Огляд існуючих систем, технологій, архітектур та програмних рішень по профілю теми курсової роботи
Файловий менеджер - один з найпопулярніших програмних продуктів. Найрізноманітніші версії від великого кола виробників можна виявити на Робочому столі персонального комп'ютера практично будь-якого користувача.
Пропоную розглянути найпопулярніші з них – «Windows Commander 5.11» і «Far Manager 1.70».
Основний принцип, що забезпечив популярність даних програм - це наявність двох панелей, кожна з яких показує вміст однієї з папок файлової системи. По кожній з панелей можна за допомогою стрілок на клавіатурі переміщати курсор. Перехід між панелями здійснюється клавішею табуляції. Клавіша Enter дозволяє відкрити файл, на якому встановлений курсор. При цьому відкриття проводиться за допомогою тієї ж програми, яка асоційована з файлом даного типу в Windows. Наприклад, виконавчі файли (exe, bat.) Будуть запущені на виконання, картинки показані за допомогою програми перегляду графічних файлів. Якщо ж це папка, то в поточній панелі з'явиться вміст цієї папки.
2.2 Огляд «windows commander 5.11»
Була вперше випущена в 1993 році Крістін Гіслер. Відтоді пройшла довгий шлях удосконалення і в даний час останньою версією є версія 5.11. Інтерфейс програми представляє собою дві панелі, де відображено зміст вибраних директорій.
У верхній частині вікна знаходиться головне меню і панель інструментів (Рисунок 2.1). C їх допомогою користувач в змозі виконувати різні дії з файлами, каталогами та архівами. Також в даній версії організована можливість доступу через FTP до віддаленого серверу.
Рисунок 2.1 - Інтерфейс Windows Commander 5.11
Для роботи з файлами в цій програмі зручно використовувати гарячі клавіші. З їх допомогою можна видаляти (F8), копіювати (F5), переміщати (F6) файли і папки з однієї панелі в іншу, а значить і з однієї папки в наступну. Ці операції можна виконувати і над групами файлів, виділивши їх попередньо клавішею (insert). Інші клавіші дозволяють відкрити файл для перегляду (F3) або редагування (F4), створити нову папку в поточній (F7). Для перейменування файлу зручна комбінація shift + F6, що дозволяє перейменувати файл без відкриття додаткового діалогу.
Спосіб сортування файлів на панелі також встановлюється за допомогою гарячих клавіш: ctrl + F3 - за іменем, ctrl + F4 - за розширенням, ctrl + F5 - за часом останньої зміни. Повторне натискання на ту ж комбінацію призведе до зміни порядку сортування на зворотний. Натиснувши на space (пробіл), коли курсор вказує на директорію, можна дізнатися, скільки місця займає цей каталог разом з усіма її підкаталогами. Використання гарячих клавіш дозволяє здебільшого вільно обходитися без миші при роботі з программою. В деяких випадках це теж буває корисно. Хоча і перетягування файлів за допомогою миші тут підтримується.
Можливості роботи з файлами доповнюються наявністю традиційного командного рядка, в якому можна подавати комп'ютеру команди, як через меню пуск/виконати. Команди, подані з командного рядка, запам'ятовуються, і їх можна повторити комбінацією ctrl + E. Якщо треба перенести ім'я файлу, на якому стоїть курсор, в командний рядок, достатньо натиснути ctrl + J. Є панель, на якій можна розмістити найбільш часто використовувані програми.
За замовчуванням на ній розміщені текстовий і графічний редактори, програма перегляду файлів і панель управління.
Є можливість подивитися файлову структуру в наочному, але кілька громіздкому вигляді дерева (рисунок 2.2).
Численні налаштування (рисунок 2.3), доступні через пункт меню конфігурація/налаштування, дозволяють встановити кольори, або заборонити показ стандартних значків файлів, вказати операції, на які треба запитувати підтвердження, конфігурувати панель інструментів. Можна заборонити показ прихованих і системних файлів.
Завдяки вбудованому в Windows Commander FTP-клієнту, можна працювати з дисками на віддалених комп'ютерах, не думаючи про те, що вони віддалені.
Але, якщо зв'язок досить стійкий. На жаль, докачку цей FTP-клієнт не підтримує, так що після розриву зв'язку, перекачку довгого файлу доводиться починати спочатку. Зате, якщо ми маємо права запису на віддаленому комп'ютері, то можемо порізати файл на архіви, перекачати їх окремо, а потім знову склеїти. Ця ж можливість застосовується при копіюванні великих файлів на дискети. 
За допомогою плагінів набір функцій програми можна значно розширити.
Рисунок 2.2 - Дерево каталогів
Рисунок 2.3 - Налаштування програми
2.3 Огляд «far manager 1.70»
З 19 червня 2000 розробкою FAR Manager займається група FAR Group. Євген Роша (розробник архіватору WinRAR) як і раніше залишається автором FAR Manager і стежить за проектом.
FAR Manager - це програма управління файлами і архівами в операційних системах сімейства Windows. Вона працює в текстовому режимі і дозволяє просто і наочно виконувати більшість необхідних дій: переглядати файли та каталоги, редагувати, копіювати а також багато іншого. FAR Manager легко налаштовується. Має просту навігацію по файловій системі, забезпечує колірне виділення і групи сортування файлів.
Функціональність програми істотно розширюється за рахунок зовнішніх підключаємих DLL-модулів - плагінів (цьому сприяє набір спеціальних інтерфейсів - Plugins API). Наприклад, робота з архівами, FTP-клієнт, тимчасова панель і перегляд мережі реалізовані за допомогою плагінів, включених в стандартну поставку FAR. Загалом, всі основні можливості схожі з можливостями Windows Commander 5.11, за винятком представлення інтерфейсу програми (рисунок 2.4).
Рисунок 2.4 - Інтерфейс Far Manager 1.70
Опис мови програмування
(вимовляється Сі-шарп) — об'єктно-орієнтована мова програмування з безпечною системою типізації для платформи .NET. Розроблена Андерсом Гейлсбергом, Скотом Вілтамутом та Пітером Гольде під егідою Microsoft Research (при фірмі Microsoft).
Синтаксис C# близький до С++ і Java.
Мова має строгу статичну типізацію, підтримує поліморфізм, перевантаження операторів, вказівники на функції-члени класів, атрибути, події, властивості, винятки, коментарі у форматі XML. Перейнявши багато що від своїх попередників — мов С++, Delphi, Smalltalk — С#, спираючись на практику їхнього використання, виключає деякі моделі, що зарекомендували себе як проблематичні при розробці програмних систем, наприклад множинне спадкування класів (на відміну від C++).
C# є дуже близьким родичем мови програмування Java. Мова Java була створена компанією Sun Microsystems, коли глобальний розвиток інтернету поставив задачу роззосереджених обчислень. Взявши за основу популярну мову C++, Java виключила з неї потенційно небезпечні речі (типу вказівників без контролю виходу за межі). Для роззосереджених обчислень була створена концепція віртуальної машини та машинно-незалежного байт-коду, свого роду посередника між вихідним текстом програм і апаратними інструкціями комп'ютера чи іншого інтелектуального пристрою.
Java набула чималої популярності, і була ліцензована також і компанією Microsoft. Але з плином часу Sun почала виштовхувати Microsoft, що та при створенні свого клону Java робить її сумісною виключно з платформою Windows, чим суперечить самій концепції машинно-незалежного середовища виконання і порушує ліцензійну угоду. Microsoft відмовилася піти назустріч вимогам Sun, і тому з'ясування стосунків набуло статусу судового процесу. Суд визнав позицію Sun справедливою, і зобов'язав Microsoft відмовитися від позаліцензійного використання Java.
У цій ситуації в Microsoft вирішили, користуючись своєю перевагою на ринку, створити свій власний аналог мови Java, в якій корпорація стане повновладним господарем. Ця новостворена мова отримала назву C#.
Вона успадкувала від Java концепції віртуальної машини (середовище .NET), байт-коду (MSIL) і більшої безпеки вихідного коду програм, плюс врахувала досвід використання програм на Java.
Нововведенням C# стала можливість легшої взаємодії, порівняно з мовами-попередниками, з кодом програм, написаних на інших мовах, що є важливим при створенні великих проектів. Якщо програми на різних мовах виконуються на платформі .NET, .NET бере на себе клопіт щодо сумісності програм (тобто типів даних, за кінцевим рахунком).
Станом на сьогодні C# визначено флагманською мовою корпорації Microsoft, бо вона найповніше використовує нові можливості .NET. Решта мов програмування, хоч і підтримуються, але визнані такими, що мають спадкові прогалини щодо використання .NET.