Способи захисту порушеного права

Найбільш поширеним та універсальним процесуальним засобом захисту честі, гідності та ділової репутації є позов. Позов пуодічної особи про захист честі, гідності та ділової репутації - це звернена до суду вимога публічної особи про захист права на повагу до її честі та гідності, а також недоторканність ділової репутації від незаконної діяльності особи (осіб), яка таке право порушує, не визнає або оспорює.

Непозовним засобом захисту честі, гідності та ділової репутації публічної особи є заява про встановлення факту неправдивості поширеної інформації та спростування її в порядку окремого провадження. Даний процесуальний засіб публічна особа може використати в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома. У такому разі йдеться про захист неоспорюваних прав публічної особи, які, відповідно до ст. 234 ЦГІК, підлягають захисту саме в порядку окремого провадження.

Форма захисту права на недоторканність ділової репутації – це діяльність компетентних органів, яка спрямована на встановлення фактичних обставин справи, застосування відповідних норм права і відповідно до цього на визначення необхідних способів захисту порушеного права на недоторканність ділової репутації особи або здійснення самозахисту

Найбільш доцільна класифікація форм захисту на юрисдикційну і неюрисдикційну.

Самозахист за своєю правовою природою є неюрисдикційною формою захисту цивільних прав і інтересів та необхідною складовою цивільно-правового механізму захисту права на недоторканність ділової репутації. Крім того, автором звертається увага на те, що в ЦК України відсутні норми, відповідно до яких обмежувалося б коло осіб, які можуть скористатися своїм правом на самозахист порушеного права на недоторканність ділової репутації. Обстоюється теза, що цим правом володіють усі учасники цивільно-правових відносин.

Під способом захисту права на недоторканність ділової репутації розуміються матеріально-правові заходи, застосовувані як самою особою, так і компетентними органами, посадовими особами, спрямовані на відновлення (визнання) порушеного (оскаржуваного) права на недоторканність ділової репутації, усунення перешкод у його здійсненні та вплив на правопорушника.

Положеннями актів цивільного законодавства (ст. 16 ЦК) встановлюються такі способи захисту цивільних прав та інтересів'. 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи залагодження матеріальної шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Перелік способів захисту, визначених у ст. 16 ЦК, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Як правило, особа, право якої порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Іноді спосіб захисту порушеного права та інтересу прямо визначений спеціальним законом, який регулює певне цивільне правовідношення.

Цивільно-правовий механізм захисту особистих немайнових прав, зумовлює можливість вибору не тільки способів захисту, які носять загальний характер, але й спеціальних, які відображають їх специфічний характер. До них відносяться: поновлення порушеного особистого немайнового права (ст. 276 ЦК України); право на відповідь та спростування недостовірної інформації (ст. 277 ЦК України); заборона поширення інформації, якою порушено особисті немайнові права (ст. 278 ЦК України). Зроблено висновок про те, що право на відповідь – це самостійний спеціальний спосіб захисту порушеного права на недоторканність ділової репутації, і тому обґрунтовано зміни до назви ст. 277 ЦК України, виклавши її у такій редакції «Стаття 277. Право на відповідь. Право на спростування недостовірної інформації», що найбільш відповідає її змісту; до Законів України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні; «Про інформаційні агентства», закріпив у них право фізичної та юридичною особи на відповідь, у разі порушення її права на недоторканність ділової репутації.

 

  1. Відшкодуванні моральної (немайнової) шкоди публічній особі

Зведення сутності моральної шкоди тільки до страждань збіднює правову природу цього поняття, з урахуванням того, що моральна шкода полягає не тільки в порушенні емоційного стану (зокрема – страждання і переживання), а також у сприйнятті (чуттєвому пізнанні), мисленні, пам’яті та інших психічних процесів, дисертантом робиться висновок про те, що шкоду, яка завдана фізичній особі у разі порушення її права на недоторканність ділової репутації, необхідно називати психічною.

Виходячи із проведеного етимологічного аналізу значення категорій «відшкодування» та «компенсація», вважаємо, що найбільш прийнятним буде використання терміну «відшкодування», оскільки він більшою мірою характеризує наслідки, які можуть виникнути в особи в результаті порушення її права на недоторканність ділової репутації, про що свідчить і його законодавче закріплення.