Загальні показники розвитку ВНЗ
Таблиця 1.1
| № п/п | Показник | Роки |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 4 |
| Кількість ліцензованих спеціальностей (всього) | ||||
| Кількість спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців: ¨ на денній формі навчання ¨ на заочній формі навчання | ||||
| Кількість спеціальностей за якими здійснюється перепідготовка фахівців | - | - | ||
| Кількість спеціальностей за якими здійснюється підвищення кваліфікації | ||||
| Контингент студентів на всіх курсах навчання: ¨денна форма ¨заочна форма | 4 933 1 721 | 5 121 1 791 | 5 265 1 844 | |
| Кількість факультетів | ||||
| Кількість підрозділів післядипломної освіти | ||||
| Кількість вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, що знаходиться в структурі ВНЗ | ||||
| Кількість кафедр ¨ в т.ч. випускаючих | ||||
| Кількість науково-дослідних інститутів | - | - | ||
| Кількість науково-дослідних лабораторій: ¨ проблемних ¨ галузевих | ||||
| Кількість співробітників в т.ч.: ¨педагогічних ¨наукових | 1 641 | 1 589 | 1 574 | |
| Загальна площа території, га | 9,62 | 9,62 | 9,62 | |
| Загальна площа будівель, м2 | 125 567,4 | 125 567,4 | 125 567,4 | |
| Балансова вартість встановленого обладнання, млн грн. | ||||
| Загальний обсяг державного фінансування, тис. грн | 6 368,7 | 5 858,2 | 7 013,9 |
Таблиця 2.7
Характеристика систем освіти сучасних варіантів суспільств
| Показник | Суспільство | ||
| сільсько - господарське | індустріальне | інформаційне | |
| Частка ВДП, що виділяється на освіту, % | до 1,0 | 2...4 | понад 6 |
| Середня тривалість освіти, роки | 2...7 | 10...18 | понад 20 |
| Частка ВДП, яка витрачається на наукові дослідження, % | до 1,0 | 1,0...1,5 | 2...3 |
| Частка ВДП, яка витрачається на зв’язок та інформацію | до1,0 | 2...3 | понад 9 |
| Розподіл активного населення за сферами діяльності, %: ¨ у сільському господарстві ¨ у промисловості ¨ у третинному секторі (освіта, наука, сервіс) | до 40 15...25 10...15 | 10...20 понад 40 15...25 | до 10 до 20 понад 50 |
| Очікувана тривалість життя, роки | 32...40 | 60...70 | понад 70 |
| Середня тривалість вільного часу, роки | понад 18 | ||
| Зростання населення | швидке | повільне | надто повільне |
Посилатися на таблицю доцільно в тому місці тексту, де формулюється положення, яке вона доповнює, підтверджує, ілюструє. Посилання на таблицю повинні органічно входити в текст, а не виділятись у самостійну фразу, яка повторює тематичний заголовок таблиці. Наприклад:
При такій технології має місце усталена тенденція до зменшення експлуатаційних витрат (табл. 7.5).
15.3. Ілюстрації
Ілюстрації виконуються у вигляді креслень, ескізів, схем, графіків, діаграм, фотографій і т.п. Усі ілюстрації умовно називаються рисунками.
Рисунки нумеруються в межах кожного розділу двома цифрами, поділеними крапкою – номером частини і порядковим номером рисунка.
Повний підпис до ілюстрації включає елементи:
¨ умовне скорочення назви ілюстрації для посилань;
¨ порядковий номер ілюстрації;
¨ власне підпис;
¨ експлікація (пояснення деталей ілюстрації);
¨ розшифровка умовних позначень та інші тексти типу приміток.
Наприклад:
 |
Графіки повинні мати координатні осі та координатну сітку. На гістограмах, кругових (секторних) діаграмах тощо допускається не зображати координатні осі та сітку за умови, що масштаб величин позначений іншим способом.
На координатних осях графіка необхідно наносити значення змінних величин у вигляді шкал у лінійному або нелінійному масштабі..
Поряд з поділами координатної сітки та ділильними штрихами шкали подавати відповідні значення величин. Допускається використовувати додаткові ділильні штрихи без значень. Якщо початок відліку обох шкал – нуль, його позначають лише раз у точці їх перетину. Числа біля шкал треба розміщувати горизонтально поза полем графіка.
Паралельно основній шкалі графіка можна розташувати додаткові шкали.
Назву фізичної величини відкладеної на графіку, зазначають текстом паралельно відповідній шкалі. Одиницю фізичної величини (якщо має розмірність) позначають після її назви через кому.
Наприклад:
| ||||||||||||||||
|
| |
|
|
|
 |
Літерне позначення величини (при необхідності) проставляють перед позначенням одиниці, виділяючи комами, напис – поза полем графіка. В кінці напису крапку не ставлять.
Осі шкал і криві на полі графіка виконують суцільною основною лінією, координатну сітку і ділильні штрихи – суцільною тонкою лінією, а якщо на графіку дві і більше кривих, – лініями різного типу (суцільними, штриховими та ін.) або кольору.
Одержані виміром чи розрахунком точки позначають на графіку кружальцями, хрестиками, іншими умовними знаками. Допускається наносити точки у вигляді хрестів або еліпсів розсіяння.
При необхідності лінії і точки графіка мітять арабськими цифрами чи літерами. Перетин ліній і написів не допускається. За нестачею місця лінію розривають. Позначення пояснюють у підписах під рисунками.
Графіки, що схематично зображують характер залежності, дозволяється виконувати без шкал і координатної сітки. В цьому разі осі графіка закінчують стрілками, які вказують напрям зростання фізичної величини. Такі графіки роблять тільки в лінійному масштабі. Наприклад:
 |
На всі рисунки в тексті повинні бути посилання. Наприклад:
... розрахункова схема подана на рис. 10.3.
15.4. Примітки
Примітка – це короткий запис, що слугує поясненням до тексту, таблиці або ілюстрації.
Розміщують з абзацу безпосередньо після тексту, таблиці чи ілюстрації і пишуть з великої літери.
Нумерація. Одну примітку не нумерують, а декілька – послідовно арабськими цифрами. Текст подають поряд.
Наприклад:
Примітка. Гальмовий шлях дорівнює 40 м.
Примітки:
1. Коефіцієнт опору коченню - відношення тангенціальної сили до нормальної.
2. Автомобільні поїзди долають підйоми до 18 о/оо (10,2О).
15.5. Виноски
Пояснення до окремих даних тексту або таблиць оформляють виносками.
Виноски розміщують під текстом і позначають арабськими цифрами з дужкою. Нумерація для кожної сторінки окрема.
Знаки виноски проставляють безпосередньо після слова, числа, символу, речення, до якого дають пояснення, та перед текстом пояснення.
Текст виноски пишуть з абзацу в кінці сторінки або таблиці і відокремлюють лінією завдовжки 30–40 мм, проведеною ліворуч. Приклад цитати в тексті:“Національний гірничий університет – найстаріший вищий навчальний заклад гірничого профілю в Україні1)”.
Відповідне подання виноски:
 |
1) Заснований у 1899 році як Катеринославське вище гірниче училище.
15.6. Бібліографічний список
Бібліографічний список джерел наводять з нової сторінки.
Порядкові номери у списку є посиланнями в тексті (номерні посилання).
У навчальній книзі можуть бути використані такі джерела інформації: Конституція України; закони України та інших держав; документи законодавчого характеру (постанови, укази, рішення і т.д.); підручники; навчальні посібники; монографії; довідники; статті, виступи та інформація, опубліковані в збірниках, журналах, газетах; депоновані рукописи; нормативно-технічні документи (стандарти, технічні умови, інструкції, керівництва та ін.); дисертації, звіти; каталоги; рекламні проспекти; препринти; описи до патентів і авторських свідоцтв; методичні вказівки; науково-популярні та художні твори; архівні матеріали; програми для ЕОМ; матеріали на магнітних та інших непаперових носіях й джерела неодноразового використання, крім тих, що становлять державну, службову чи комерційну таємницю та засекречені у встановленому порядку.
Бібліографічний опис джерела повинен відповідати вимогам ГОСТ 7.1–84 і забезпечувати можливість однозначної ідентифікації. Бібліографічний опис подається мовою джерела. Наприклад: