Методика і послідовність виконання роботи

1. При виконанні даної лабораторної роботи необхідно дотримуватись слідуючих правил техніки безпеки:

- при складані відповідних схем необхідно користуватись з¢єднувальними проводами з надійною ізоляцією;

- всі роботи пов¢язані з під¢єднанням та від¢єднанням проводів від джерела живлення необхідно виконувати тільки при вимкненому вимикачі джерела живлення;

- при роботі під напругою необхідно дотримуватись всіх заходів безпеки від випадкового дотику до струмонесучих частин електричного кола;

- контактні щупи контрольних ламп повинні мати надійну ізоляцію, особливо в місцях, де необхідно їх тримати в руках;

2.Перевірка деталей і вузлів генераторів Мал.1. Перевірка щіткотримача і щіток

2.1 Перевірка щіткотримача і щіток (Мал.1)

Щіткотримач і щітки не повинні бути замасленими, брудними. Щітки повинні вільно від надмірних зусиль переміщатися в щіткотримачі. Висоту щіток вимірюють штангенциркулем або лінійкою від щіткотримача до кінця щітки. При виявленні щітки, висота якої менша допустимої висоти,

її необхідно амінити. Для визначення зусилля тиску пружин кожної щітки необхідно по черзі притиснути кожну із щіток до щіткотримача гачком динамометра. Коли щітка, входячи в щіткотримач, буде виступати з нього на 2 мм, записати покази стрілки динамометра. Це і буде те зусилля, з допомогою якого пружина тисне на щітку.

2.2. Результати перевірки щіток і пружин записати в табл.1.

Тип генератора Г 250.

Працює з реле-регулятором_______________________________.

Встановлений на автомобілі______________________________.

Таблиця 1. Результати перевірки вузлів та деталей генератора.

2.3. Перевірка контактних кілець. Контактні кільця замаслені, брудні протирають тканиною змоченою в бензині. Окислену поверхню кілець необхідно зачистити шліфувальною шкіркою зернистістю 100…140. Зношені кільця проточують, а потім шліфують. Результати перевірки записати в табл.2.

2.4. Перевірка обмотки збудження на обрив

Перевірка ведеться з допомогою контрольної лампи, яку під¢єднують до контактних кілець. Якщо лампа не горить, то має місце обрив. Результати перевірки записати в табл.2.

2.5.Перевірка обмотки збудження на замикання з валом ротора.

Таке замикання виникає в результаті руйнування ізоляції обмотки. При замиканні на корпус обмотка шунтується (закорочується) і по ній не буде протікати струм, внаслідок чого генератор не буде збуджуватись. Найчастіше обмотка замикає на корпус в місцях виводу її кінців до контактних кілець ротора. Замикання обмотки на корпус призводить до збільшення сили струму у колі збудження генератора. У генераторів Г272, 16.3701 та інших, з двома ізольованими щитками, які з’єднанні з регулятором напруги, замикання на корпус виводу обмотки збудження, призводить до відключення регулятора, в результаті чого напруга регулюватись не буде.

Замикання обмотки на корпус збудження ротора визначають з допомогою контрольної лампи 220В. Один провід з’єднують з будь-яким контактним кільцем, а інший – з сердечником або валом ротора. Лампа буде горіти коли має місце замикання на корпус, в іншому випадку лампа горіти не буде.

Результати перевірки записати в табл.2.

2.6. Перевірка обмотки збудження на міжвиткове замикання.

Міжвиткове замикання виникає внаслідок механічного або теплового руйнування ізоляцї. Міжвиткове замикання в обмотці збудження визначають вимірювання опору обмотки збудження з допомогою омметра (Мал.2). Заміряний опір обмотки порівнюють з технічною умовою. Якщо опір обмотки менший ніж по технічній умові, то має місце міжвиткове замикання. При такій несправності обмотку перемотують або міняють. Результати перевірки записати в табл.2.

Мал. 2. Схеми перевірки обмотки збудження:

а — на обривання; б — на замикання з валом чи полюсом; в — омметром на обривання та міжвиткове замикання; г — вмикання приладів для визначення опору

2.7. Перевірка обмотки статора на обрив.

Перевірка обмотки статора на обрив відбувається з допомогою контрольної лампи або омметра.

Лампу і джерело живлення почергово під¢єднують до кінців двох фаз. При обриві в одній із фаз лампа горіти не буде. Омметр під¢єднаний в коло з обривом, покаже “безмежність”. При під¢єднані омметра до кінців фази без обриву він покаже опір цієї фази.

Результи перевірки записати в табл.2.

Таблиця .2 Перевірка вузлів та деталей генератора.

2.8. Перевірка обмотки статора на замикання з сердечником.

При такій несправності зменшується потужність генератора, або генератор не працює, збільшується його нагрів. При цьому не заряджається акумуляторна батарея. Перевірку проводять контрольною лампою напругою 220В. Лампу під¢єднуюють одним кінцем до сердечника, а другим до любого із виводів обмотки. При наявності замикання лампа буде горіти. Результати перевірки записати в табл.2.

2.9. Перевірка обмотки статора на міжвиткове замикання обмотка фази, що має міжвиткове замикання, буде мати менший опір ніж опір справної фази. Опір обмотки міряють(Мал.3) омметром (тестером). Дані перевірки записати в табл.2.

Мал. 3. Схеми перевірки обмотки статора:

а — на обривання; б — на замикання з осердям; в — на міжвиткове замикання та обриван­ня; г — увімкнення приладів для визначення опору обмотки статора

3. Перевірка діодів.

3.1. Перевірка діодів здійснюють після ознайомлення з їх будовою, дією та застосуванням.

На практиці більше достатньо перевірити діод на пробій і обрив кола. Практика показує, що у діодів зустрічається лише ці дві несправності. Вони виникають, як наслідок при замиканні клеми “+” генератора з корпусом, від¢єднанні акумуляторної батареї при працюючому двигуні і при перегрів діодів.

Якщо пробитий один або декілька діодів шини (“+” або “-“) випрямного блоку зменшується потужність генератора. Пробій діодів одночасно в шинах “+” і “-“ призводить до замикання батареї на обмотку статора, внаслідок чого в колі заряду батареї виникає велика сила струму. При такій несправності може пошкодитись обмотка статора або “вигорання” діодів. Обрив в колі одного діода призводить до зменшення потужності генератора, а обрив двох діодів в колі однієї фази рівнозначний обриву фази.

3.2. Скласти схему для перевірки діодів на пробій і обрив (мал.4).

Мал.4Схема перевірки діода: а)прямому , б)зворотньому напрямках.

3.3. Скласти схеми для перевірки діодів випрямних блоків типу ВБГ або БПВ.

Розглянемо схеми перевірки діодів напрямного блоку типу БПВ, мал.5(д,е,є,ж) та ВБГ мал.5(а,б,в,г).

Мал.5 Схема перевірки діодів випрямного блоку типу БПВ(д,е,є,ж )

та ВБГ (а,б,в,г) на обривання та пробивання кола.

Згідно даних схем перевіряють кожний діод (мал.5) однієї шини, змінюючи містями провода на акумуляторній батареї, а потім другої шини.

3.4. Перевірити справність діодів з допомогою омметра.

При цьому необхідно виміряти опір в прямому і зворотньому напрямку і результати вимірювань співставити з технічними умовами (табл.1). Схема для вимірювання опору діода в прямому напрямку показана на мал.6а, а в зворотньому напрямку – мал.6б.

Мал.6. Схема перевірки діода з допомогою омметра.

Результати перевірки діодів записати в табл.1.

У справного діода опір в прямому під¢єднані буде не більше 200 Ом, а при зворотньому – декілька сотень кілоом. В пробитому діоді опір дорівнює нулю, а при обриві – безмежності.

4. Навести належним чином порядок на робочому місті.

5. Скласти звіт по даній лабораторній роботі.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Як перевірити тиск пружин на щітку?

2. Які несправності можуть мати обмотки генератора? Як їх виявити?

3. Як визначити справність діода з допомогою контрольної лампи?

4. Як перевірити обмотку (статора,ротора) на міжвиткове замикання, замикання на корпус?

5. Як визначити справність діода з допомогою омметра?

ВИСНОВОК:

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3.

Тема: Зняття технічних характеристик генераторних установок.

Мета роботи : набути практичних навиків перевірки генераторів змінного струму на контрольно-випробувальному стенді 532 – М.

Зміст роботи : Ознайомлення з обладнанням та приладами; зняття характеристики генератора; перевірка генератора змінного струму на холостому ході і під навантаженням.

Обладнання робочого місця:

1. Контрольно-випробувальний стенд 532 –М.

2. Генератор змінного струму типу Г250.

3. Комплект з’єднувальних проводів.

Mетодика і послідовність виконання роботи:

1. При виконанні даної роботи необхідно дотримуватись слідуючих правил техніки безпеки: корпус випробувального стенда повинен бути надійно заземлений; не допускається робота стенду при знятих бічних стінках стенду; генератор і вал приводу повинні бути надійно відцентровані з допомогою механізму підіймання столу, а затискні гвинти столу і контргайка гвинта затискної скоби повинні бути добре затягнутими, щоб не було можливості вискакування муфти з¢єднання; на столі стенда не повинно бути побічних предметів не можна обертати маховичок гвинта керування обертати стенда 532М при непрацюючому стенді; не можна дотикатись рукою обертових частин стенда до їх повної зупинки; зупиняти стенд при частоті обертання електродвигуна 900…1000об/хв; забороняється присутність на робочому місті сторонніх осіб; пуск стенда і його зупинка здійснюється з дозволу викладача або лаборанта, що веде лабораторні роботи; при виявлені від нормального режиму роботи стенда, його необхідно зразу вимкнути, натиснувши на кнопку ”Стоп”.

2. Оглянути передню панель стенда, звернувши увагу на положення, в якому знаходяться вимикачі, перемикачі, контрольно – вимірювальні прилади.

Всі вимикачі, перемикачі повинні займати вихідну позицію, при якій запуск стенда неможливий.

3. перевірити легкість обертання ротора генератора від руки;

Ротор з шківом та вентилятором повинен обертатися в підшипниках без явно вираженого шуму та затримок в русі. Кришки генераторів не повинні мати тріщин.

4. Встановити генератор на призму стола стенда і з¢єднати з допомогою муфти вал ротора з приводом стенда. Призму силового гвинта встановити так, щоб зусилля силового гвинта рівномірно розподілялось на кришки генератора і надійно закріпити генератор.

5. Під¢єднати генератор до правої панелі стенда 532М. Згідно мал.1. Встановити перемичку між затискачами Б і Я лівої панелі.

Мал.1 Схема під¢єднання генератора до стенда 532-М

1-панель для під¢єднання регуляторів напруги; 2-панель для під¢єднання генераторів; 3-затискний пристрій.

6. Зняття характеристик генератора.

6.1. Перевірка генератора без навантаження. При цьому:

а) перемикач напруги встановити в положення “12” або “24” в залежності від номінальної напруги генератора; перемикач амперметра – в положення “50” або “200 А”, в залежності від номінального струму генератора;

перемикач збудження – положення “без реле”;

перемикач вольтметра – в любе положення в секторі “20” або “40 В”, в залежності від номінальної напруги генератора;

б) перемикач омметра – тахометра встановити в положення “установка нуля” і ручкою коректора приладу встановити стрілку тахометра на поділку “5”, а потім перемикач омметра – тахометра перевести в положення “ИЗМ”;

в) з дозволу викладача ввімкнути електродвигун стенда і встановити з допомогою варіатора частоту обертання ротора генератора 900…1000 хв.;

Якщо генератор при цьому не збуджується (вольтметр показує напругу менше 5В), то необхідно на 1…2 с перемикач навантаження поставити в положення “Б”. При цьому вольтметр повинен показати напругу генератора понад 5В.;

г) повільно збільшуючи частоту обертання ротора генератора, записувати покази вольтметра через кожні 100 об/хв, починаючи з частоти 800…900 об/хв.;

Характеристику (залежність напруги генератора від частоти обертання ротора) знімають до досягнення напруги 15…16 (30…32)В;

д) одержані дані заносять в табл.1.;

Залежність напруги генератора від частоти обертів ротора

Таблиця.1

е) по даним табл.1 побудувати графік (зміна напруги ’’U’’ від частоти обертання ротора’’N’’ );

На графіку виділити величину номінальної напруги і частоти, при якій досягається ця напруга;

з) значення номінальної напруги генератора і частоту, що відповідає цій напрузі записати в табл.2.

Тип генератора Г 250__ працює з регулятором_____________________________.

Встановлений на автомобілі__________________________________________.

Таблиця 2

Значення номінальної напруги генератора і частота, що відповідає цій напрузі

6.2. Перевірка генератора під навантаженням.

При цьому необхідно:

1. Встановити перемикач навантаження в положення “40А” або “80А” в залежності від типу генератора, а перемикач амперметра в положення “50” або “200” в сектор “Ген”.

2. Ввімкнути електродвигун привода генератора і поволі збільшуючи частоту обертання ротора генератора, збудити генератор до номінальної напруги (14 або 28 В).

3. Підтримуючи за рахунок збільшення частоти обертання ротора напруги генератора постійно (14 або 28 В), з допомогою реостата поволі навантажувати генератор.

4. При збільшені сили струму навантаження на кожні 5А записують покази амперметра і тахометра в табл.3.

Таблиця.3

Характеристику (залежність сили струму навантаження генератора від частоти обертання ротора), змінюють до досягнення генератором максимально можливої сили струму, коли при збільшені навантаження сили струму не буде збільшуватись, а напруга генератора при збільшені частоти обертання ротора буде зменшуватись.

5. З дозволу викладача вимкнути стенд з під напруги.

6. По даним табл.3 побудувати графік, на якому необхідно відмітити величини контрольної та максимальної сили струму і частоти обертання ротора, при яких досягнуті дані параметри. Обидві характеристики доцільно будувати так, щоб масштаби частот обертання співпадали по вертикалі.

Примітка:

а) при перевірці генератора без навантаження генератора вважається справним, якщо частота обертання ротора без навантаження не перевищує величини, що додається в технічній умові;

б) при перевірці генератора під навантаженням, генератор вважається справним, якщо частота обертання ротора при досягненні контрольної сили струму не перевищує величини, що даються в технічних умовах.

7. Навести належним чином порядок на робочому місці.

8. Скласти звіт по даній роботі.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. На яких машинах встановлені генератори Г221, Г250ГІ, Г272?

2. З якими реле-регуляторами працюють дані генератори?

3. Для чого генератор перевіряють без навантаження?

4. Для чого генератор перевіряють під навантаженням?

5. Внаслідок яких несправностей генератор може “скидати” навантаження?

6. Внаслідок яких несправностей генератор не може “видавати” повну потужність?

7. Для чого призначена система охолодження генератора?

ВИСНОВОК:

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4

Тема: Вивчення будови, роботи та методів перевірки регуляторів напруги.

Мета роботи: Набути практичних навиків роботи з електронними схемами, та методами

перевірки справності реле-регуляторів – їх вузлів та деталей.

Зміст роботи: Зовнішній огляд РР362, РР350, РР356, РР380, Я112, Я120; Вивчення

будови, роботи та методів перевірки справності регуляторів напруги;

складання звіту по даній роботі.

ОБЛАДНАННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ

1. Плакати по темі

2. Регулятори напруги РР362, РР350, РР356, Я112, Я120

Методика і послідовність виконання роботи.

1. При виконанні даної роботи необхідно дотримуватись наступних правил техніки безпеки:

- при розбиранні і збиранні реле–регуляторів необхідно користуватись справними інструментами;

- дроти , за допомогою яких перевіряємо справність елементів реле-регуляторів повинні мати надійну ізоляцію;

- всі роботи, що вимагають періодичного вмикання або вимикання електричної енергії, повинні здійснюватись за допомогою вимикачів;

- вмикання електричної енергії для перевірки повинно здійснюватись особою, що веде лабораторні роботи;

- забороняється знаходження на робочому місці сторонніх предметів, а також осіб, що не

мають прямого відношення до даної роботи;

2. Ознайомитись з будовою, роботою, основними несправностями реле-регуляторів

2.1. Регулятор РР380 працює з генератором Г221, встановлений на автомобілях ВАЗ (Мал.1).

Основні несправності контактно-вібраційного регулятора напруги РР380:

Окислення контактів – виникає в основному внаслідок іскроутворення між контактами.

Іскроутворення збільшується при збільшенні сили струму збудження, наприклад при

міжвитковому замиканні обмотки збудження генератора, збільшення напруги генератора,

а також обриві додаткового резистора Rдод;

Окислені контакти захищають шліфувальною шкіркою зернистістю 140-170, а потім

протирають замшею або тканиною, змоченою в спирті або очищеному бензині.

Обрив в колі обмотки регулятора або обрив регулятора RТК – виникає внаслідок механічної

несправності або порушення контакту в місцях пайки. При цій несправності не буде намагнічуватись сердечник регулятора і напруга генератора не регулюватиметься.

Обрив обмотки визначають омметром або лампою. Плюс - під’єднуємо до клеми «15», «мінус» – корпус, згідно мал.2а.

При наявності обриву лампа не горить, а омметр показує безмежність. Дефектну обмотку

або несправний резистор замінюють. Обрив обмотки можна усунути також пайкою.

Обрив у колі збудження генератора в регуляторі – при цій несправності струм в обмотку збудження не подається і генератор не працює. Перевіряється контрольною лампою(Мал.2б).

Під’єднуємо клему «15», а клему «мінус» до клеми «67» згідно мал.2а. Якщо лампа не горить, перевірити стан верхньої пари контактів і міцність з’єднань провідників в місцях пайки. Лампа повинна горіти. Для перевірки обмотки дроселя і додаткових резисторів необхідно розімкнути верхню пару контактів і не замикати нижню пару. При обриві лампа не горить.

Порушення регулювання – перевіряють та регулюють зазори. Зазори між якорем і сердечником повинен бути 1,3-1,5 мм, зазор між нижніми контактами 0,35-0,55 мм. Перевіряють та регулюють за допомогою щупів і викрутки.

Мал. 1. Схема регулятора напруги

РР380 з гене­ратором Г.221 Мал.2. Схема перевірки кіл РР380:

а ) кола обмотки регулятора, б) кола збудження

2.2 Регулятор напруги РР362:

Мал.3. Схема регулятора напруги РР362 із генератором Г250

Регулятор працює з генератора Г250, Г286 та ін.

Встановлений на автомобілях ГАЗ-53А, ГАЗ-52-04, ЗіЛ-130, «Москвич».

Основні несправності контактно-транзисторного регулятора напруги РР362.

Окислення або забруднення контактів – призводить до того, що в момент замикання

контактів не буде закриватися транзистор, тому напруга буде більшою від регульованої

величини. Сила зарядного струму також буде більшою навіть при зарядженій батареї.

Контакти протирають замшею або тканиною, яка змочена в спирті або бензині.

Обрив у колі обмотки регулятора – при цьому можливий обрив самої обмотки, обрив

прискорюючого резистора або резистора температурної компенсації. В цьому випадку

не відбувається намагнічування сердечника регулятора, в результаті не буде регулюватись напруга

генератора.

Обрив виявляють так само як і в РР380.

Пробій транзистора – ця несправність відбувається в результаті перегріву транзистора

струмом великої сили, коли підвищена напруга генератора. Пробитий транзистор в момент

замикання контактів регулятора не закривається, тому напруга генератора при збільшенні частоти

обертання ротора зростає. Збільшення сили струму може викликати обрив в колі транзистора

(вигорання). Перевірити стан транзистора і контактів можна безпосередньо на автомобілі. Для цього знімають кришку регулятора і підключають лампу одним проводом на клему «Ш» регулятора, а іншим – на корпус автомобіля. Включаємо запалювання: Лампа буде горіти при справному і пробитому транзисторі і не буде горіти при обриві в колі транзистора. Потім натискаємо пальцем на якір регулятора напруги або якір реле захисту. Якщо при розімкнутих контактах лампа горить, а при замиканні гасне – то транзистор справний. А якщо лампа гасне тільки при замиканні контактів реле захисту, необхідно перевірити стан контактів регулятора напруги. Якщо лампа не горить при розімкнутих контактах – то в колі транзистора має місце обрив.

Аналогічно можна перевірити транзистор, підключаючи знятий з автомобіля реле-регулятор

до АКБ з контрольною лампою(Мал.4). Клему «Плюс» під’єднуємо до клеми «ВЗ», клему

«Мінус» через контрольну лампу до клеми «Ш». Потім натискаємо пальцем на якір регулятора

напруги і якір реле захисту. Якщо при розімкнутих контактах лампа горить, а при замиканні

гасне – то транзистор справний. Транзистор можна також перевірити вимірявши попарно опори

його виводів, які мають бути різними (Мал.4.1.),але не дорівнювати нулю та безмежності.

Мал. 4. Схема перевірки справності транзистора РР362

Порушення регулювання – перевіряють та регулюють зазори між якорем та ямом у регулятора

напруги і реле захисту повинен бути 0,2-0,3мм. Зазор між нижніми контактами регулятора

напруги повинен бути 0,2-0,3мм, а у реле захисту 0,7-0,8мм. Зазор між якорем і сердечником, має

бути 1,2-1,3мм у регулятора напруги і у реле захисту. Перевіряють за допомогою щупів, викрутки.

Мал.4. 1. Схеми вимірювання опору переходів транзистора:

а — емітер-колектор; б — база-колектор; в — емітер-база

2.3. Безконтактно транзисторні регулятори напруги.

Мал.5. Схема транзисторного безконтактного регулятора напруги РР350:

а- загальний вигляд, б – вид панелі регулятора без корпуса, в – вид панелі регулятора знизу,

г – електрична схема регулятора

Мал.6. Схема транзисторного безконтактного регулятора напруги РР356.

Регулятор РР-350 працює з генераторами Г250, Г286 і 32.3701 «14В»

Регулятор РР-356 працює з генератором Г273, Г272 «28В»

Основні несправності безконтактних транзисторних регуляторів напруги:

Теплове руйнування транзисторів – виникає при перевірці транзистора струмом великої сили або при виникненні імпульсних перевантажень, які утворюються в колі генератора – АКБ в момент відключення батареї при працюючому генераторі на середніх і великих частотах обертання.

При перегріві транзистора виникає коротке замикання електродів і тоді опір між емітером та колектором буде дуже малий. Перегрів транзистора також може викликати відпайку вивідних проводів від електродів, опір буде рівний безмежності (обрив кола).

Пробій транзистора або обрив його кіл викликає порушення роботи регулятора, в результаті чого напруга генератора зростає або генератор не збуджується при обриві кола вхідного транзистора, буде постійно відкритий вихідний транзистор, не буде регулюватись напруга, яка досягне максимуму.

Пробій вихідного транзистора викликає збільшення сили струму в обмотці збудження генератора і значно підвищує його напругу. Відбувається перезаряд АКБ, зменшення строку служби ламп і приладів електрообладнання. При обриві в колі вихідного транзистора не буде збуджуватись генератор.

Теплове руйнування стабілітрона –стабілітрон буде проводити струм в обох напрямках. При цьому буде закритий вихідний транзистор, а тому напруга генератора буде меншою робочої величини і АКБ не буде заряджатись.

Стабілітрон можна перевірити за допомогою омметра (тестера). Для цього відпаюємо один кінець від плати і омметром міряємо опір, змінюючи місця виміру на затискачах стабілітрона. Стабілітрон вважається справним, якщо при одному замірі опір його буде не більше 100…200Ом, а при зворотному буде становити сотні кОм. Стабілітрон не можна перевірити контрольною лампою, так як він розрахований на великий струм. Дросель перевіряють омметром, аналогічно перевіряють діоди. Потужні діоди можна перевірити контрольною лампою.

2.4. Інтегральні регулятори напруги.

Мал.7.Схема інтегрального регулятора напруги Я112

Мал.8.Схема інтегрального

регулятора напруги Я120

Інтегральний регулятор напруги Я112 тривалий час працює на автомобілях ГАЗ, РАФ, ЛАЗ, ЗіЛ, ВАЗ і призначений для роботи з 14-вольтовими генераторами.

Інтегральний регулятор напруги Я120 надійно працює на автомобілях КамАЗ, МАЗ від напруги 24 В.

В інтегральних регуляторах напруги Я112 і Я120 та інших виникають в основному несправності, які приводять до обриву кола збудження і генератор не працює. Так, як ці прилади не розбірні і вони також не підлягають регулюванню, їх замінюють новими.

У регуляторах серії Я120 передбачено посезонне регулювання: для зимового «З», літнього

«Л» режимів заряджання АКБ, яке дає змогу змінювати напругу в межах 1-2В. Якщо гвинт

укрутити до упору в корпус (щіткотримача), напруга генератора підвищується, а якщо викрутити –зменшується на 1-2 В(Мал.9.)

Мал.9. Посезонне регулювання регулятора Я120.

3. Навести порядок на робочому місці.

4. Підготувати звіт по даній роботі.

Контрольні питання:

1. Як відіб’ється на роботі регулятора напруги РР-362 обрив резистора бази?

2. Як перевірити справність транзистора, стабілітрона?

3. Як відіб’ється на заряді АКБ пробій вихідного транзистора РР350 та РР356?

4. З якою метою деякі регулятори мають посезонне регулювання напруги?

5. Яким регулятором можна замінити інтегральний регулятор Я112 (Я120)?

6. Як на автомобілі перевірити справність вище розглянутих регуляторів напруги?

ВИСНОВОК:

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА№ 5

Тема: Вивчення будови, роботи та регулювання звукових сигналів.

Мета роботи: Детальне вивчення будови та роботи звукових сигналів і набуття практичних навиків по їх перевірці та регулюванні.

Зміст роботи: вивчити будову даних приладів; перевірити технічний стан приладів; знати як виконувати регулювання звукових сигналів, реле сигналів.

Обладнання робочого місця

1. Плакати по темі.

2. Звукові сигнали (С28Е, С56Г).

3. Реле звукових сигналів РС503.

4. Джерело живлення напругою 12В.

5. Вольтметр на 15В.

6. Реостат.

7. Набір інструменту.

8. Контрольна лампа на 12 В.

Методика і послідовність виконання роботи.

1. При виконанні даної лабораторної роботи необхідно дотримуватись наступних правил техніки безпеки:

- при розбиранні приладів необхідно користуватись справними інструментами та обладнанням;

- при складанні відповідних схем необхідно користуватись з¢єднувальними проводами з надійною ізоляцією;

- всі роботи пов¢язані з під¢єднанням та від¢єднанням проводів від джерел живлення необхідно виконувати тільки при вимкненому вимикачі джерела живлення;

- при роботі під напругою необхідно дотримуватись всіх заходів безпеки від випадкового дотику до струмененесучих частин електричного кола;

- контактні щупи контрольних ламп повинні мати надійну ізоляцію, особливо в місцях їх можливого дотику до тіла людини;

- вмикання складеної електричної схеми під напругу або її вимкнення здійснюється з дозволу керівника лабораторних робіт;

- у випадку відхилення від нормальної роботи того чи іншого приладу, що перевіряється, дозволяється студенту самому вимкнути складене електричне коло; - забороняється перебування на робочому місці сторонніх предметів та осіб.

2. Несправності звукових сигналів і реле сигналів призводять до того, що сигнал не звучить, або звучить слабо.

До основних несправностей самих звукових сигналів відносять:

- окислення контактів переривників звукових сигналів, при цьому знижується сила струму в колі сигналу і його звук, а інколи відбувається припинення роботи. Окислення контактів підвищується при обриванні іскрогасячого резистора або несправності конденсатора.

Для усунення окислення контактів необхідно їх зачистити шліфувальною шкіркою або надфелем і продути стисненим повітрям.

- При порушенні регулювання сигналу змінюється сила притискання контактів переривника і сила струму в обмотці, в результаті чого змінюється сила звуку сигналу. Крім того на висоту і силу звуку значно впливають:

- зміна відстані між сердечником 3 і якорем 2 в сигналах С56Г (Мал.1.)

Мал. 1 Схема електромагнітного звукового сигналу С56Г.

1-контакти, 2-якор, 3-сердечник, 4-регулювальний гвинт.

- зміна відстані між штифтом 3 і пружною пластиною 4 рухомого контакту в сигналах С302, С303, С306, С307 (Мал.2.)

Мал.. 2 Схема електромагнітних звукових сигналів С302, С303, С306, С307.

1,2-регулювальні гайки, 3-штифт, 4-пружна пластина.

Обрив в обмотках сигналу відбувається більше всього при руйнуванні пайки кріплення виводів обмотки. При цій несправності переривається електричне коло і сигнал не працює.

- замикання на корпус ізольованої пластини переривника відбувається при руйнуванні текстолітової пластини . При такій несправності електричне коло не розмикається, якір притягується до сердечника з щолчком, переривання кола не відбувається і сигнал не звучить.

- тріщини у мембрані, відображаються в результаті звуку, що дзеленчить. Виявляється візуально.

3. Несправності реле сигналів.

- обрив обмотки реле сигналів призводить до зупинення роботи реле і сигналів.

- окислення контактів відбувається в результаті послаблення пружини якорка, а також при великій силі струму, що споживається.

- зварювання контактів, виникає, як правило при послабленому натягуванні пружини якорка, що викликає безперервний звуковий сигнал.

- порушення регулювання реле, призводить до зупинення звучання або переривчастого звуку сигналу.

4. Регулювання звукових сигналів.

Перед регулюванням звуку необхідно оглянути стан контактів переривника і провести зачищення поверхонь контактів. Для регулювання сили звучання сигналу його підключають за схемою, мал.3.

Мал.3. Схема для перевірки і регулювання сили звучання електромагнітного звукового сигналу.

Силу звуку в сигналах С56Г (дивитись мал. 1) регулюють гвинтом 4, а в сигналах С302, С303, С306, С307 (дивитись мал. 2) – гайками 1 та 2. При цьому змінюється відстань між якорком і ізольованою від корпуса пластиною 1 (дивитись мал. 1) контакту переривника.

Із зменшенням відстані при меншому магнітному потоці відбудеться більш швидке розмикання контактів. В результаті зменшення амплітуди коливання мембрани, що і буде причиною зміни звуку.

В сигналах С302, С303, С306, С307 при регулюванні небагато відкручують контргайку 1 (дивитись мал. 2), а потім натиснувши на кнопку включення сигналу, обертають іншу гайку 2 (дивитись мал. 2) в дві сторони до утворення необхідного звуку.

Після затягування контргайки перепровіряють звучання сигналу.

5.Регулювання реле сигналів (РС503).

Мал.4.Схема для перевірки і регулювання реле включення сигналів РС503.

1-контакти, 2-обмежник, 3-якорок, 4-кронштейн кріплення пружини,

5-сердечник.

Для перевірки та регулювання реле сигналів потрібно зняти кришку, перевірити і при необхідності зачистити контакти.

Зазор між контактами 1 в межах 0,4-0,7мм регулюють підгинанням стойки 6 нерухомого контакту, зазор між якірком 3 і сердечником 5 в межах 1,0-1,2мм регулюють підгинанням обмежувача 2 підйому якірка.

Підключають реле по схемі, наведеній на мал. 3.

Включаємо коло і плавним рухом повзунка реостата збільшуємо напругу в колі обмотки реле до моменту замикання контактів. В момент такого замикання включається лампа. Напруга включання контактів реле в межах 6-8 В для 12-вольтової і 12-16 В для 24-вольтової систем, регулюють зміною натягу пружини шляхом підгинання нижнього кронштейна 4. Якщо контакти 12-вольтового реле замикаються при напрузі менше 6 В, натяг пружини потрібно збільшити. Якщо контакти замикаються при напрузі більше 8 В, натяг пружини зменшуємо.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Для чого в звукових сигналах застосовують конденсатор або резистор?

2. В яких випадках сигнали вмикаються з допомогою реле сигналів?

3. До чого приводить підгоряння контактів або їх зварювання?

4. До чого приведе зварювання контактів реле сигналів?

5. Від чого залежить сила та тон звуку сигналу?

6. З якою метою звукові сигнали включаються через реле?

7. Як регулюється сила і тон звуку сигналу?

8. Як перевірити і відрегулювати реле сигналів?

9. При включанні звукового сигналу відсутній звук. Вкажіть можливі несправності.

ВИСНОВОК:

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА№ 6

Тема: Вивчення будови та роботи скло- та фароочисників, та їх основні несправності.

Мета роботи: Детальне вивчення будови скло- та фароочисників, та набування практичних навиків по перевірці їх справності.

Зміст роботи: вивчення будови даних приладів; перевірка технічного стану приладів скло- та фароочисників, їх регулювання.

Обладнання робочого місця

1. Плакати по темі.

2. Електродвигун склоочисника;

3. Склоочисники;

4. Набір інструменту;

5. Демонстраційний стенд склоочисника в зборі.

Методика і послідовність виконання роботи.

1. При виконанні даної лабораторної роботи необхідно дотримуватись наступних правил техніки безпеки:

- при розбиранні приладів необхідно користуватись справними інструментами та обладнанням;

- при складанні відповідних схем необхідно користуватись з¢єднувальними проводами з надійною ізоляцією;

- всі роботи пов¢язані з під¢єднанням та від¢єднанням проводів від джерел живлення необхідно виконувати тільки при вимкненому вимикачі джерела живлення;

- при роботі під напругою необхідно дотримуватись всіх заходів безпеки від випадкового дотику до струмененесучих частин електричного кола;

- контактні щупи контрольних ламп повинні мати надійну ізоляцію, особливо в місцях їх можливого дотику до тіла людини;

- забороняється знаходження на робочих місцях сторонніх предметів та осіб.

2. Основні несправності склоочисника:

а) при повороті перемикача в одне із робочих положень щітки не переміщаються по склу. Причиною цієї несправності можуть бути:

- обрив електричного кола до електродвигуна;

- окислення контактів термобіметалевого запобіжника;

- несправності електродвигуна, наприклад сильно зношені або завислі щітки в щіткотримачах, значне окислення, замаслювання або зношування колектора, обрив кола обмотки збудження;

- порушення контакту в перемикачі;

- порушення з’єднання між валом якоря і черв’яком редуктора;

- несправності черв’ячної передачі та ін..

б) іноді включення склоочисника відбувається вібрацією контактів запобіжника. При цій несправності електродвигун не працює із-за замикання на корпус з’єднувальних проводів, запобіжника, щіток або обмоток якоря електродвигуна, а також обриву паралельної обмотки збудження.

в) при постановці перемикача в будь-яке робоче положення швидкість руху щіток склоочисника не змінюється. Ця несправність викликана обривом дроту від перемикача до затискачів електродвигуна або порушення контакту в перемикачі.

3. Регулювання положення щіток склоочисника.

Мал.1. Будова та електрична схема склоочисника з приводом від черв”ячного редуктора:

1-важіль щітки, 2-щітка, 3-тримач щітки,4-контактний диск, 5-черв”ячна шестерня,

6-черв”к, 7-карданний вал, 8-корпус редуктора, 9-підшипник електродвигуна, 10-корпус електродвигуна, 11-якір, 12-обмотка збудження, 13-колектор, 14-щітка, 15-тяга,

16-кривошип, 17-перемикач, 18-кінцевий вимикач, 19-резистор, 20,22-запобіжники,

21-електродвигун, 23-вимикач запалювання.

Якщо при виключенні склоочисника щітки 2 (див. Мал.1.) не будуть встановлюватись в крайнє положення на вітровому склі, то необхідно послабити гайку кріплення важеля і перемістити його навколо осі настільки, щоб момент виключення кола електродвигуна співпав з встановленням щіток в крайнє положення.

- Основні несправності електродвигуна:

а) замикання пластин колектора брудом, що утворюється в результаті зтирання щіток при цій несправності. Якір обертається з малою частотою або взагалі перестає обертатися.

б) заїдання валу якоря в підшипниках. При цій несправності зменшується частота обертання якоря, а сила струму в колі електродвигуна зростає до значення, яке обмежується плавким або термобіметалевим запобіжником. Порушення електричного кола викликає виключення електродвигуна.

Перевірка технічного стану електродвигуна.

Електродвигун перевіряють підключенням його в коло з акумуляторною батареєю через послідовне включення реостата і амперметра. Потім вимірюють силу струму, який споживається електродвигуном, і частоту обертання якоря; порівнюють показники з технічними умовами.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Якими способами можна виміряти частоту обертання якоря електродвигуна?

2. Як перевірити обмотку збудження електродвигуна на обрив, виткове замикання, замикання з корпусом?

3. Як перевірити обмотку якоря електродвигуна на обрив, виткове замикання, замикання з сердечником?

4. Яке призначення кінцевого вимикача склоочисника?

5. Склоочисник працює тільки у режимі малої швидкості. Вкажіть несправності.

6. При включенні склоочисника запобіжник відключає коло. Вкажіть можливі несправності.

7. Для чого призначений кінцевий вимикач склоочисника?

8. За рахунок чого в склоочиснику забезпечується дві швидкості руху щіток?

ВИСНОВОК:

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7

Тема : Вивчення будови та роботи контактної, контактно-транзисторної та безконтактної систем запалювання. Вивчення будови та роботи елементів систем запалювання.

Мета роботи: Детальне вивчення будови та роботи систем запалювання, а також їх елементів.

Зміст роботи :

1. Ознайомитись з технікою безпеки при проведенні лабораторної роботи.

2. Ознайомитись з будовою та роботою приладів системи запалювання.

3. Ознайомитись з будовою та роботою схем систем запалювання по плакатах.

Обладнання робочого місця:

1. Прилади системи запалювання (в розрізі) – переривники-розподільники, котушки запалювання, транзисторний комутатор, свічки.

2. Плакати по будові приладів системи запалювання.

3. Схеми систем запалювання.

Методика і послідовність виконання роботи.

1. При виконанні даної роботи необхідно дотримуватись наступних правил техніки безпеки:

- на робочих місцях повинні бути ті прилади та обладнання, які стосуються даної лабораторної роботи;

- на робочому місці не повинно бути ніяких побічних предметів, що не мають відношення до даної роботи;

- інструменти завжди повинні бути чистими, сухими і справними;

- всі інструменти перед початком роботи необхідно оглянути і у випадку несправності, замінити їх справними;

- щоб уникнути травм необхідно використовувати при розбирально-складальних роботах лише ті інструменти, що призначені для використання відповідних робіт.

2. Контактна система запалювання.

Зразком може бути система запалювання двигуна автомобіля ГАЗ-24-01 «Волга».

Мал.1 Напівмонтажна схема системи запалювання двигуна автомобіля ГАЗ-24-01.

1 — свічка запалювання; 2, 5 — приглушувальні резистори; 3 — кришка розпо­дільника; 4 — ротор розподільника; 6 — кулачок; 7 — контакти переривача; 8— ва­жіль переривача; 9 — конденсатор; 10 — затискач переривача; 11,12 — первинна і вторинна обмотки котушки запалювання відповідно; 13 — додатковий резистор із затискачами НК і ВК-Б; 14 — вимикач запалювання із затискачами КЗ, СТ, ПР та АМ; 15 — контактна пластина; 16 — пружинний контакт; 17 — реле ввімкнення стартера із затискачами К. КЗ, С та Б.

3. Контактно-транзисторна система запалювання.

На автомобілях ЗіЛ-130, ГАЗ-53А та інших встановлюється контактно-транзисторна система.

Мал. 2 Схема контактно-транзисторної системи запалювання.

VT1 — транзистор ГТ701А; VD1 -— діод Д220; VD2 ~ стабілітрон Д8117В; С1 — конденсатор БМБ-160-l; С2 — конденсатор К50-6 50 мкФ, 25 В; R2— ре­зистор УЛИ-0,25-27; ТА — імпульсний трансформатор (W1 = 57, W2= 500), 1 — транзисторний комутатор; 2 — переривач; 3 — котушка запалювання; 4 — блок резисторів;

5 — розподільник; 6 — свічки запалювання

4. Транзисторна безконтактна система запалювання.

Прикладом безконтактної системи запалювання з магнітоелектричним генераторним датчиком може бути система, що встановлюється на автомобілях ГАЗ-2401,-3102,-3129,-6602 та ін..

Мал.3. Схема системи запалювання з безконтактним магнітоелектричним датчиком і транзисторним комутатором 13.3734.01

5. Тиристорна система запалювання.

Використовується дана система здебільшого на потужних і високо оборотних двигунах.

Мал. 4 Принципова схема тиристорної системи запалювання.

1 - акумуляторна батарея; 2— переривач; 3 — котушка запалювання;

4 — розподіль­ник; 5 — свічки запалювання.

На автомобілях «Мерседес-Бенц», «Порше», «Альфа Ромео», «Мазарат» застосовується контактно-тиристорна система запалювання німецької фірми «Бош».

Мал. 5 Принципова схема контактно-тиристорної системи фірми «Бош»

1-транзисторний комутатор, 2-переривач, 3-котушка запалювання, 4-розподільник,

5-свічки запалювання

6. Цфрові та мікропроцесорні системи запалювання автомобіля ВАЗ.

На автомобілях ВАЗ-21083 та ВАЗ-21093 ставлять мікропроцесорну систему запалювання.

Мал.7. Схема цифрової системи запалювання:

1 — вінець маховика; 2 — датчик імпуль­сів; 3 — датчик початкового положення; 4, 5 — лічильники; 6 — задавач часових інтервалів; 7 — котушка запалювання; 8 — блок формування сигналу вимикання каналів; 9—датчик температури; 10—дат­чик тиску; 11 — датчик положення дро­сельної заслінки; 12 — силовий транзис­тор; 13 — свічки запалювання

Мал.7 Схема встановлювання датчиків ДПВ або ДКІ.

1— вінець маховика; 2 — картер зчеплення; 3— датчик 14.3847

7.Навести належним чином порядок на робочому місті.

8. Скласти звіт по виконаній роботі.

Контрольні питання:

1. Для чого котушку запалювання заповнюють трансформаторним маслом?

2. Як перевірити обмотку котушки запалювання на міжвиткове замикання?

3. Яке призначення додаткового резистора в первинному колі?

4. Чому в контактно-транзисторній системі запалювання відсутній в переривнику конденсатор?

5. Для чого в контактній системі запалювання конденсатор?

6. Для чого в контактно-тиристорній системі запалювання конденсатор С1?

7. Для чого в контактно-транзисторній системі запалювання імпульсний трансформатор?

8. Внаслідок яких несправностей двигун може глухнути після запуску?

9. До чого призведе пробій транзистора в контактно-транзисторній системі запалювання?

ВИСНОВОК:

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №8

Тема: Перевірка технічного стану приладів системи запалювання

Мета роботи: Набути практичних навиків перевірки технічного стану

переривника-розподільника, конденсатора та котушки запалювання на контрольно-випробувальному стенді КИ-968.

Зміст роботи: 1.Ознайомлення з технікою безпеки на робочому місці.

2. Ознайомлення з будовою, дією та застосуванням переривників-

розподільників, конденсаторів та котушок запалювання.

3. Набути технічних навиків перевірки переривників-

розподільників, конденсаторів та котушок запалювання.

Обладнання робочого місця

1. Переривник-розподільник Р20

2. Конденсатори, котушка запалювання

3. Контрольно випробувальний стенд моделі КИ-968

4. Контрольні лампи напругою 12 і 220 В ,

5. Набір шупів, динамометр

6. Викрутки

7. Омметр

Методика і послідовність виконання роботи

1.При виконанні лабораторної роботи необхідно дотримуватись слідуючи правил техніки безпеки:

Прилади та обладнання даного робочого місця повинні відповідати приладам, що входять в перелік обладнання робочого місця, технічних умов;

Переривник – розподільник необхідно надійно закріпити у відповідному пристосуванні стенда; працювати на стенді необхідно після ознайомлення з будовою даного стенда. Без дозволу викладача не можна робити будь – які включення або переключення на контрольно–випробувальному стенді; і у випадку появи вібрації приладів на стенді або інших відхилень від норми необхідного зразку вимкнути електродвигун стенда і роботу дозволяється відновити з дозволу викладача після усунення несправностей;

Необхідно дотримуватись особливої уваги при роботі кола високої напруги розподільника; на робочому місті не повинно бути осіб, що не виконують дану роботу; вимкнення або вмикання даного стенда завжди повинно здійснюватись при частоті обертання 900 – 1000хв.

2.Ознайомитись з загальною будовою стенда КИ-968 правилами його застосування при перевірці переривника – розподільника, конденсатора та котушки запалювання.

3.Ознайомитись з будовою, дією та застосуванням переривника – розподільника, що знаходиться на даному робочому місті.

3.1.При перевірці технічного стану переривника – розподільника необхідно зовнішнім оглядом звернути увагу на стан корпусу, кріплення вузлів та деталей, осьовий та радіальний люфт кулачка і валика переривника, стан хвостовика, підгоряння та зношення контактів, зношення штовхача, стан шарикового підшипника.

Мал.1. Загальний вид стенда КИ-968-ГОСНИТИ:

1. Перемикач акумуляторних батарей.

2. Рукоятка включення синхронографа й переривника стенда.

3. Переривник стенда.

4. Вакуумнасос.

5. Синхронограф.

6. Високовольтний вивід еталонної котушки запалювання.

7. Кнопка - «Перевірка конденсаторів».

8. Затискач для підключення конденсаторів.

9. Гніздо «Переривник розподільника».

10. Гніздо «Батарея».

11. Гніздо «Переривника стенда».

12. Гнізда «Вольтметр».

ІЗ. Гніздо «Синхронограф».

14. Рукоятка регулювального реостата.

15. Кнопка «Установка стрілки приладу ИУК на нуль».

16. Рукоятка реостата установки стрілки приладу ИУК на нуль.

17. ИУК — вимірювич кута замкнутого стану контактів переривника.

18 Вольтметр стенда.

19. Рукоятка перемикача вольтметра.

20. Сигнальна лампа «Мережа включена».

21. Сигнальні лампи «12—24 вольт».

22. Тахометр стенда.

23. Амперметр стенда.

24. Рукоятка перемикача «Випробовування приладів запалювання»

25. Рукоятка перемикача шунтів.

26. Вакуумметр.

27. Рукоятка навантажувального реостата.

28. Рукоятка установки зазору розрядника.

29. Лінза контрольної лампи.

30. Кронштейн

31. Гнізда «Контрольна лампа 220В».

32. Гніздо «Підключення шунтової обмотки генератора

33. Затискач підключення якоря генератора.

34. Рукоятка включення планетарного редуктора.

35. Затискач підключення якоря генератора.

36. Затиск підключення стартера.

37. Перемикач роду навантаження.

38. Кнопка «Вмикач стартера».

39. Рукоятки-перемикача швидкостей електродвигуна.

40. Рукоятка регулювання оборотів приводу стенда.

41. Кнопки керування електродвигуна

42. Перемикач «Маса— зарядка».

43. Рукоятка натягу ременів варіатора.

4.Перевірка тиску пружини на контакти.

Для здійснення даної перевірки необхідно :

а) закріпити переривник – розподільник в кріпильному пристрої стенда ;

б) здійснити з”єднання переривника з синхронографом 5;

в) вивід переривника з¢єднати з гніздом 11 “переривник - розподільник” лівої панелі стенда ;

г) штекер перемикача 42 поставити в гніздо “Маса” ;

д) перемикач 24 “Випробування приладів запалювання” встановити в положення “ИУК” ;

е) з дозволу викладача натиснувши на кнопку 15 “Установка стрілки приладу ИУК на нуль”, ручкою 16 реостата встановлення приладу “ИУК” встановити стрілку приладу на нуль.

ж) повернути диск синхронографа в положення, при якому контакти переривника будуть в замкненому стані. При цьому стрілка ИУК повинна відхилитись вправо, в кінець шкали.

з) зачепити гачок динамометра за тримач нерухомого контакту переривника біля контакту так, щоб зусилля прикладене до динамометра було направлене поздовж осі контактів. Початок розмикання контактів визначається по початку відхилень стрілки приладу ИУК вліво.

При цьому по шкалі динамометра можна визначити тиск пружини на контакт.

к) дані динамометра порівнюють з технічними даними. Ослаблену пружину міняють разом з тримачем контакту.

5. Перевірка кута замкнутого стану контактів.

Величина кута замкнутого стану контактів переривника-розподільника показує стан контактів і вірність їх регулювання.

Спочатку кут замкнутого стану контактів регулювали шляхом замірювання зазору між контактами. Цей спосіб не є достатньо точним, так як порівняно невеликі зміни зазору викликають значні зміни кута замкнутого стану контактів і, крім того, не враховуються такі важливі фактори, як стан робочих поверхонь контактів, зношування кулачків та ін.

Тепер відлік кута замкнутого стану контактів відбувається по шкалі приладу «ИУК». Для 4, 6, 8-кулачкових переривників відлік проводиться по відповідним шкалам.

Для здійснення вказаної перевірки необхідно:

а) закріпити переривник-розподільник в кріпильному пристосуванні і провести з’єднання з синхронографом;

б) виводи переривника з’єднати з гніздом 9 лівої панелі стенду;

в) штекер перемикача 42 встановити в положення «Маса»;

г) перемикач 24 встановити в положення «ИУК»;

д) увімкнути привід синхронографа, злегка провернувши вал приводу генератора «на себе» до відказу;

е) перемикач швидкостей 39 встановити у положення «1-а ступінь»;

ж) кнопкою 42 включити привід стенду на відповідне розподільнику направлення обертів та встановити рукояткою 40 по тахометру стенду оберти синхронографа, рівні 1500 об/хв. Натиснути кнопку 15 та рукояткою 16 встановити стрілку приладу ИУК на нуль (в крайнє праве положення);

з) відпустити кнопку 15 і здійснити відлік кута замкнутого стану контактів по відповідній шкалі. При необхідності – здійснити регулювання переривника-розподільника.

6. Перевірка і регулювання зазору між контактами переривника.

Перевірку зазору здійснюють в основному з допомогою плоского щупа. Перед перевіркою обертання вала переривника встановлюють кулачок переривника в положення повного розмикання контактів і встановлюють щуп в зазор між контактами.

Щуп повинен входити з невеликим натягом, без розведення контактів.

При необхідності – відрегулювати зазор переривника.

8. Перевірка переривника-розподільника на безперебійність іскроутворення.

Ця перевірка дозволяє виявити цілісність та міцність ізоляції в кришці розподільника:

а) вивід еталонної котушки запалення з’єднати з центральним виводом розподільника, а свічкові виводи – з розрядником стенда.

б) перемикач «Випробування приладів запалення» встановити в положення «конденсатор».

в) з дозволу викладача увімкнути стенд і встановити частоту обертання 550-600 об/хв.

г) встановити зазор 7-8мм між електродами іскрового розрядника і спостерігати за іскроутворенням.

Якщо ізоляція розподільника добра, перебоїв у іскроутворенні не буде.

9. Перевірка котушок запалювання.

Котушки запалювання досліджують на безперебійність іскроутворення.

Перед дослідом необхідно:

а) з’єднати вивід обмотки низької напруги з гніздами 10 і 11 лівої панелі стенда, а вивід високої напруги – з розрядником.

б) встановити рукояткою 28 зазор 7мм між електродами розрядника.

в) штекер перемикача напруги АКБ 1 встановити в положення, яке відповідає напрузі дослідної котушки запалення.

г) штекер перемикача 42 встановити в положення «Маса».

д) перемикач 19 встановити в положення «напруга генератора».

е) рукояткою 2 увімкнути синхронограф і вал переривника.

ж) встановити рукоятку перемикання швидкостей 39 в положення «1-а ступінь».

з) кнопкою 41 включити привід стенда, а рукояткою 40 встановити оберти 600-700 об/хв..

и) Рукоятку перемикача 24 встановити в положення «Дослідження котушок запалювання».

к) рукоятку перемикача 37 встановити у положення «батарея».

При нормальній напрузі АКБ іскроутворення повинно бути безперебійним. Потужність іскри оцінюється візуально.

10. Перевірка конденсаторів.

а) конденсатор, який ми маємо перевіряти, підключаємо до зажимів 8, які розташовані на лівій панелі стенду.

б) високовольтний вивід котушки запалювання з’єднуємо проводом високої напруги з розрядником.

в) рукояткою 28 встановлюємо зазор 7мм між електродами розрядника.

г) штекер перемикача 42 встановити в положення «Маса».

д) рукояткою 2 «на себе» включити синхронограф.

е) кнопкою 41 включити привід стенда, а рукояткою 40 встановити оберти 700-800 об/хв.

ж) рукоятку перемикача 24 встановити в положення «дослідження конденсатора».

з) натиснувши кнопку 7 «перевірка конденсатора», порівняти іскроутворення при дослідженому конденсаторі (кнопка натиснута) з еталонним (кнопка не натиснута). Якщо конденсатор, який досліджуємо пробитий або має обрив, іскроутворення (при натисканні кнопки) призупиняється.

и) після перевірки рукоятку перемикача 24 встановити у положення «вимкнено».

11. Результати перевірки вузлів, деталей та механізмів звести в таблицю1.

Таблиця1. Результати перевірки вузлів, деталей, механізмів СЗ.

• ⇐ Назад
• 123
• 4
• 5
• 6
• 7
• Далее ⇒