ОРГАНІЗАЦІЯ КАСОВОГО ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ ЗА ДОХОДАМИ

Під КАСОВИМ ВИКОНАННЯМ БЮДЖЕТУ розуміють організацію і здійснення розрахунково-касових операцій (прийом, зберігання і видачу бюджетних коштів) щодо виконання бюджету відповідного рівня.

В літературі виділяють три системи касового виконання бюджету (табл. 5.3).

Таблиця 5.3. Системи касового виконання бюджету

До 1993 року в Україні діяла банківська система касового виконання бюджету. Від моменту утворення Державного казначейства України (1995 р.) почався поступовий перехід від банківської до казначейської системи касового виконання бюджету.

Процес виконання бюджету за доходами та видатками не співпадає у часі із зарахуванням доходів.

У системі фінансового менеджменту запропоновано утворювати рух грошових потоків з урахуванням фактору часу, щоб позитивні потоки випереджали негативні, тобто відтік коштів. Тому касове виконання бюджету повинно будуватися таким чином, щоб доходи випереджали у часі видатки, тобто поточні надходження перевищували поточні видатки. Це повинно забезпечувати наявність грошових коштів у бюджету, оскільки стійке фінансове становище держави багато в чому обумовлюється наявністю певного залишку коштів на рахунках бюджету, що дає змогу безперебійно здійснювати фінансування передбачених видатків. І навпаки, відсутність такого залишку створює труднощі у фінансовому забезпеченні потреб економічного та соціального розвитку.

При цьому розміри залишків коштів на рахунках бюджету мають бути оптимальні. З одного боку, вони повинні забезпечувати стале фінансове становище, а з іншого – не бути надзвичайно завищеними, оскільки це означає вилучення коштів із обороту, необхідність у залученні додаткових доходів. За державним і місцевими бюджетами залишок коштів на рахунках лімітується у вигляді встановлюваної щороку під час затвердження бюджету оборотного залишку бюджетних коштів.

Статтею 14 Бюджетного Кодексу встановлено:

1. Оборотний залишок бюджетних коштів – це частина залишку коштів загаль­ного фонду відповідного бюджету, яка утворюється для покриття тимчасових ка­сових розривів.

2. Збереження розміру оборотного залишку бюджетних коштів на кінець бюджетного періоду має бути обов'язковим.

3. Оборотний залишок бюджетних коштів встановлюється у розмірі не бі­льше 2 % планових видатків загального фонду бюджету і затверджується відповідно у законі про Державний бюджет Укра­їни та рішенні про місцевий бюджет.

4. Перевищення залишку коштів загального фонду бюджету над оборотним залишком бюджетних коштів на кінець бюджетного періоду складає вільний залишок бюджетних коштів, який використовується на здійснення витрат бюджету згідно із Законом про державний бюджет України та/або змінами до нього (змінами дорі­шення про місцевий бюджет).

Оптимальних розмірів залишки коштів на рахунках бюджету досягають шляхом встановлення відповідних строків мобілізації доходів і фінансування видатків. Строки надходження доходів мають дещо випереджувати строки фінансування видатків.

Функції органів Державної казначейської служби України у процесі виконання державного бюджету за доходами:

· установлення порядку відкриття та відкриття рахунків в управліннях Державного казначейства України для зарахування податкових надходжень до бюджетів та до державних цільових фондів;

· ведення бухгалтерського обліку доходів бюджету у розрізі ко­дів бюджетної класифікації доходів;

· здійснення розподілу платежів до державного бюджету згідно з нормативами відрахувань, затверджених законом Украї­ни про Державний бюджет України на відповідний рік, та перера­хування за належністю розподілених коштів;

· здійснення розподілу у розмірах, визначених законодавст­вом, інших платежів, що зараховуються до державного бюджету та перераховування за належністю розподілених коштів;

· підготовка розрахункових документів і проведення повернення надмірно або помилково сплачених платежів до бюджету на під­ставі висновків органів Державної податкової служби, рішень су­дових органів, інших органів, що здійснюють контроль за нараху­ванням та сплатою платежів тощо;

· здійснення відшкодування податку на додану вартість на підставі висновків органів Державної податкової служби та рі­шень судових органів;

· складання щоденної, періодичної та річної звітності за доходами відповідно до кодів бюджетної класифікації доходів та подання у відповідні органи, що здійснюють контроль за нарахуванням та сплатою платежів до бюджету та державних цільових фондів.

Операції з обробки платежів в органах Державної казначейської службиздійснюються у такій послідовності:

ü повернення надмірно та/або помилково зарахованих коштів;

ü відшкодування платникам податку на додану вартість;

ü розподіл платежів до бюджету за нормативами, установле­ними законодавчими актами;

ü відрахування дотацій місцевим бюджетам.

Казначейська форма виконання бюджету базується на принципі роботи Єдиного казначейського рахунку. Податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються на основний рахунок держави, що і має назву єдиного казначейського рахунку і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.

Вищевказані надходження та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до доходів Державного бюджету України з моменту надходження їх на означений рахунок.

ЄДИНИЙ КАЗНАЧЕЙСЬКИЙ РАХУНОК відповідно до Положення про Єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства від 26 червня 2002 року № 122 являє собою рахунок, відкритий Держав­ною казначейською службою України в НБУ для обліку коштів у системі електронних платежів НБУ(СЕП НБУ) .

СЕП НБУ є загальнодержавною платіжною системою, що забезпечує здійснення розрахунків між банківськими установами, органами Держав­ної казначейської служби України на території України із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації.

Програмне забезпечення СЕП складається із програмно-технічних комплексів – автоматизованих робочих місць (АРМ), що відповідають трьом рівням структури СЕП:

§ Центральна розрахункова палата – АРМ-1, АРМ IПС;

§ розрахункові палати – АРМ-2;

§ банківські установи – учасники СЕП АРМ-НБУ.

Безпосереднім учасником СЕП НБУ є Держав­на казначейська служба України, а тому Управлінням Держав­ної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі рахунки в НБУ не відкриті.

У своїй структурі Єдиний казначейський рахунок об’єднує кошти субрахунків, що відкриті в Держав­ної казначейської служби України (центральний рівень) управлінням Держав­ної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (рис. 5.5).

Для відображення операцій, проведених через вказану систему платежів протягом банківського дня, у СЕП НБУ Держав­ній казначейській службі України та територіальним управлінням Держав­ної казначейської служби України відкриті технічні рахунки.

Відносно балансу Держав­ної казначейської служби України відкриваються відповідні субрахунки територіальних управлінь. Операції, проведені органами Держав­ної казначейської служби України через СЕП НБУ, відображаються на зазначеному технічному рахунку Державного казначейства та технічних рахунках територіальних управлінь, а на балансі Держав­ної казначейської служби України – у межах відповідно єдиному казначейському рахунку та субрахунках територіальних управлінь.

Відображення на балансі

Операції банківського дня

Операції банківського дня

Рис. 5.5 Відображення операцій, проведених органами Державної казначейської служби України через СЕП НБУ

Виконання державного бюджету за доходами регламентовано наказом Державного казначейства України № 131 від 19 грудня 2000 року і має ряд особливостей:

1. Державна казначейство є учасником СЕП НБУ.

2. Працюють розрахункові палати Державного казначейства, які виконують функції перерахування коштів у бюджет.

При цьому відпала необхідність формування реєстрів доходів бюджету, тому що вся інформація міститься у файлах розрахункових палат Держав­ної казначейської служби України. Ці особливості змінили функції казначейства і порядок від­криття рахунків для обліку доходів бюджету:

§ платники податків – юридичні та фізичні особи – перерахо­вують кошти у бюджет через уповноважені комерційні банки;

§ комерційні банки через СЕП НБУ перераховують ці кошти в обласні управління Держав­ної казначейської служби України відповідно до ко­дів бюджетної класифікації та районів;

§ обласні управління Держав­ної казначейської служби України щодня пере­дають звіт про виконання державного бюджету за доходами і грошовими коштами Держав­ної казначейської служби України (центральний рівень).

Підставою для зарахування платежів до бюджету є розрахун­кові документи.

Прийом доходів комерційними банками здійсню­ється:

1.У безготівковій формі перерахуванням коштів з рахунка платника на рахунок бюджету за допомогою платіжних доручень, де вказується МФО банка, номер бюджетного рахунку, призна­чення платежу, код відомства, номер платіжного доручення, код ОКПО юридичної особи, код бюджетної класифікації доходів, су­ма платежу. Вимоги до оформлення розрахункових документів визначені в «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління НБУ №22 від 21 січня 2004 року з урахуванням змін і доповнень.

2.У готівковій формі на підставі таких документів:

· копії платіжних доручень відділень Ощадбанку та корінці прибуткових документів – „повідомлення”;

· копії квитанцій за формою 24 та формою 10, видані органа­ми місцевого самоврядування платникам податків разом з описом до них;

· платіжних доручень установ Державного комітету зв'язку України на перекази з додатком до них талонів поштових переказів (при сплаті платежів через установи зв'язку).

Платіжні доручення та квитанції-повідомлення є основни­ми первинними документами, якими оформляються надходження до бюджету, та вихідними документами для обліку.

Рахунки для зарахування платежів відкриваються на балансі обласних управлінь Держав­ної казначейської служби України відповідно до Пла­ну рахунків.

• ⇐ Назад
• 12