Поняття і ознаки правової держави. Авторитарна держава

3. Принцип верховенства права

4. Механізм функціонування правової держави.

5. Поняття і ознаки соціальної держави

6. Співвідношення правової і соціальної держави

Ключові поняття та терміни:справедливість; рівність; свобода; верховенства права; верховенство закону; соціальна держава; правова держава; ознаки правової держави; законність; суб’єкти законності; ознаки законності; правопорядок; ознаки правопорядку; соціальна держава; ознаки соціальної держави; громадська організація; елементи політичної системи у вузькому розумінні; елементи політичної системи у широкому розумінні; законодавча інституціоналізація політичних партій; інститути громадянського суспільства; класифікація громадських об’єднань; конституціоналізація політичних партій; концепція громадянського суспільства; легалізація громадської організації; неприбуткові об’єднання; об’єднання громадян; обмеження щодо створення громадських організацій; ознаки громадянського суспільства; ознаки політичних партій; функції політичних партій; політика; політична влада; політична партія; політична система суспільства; політичні принципи та норми; правова інституціоналізація політичних партій; прибуткові об’єднання; принципи громадських об’єднань; публічна влада; реєстрація громадської організації; структура громадянського суспільства; форми взаємодії держави і політичної системи суспільства

Завдання для практичної роботи

Прокоментуйте і проаналізуйте: У самому широкому сенсі під терміном "правова держава" розуміється така держава, у якій, функціонування і прояв державної влади «одягнені» в певні правові форми і, відповідно, визначені правові межі здійснення державної влади у суспільстві. Якщо під правом розуміються норми, санкціоновані державою і якщо сама держава організована відповідно до цих норм, тоді по суті, будь-яка держава є правовою, тому що не існує жодної держави, що не санкціонує правові норми з моменту свого виникнення.

Питання для самоконтролю

1. Чим було обумовлено виникнення правої держави?

2. Що таке правова держава, які її принципи і основні ознаки?

3. Що означають принципи «верховенство права» і «верховенство закону»?

4. В чому полягає взаємозв’язок держави і права?

5. Як співвідносяться правова і соціальна держава?

6. Чи може бути соціальна держава неправовою?

7. Що таке політична система суспільства і яка її структура?

8. Визначте місце держави в політичній системі суспільства.

9. Що відіграє більшу роль у становленні політичної системи – розвиток самої держави чи розвиток усієї сукупності суб’єктів політики та відносин, що створюють політичну систему?

10. Двопартійна система фактично поділяє суспільство на два угрупування. Назвіть фактори «за» і «проти» стабільності політичної системи в нашій країні. Чи є двопартійна система панацеєю від великих соціальних конфліктів?

11. Високий рівень політичної активності українського суспільства під час проведення виборів, референдумів супроводжується недовірою народу до органів влади, або окремих державних діячів. Про що свідчить дана ситуація. Які перспективи її розвитку та впливу на політичну систему?

12. Як пов'язаний розвиток демократії з формуванням та розвитком політичної системи суспільства?

13. Як Ви розумієте політику?

14. Поясність відмінності широкого та вузького значень поняття політичної системи.

15. Які організації є елементом політичної системи?

16. Які відмінності між державою та політичними партіями як політичними організацій?

МОДУЛЬ 3. ЮРИДИЧНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕРЖАВУ

Семінар 12 – 13. Структура (зміст) держави

План

1. Елементи структури (зміст) держави та їх юридична інтерпретація

2. Населення держави

3. Право народу на політичне самовизначення

4. Територія держави

5. Правові можливості зміни державної території

6. Юридичне поняття державного суверенітету

Ключові поняття та терміни:населення, народ, етнос, внутрішньо-політичне самовизначення, зовнішньо-політичне самовизначення, територія, влада, легальність, легітимність, централізація державної влади, децентралізація державної влади, розподіл влади, компоненти розподілу влади, атрибути держави, державний суверенітет, держава, фундаментальні властивості держави, іманентні властивості держави, структура, зміст, субстанція, інституція, титульна нація, громадянство, кордон держави, підземна територія, повітряна територія, територіальні води, окупація, анексія, цесія, ад’юдикація; державний суверенітет; єдність суверенітету; зовнішній суверенітет; народний суверенітет; національний суверенітет; невідчужуваність суверенітету; неподільність суверенітету;

Завдання для практичної роботи

Проаналізуйте наведений фрагмент наукового дослідження:

«В либертарно-юри­ди­че­ско­м по­ни­ма­нии го­су­дар­ст­во – это властная организация, обеспечивающая правовую свободу. Или: пра­вовой тип и пра­во­вая фор­ма ор­га­ни­за­ции и функ­цио­ни­ро­ва­ния пуб­лич­ной по­ли­ти­че­ской вла­сти. Или: право­вая организация публичной политической власти свобо­дных ин­дивидов.

Из такого определения вытекает, что госу­дарственно организованное сообщество состоит из свободных индивидов, образующих в качестве членов государ­ства совокупность субъектов публичного права. Поэтому в государственно-властных отношениях повелевающие субъекты хотя бы минимально связаны хотя бы минимальной свободой подвластных.

Ого­вор­ка “хотя бы” предполагает, что государство в разных правовых культурах будет разным. Есть государство, максимально гарантирующее права человека, и есть государство, обеспечивающее лишь минимум правовой свободы. “Всякое госу­дар­ство связано правом в меру его циви­ли­зо­ванно­сти, раз­вито­сти права и право­вой куль­туры у соот­вет­ствую­щего народа и обще­ства” (В.С. Нерсесянц). Но мера связанности вла­стеотношений правом явля­ется разной в арха­ичном аграрном и в совре­менном ин­дустри­альном обще­стве, в государ­стве авто­ри­тарном и либерально-демо­кратиче­ском, в го­су­дарстве с ве­ко­выми тради­циями консти­туциона­лизма и в го­су­дарстве по­сттоталитарном и т.д.

Сущностное единство права и государства означает, что государство обеспечивает правопорядок и само (как властный порядок) является частью правопорядка. Ибо для любых общеобязательных норм тре­буются властные институты, обеспечивающие соблюдение этих норм. Для правовых норм нужна правовая организация власти. Поэтому государство – публично-властная ор­ганизация, необходи­мая для права, система властных ин­ститутов (органов), способных принудительно обеспечить право­по­ря­док. Право – нормативно выражаемая форма сво­боды, а госу­дар­ство – ин­ститу­циональная, организационная форма осуще­ствле­ния свободы людей в их со­ци­альной жизни.

Власть, обеспечивающая право, сама должна быть подчинена праву. Следовательно, го­су­дар­ст­во можно рас­смат­ри­вать че­рез приз­му правового за­ко­но­да­тель­ст­ва, кон­сти­туи­рую­ще­го го­су­дар­ст­вен­ные ин­сти­ту­ты и от­но­ше­ния. За­ко­ны о государствен­ной вла­сти представляют собой не­об­хо­ди­мую нормативную фор­му обеспечения правовой сво­бо­ды.

Но даже в развитой государственно-правовой ситуации конституция и законы дают лишь модель властеотношений, а реальное осуществление государственной власти всегда в некоторой мере отклоняется от заданной модели. Причем эти отклонения не сводятся к неконституционной или противоправной деятельности должностных лиц. Просто реальность государства богаче и многообразнее заданных правовых моделей. Поэтому для полного знания о государстве, его типах, формах, функциях нужно знать не только законы, но и фактический порядок формирования и осуществления государственной власти. Однако эта оговорка никоим образом не затрагивает принципиальный тезис о правовой сущности государства.

Та­ким об­ра­зом, го­су­дар­ст­во представляет собой правовое явление, ор­га­ни­за­цию публичной политической вла­сти пра­во­вого типа. В ча­ст­но­сти, го­су­дар­ст­вен­ный су­ве­ре­ни­тет оз­на­ча­ет, что суверенная власть го­су­дар­ст­ва, вер­хов­ная и независимая, вве­де­на в пра­во­вые рам­ки. Это та­кой ме­ха­низм по­ли­ти­че­ско­го при­ну­ж­де­ния, который, так или иначе, опо­сре­до­ван пра­вом, дей­ст­ву­ет в рамках властных пра­во­мо­чий.»

Дайте відповідь:Унаслідок Вестфальської угоди 1648 р. було укладено два мирних договори у Мюнстері і Оснабрюці по завершені 30-річної війни, за якими Франція отримувала частину Ельзасу, а Швеція отримувала всі устя судноплавних річок Германії на півночі. Цей факт використовується багатьма юристами-державознавцями для обґрунтування початку сучасного типу держави. Яке політико-юридичне явище було започатковано внаслідок укладення цих договорів, що зберігає свою актуальність і в наш час?

Питання для самоконтролю

1. Як співвідносяться між собою народ і населення?

2. Яку державу позначають як моноетнічна?

3. В чему виявляється дуалізм підходу у визначенні поняття народ?

4. Як співвідноситься між собою нація і народ?

5. Виявіть фундаментальні підстави політичного самовизначення етносу

6. Що означає внутрішнє політичне самовизначення етносу?

7. Що таке зовнішнє політичне самовизначення етносу?

8. Що таке територія у юридичному значенні?

9. Як співвідносятся між собою інституційні і субстанційні елементи змісту держави?

10. Як співвідносяться між собою легальність і легітимність державної влади?

11. Назвіть ознаки легальної державної влди

12. Назвіть ознаки легітимної державної влади

13. Розкрийте зміст проблеми супротиву державній владі

14. Як співвідносяться між собою централізація і децентралізація державної влади?

15. Розкрийте зміст концепції єдності державної влади в умовахх її розподілу

16. Відомо, що Ганс Кельзен обґрунтував, що суверенітет не може розглядатися як властивість держави. Суверенітет є властивість …. Продовжіть думку.

17. Яка стаття Конституції СРСР (або її зміст) прямо заперечувала про наявність суверенітету державної влади?

Семінар 14 – 15. Механізм державної влади

План

1. Поняття функції, цілі і завдання держави. Система функцій держави

2. Структура функції держави та механізм їх зміни

3. Функції держави і структура апарату державної влади. Юридичне поняття державного органу

4. Форми здійснення функцій держави

5. Державна влада та її розподіл як умова її легітимності і легальності: співвідношення єдності і розподілу державної влади. Координація та компоненти державної влади

6. Ознаки, поняття, види державної служби. Державний службовець, посадова особа

Ключові поняття та терміни:внутрішні функції; головні функції; екологічна функція; економічна функція; загально-соціальні функції держави; зміна функцій держави; зміст функції; зовнішні функції; інформаційна функція; класифікація функцій держави; критерії поділу функцій держави; методи реалізації функцій держави; напрями соціальної функції; об’єкт функції держави; оборонна функція; ознаки функцій держави; політична функція держави; похідні функції; соціальна функція; співвідношення функції держави, завдання держави і цілі держави; типи функцій держави; форми реалізації функцій держави; функції держави як інструмент; функції держави; функції за ступенем значущості; функції за часом дії; функції захисту групових інтересів; функція європейської та світової інтеграції; функція забезпечення миру і підтримки світового порядку; функція забезпечення режиму законності і правопорядку; функція охорони прав і свобод людини і громадянина; функція розвитку культури, науки і освіти; функція співробітництва сучасних держав; характер функцій держави; адміністративна служба; виборні державні органи; види державної служби; виконавча влада; вторинні державні органи; державна дисципліна; державна служба; державна установа; державне управління; державний апарат; державний орган; державний примус; державний службовець; державні органи виконавчої влади; державні органи за соціальною природою; державні органи за функціональним спрямуванням; державні органи законодавчої влади; державні органи судової влади; державні підприємства; державні службовці, які мають публічно-правовий статус; державні службовці, які не мають публічно-правового статусу; збройні сили; інституціональний характер держави; керівник; колегіальні державні органи; компетенція державного органу; конкурс; конституційний суд; механізм держави; механізменний характер держави; місцеве самоврядування; місцеві державні органи; обслуговуючий персонал; одноособові державні органи; ознаки державного апарату; ознаки механізму держави; ознаки посадової особи; патронатна служба; первинні державні органи; підрозділи державного органу; посадова особа; представник влади; призначувальні державні органи; принцип розподілу влади; принципи організації і діяльності державного апарату; статус посадової особи; успадковані державні органи; фахівець;функції виконавчої влади; функції законодавчої влади; функції судової влади; центральні державні органи

Завдання для практичної роботи

Проаналізуйте наведені приклади визначення поняття функції:

1) «…напрями діяльності держави по досягненню цілей. Більше того функції не що інше як зовнішній прояв влади». (Елинек. Общее учение о государстве. – Гейдельберг, 1900);

2) «зовнішній прояв його властивостей, способів поведінки в певно визначеній системі відносин» (Косак Л.И. Функции и структура государства. – Л., 1969. – С. 4.);

3) «спосіб поведінки, властивий об’єкту, направлений на його самозбереження» (Философская енциклопедия. Т. 5. М., 1970. – С. 418.);

4) функції тотожні цілям і завданням;

5) «…функции полиции тонки и деликатны, и если принципы ее постоянны, то применение их модифицируется под действием множества обстоятельств, которые невозможно предусмотреть законами, и для того чтобы осуществлять эти функции, требуется некая доверительная свобода действий, которая может держаться лишь на безупречно честных исполнителях» (витяг з інструкції по кримінальному процесу Франції від 21 жовтня 1791 р.)

Проаналізуйте наведений фрагмент наукового дослідження: «Дослідження будь якого явища як системного утворення передбачає наявність одночасно, з одної сторони – структурної організації направленої на утримання його цілісності, а з іншої сторони – момент взаємодії структурної організації з зовнішнім середовищем, або іншими системами для утримання своєї цілісності. Цілісність і частковість як відображення суперечностей урівноважують одне одного. Порушення балансу рівноваги між цілісністю і частковістю веде або до модернізації (розвитку) системи (у випадку переваги цілісності над частковістю), або до руйнування (розпаду) системи (у випадку переваги частковості над цілісністю). Для підтримки цілісності явища як системного утворення необхідним є постійне оновлення структурної інформації, яке відбувається за рахунок взаємодії з зовнішнім середовищем. Одиничні впливи як правило не здатні привести до фіксації корисних ознак і напрямів зміни, отриманих в якості інформації. Це може зробити лише серія (процес) актів впливу. Роль фіксованих впливів суттєва. Як правило вплив зовнішнього середовища викликає відхилення від очікуваного параметру, виникає інформація, зворотній зв'язок, що у кінцевому рахунку формує замкнутий контур функціонування системи. Такими чином, витоки розвитку системи пов’язані з функцією, відхиленням від неї і повернення системи на задану траєкторію розвитку. Багаторазовий вплив зовнішнього середовища, який супроводжується природнім відбором спонукало до формування механізму явища. Ознаками механізму є саморегулювання і саморозвиток.»

Питання для самоконтролю

1. Яке співвідношення функцій держави і її основних завдань?

2. В чому полягає загальне і особливе у порівнянні з функціями його конкретних орга

12
• 3
• Далее ⇒