Семінар 10 Філософія німецького ідеалізму
План
1. Поняття й загальна характеристика німецького ідеалізму.
2. Трансцендентальний ідеалізм: І. Кант, Й. Фіхте та Ф.В.Й. Шеллінг.
3. Абсолютний ідеалізм Г.В.Ф. Гегеля.
Література
Філософія. Курс лекцій для студентів усіх напрямків підготовки усіх форм навчання. – Полтава, 2012. – С. 84-104.
Киричок О.Б. Філософія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / Олександр Борисович Киричок.– Полтава: РВВ ПДАА, 2010.– C. 112-128.
Кривуля О.М. Філософія: Навчальний посібник. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2010. – C. 189-251.
Кушаков Ю.В. Нариси з історії німецької філософії Нового часу. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 572 с.
Рассел Р. Історія західної філософії. – Переклад з англійської Ю. Лісняка та П. Таращука. – К.: Основи, 1995. – 759 с. – С. 584-625.
Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Т. 3: От Возрождения до Канта / В переводе и под редакцией С. А. Мальцевой. – СПб.: Пневма, 2002. – 880 с.
Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Т. 4: От романтизма до наших дней / В переводе и под редакцией С. А. Мальцевой. – СПб.: Пневма, 1997. – 880 с.
Татаркевич В.Історія філософії. В трьох томах (Переклад з польської А. Шкраб’юка). T. 2: Філософія Нового Часу до 1830 року. – Львів: Свічадо, 1999. – 352 с. – С. 242-298.
Методичні рекомендації
Семінар присвячено розгляду філософських концепцій, згуртованих під іменем німецького ідеалізму.
Розглядаючи перше питання потрібно подати визначення поняття «ідеалізм», окремо зупинитися на розгляді специфіки та особливостей чотирьох різновидів ідеалістичної думки – «об’єктивний ідеалізм», «суб’єктивний ідеалізм», «трансцендентальний ідеалізм», «абсолютний ідеалізм», подати загальну характеристику німецького ідеалізму, визначити його хронологічні та географічні межі, головні риси, та його місце у філософії Нового часу. Особливу увагу потрібно звернути також на те, що в контексті німецького ідеалізму ми маємо справу з такими двома новими різновидами ідеалізму як трансцендентальний (або критичний) ідеалізм та абсолютний ідеалізм.
Розгляд другого питання потрібно почати з філософської доктрини І. Канта, а саме аналізу трьох його головних праць – «Критика чистого розуму», «Критика практичного розуму», «Критика здатності суджень». Студенти мають бути обізнані й чітко уявляти собі значення понять: «трансцендентне», «трансцендентальне», «догматизм», «критицизм», «ноумени», «річ у собі», «річ для нас», «феномени», «апріорі», «апостеріорі», «об’єкт», «суб’єкт», «стосунок», тощо, котрі є базовими у словнику німецького ідеалізму. Вихідним пунктом для розгляду етичної концепції І. Канта має стати його вчення про т.зв. «категоричний імператив». Розглядаючи концепцію – «науковчення» – Й. Фіхте потрібно особливо звернути увагу на суб’єктивістське забарвлення його трансцендентального ідеалізму та тієї ролі, яку він відводить суб’єкту – «Я», а також троїстій схемі пізнання – «Я покладає я. Я покладає не я. Я покладає і я, і не я», що є частковим ідейним випередженням пізнавальної схеми гегельянської діалектики – «Теза. Антитеза. Синтез». Розглядаючи варіант трансцендентального ідеалізму, репрезентований Й.Ф.В.Й. Шеллінгом потрібно звернути увагу на поступовий перехід Шеллінга від натурфілософської до релігійно-філософської проблематики. Також потрібно відзначити особистий дружній зв'язок Шеллінга із Гегелем та Гелдерліном та взаємовплив їхніх ідей. На останок потрібно відзначити як спільні, так і відмінні риси, що були помічені у концепціях цих трьох видатних представників німецького трансцендентального ідеалізму.
Розгляд третього питання – системи абсолютного ідеалізму Г.В.Ф. Гегеля потрібно здійснювати на аналізі змісту його праць «Феноменологія Духу» та «Наука логіки», що є ключовими для розуміння філософії Гегеля. В ході розгляду особливу увагу потрібно приділити діалектичній концепції мислителя, розмежувавши її від платонівської діалектики, а також базованій на цій концепції філософії історії, ідеалістичній естетиці, філософії релігії, політики, тощо. Окремо потрібно звернути увагу на головну рису Гегелівського абсолютного ідеалізму – його панлогізм.