Етапи відновлення академії.
Тема 6: Відродження Острозької академії.
Національний університет "Острозька академія"- один з провідних сучасних вузів України
План:
1.Роль краєзнавчого товариства «Спадщина» у відродженні Острозької академії.
2. Етапи відновлення академії.
3. Національний університет «Острозька академія» – один з провідних сучасних вузів України .
Роль краєзнавчого товариства «Спадщина» у відродженні Острозької академії.
«Острозька академічна ідея» вперше була висловлена в 1930-ті роки діячами українського національного руху, зокрема Іваном Огієнком. Об’єктивно її подальшому розвитку сприяли наукові пошуки в царині історії України М.П. Ковальського, Я.Д. Ісаєвича, І.З.Мицька та інших дослідників, що вивчали інтелектуальну спадщину Острозької академії.
З метою відродження національної культурної спадщини Острога в 1989 році місцевою інтелігенцією було створено краєзнавче товариство "Спадщина", яке очолив Петро Зотович Андрухов (1924–1996). Невеликий спочатку гурток ентузіастів зробив величезну роботу. За підтримки голови міськради М.В. Грищука та зав. Кафедри джерелознавства Дніпропетровського університету, колишнього острожанина, М.П.Ковальського краєзнавче товариство "Спадщина" в 1990 році започаткувало проведення наукових конференцій "Острог на порозі 900-річчя", що були підготовкою до святкування 900-річчя Острога у 2000 році, а також видання наукових збірок тез цих конференцій, які стали безцінним джерелом краєзнавства. Конференції отримали велике визнання в Україні та по за її межами. Проведення щорічних науково-краєзнавчих конференцій під гаслом» Острог на порозі 900-річчя» значно сприяло зростанню зацікавленості історичною долею міста у наукових колах. До Острога приїжджали науковці з Києва, Львова, Луцька. Дніпропетровська, та багатьох інших міст, навіть із-за кордону. Але було на них мало тільки острожан. Можна було не один раз розчаруватися і зневіритися. Але Петро Зотович уперто продовжував штурмувати, як він сам говорив, «безкультурну Бастилію». Відродити вищий навчальний заклад у невеликому містечку, в державі. Яка ледве спиналася на ноги, було дуже складною справою, у позитивний результат якої мало хто вірив.
Етапи відновлення академії.
Особливо активізувалася робота у владних структурах з питань відродження Острозької академії після видання розпорядження Голови Верховної Ради України Кравчука Л.М. від 19 вересня 1991 р. «Про відродження Києво-Могилянської академії». У вересні 1993 р. з ініціативи П.З.Андрухова відбувся І з'їзд острожан. Його відкрив мер Острога М.В. Грищук. У своєму виступі він наголосив на необхідності відродження Острозької академії. Для здійснення цієї мети на з'їзді був створений організаційний комітет, до складу якого увійшли П.З.Андрухов, доктор історичних наук М.П.Ковальський, мер міста М.В. Грищук, представник Президента в Острозькому районі О.І. Мартинюк, директор будинку культури М. Острога Л.С.Трусік, директор школи № 1 М.Т.Михальчук, завідувач районного відділу освіти С.І.Василюк, кандидат медичних наук М.П.Кушнір.
13 жовтня 1993 року відбулися збори інтелігенції міста Острога, на яких знову розглядалося питання про відродження Острозької академії. Постанова зборів стала основою для звернення до Президента України Л.М.Кравчука.
Значну допомогу в справі відродження Острозької академії надав віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань, доктор філологічних наук, директор Інституту української літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України академік М.Г.Жулинський. У грудні 1993 року відбулась перша зустріч голови міськради М.В. Грищука з М. Г. Жулинським, на якій обговорювалися шляхи відродження академії.
18 січня 1994 року Острозька міська рада прийняла рішення подати клопотання до Президента України щодо вирішення питання про відновлення в Острозі державного університету "Острозька академія". Після цього до Л.М.Кравчука був надісланий лист, у якому детально висвітлювалось значення Острозької слов'яно-греко-латинської академії XVI ст.. в духовному розвитку нашої нації та порушувалося питання про її відновлення. «Настав час подбати про відновлення славнозвісної Острозької академії, що цілком відповідає інтересам та меті української держави, використанню прогресивних традицій у галузі освіти і гуманізації нашої культури». З подібним листом міська рада звернулася до Обласної ради народних депутатів, а остання, у свою чергу надіслала листа до Президента України.
У цей же час організаційним комітетом у справі відродження острозької академії був надісланий лист до ректора Києво-Могилянської академії Вятчеслава Брюховецького з проханням сприяти справі відродження академії в Острозі. До листа додавалась історична довідка та обґрунтування сенсу відновлення Острозької академії. «Сьогодні, в наш час, - писалося в листі, - коли наш народ не знає своєї історії, культури, розмовляє скаліченою мовою, забув про своє національне коріння, відновлення цього закладу є першочерговою необхідністю.... На людей, які скоцюрбившись звикли дивитися лише собі під ноги, дуже легко одягти хомути і ярма. Хочеться розпрямити цих людей, заставити їх подивитися довкола, шукати в колишніх геніях себе. Бо живемо ми на нашій землі. Бо це єдине місце у Всесвіті, що зветься нашою Батьківщиною, і якій сьогодні загрожує байдужість і бездуховність. Без подолання цього нам не бачити вільної незалежної України». Вятчеслав Брюховецький щиро підтримав починання острожна, про що повідомив у листі до Президента України від 24 березня 1994 року. «Цей славнозвісний навчальний заклад, - написав він, - безперечно заслуговує на відродження і буде відігравати величезну роль у вихованні молодого покоління нашої держави. УКМА підтримує цю ідею, і, зі свого боку. Готовий сприяти у наданні різноманітної методичної допомоги у підборі професорсько-викладацького складу, створенні фонду наукової бібліотеки».
Особиста підтримка ідеї відродження академії М.Жулинським, В. Брюховецьким, представником Президента в Рівненській області, головою Обласної ради народних депутатів Р.Василишиним, заступником міністра освіти В.Бабаком, радником президента з питань територій В.Руденком прискорила процес підписання Президентом указу. 12 квітня 1994 р. Л.М.Кравчук затвердив указ № 156/ 94 «Про утворення Острозького колегіуму», у якому говорилося: «З метою відродження національних освітніх традицій та враховуючи історичну роль, яку відігравала острозька школа – сла'яно-греко-латинська колегія для розвитку духовного життя суспільства, постановляю: Підтримати ініціативу Представника президента у Рівненській області, Острозької міської ради народних депутатів, Університету Києво-Могилянська академія та утворити Острозький колегіум як спеціалізований навчальний заклад». Розпочалася нова сторінка в Історії Острозької академії. Ректором академії був призначений Ігор Демидович Пасічник, який до того працював деканом педагогічного факультету Рівненського педагогічного інституту, незадовго до свого призначення захистив докторську дисертацію, став доктором психології. Між юридичним оформленням вищого закладу освіти та початком його фактичного існування пройшло півроку. За цей час було вирішено питання функціонування академії (тоді ще Острозького Вищого колегіуму) у комплексі з національним університетом «Києво-Могилянська академія», визначена матеріальна база академії - комплекс приміщень середньої школи №4, куди входили два навчальних корпуси, адміністративний корпус, актова зала, бібліотека, гуртожиток, спортивний зал, їдальня, господарські приміщення. Педагогічний та учнівський колективи школи, підтримуючи ідею відновлення академії погодились звільнити приміщення і були переведені в середню школу №2. Було розпочато ремонт цих приміщень. Було започатковано формування книжкового фонду наукової бібліотеки, в чому велику роль відіграв її директор А. Гошовський, сформовано основу науково-педагогічного складу.
7 грудня 1994 року в Острозькому вищому колегіумі почали навчання 100 перших студентів підготовчого відділення. У тому ж році був створений гуманітарний факультет, який включав відділення історії та культурології.
1 вересня 1995 року був створений економічний факультет, що готує спеціалістів з фінансів. Отже, 1 вересня 1995 р. розпочались заняття на економічному та гуманітарному факультетах академії.
Необхідно зазначити, що реальне відродження Острозької академії було надзвичайно важкою справою, яку можна назвати подвигом, адже все треба було починати з нуля, не було ні відповідних приміщень, ні викладачів, ні книг, ні комп'ютерів. Потрібно було подолати невір'я острожан в можливість відродження академії, тому що майже ніхто не вірив, що в маленькому районному центрі можна відродити університет і до академії відносились здебільше зневажливо, називаючи її мильною бульбашкою, яка лопне через рік; проте проходив рік за роком - академія не тільки не зникала, а розвивалась, розширювалась, набуваючи все більшого престижу і авторитету. Велика заслуга в цьому по праву належить ректору І.Д.Пасічнику. За його ініціативою діяльність Острозької академії була побудована на традиціях Острозької слов'яно-греко-латинської академії XVI-XVII ст., тобто на принципах чесності, справедливості, демократизму, глибокої поваги та вимогливості до кожного працівника (гідність людини вимірюється не посадою та багатством, а особистими якостями, відданими на служіння загальній справі). Із самого початку в Острозькій академії була введена 100- бальна рейтингова система навчання. Найголовнішим принципом виховання студентів, як це було і за часів князя К.В.Острозького, став принцип духовності. Девіз Острозької академії, складений І.Д.Пасічником «Глибокі знання та висока духовність». На гербі академії як символ духовності зображений наш студентсько-викладацький храм імені святого князя Преподобного Федора Острозького. Отже, сучасна Острозька академія є гідною спадкоємицею своєї попередниці слов'яно-греко-латинської академії XVI-XVII ст.
Однією з самих нагальних проблем, що постала перед керівництвом академії в перші роки її діяльності - повернення академії її історичної назви та виведення її на третій рівень акредитації вищого закладу освіти. На підставі документальних джерел, у яких згадується про Острозьку академію як про вищий навчальний заклад, який існував з 1576 до 1636 pp. (зокрема заповіту Ельжбети-Гальшки княжни Острозької), 5 червня 1996 року був оприлюднений указ президента Леоніда Кучми № 403/96 «Про перейменування Острозького колегіуму в академію».
1 вересня 1997 р. відкрився новий правничий факультет, який готує спеціалістів з правознавства, а також із спеціалізованих цивільно-правового та кримінально-правового напрямків.
22 березня 1999 року за досягнуті успіхи в Парижі академія була нагороджена міжнародним призом «За якість», якій підтвердив її міжнародне визнання.
22 січня 2000 р. вийшов указ Президента України Л. Кучми "Про перейменування Острозької академії в університет «Острозька академія».
ЗО жовтня 2000 р. вийшов указ Президента України про надання університету «Острозька академія» статусу національного і надалі іменувати його Національний університет «Острозька академія».
У 2001 р. на базі Центру релігієзнавства, що готував учителів християнської етики, виникла кафедра релігієзнавства. 1 вересня 2002 р. розпочали навчання студенти відділу релігієзнавства. У 2006 р. створений магістеріум з спеціальності «Богослів’я».
У 2001 році до 425-річчя Острозької академії було збудовано професорське містечко – 14 комфортабельних котеджів для професури нашого закладу.
У 2001 p. створений великий спортивний комплекс, який включає реконструйований за сучасними вимогами стадіон, спортивний зал площею 200м кв., тренажерний зал, спортивні площадки, тенісні корти, на базі яких проводяться міжнародні тенісні змагання серед юніорів «Кубок Острога».
У квітні 2002 р. заснована кафедра української мови. 1 вересня 2002 р. відкрилась спеціальність української мови.
23 серпня 2003 р. був прийнятий ще один указ Президента України, у якому постановлено установити, що Національний університет Острозька академія" знаходиться під патронатом Президента України та Кабінету Міністрів України, 2) передбачити фінансування Острозької академії через державне управління справами, 3) дозволити підготовку фахівців на основі експериментальних навчальних програм, індивідуальних нормативів організації навчального процесу, самостійного вирішення питань підготовки та перепідготовки кадрів. Ректор академії призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням трудового колективу університету.
У вересні 2003 р. відкрилась спеціальність літературної творчості.
1 вересня 2004 р. відкрилась спеціальність політологія та економічної кібернетики. Нині в Острозькій академії є шість факультетів.
Економічний факультетстворений 22 серпня 1995 р., включаэ кафедри: 1. фінансів (1995), 2. економічної теорії (2002), 3. математичного моделювання та інформаційних технологій в економіці (2007)
Гуманітарний факультет створений в 1995 році, включає кафедри: 1.релігієзнавства (2001). 2.культурології та філософії (1996), 3.української філології (1996), 4. богослов’я (2006).
Факультет романо-германської філології,створений 2 січня 2000 р., включає кафедри: 1.англійської мови та літератури, 2.лінгвічтики, 3.індоєвропейських мов, 4. практики англійської мови.
Правничий факультетстворений 1 січня 1999 р. (спеціальність»Правознавство» в 1996 р. при гуманітарному факультеті). На факультеті діють 3 кафедри: 1. державно-правових дисциплін (1999), 2. правосуддя та кримінально-правових дисциплін (2005), 3. цивільно-правових дисциплін (2005).
Факультет міжнародних відносинстворений 2 вересня 2008 року, включає кафедри: 1. історії (1996), 2. міжнародних відносин та країнознавства, 3. міжнародної мовної комунікації.
Факультет політико-інформаційного менеджменту, створений 8 квітня 2005 р. включає кафедри: 1. документознавства та інформаційної діяльності (1998), психолого-педегогічних дисциплін (1998), 3. політології (2001).
1 вересня 2005 р. відкрилась спеціальність психологія, кафедра державного управління.
1 вересня 2006 р. відкрилась спеціальність країнознавство та магістеріум з богослів'я.
У жовтні 2006 р. відкрився Інститут Української діаспори.
3. Сьогодні Національний університет "Острозька академія" - один з провідних вищих навчальних закладів України. Всі факультети Острозької академії акредитовані на найвищим четвертим рівнем акредитації. В університеті навчається 1790 студентів на стаціонарі. 893 - на заочному відділенні, 70 - на підготовчому відділенні. Працює більше 126 викладачів, серед них 26 докторів наук, 73 кандидата, 14\ кафедр, 5 факультети: економічний, правничий, іноземних мов, гуманітарний, який включає відділи історії, культурології, документознавства та інформаційної діяльності, релігієзнавства, політології, української мови та літературної творчості, факультет політико-інформаційного менеджменту має спеціальності політології, психології, документознавства та інформаційної діяльності. Університет надає освіту за трьома освітньо-кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст, маністр. В університеті діють магістерські програми з історії, культури. фінансів та права. З 2000 р. стаціонарна аспірантура зі спеціальності 07.00.01 – Історія України, разова – зі спеціальностей 09.00.01 – , 19.00.07 – Педагогічна та вікова психологія.
Національний університет «Острозька академія» стає помітним науковим осередком. Тут діють Центр вивчення спадщини Острозької академії, Інститут соціальних досліджень, Острозький осередок Інституту досліджень української діаспори, Острозький осередок Українського Історичного Товариства (центр знаходиться в м. Кент, США, голова професор Любомир Винар), Інститут права та правосуддя імені Оникія Малиновського, Острозький осередок Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського В університеті відбуваються численні міжнародні, всеукраїнські та регіональні наукові конференції, проблематика яких досить широка. Щорічними стали конференції «Проблема державотворення та захист прав людини». Починаючи з 1995 року, традиційним стало проведення щорічної міжнародної конференції «Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України». Матеріали конференцій опубліковано в шести збірниках. Практичним втіленням їх напрацювань стало відкриття на базі університету центру підготовки вчителів християнської етики, а згодом кафедри філософії та релігієзнавства.
Створена потужна матеріально-технічни база навчання, діють найсучасніші ком'юторні класи, під'єднані до міжнародної системи "Інтернет", лігафонні кабінети, оснащені сучасною цифровою мультимедійною апаратурою, ресурсний центр вивчення іноземних мов, що має бібліотеку 15 000 книг. Телевізійна система ресурсного центру приймає більше 1000 програм з 3-х супутників, які використовуються спудеями для вивчення іноземних мов. Регулярно ресурсний центр отримує періодичні видання з Британії та Америки, наприклад журнали "Єкономіст", "Міжнародні відносини". "Нейшенел джеографік", "Газети "Тайме", "Гардієнс"
У 2006 р. завершилось будівництво нового приміщення Наукової бібліотеки, що включ'ає зал на 184 посадочних місця та книгосховище на 300 000 книг. Всього в читальних залах бібліотеки 500 посадочних місць.
Редакційно-видавничий відділ університету включено до Міжнародного каталогу кращих видавництв України. Енциклопедія «Острозька академія XVI–XVII ст.» визнана переможницею у номінації «Краща книга на рубежі нового тисячоліття на міжнародній виставці-ярмарку «Книжковий сад –2001» . Книга доктора історичних наук П.М. Кулаковського «Канцелярія руська Волинської метрики 1569–1673 рр.» була удостоєна диплома ІІ ступеня конкурсу «Кращі видавництва нової доби» у номінації «Обрії рідного краю» на 2-й Міжнародній спеціалізованій виставці-ярмарку «Книжковий сад – 2002». Результатом спільної праці науковців академії стала праця «острозькі просвітникиXVI – XX ст..». Серед монографій, виданих університетом праці Пасічника І.Д. «Психологія поетапного формування операційних структур систематизації», Глускіна В.В. «У глибинах мудрості», «Попелюшка В.О. «Предмет доказування у кримінальному процесі» та ін. Серед останніх видань, що вийшли з друку у редакційно-видавничому відділі під грифом Міністерства освіти і науки – підручник «Математика» (лекції для студентів економістів) Пасічник Я.А., «Мовна політика в галузі освіти в Україні та національна свідомість: історичний аналіз» Ломінської Н.В., методичний посібник «Основи науково-дослідної та самостійної роботи студентів» Ковальського М.П., «методологія та методика соціальних досліджень» Вербця В.В., «Нариси місцевого самоврядування України» Грищука М.В., «Морально-етичне виховання в історії американської школи» Жуковського В.М.. Щорічно виходять збірники наукових праць викладачів та студентів університету «Наукові записки», серед яких серії «Педагогіка та психологія», «Економіка», «Філологія», затверджені ВАК України. Плідною є видавнича діяльність Острозького осередку Українського історичного товариства. Зокрема здійснено видання збірника наукових статей П.М.Ковальського «Осягнення історії» (Острог – Нью-Йорк, 1999, 1999), книг «Олександр Оглоблин: дослідження та матеріали (до 100-ліття від дня народження історика)» (Нью-Йорк–Острог–Київ–Торонто, 2000), монографії О. Мезько-Оглоблин «Люди старої України та інші праці» (Острог, 2000), О.Оглоблина «Гетьман Іван Мазепа та його доба» (Острог–Київ–Париж–Торонто, 2001).
У академії працює студентське наукове товариство «Академік», головними напрямками роботи якого є дослідження наукових проблем, що входять до кола зацікавлень його членів, виступи на наукових конференціях, участь у конкурсах студентських наукових робіт, публікація матеріалів досліджень, співпраця з науковими та навчальними установами. Як підсумок студентської наукової роботи публікуються збірники студентських розвідок «Студентські наукові записки», значна кількість статей у наукових та науково-популярних виданнях, періодиці. Студенти беруть участь у регіональних, всеукраїнських та міжнародних наукових програмах, конференціях, семінарах, конкурсах наукових робіт. На факультетах університету діють також Наукове товариство студентів та аспірантів гуманітарного факультету ім. Олександра Оглобліна, клуб «Економіст», «English spiking club», майстер-клас із маркетингових комунікацій, круглі столи із інформаційно-комунікативних проблем сучасності, благодійний фонд «Правничі ініціативи», школа політичної аналітики«Поліс», майстерня практичного психолога. тощо.
Метою діяльності науково-дослідного Центру вивчення спадщини Острозької академії є координація наукових досліджень, спрямованих на вивчення духовної спадщини Острозької академії. Створено музей Острозької академії, експозиція якого відображає минуле та сучасне цього навчального закладу. Центром проводиться пошукова, збиральницька робота з метою поповнення експозиції музею, фондова робота, створення музейних каталогів, підтримуються зв’язки із вітчизняними та зарубіжними науковими установами, окремими науковцями з метою вивчення історії та духовної спадщини ОА. Центром вивчення спадщини Острозької академії створено ряд музейних експозицій, зокрема, це так звана кімната пам’яті про колишніх господарів приміщень Острозької академії, експозиція «Підземелля капуцинського монастиря», художня галерея, де представлені твори сучасних українських живописців. Гордістю академії є збірка стародруків, яка нараховує понад 70 книг XVII –XVIII ст. Найціннішими з них є Євангеліє, видане у Вільно в 1599 р., рукописний Апостол, переписаний на поч. XVII ст. в одному з волинських монастирів з друкованого Апостола Івана Федорова 1574 року, Апостол відомого львівського друкаря Михайла сльози 1639 р., а також латинський фоліант «Anales Ecclestiastiki», виданий в Кьольні 1624 року. На кошти, передані Дарією Ярушевич, в 1998 р. був придбаний унікальний документ – грамота 1594 р., підписана власною рукою засновника острозької академії князя К.-В. Острозького. Академічну церкву св. Федора Острозького прикрашають волинські ікони XVII–XIX ст. Збірка іконопису продовжує поповнюватися: у академії є традиція дарувати ікону від кожного випуску студентів.
Велика увага приділяється в університеті естетичному вихованню молоді. Культурно-мистецький центр академії об’єднує аматорський театр, академічний хор, ансамбль скрипалів, хореографічну студію та дитячу школу мистецтв.
Академія налагодила тісні міжнародні зв’язки з представниками української діаспори та закордонними науковими та освітніми закладами. Це Українське історичне товариство (США), Товариство української мови ім.. Т. Шевченка (США), Канадська фундація українських студій, Світова федерація українських жіночих організацій (США –Канада), Наукове товариство ім.. Т. Шевченка ( Канада), Українська вільна академія наук (США), Союз українок Америки (США), Фундація розвитку села (Польща), Фундація соціально-економічних ініціатив (Польща) та ін.
Національний університет «Острозька академія» представляє Україну в міжнародних обмінних програмах, які координує організація «Канада – Світ – Молодь», що існує вже понад 27 років і має налагоджені зв’язки більше ніж з 50 країнами. Реалізація двостороннього молодіжного проекту «Канада – Україна» та трьохстороннього 7- місячного проекту «Канада – Польща – Україна» дає можливість студентам, перебуваючи протягом кількох місяців Польщі та Канаді, опановувати досвід цих країн в економічній, соціальній, управлінській, освітній та інших сферах, ознайомитись з особливостями культури цих країн, удосконалювати знання іноземних мов. Міжнародна програма «Неткорт» дає можливість покращити свої професійні навички в галузі інформаційних технологій. Реалізація Канадсько-української парламентської практики має на меті ознайомити студентів університету з досвітом канадського законодавчого органу, надаючи можливість працювати референтами депутатів парламенту.
Матеріально-технічна база університету та рівень навчальних послуг відзначено в Парижі XXVII міжнародним призом «За якість» (1999 р.), у Австрії – міжнародною нагородою «Європейська якість». Світова маркетингова Організація нагородила Національний університет «Острозька академія» міжнародною премією «Золота зірка за заслуги в управлінні»
При академії діє наукове студентське товариство "Академік" та наукове студентське товариство істориків ім. М.Оглобліна, Інститут діаспори, Центр вивчення спадщини Острозької академії, культурно-мистецький центр. Доброю традицією стало проведення в Острозькій академії регіональних та міжнародних конференцій, матеріали яких друкуються у збірниках тез. Новини студентського життя висвітлюються в газеті "Острозька академія". Наукові дослідження студентів та викладачів в галузях історії, культурології, політології, правознавства, економіки, лінгвістики, літератури та ін. публікуються у збірниках "Наукових записок", що видає кожна кафедра. Одними з найбільш фундаментальних видань академії є енциклопедичне видання "Острозька академія XVI-XVII ст." (1998) та збірник "Острозькі просвітники XVI-XX століття" (2000).
30 жовтня 2006 р. Острозька академія відзначила свій 430-річний ювілей. У цей рік було завершено будівництво нової віртуальної наукової бібліотеки. Книжкові фонди бібліотеки нараховують понад 300 000 книг, читальна зала розрахована на 400 місць. Ком’ютерна – на 100 місць.
У 2008 році на підсумковому засіданні МОН було проголошено список 24 найкращих державних класичних університетів. Національний університет «Острозька академія» – найдавніший і одночасно один з наймолодших університетів України, новітня історія якого налічує лише 14 років, в рейтингу МОН займає 6 місце. «Для такого молодого навчального закладу це досить високий показник», – переконані в Міністерстві. Відповідно до опитування топ-менеджерів найвпливовіших вітчизняних та закордонних компаній, проведеного тижневиком «Деньги.uа» з метою визначити, випускники яких ВНЗ України є найбільш затребуваними на ринку праці, найбільшою популярністю серед випускників острозької академії користуються правники. Високу оцінку працедавці надали гуманітарним спеціальностям, освіту за якими надають в університеті 3 факультети: гуманітарний, романо-германської філології та політико-інформаційного менеджменту. Загалом в університетському рейтингу острозька академія серед 20 найкращих університетів України.
За результатом Інтернет-голосування в рамках Всеукраїнської акції «7 чудес України» Національний університет «Острозька академія» та Острозький замковий комплекс увійшли в деятку об’єктів-номінантів. 21 серпня 2008 р. у «Софії Київській» Острозька академія була нагороджений призом за номінацією «Визначна пам’ятка духовної України».
Однією з головних причин стрімкого злету академії за рекордно короткі терміни є суттєва її підтримка з боку держави й меценатів з Українита зарубіжжя. «Се піднесення ініціативи й культурної енергії робить враження якогось блискучого феєрверку», «це справжнє відродження в повнім значенні цього слова», – писав М. Грушевський про острозьку академію XVI ст. так по праву можна сказати і про відроджену Острозьку академію.
Досліджуючи діяльність Острозької слов'яно-греко-латинської академії великий український письменник Іван Франко сказав, що вона відіграла величезну роль у духовному розвої української нації. Ті ж самі слова можна сказати і про сучасну академію. Як і 430 років назад Острозька академія є символом нашої української культури, нашої нації, нашої держави.
Література:
Бондарчук Я.В. Відродження острозької академії // Острозька академія. Квітень 1998 р. число ЗО. - С. 1,7.