Найбільше і найменше значення функції.
Amp; Тема 5. Дослідження функцій та побудова графіків
Лекція 5.1.
План
1. Екстремуми. Найбільше та найменше значення.
2. Застосування похідної для дослідження функції та побудови графіка.
3. Еластичність функції, застосування в економічних моделях.
1. Екстремуми. Найбільше та найменше значення
Монотонність функції.
Теорема 1. (достатні умови строгої монотонності). Якщо функція диференційована на інтервалі
і
(
) всюди, крім, можливо, скінченного числа точок, в яких
на
, то функція
зростає (спадає) на
.
Теорема без доведення.
Зауваження. Коли (
) на інтервалі
, то функція на цьому інтервалі не спадає (не зростає).
Теорема 2. (необхідна умова зростання). Якщо диференційована на інтервалі зростає, то
на інтервалі
.
Теорема без доведення.
Інтервали монотонності можуть відділятися один від одного або точками, де похідна дорівнює нулеві (ці точки називають стаціонарними точками), або точками, де похідна не існує. Точки, в яких похідна дорівнює нулеві, або не існує, називаються критичними точками, або критичними точками першого роду.
Щоб знайти інтервали монотонності функції , необхідно:
1) знайти область визначення функції.
2) Знайти похідну даної функції.
3) Знайти критичні точки з рівняння та з умови, що
не існує.
4) Розділити критичними точками область визначення на інтервали і у кожному з них визначити знак похідної. На інтервалах, де похідна додатна, функція зростає, а де від’ємна – спадає.
Локальний екстремум функції.Точка називається точкою локального максимуму (мінімуму) функції
, якщо існує такий окіл
точки
, який належить області визначення функції, і для всіх
з цього околу виконується нерівність
(або
).
Точки локального максимуму і локального мінімуму називаються точками локального екстремуму, а значення функції в цих точках називаються відповідно локальним максимумом і локальним мінімумом або локальним екстремумом.
Теорема 1. (необхідна умова локального екстремуму). Якщо функція має в точці
локальний екстремум і диференційована в цій точці, то
.
Теорема без доведення.
Повну необхідну умову локального екстремуму можна сформулювати так: якщо функція має в точці локальний екстремум, то ця точка є критичною. Обернене твердження невірне.
Точки локального екстремуму можуть бути серед точок, в яких , і серед точок, в яких
не існує.
Інколи критичні точки називають точками можливого екстремуму.
Теорема 2. (перша достатня умова локального екстремуму). Нехай - критична точка функції
, яка в цій точці неперервна, і нехай існує окіл
точки
, в якому функція має похідну
, крім, можливо, точки
, тоді:
1) якщо в інтервалі похідна
, а в інтервалі
похідна
, то
є точкою локального максимуму функції
;
2) якщо в інтервалі похідна
, а в інтервалі
похідна
, то
є точкою локального мінімуму функції
;
3) якщо в обох інтервалах і
похідна
має той самий знак, то
не є екстремальною точкою функції
.
Теорема без доведення.
Щоб знайти локальні екстремуми функції необхідно:
1) знайти критичні точки функції . Для цього необхідно розв’язати рівняння
і серед його розв’язків вибрати тільки ті дійсні корені, які є внутрішніми точками області існування функції; знайти точки, в яких похідна
не існує;
2) якщо критичних точок функція не має, то вона не має і екстремумів. Якщо критичні точки є, то треба дослідити знак похідної в кожному з інтервалів, на які розбивається область існування цими критичними точками. Для цього достатньо визначити знак похідної в якій-небудь одній точці інтервалу, оскільки похідна може змінити знак лише при переході через критичну точку;
3) за зміною знака при переході через критичні точки зліва направо визначити точки максимумів та мінімумів і обчислити значення функції
в цих точках.
Теорема 3. (друга достатня умова локального екстремуму). Нехай - стаціонарна точка функції
, тобто
, і в околі точки
існує друга неперервна похідна, причому
. Якщо
, то
- точка локального мінімуму; якщо
, то
- точка локального максимуму.
Теорема без доведення.
Теорема 4. (третя достатня умова локального екстремуму). Нехай в околі стаціонарної точки існує неперервна похідна
, причому
,
.
Тоді:
1) якщо - парне і
, то
має в
локальний максимуму;
2) якщо - парне і
, то
має в
локальний мінімум;
3) якщо - непарне, то
в
локального екстремуму не має.
Теорема без доведення.
Найбільше і найменше значення функції.
Нехай функція неперервна на відрізку
. Така функція досягає своїх найбільшого і найменшого значень, які називають абсолютними екстремумами функції на цьому відрізку і позначають відповідно
,
.
Для точки , де функція досягає свого найбільшого або найменшого значень, можливі лише три випадки: 1)
; 2)
; 3)
Якщо
, то точку потрібно шукати серед критичних точок даної функції.
Щоб знайти найбільше (найменше) значення функції , яка неперервна на відрізку
, необхідно:
1) знайти критичні точки функції , які належать інтервалу
;
2) обчислити значення функції у знайдених критичних точках і точках а і b і серед цих значень вибрати найбільше (найменше).