Порядок обробки отриманих даних

Лабораторна робота 13

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ВЕНТИЛЯЦІЙНОЇ УСТАНОВКИ

Мета роботи – на підставі проведених вимірювань оцінити ефективність роботи вентиляційної установки.

Теоретична частина

Основним засобом забезпечення нормальних санітарно–гігієнічних і метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є промислова вентиляція.

Вентиляція є комплексом взаємозв'язаних пристроїв і процесів, призначених для створення організованого повітрообміну, який полягає у видаленні з виробничого приміщення забрудненого або перегрітого (охолодженого) повітря з подачею замість нього чистого і охолодженого (нагрітого). Це дозволяє створити в робочій зоні сприятливі умови повітряного середовища.

Порядок проведення роботи

Для вимірювання тиску пневмометричну трубку через отвір в стінці повітроводу встановлюють назустріч потоку. Для вимірюваного динамічного (швидкісного) тиску в нагнітальному повітроводі під'єднування трубки до мікроманометра відбувається за допомогою гумових шлангів, як показано на рисунку 13.2: кінець трубки зі знаком "+" сполучають з резервуаром мікроманометра, а трубку зі знаком "–" – з довгим коліном.

Швидкість руху потоку у повітроводі неоднакова як по довжині, так і в різних точках по поперечному перетину. Тому для отримання середньої величини тиску беруть середнє по діаметру перетину значення.

Динамічний тиск, зміряний в декількох точках по перетину повітровода, приводиться до середнього значення. В деяких випадках при вимірюваннях мають місце нульові або негативні значення динамічного тиску (це вказує на наявність зворотних потоків внаслідок утворення вихрів). При приведенні величини динамічного тиску до середньої негативні значення прирівнюються до нуля.

Рисунок 13.2 – Схема приєднання трубок до мікроманометру при вимірюванні динамічного тиску у всмоктуючому і нагнітальному повітроводах

Вихідні дані для розрахунку продуктивності вентиляційної установки наведені в таблиці 13.1.

Порядок обробки отриманих даних

По відомій величині динамічного тиску лінійна швидкість руху повітря V (м/с) усередині повітроводу розраховується за формулою:

(13.1)

де g – прискорення сили тяжіння, 9,81 м/с²;

h – динамічний тиск, мм вод.ст.;

– густина повітря, 1,29 кг/м³.

Визначивши діаметр повітроводу і обчисливши по ньому площу перерізу, знаходять об’ємну швидкість повітря W (м³/год), що проходить через нього, за формулою:

(13.2)

де F – площа перерізу повітроводу, м²;

V – лінійна швидкість руху повітря у повітроводі, м/с .

Визначається кратність повітрообміну К, год ^–1:

(13.3)

де V_ПР – об’єм приміщення, м³.

Отриману величину кратності слід порівняти із рекомендованою для хімічних виробництв (3÷8 год^–1) і зробити висновок про необхідну кількість таких установок.

Таблиця 13.2 – Результати вимірювань і розрахунків

Лабораторна робота 17

• ⇐ Назад
• 12