Найважливіші сутнісні характеристики фінансової стратегії
№ п/п | Характеристика фінансової стратегії | Прояв характеристики |
1 | 2 | 3 |
Один з видів функціональної стратегії підприємства | Функціональний статус фінансової стратегії визначається тим, що вона охоплює лише один з напрямків діяльності підприємства, а її розробка є однією з найважливіших функцій фінансового менеджменту. |
Продовження таблиці 7.2
1 | 2 | 3 |
Важливіша в системі функціональних стратегій підприємства | Забезпечуючи фінансовими ресурсами реалізацію стратегій всіх рівнів, фінансова стратегія координує та інтегрує зусилля всіх функціональних підрозділів у процесі формування та реалізації всього стратегічного набору підприємства, і, перш за все, його функціональних стратегій. | |
Забезпечує охоплення всіх основних напрямків розвитку фінансової діяльності та фінансових відносин підприємства | Формування фінансової стратегії є найважливішою функцією стратегічного менеджменту, який передбачає охоплення всіх сфер діяльності підприємства. Крім того, лише комплексне врахування можливостей майбутнього розвитку всіх аспектів фінансової діяльності і всіх форм фінансових відносин підприємства дозволяє повною мірою реалізувати можливості росту його ринкової вартості в довгостроковій перспективі. | |
Формує специфічні фінансові цілі довгострокового розвитку підприємства | Відображаючи специфіку фінансової діяльності, цілі фінансового розвитку підприємства повинні забезпечувати реалізацію місії та досягнення цілей корпоративної стратегії, з одного боку, і підтримувати, без суперечностей, цілі інших функціональних стратегій та стратегій господарських одиниць. | |
Забезпечує набір найбільш ефективних напрямків досягнення фінансових цілей підприємства | Вибір забезпечується пошуком та оцінкою найбільш ефективних варіантів можливих стратегічних фінансових рішень та відповідним їм відбором за критерієм максимізації ринкової вартості підприємства. | |
Враховує і адекватно реагує на зміни зовнішніх умов фінансової діяльності підприємства | Дана характеристика, властива стратегіям всіх рівнів, у тому числі фінансовій, визначається головним підходом до її змісту, що випливає з концепції стратегічного управління. Нова парадигма формування стратегії підприємства визначає, що головний зміст його стратегічної поведінки полягає не в чіткому виконанні передбачених завдань, а в здатності швидко реагувати на зміни умов зовнішнього середовища з відповідним коригуванням цих завдань. | |
Забезпечує адаптацію до змін | Дана характеристика забезпечує, перш за все, зміну напрямків формування та використання фінансових ресурсів підприємства. Маневрування фінансовими ресурсами є головним механізмом корегування напрямків та форм досягнення стратегічних фінансових цілей підприємства. |
Головною метою фінансової стратегії підприємства є максимізація його ринкової вартості та підвищення ефективності діяльності [12, с.5 ].
До головних завдань фінансової стратегії можна віднести:
· дослідження характеру та закономірностей формування фінансів у ринкових умовах господарювання;
· визначення способів ефективного використання фінансових можливостей підприємства у довготерміновому періоді;
· визначення перспективних напрямів фінансових взаємовідносин підприємства з іншими суб'єктами господарювання, податковими органами, банками, страховими компаніями тощо;
· формування системи ефективного фінансового забезпечення операційної, інвестиційної та інноваційної діяльності підприємства;
· виявлення резервів та мобілізація ресурсів підприємства для найбільш раціонального використання виробничих потужностей, основних засобів та оборотних коштів;
· визначення системи заходів щодо забезпечення фінансової стійкості;
· забезпечення ефективного вкладання тимчасово вільних грошових коштів підприємства з метою отримання максимального прибутку;
· визначення способів проведення успішної фінансової стратегії та стратегічного використання фінансових можливостей, нових видів продукції та підготовки кадрів підприємства до роботи в умовах ринку;
· вивчення фінансових стратегічних поглядів ймовірних конкурентів, їхніх економічних та фінансових можливостей, розробка та здійснення заходів по забезпеченню фінансової стійкості;
· розробка та підготовка можливих варіантів формування фінансових ресурсів підприємства та дійового фінансового управління у випадку нестійкого чи кризового фінансового стану підприємства;
· обґрунтування способів виходу з кризи та методів управління за умов кризового стану підприємства тощо [10, с.243-244].
У сучасній економічній літературі немає чіткої класифікації видів фінансової стратегії підприємства. Це пов’язано з тим, що немає єдиного підходу до визначення поняття «фінансова стратегія», на основі якої будуються види. Класифікація фінансових стратегій, за різними класифікаційними ознаками, представлена в табл. 7.3-7.5
Таблиця 7.3
Класифікація фінансових стратегій за функціональною ознакою [13, с.109]
Вид фінансової стратегії | Характерна ознака |
Генеральна | Фінансова стратегія, що визначає діяльність підприємства. У ній визначаються і розподіляються завдання формування фінансів щодо виконавців і напрямів роботи. Вибір головної фінансової стратегії залежить від прийнятої базової корпоративної стратегії |
Оперативна | Стратегія поточного маневрування фінансовими ресурсами за результатами контролю за витрачанням коштів і мобілізацією внутрішніх резервів. Оперативна фінансова стратегія охоплює: · валові доходи і надходження засобів (розрахунки з покупцями за продану продукцію, надходження за кредитними операціями, доходи по цінних паперів) · валові витрати (платежі постачальникам, заробітна плата, погашення зобов'язань перед бюджетами всіх рівнів і банками). Такий підхід створює можливість передбачити всі майбутні в планований період обороти за грошовими надходженнями і витратами, забезпечує рівність витрат і доходів або невелике перевищення доходів над витратами. Оперативна фінансова стратегія розробляється в рамках генеральної фінансової стратегії, деталізує її на конкретному проміжку часу. |
Досягнення окремої мети | Полягає в умілому виконанні фінансових операцій, спрямованих на забезпечення реалізації головної стратегічної мети. Головною стратегічною метою фінансів є забезпечення підприємства необхідними і достатніми фінансовими ресурсами. |
Таблиця 7.4
Класифікація видів генеральної фінансових стратегій [14, с.168]
Вид генеральної стратегії | Характерна ознака |
Стратегія фінансової підтримки прискореного зростання підприємства | Спрямована на забезпечення високих темпів операційної діяльності підприємства, насамперед обсягів виробництва і реалізації продукції, на приріст оборотних та необоротних активів підприємства. Відповідно до цього пріоритетною домінантною сферою стратегічного фінансового розвитку підприємства є підвищення потенціалу формування фінансових ресурсів. |
Стратегія фінансового забезпечення стійкого зростання підприємства | Спрямована на збалансування параметрів обмеженого зростання операційної діяльності і необхідного рівня фінансової безпеки підприємства. Пріоритетним завданням є забезпечення ефективного розподілу та використання його фінансових ресурсів |
Антикризова фінансова стратегія підприємства | Покликана забезпечити фінансову стабілізацію підприємства у процесі виходу із кризи, передбачає скорочення обсягів виробництва і реалізації продукції (вихід з окремих ринків або їх сегментів, скорочення певних його виробничих одиниць тощо). За цих умов пріоритетною домінантною сферою стратегічного фінансового розвитку стає формування достатнього рівня фінансової безпеки підприємства. |
Таблиця 7.5
Класифікація фінансових стратегій за домінуючим напрямом використання доходу [15, с. 23]
Вид стратегії | Домінуючий напрям | Характерна ознака |
1 | 2 | 3 |
Стратегія розвитку | Забезпечення поточної життєдіяльності | Низький рівень доходу. Молодий вік учасників домогосподарства (до 35 років). Відсутність надбаних фінансових активів |
Стратегія накопичення | Здійснення накопичень, які мають цільове спрямування | Середній вік учасників домогосподарства (від 35 до 45 років) Наявність стабільних джерел доходу |
Стратегія інвестування | Здійснення інвестиційних операцій, метою яких є одержання прибутку | Старший середній вік учасників домогосподарства (від 45 до 55 років). Наявність стабільних джерел доходу. Наявність певних резервних фондів |
Стратегія стабілізації | Забезпечення поточної життєдіяльності та часткове використання резервів функціонування домогосподарства | Старший вік учасників домогосподарства (від 55 років). Наявність довгострокових накопичувальних договорів та диверсифікованого портфелю інвестиційних інструментів |
- стратегія розвитку. Основною метою даного виду фінансової стратегії є забезпечення поточних потреб та здійснення спроб формування заощаджень, з огляду на досить обмежений розмір фінансових ресурсів та неможливість довготермінового вилучення ресурсів зі споживання.
Характерними представниками користувачів даного виду стратегії є домогосподарства, вік одержувачів доходів яких знаходиться у межах 35 років. Стратегія розвитку є стартовою стратегією розвитку домогосподарства та повинна на перспективу розвитись у стратегію накопичення або стратегію інвестування. Розвиток домогосподарства за даною стратегією протягом тривалого проміжку часу свідчить про неефективність формування та використання фінансових ресурсів і негативно впливає на фінансову стійкість з огляду на відсутність можливостей щодо здійснення інвестицій та формування резервів;
- стратегія накопичення зорієнтована на формування у домогосподарств резервних фондів фінансових ресурсів і пов'язана з певною активізацією участі у інвестиційних операціях, в переважній більшості випадків з залученням фінансових ресурсів, які призначені для використання у майбутньому на заздалегідь визначений напрям та інвестовані, в першу чергу, з метою збереженням купівельної спроможності грошових коштів. Потенційними користувачами даного виду стратегії є домогосподарства, середній вік учасників яких коливається в межах 35—45 років, з огляду на: формування джерел доходів, сформованих в процесі становлення як учасника фінансової взаємодії; необхідність здійснення накопичень для майбутніх витрат (освіта дітей, власне пен- сійне забезпечення тощо) і т. ін.;
- стратегія інвестування використовується з метою цілеспрямованого отримання прибутку від використання фінансових ресурсів домогосподарствами. Реалізація даної фінансової стратегії є досить ризиковою з огляду на можливість втрати інвестованих заощаджень, з урахуванням існування залежності ризик/доходність, що визначає доцільність її використання за умови формування певних резервів функціонування домогосподарства, адже можливість втрати інвестованих ресурсів впливає на фінансову стійкість домогосподарства. Наявність сформованих резервів дасть змогу мінімізувати вплив можливих збитків та забезпечить фінансову стійкість домогосподарства;
- стратегія стабілізації характеризується певним уповільненням щодо здійснення інвестиційних операцій та формуванням резервів функціонування домогосподарства. Прикладом реалізації даної стратегії є домогосподарства осіб літнього віку з огляду на зменшення потенційних доходів від трудових ресурсів, залучення до використання раніше сформованих договорів пенсійного забезпечення, отримання допомоги від родичів та дітей. В той же час, стратегія стабілізаціє може використовуватись домогосподарствами з метою забезпечення фінансової стійкості у період кризових процесів в економіці та забезпечувати базу для вирівнювання фінансового стану домогосподарства [15, с. 23].