СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агафонов А. Ю. Психологія мнемічних явищ: навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / А. Ю. Агафонов. – Самара : Універс – груп, 2005. – С. 67 – 78.
2. Бєляєва О. Розвиток пам’яті учнів / Олена Бєляєва / / Психолог. – 2008. – № 41. – С. 15 – 16.
3. Бондаренко О. Практикум з розвитку пам’яті для учнів / Ольга Бондаренко / / Обдарована дитина. – 2006. – № 9. – С. 61 – 67.
4. Вікові та індивідуальні відмінності пам'яті. – М. : Просвіта, 1967. – 300с.
5. Заїка Є. В. Прийоми розвитку пам'яті / Є. В. Заїка / / Обдарована дитина. – 2008. – № 7. – С. 29 – 35.
6. Маклаков А. Г. Загальна психологія / Анатолій Геннадійович Маклаков. – СПб. : Пітер, 2008. – 583с.
7. Максименко С. Психологія пам'яті : психологічний інструментарій / С. Максименко, О. Терлецька. – К. : Либідь, 2004. – С. 7 – 10; 39 – 54.
8. Прокопенко І. Ф. Психологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / І. Ф. Прокопенка. – Фоліо, 2012. – 863 с.
9. Скрипченко О. В. Вікова та педагогічна психологія / О. В. Скрипченко, Л. В. Долінська, З. В. Огородійчук. – К. : Просвіта, 200. – 416 с.
10. Шапар В. Б. практична психологія. Інструментарій / В. Б. Шапарь. – Ростов Н / Д: Фенікс, 2005. – 768с.
ДОДАТКИ
Додаток А
Таблиця 1.1
Оцінка продуктивності запам’ятовувати змістові одиниці тексту
Оцінка в балах | |||||||||
Кількість відтворених смислових одиниць (змісту та символів) | 12-13 | 10 -11 | 8 -9 | 6 -7 | 4 -5 | 2 -3 |
Таблиця 2.2.1
Рівні навчальних досягнень учнів на констатувальному етапі
Рівні навчальних досягнень | 10-А клас | 10-Б клас | ||
Кількість учнів | % | Кількість учнів | % | |
Високий 10 – 12 б. | ||||
Достатній 7 – 9 б. | ||||
Середній 4 – 6 б. | ||||
Початковий 1 – 3 б. | ||||
Всього | 100% | 100% |
Таблиця 2.2.2
Частота використання мнемотехнічних прийомів при вивченні географії
Періодичність | 10 – А клас кількість учнів % | 10 – Б клас кількість учнів % |
Часто | ||
Інколи | ||
Ніколи |
Таблиця 2.2.3
Якісний аналіз мнемічних стратегій при вивченні географії
№ | Назва прийому | 10 – А клас Кількість учнів % | 10 – Б клас Кількість учнів % |
Складання плану тексту | |||
Складання контрольних запитань до тексту | |||
Складання схем, графіків, таблиць | |||
Багаторазове причитування матеріалу | |||
Смислова реструктуризація матеріалу | - | ||
Повторювання |
Таблиця 2.2.4
Рівень продуктивності запам’ятовування за методикою «Піктограм»
Рівень продуктивності запам’ятовування | 10 – А клас | 10 – Б клас | ||
Учні | % | Учні | % | |
Високий | ||||
Середній | ||||
Достатній | ||||
Низький | ||||
Всього |
Таблиця 2.2.5
Рівні запам’ятовування змістових одиниць тексту на діагностико-констатувальному етапі
Рівень продуктивності запам’ятовування | 10 – А клас | 10 – Б клас | ||
Учні | % | Учні | % | |
Високий | ||||
Середній | ||||
Низький | ||||
Всього |
Таблиця 2.2. 6
Продуктивність безпосереднього та опосередкованого запам’ятовування вербальної інформації на діагностико-констатувальному етапі
Рівень продуктивності | 10-А клас | 10-Б клас | ||||||
Безпосереднє запам’ятовування | Опосередковане запам’ятовування | Безпосереднє запам’ятовування | Опосередков. запам’ятовування | |||||
учні | % | учні | % | учні | % | учні | % | |
Високий | - | - | - | - | ||||
Достатн. | ||||||||
Середній | ||||||||
Низький | ||||||||
Всього |
Таблиця 2.2.7
Обсяг запам’ятовування на діагностико- констатувальному етапі
Рівень продуктивності запам’ятовування | 10 – А клас | 10 – Б клас | ||
Учні | % | Учні | % | |
Високий | - | - | ||
Середній | ||||
Достатній | ||||
Низький | ||||
Всього |
Додаток Б
Анкета
1.Чи знайомі ви із прийомами ефективного запам’ятовування?
а) так;
б) ні;
2. Як часто ви користуєтеся спеціальними прийомами запам’ятовування інформації?
а) часто;
б) інколи;
в) ніколи;
3. Які із перерахованих прийомів ви використовуєте на уроках географії?
а) повторювання;
б) складання плану;
в) складання смислових схем-конспектів;
г) складання логічної схеми матеріалу;
4. Які прийоми запам’ятовування ви найчастіше використовуєте на уроках географії?
а) переказ тексту;
б) укладання асоціації;
в) метод словесних посередників;
г) метод локальної прив’язки;
д) співставлення нового матеріалу із вивченим раніше;
5. Який з перелічених прийомів запам’ятовування вас зацікавив найбільше?
6. Якщо вам потрібно запам’ятати великий обсяг матеріалу, який прийом ви використовуєте частіше?
а) складання плану запам’ятовуваного матеріалу ;
б) складання питань до тексту;
в) складання схем, графіків, таблиць;
г) багаторазове причитування матеріалу;
Додаток В
Психокорекційна програма
Заняття № 1
Мета: ознайомлення учасників з умовами роботи тренінгових занять та створення правил роботи групи. Створення позитивної атмосфери.Ознайомлення з процесом пам’яті та його видами.Поліпшення пам'яті, збільшення обсягу пам'яті, вміння загострювати увагу на головному і запам'ятовувати так, щоб потім згадати швидко і легко.
Хід заняття:
1. Привітання. Оголошення теми: «Пам'ять. Види пам’яті». (5 хв.)
Ознайомлення учасників із правилами групової тренінгової роботи. Прийняття правил групи.
Правила групової роботи створює сама група. Це серйозний і відповідальний етап, оскільки на основі цих правил будуватиметься робота групи протягом усіх занять. По ходу роботи тренер вносить свої пропозиції та слідкує за тим, щоб учасники не упустили основні правила.
- Принцип конфіденційності
- Відвертість
- Активність
- Спілкування за принципом «Тут і зараз»
- Без запізнень
- Повага до учасників тренінгу
- Персоніфікація висловлювань
2. Вправа «Комплімент». (5 хв)
Мета:створення позитивного настрою.
Кожен учасник повинен сказати своєму сусідові що-небудь приємне. Обов’язкові умови «Комплімент»: 1. Звернення на ім’я. 2. Сказане має бути приємним не для того, хто говорить, а для того, хто слухає.
3. Міні-лекція: «Пам'ять. Види пам’яті».(7 хв.)
Пам’ять – процеси запам’ятовування, зберігання, відтворення і забування індивідом свого досвіду. Це характеристика пізнавальної функції психіки, складова пізнавальної діяльності індивіда.
Види пам’яті. В залежності від того, що запам’ятовується і відтворюється, розрізняють за змістом чотири види пам’яті: образну, словесно-логічну, рухову та емоційну.
Образна – виявляється в запам’ятовуванні образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їх властивостей, наочно даних зв’язків і відносин між ними.
Залежно від того, якими аналізаторами сприймаються об’єкти при їх запам’ятовуванні, образна пам’ять буває зоровою, слуховою, тактильною, нюховою тощо.
Словесно-логічна – це думки, поняття, судження, умовиводи, які відображають предмети і явища в їх істотних зв’язках і відносинах, у загальних властивостях.
Рухова – виявляється в запам’ятовуванні та відтворенні людиною своїх рухів.
Емоційна – виявляється в запам’ятовуванні людиною своїх емоцій та почуттів. Запам’ятовуються не стільки самі емоції, скільки предмети та явища, що їх викликають.
За тривалістю розрізняють такі види пам’яті: короткочасна, довгочасна, оперативна.
Короткочасна – характеризується швидким запам’ятовуванням матеріалу, його відтворенням і нетривалим зберіганням.
Довготривала – виявляється в процесі набування й закріплення знань, умінь і навичок, розрахованих на тривале зберігання та наступне використання в діяльності людини.
Оперативна – забезпечує запам’ятовування і відтворення оперативної інформації, потрібної для використання в поточній діяльності.
За способом запам’ятовування пам’ять буває: мимовільна та довільна.
Мимовільна – пам’ять, коли ми щось запам’ятовуємо та відтворюємо, не ставлячи перед собою спеціальної мети щось запам’ятати або відтворити.
Довільна – пам’ять, коли ставимо собі за мету щось запам’ятати або пригадати.
2. Вправа «Кожне слово щось означає» (15 хв.)
Мета: розвиток словесно-логічної пам’яті.
Завдання 1. Необхідно швидко запам'ятати багато слів.
Слова: сир, сукня, книга, ковбаса, компот, шарф, олівець, костюм, папір, варення, брюки, зошит, суп, ручка.
Усі слова після одного прочитання запам'ятати майже неможливо. Але можна проявити кмітливість і знайти спосіб запам'ятовування. Слово завжди щось означає. Представте те, що означають ці слова. Вони означають дуже конкретні предмети: продукти, одяг, шкільне приладдя.
Конкретні предмети досить легко розмістити по певних місцях: продукти – в холодильник,одяг – в шафу, шкільне приладдя – в портфель.
Завдання 2. Слова зачитуються ще раз. Необхідно згадати, що лежить в холодильнику, в шафі і в портфелі.
Завдання 3. Підрахуйте кількість правильно названих слів.
Гру можна вважати успішною, якщо було правильно названо 10-11 слів. Обговорення: Чи вийшло запам’ятати достатню кількість слів? 7 учасники назвали 5 слів, 8 учасників назвали 7 слів, 5 осіб назвали 9 слів, 3 людини назвали 10 слів, та 1 особу назвав 11 слів.
5. Вправа Пробудження «почуття деталей» (15 хв.)
Метою даної вправи є розвиток образної пам’яті, усвідомленого сприйняття і концентрація уваги.
Учням пропонується для початку чотири абстрактні фігури. Кожну з них вони повинні розглядати протягом хвилини, закриваючи при цьому інші, щоб не відволікати увагу. Потім учасники повинні подумки уявити собі ці фігури у всіх деталях і по пам'яті накреслити кожну на папері.
Обговорення результатів: Дана вправа викликало трохи більше труднощів, ніж попереднє, тому дітям були представлені абстрактні, а не конкретні образи. 20 чоловік справилися з завданням, у 4-х були труднощі.
6. Вправа «Все пам'ятаю» (15 хв.)
Мета: розвиток словесно-логічної пам’яті, уваги.
Інструкція: Потрібно запам'ятовувати слова в заданому порядку. Суддя по ходу гри веде контрольні записи, записуючи названі гравцями слова. Припустимо, що тема гри - назви міст. Учасники по черзі називають назву міста. Але перед тім як зазвати своє місто учасник повинен пригадати та назвати попередні міста які були названі учасниками гри. Наприклад:
Львів – говорить перший учасник (суддя негайно ж записує це слово в контрольний листок). Другий учасник, повторюючи назване місто, додає до нього назву іншого міста: Львів, Полтава. Третій: Львів, Полтава, Київ і т. д.
7. Підбиття підсумків (5 хв.)
Учасникам пропонується висловитися з приводу того, що вони почули та побачили на семінарі-тренінгу.
Заняття 2
Мета: знайомство мнемотехнічними прийомами запам’ятовування. Розвиток пам’яті.
Хід заняття:
1. Привітання. Повідомлення теми заняття. «Мнемотехнічні прийоми запам’ятовування». Пригадування правил групи.(5 хв)
2. Міні-лекція «Мнемотехнічні прийоми запам'ятовування» (7 хв.)
Для запису інформації в пам'ять необхідно надати думкам потрібну впорядковану структуру. Будь-яка організація матеріалу, що запам'ятовується, полегшує роботу пам'яті. Особливо ефективні мнемотехнічні прийоми (прийоми запам'ятовування). Мнемотехніка — сукупність прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення штучних асоціацій.
Прийоми роботи із запам'ятовування матеріалу:
• Угруповання — поділення матеріалу на групи на будь-яких підставах (змісту, асоціаціям та ін.).
• Виокремлення опорних пунктів — фіксацій будь-якого короткого пункту, що служить опорою ширшого змісту (тези, заголовок, питання до тексту, приклади, цифрові дані, порівняння).
• Планування — сукупність опорних пунктів,
• Класифікація — розподіл будь-яких предметів, явищ, понять за класами, групами, розрядами на підставі певних загальних ознак.
• Структурування — установлення взаємного розташування частин, що становлять ціле.
• Схематизація (побудова графічних схем) ― зображення або опис чого-небудь в основних рисах або спрощене подання інформації, що запам’ятовується.
• Серійна організація матеріалу — встановлення або побудова різних послідовностей: розподіл за обсягом, за часом, упорядкування в просторі.
• Асоціації — встановлення зв'язків за подібністю, суміжністю або протилежністю.
Наше сьогоднішнє заняття - це ілюстрація того, що я Вам тільки що повідомила.
3. Вправа «Асоціації» (15 хв.)
Метою даної вправи є тренування пам'яті, за допомогою методу асоціацій
Завдання 1. Я буду називати слова, а ви відповідайте мені на кожне моє слово своїм, першим прийшов тобі в голову. Увага!
Батьківщина, сквер, геометрія, сонце, удар, помилка, камінь, контроль, ножиці, любов, біда, побачення, казка, незвичайність, багаття. записка, губи, дитина, батьки, світанок.
Завдання 2 Постарайся згадати слова, які я називав.
ПРИМІТКА. У даній грі застосовується вже відомий прийом - асоціації - встановлення зв'язків запам'ятовується з чим-небудь відомим за подібністю, подобою, суміжності або протилежності.
Обговорення:Вправа пройшла без ускладнень. У ході вправи 3 учасника назвали 7слів,7 учасників назвали 8 слів, 5 назвали 10 слів, 5 осіб назвали 14 слів, 2 людини назвали 15 слів, і 2 осіб назвав 16 слів.
3. Мнемонічна вправа «Вітрина пам'яті» (15 хв.)
Вправа допоможе поліпшити якість і ефективність пригадування. Його можна застосовувати як для поліпшення пам'яті в цілому, так і при спогаді чогось важливого, що відбулося у віддаленому минулому.
Наша пам'ять частково схожа на вітрину магазина. Зазвичай на вітрині виставляють найяскравіше, найцікавіше з того, що продається в магазині. Так і в наший пам'яті – на поверхні лежать зазвичай найяскравіші, значущі переживання минулого.
Якщо послухати спогади літніх людей, то можна звернути увагу на те, що вони розповідають виключно про найяскравіші епізоди свого життя, при цьому зазвичай в прикрашеному (посиленому) стилі. Звичайно, частково це пояснюється тим, що розповідачеві хочеться бути цікавим слухачеві. Але тут треба розуміти і те, що з віком людська пам'ять стає все більш «вітринною».
Дана вправа допоможе не тільки поліпшити пам'ять на події віддаленого минулого, але вона також направлена на профілактику ранніх маразматичних проявів пам'яті, на загальний інтелектуальний розвиток.
Отже. Оберіть одну з цих категорій, про яку вам цікаво буде згадати: 1)добрий знайомий, з яким раніше часто зустрічалися, але потім перестали, 2) місто, в якому раніше часто бував (жив в нім), але зараз там не буваю, 3) хобі, яким раніше займався, але зараз не займаюся, 4) освітня установа, в якій досить давно вчився.
Відповідно виберіть об'єкт, що підпадає під цю категорію (конкретний знайомий, конкретне місто, конкретне хобі, конкретна освітня установа).
Закрийте очі, освіжіть образ того, що ви пам'ятаєте про цей об'єкт. Цей образ повинен складатися з того, що ви періодично думаєте про цей об'єкт, не треба поки дуже напружувати пам'ять. Цей образ і є вітрина цього об'єкту.
Тепер спробуйте як би вгледітися через цю вітрину в сам «магазин». Що ховається за цим спогадом, за цим? Що з чим пов'язане? Що про що нагадує? Що було причиною того або цього, що слідством? Що вам подобалося, що вас дратувало? До чого ви прагнули, чого уникали?
Тепер спробуйте як би зайти в цей «магазин» (не через вітрину звичайно, через двері). Що б ви змінили в своєму минулому? Чи можете ви повернутися до свого минулого? Якщо так, то яким чином? Якщо ви повернетеся до свого минулого, то як поступатимете? Про що думатимете? Що вам ще згадається? Що ви говоритимете ТИМ людям? Про що ви разом згадуватимете? Які плани на майбутнє будуватимете? Де ви ходитимете? Що ви робитимете? Як ви виглядатимете? Що вам захочеться пригадати, а потім знову забути? Щотижневого виконання даної вправи буде цілком достатньо.
Обговорення: Чи вийшло пригадати минулі події?Чи виникали труднощі під час виконання вправи? Які?
4. Вправа «Подарунки» (20 хв.)
Метою даної вправи є тренування пам'яті, за допомогою методу асоціацій.
Одного з учасників гри обирають ведучим.
- Ми чули, що ви відправляєтеся в подорож, - кажуть йому, - і побуваєте в різних містах?
Ведучий підтверджує це і питає, чи не буде йому будь-яких доручень. Так, доручень буде багато.
Усі гравці по черзі звертаються до нього з особистими проханнями. - Будете в Костромі, - говорить один, - загляньте до моєї бабусі. Передайте їй привіт. Якщо від неї буде посилочка, не відмовте в люб'язності прихопити з собою.
- У мене дядько в Саратові, відвідайте його, - просить інший.
- Він мені обіцяв щось прислати, так вже будьте ласкаві.
Кожен називає те чи інше місто і свого родича або приятеля, до якого просить зайти. За умовами гри міста називаються загальновідомі, і початкові літери в їхніх назвах повинні бути різні. Ведучий - людина на рідкість чуйний і, вислухавши прохання граючих, обіцяє все виконати. Попрощавшись, він вирушає у свій далекий шлях, тобто виходить з кімнати. «Подорож» ведучого тривають не більше 5 хвилин. Цього цілком достатньо, щоб придумати, кому що привезти. Вибираючи подарунки, ведучий керується таким правилом, потрібно, щоб назва подарунка починалося з тієї ж букви, що і назва міста, звідки він привезений, а передати подарунок потрібно тому, хто це місто назвав. Так, наприклад, який назвав місто Кострому можна привезти кішку або калоші тощо, а племіннику від його дядечка з Саратова - самовар, скажімо, або свисток. Чим смішніше подарунок, тим з більшим задоволенням буде прийнятий він граючими. Головна турбота ведучого, полягає в тому, щоб твердо запам'ятати, хто з граючих яке місто назвав, а подарунок йому придумати - це справа нескладна. «Подорож» закінчено. Усі вітають ведучого з благополучним поверненням.
Починається роздача подарунків.
- Був у вашого дідуся, - звертається ведучий до кого-небудь з гравців. - Він прислав вам ошийник. Якщо той, кому призначається цей подарунок, називав Орел або Омськ, то, отже, помилки немає і подарунок вручений правильно. Залишається тільки подякувати люб'язного мандрівника. Якщо ж ведучий помиляється, то граючий не прийме у нього подарунка. Коли грає більше 5 осіб, то одна помилка в розрахунок не приймається. Але за дві помилки ведучого штрафують: він знову збирає доручення і вдруге відправляється в своє «далеку подорож».
Обговорення:Дана гра найбільш сподобалася учасникам експерименту, школярі називали міста, де у них проживають родичі. У разі якщо хтось помилявся в ході гри, це викликало веселий сміх.
5. Підбиття підсумків (5 хв.)
Учасникам пропонується висловитися з приводу того, що вони почули та побачили на семінарі-тренінгу.