Асиметрична інформаційна дія
Поняття інформаційної війни
Інформаційні впливи на масову свідомість існували завжди. Як технологію його використовували ще шамани і жерці, коли вони намагалися «конструювати майбутнє» в тому чи іншому напрямку.
Вперше термін психологічна війна в 1920 р. застосував британський історик Дж. Фуллер, котрий аналізував першу світову війну. І цей термін взяли на озброєння американці. Вони датують власне використання цього терміна 1940 роком. Відповідний англійський варіант цього терміна – політична війна. Термін психологічні операції вперше в документі застосував капітан (потім контр-адмірал) Е. Захаріас. Саме цей термін почали з 1957 р. використовувати в американських офіційних документах, адже він дав змогу застосувати відповідний інструментарій в ситуації відсутності широкомасштабних військових операцій. Тобто цей інструментарій можна застосовувати не лише до ворогів, а й до нейтральних країн чи навіть союзників.
Психологічні/інформаційні операції в різні періоди різною мірою привертали увагу з боку владних і військових структур.
Термін пропаганда уперше з’явився в 1622 р., коли папа Урбан VIII заснував конгрегацію як комісію кардиналів, які мали нести відповідальність за іноземні місії церкви. В XVIII і ХІХ ст. термін пропаганда був повністю нейтральним, під ним розуміли поширення політичних ідей.
У ХХ ст. активне використання цього терміна під час Першої світової війни та у двох тоталітарних державах – СРСР та Німеччині – перетворило його на далеко не нейтральне поняття, яке у деяких випадках отримало суто негативне значення.
Нині пропаганда – не що інше як системний вплив на індивідуальну та масову свідомість, інтенсивні комунікативні процеси, що мають на меті зміну поведінки аудиторії, на яку вони налаштовані.
Пропаганда є «білою», коли джерело відоме, «чорною» - коли ні, або джерело є перекрученим. «Сіра» пропаганда може мати відоме й невідоме джерело.
Психологічні війни (операції) є комунікативними технологіями, що спрямовані на внесення змін у поведінку індивіда за допомогою модифікації його моделі світу, що здійснюється шляхом внесення змін у інформаційні потоки.
Інформаційні війни є інформаційними технологіями, що впливають на інформаційні системи, маючи на меті введення в оману масової чи індивідуальної свідомості, виведення з ладу або десинхронізацію процесів управління суспільством та його складовими, перед усім військовими. Яскравим прикладом інформаційної війни є так звана гібридна війна, яку розв’язав путінський режим сусідньої Росії проти незалежної суверенної Української держави.
Інформаційні війни / психологічні операції і національна безпека
Психологічні операції мають такі цілі щодо зміни поведінки аудиторії, які б відповідали національним інтересам тих, хто породжує цю комунікацію. Тобто чітко зрозумілі загальні стратегічні настанови, якими керуються у питаннях інформаційних війн.
Серед можливих рівнів застосування інформаційної зброї – такі:
- особиста інформаційна війна, куди відносять різні види маніпуляцій з особистою інформацією;
- корпоративна інформаційна війна, куди відносять ситуації атаки інформаційних систем компаній;
- глобальна інформаційна війна, де інформація розглядається як національний здобуток, за яким можуть полювати інші країни.
Асиметрична інформаційна дія
Постіндустріальні країни мають досить потужну інформаційну інфраструктуру, що робить їх сильнішими в галузі інформаційного впливу. Водночас ці країни стають більш вразливими для інформаційної зброї. Країни аграрного типу розвитку не мають такої інфраструктури, тому є менш вразливими. Але вони можуть планувати і здійснювати власні дії для справляння інформаційного впливу на постіндустріальні країни. Можна говорити про асиметричний характер інформаційної зброї, що дає змогу, наприклад, терористам тримати в напрузі сучасне суспільство: малій силі – велику.
Чим сильніший супротивник, тим більш асиметричною має бути інформаційна дія, що здійснюється проти нього.
Сьогодні розроблено велику кількість таких асиметричних варіантів поведінки, які отримали назву ненасильницьких дій протесту. Загалом у цьому списку 198 видів таких дій, деякі з них ми вже бачили на вулицях наших міст. Це і намети, і спалені опудала, і голодування та ін.
Асиметричність дії інформаційної зброї можна побачити, наприклад, у ситуації впливу на противника, коли переконують його здатися в полон.
Успішність дії інформаційної зброї полягає в ступні її асиметричності. Асиметричність реалізується, коли відомі місця вразливості системи,що атакується.
Асиметричність дії інформаційної зброї особливо виявляється в негативних контекстах. Це може бути, наприклад, звинувачення чи спростування, на які суспільство реагує достатньо неадекватно.
Однією з особливостей інформаційної зброї є можливість її непомітного застосування, коли країна до останнього моменту може не бачити спланованого впливу на неї.
Елементарна модель впливу:
- привертання уваги;
- нав’язування проблеми;
- переключення уваги на іншу проблему;
- розв’язання проблеми.
Завдяки інформаційному впливу, певна проблема переміщується по шкалі пріоритетів і стає найважливішою.
Тема 9. ІНФОРМАЦІЙНА АСИМЕТРІЯ У ФОРМУВАННІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ
Інформаційна асиметрія є найефективнішим типом інформаційної дії, оскільки опонент не має на неї належної відповіді,або він дає неадекватну відповідь.
Роль інформаційної асиметрії збільшується тому,що пропагандистська комунікація реально зміщується у сферу, де є слабкі місця у супротивника. Під час «холодної війни», наприклад, Захід докладав зусилля не в ідеологічній площині протистояння, а демонстрував інший рівень життя, що в результаті виявилося правильною стратегією.
Новини, як вважають спеціалісти, підтримують розподіл сил у суспільстві, що склався на даний момент. Це стосується насамперед офіційних новин. Неофіційні новини, навпаки, намагаються порушити цей розподіл. Наприклад, заради цього створюються повідомлення про корупційність верхів суспільства, що використовуються як у політичній боротьбі, так і в пропаганді під час військового протистояння.
При цьому слід враховувати довготривалі і короткотривалі цілі.
Інформаційна асиметрія може пояснити любов засобів масової інформації до надзвичайних ситуацій (землетрусів, повені, голодомору). З одного боку, такі надзвичайні події ідеально стирають попередні повідомлення із громадської свідомості. З іншого – надзвичайна подія завжди є виявом асиметричності, бо не є передбачуваною, а саме це відповідає сутності новин як таких.
Інформаційна асиметрія є основним елементом інформаційної боротьби, формуючи інформаційний простір будь-якої держави. Офіційні повідомлення, які є передбачуваними і, отже,симетричними,потрапляють на екран у зв’язку з принципово асиметричним положенням влади, яка сама встановлює пріоритети повідомлень. Таким чином , асиметричність досягається на іншому рівні. Як визначають дослідники мас-медіа, преса і телебачення виступають у вторинній ролі, первинна роль належить владі, яка може визначити ту чи іншу подію як загрозливу для суспільства. Мас-медіа лише розширює і поширює уявлення, надані владою.
Англійські дослідники, аналізуючи висвітлення кризових подій в пресі, визначили такі дванадцять характеристик (вісім основних факторів і чотири, пов’язаних з культурою:
1. Частота – чим більше частота події збігається з частотою новин, тим більша вірогідність того, що вона буде розглядатися як новина.
2. Амплітуда – відповідний рівень, наприклад, насильства, потрібен для того, щоб воно розглядалося як новина.
3. Неоднозначність – чим менша неоднозначність, тим більша вірогідність бути поміченим.
4. Релевантність подія має бути культурно релевантованою, щоб бути поміченою як новина.
5. Збіг – чим подія є очікуванішою, бажаною, тим швидше вона стане новиною.
6. Доповнюючою останні два чинники є несподіваність: подія має бути рідкісною і несподіваною, щоб бути новиною.
7. Якщо подія стала новиною, вона буде залишатися новиною, навіть при зменшенні амплітуди.
8. Композиція – новини компонуються так, щоб створювати баланс між різними повідомленнями.
Багато з цих характеристик підкреслюють саме інформаційну асиметрію. Чотири культурні фактори, що визначають новину, такі:
9. Елітні нації скоріше стають предметом новин.
10. Елітні прошарки суспільства скоріше стають предметом новин.
11. Чим більше подія персоналізована, тим більша вірогідність того, що вона стане новиною.
12. Чим більше подія негатизована, тим більша вірогідність того, що вона стане новиною
Телебачення висуває додаткові вимоги: подія має бути драматичною, привабливою, розважальною.
Ці фактори визначають відмінність між реальною подією та символічною новиною. Інформаційна асиметрія базується при цьому на можливості висвітлення події, виходячи з різних її аспектів, створюючи різні види новин. Наприклад, війна може інтерпретуватися або з патріотичних, або з родинних позицій. У першому випадку більший вплив справлятимуть офіційні джерела, у другому – неофіційні. Тому саме асиметричність дає змогу якщо не перемагати сильнішого, то завдавати йому значної шкоди, адже вона знаходить слабкі місця в «обороні» супротивника.
Для пропагандистських цілей інформаційна асиметрія завжди може бути застосована, оскільки в кожному суспільстві існує протистояння офіційної і неофіційної ідеології. Це щодо пропаганди для супротивника. У системі внутрішньої пропаганди, наприклад передвиборчої боротьби, теж завжди існує інший погляд на події, що відразу починає породжувати інший тип інформації. Ця інформація теж принципово асиметрична, адже інша сторона її не використовує. Єдиним методом запобігання цьому є надання своїй аудиторії як негативної, так і позитивної інформації для створення відповідного імунітету. При цьому негативна інформація має супроводжуватися відповідними контраргументами. Поява її з боку супротивника в цьому випадку вже не буде мати страшних наслідків.
Інформаційний простір сучасного суспільства формується завдяки декількох потужних інформаційних джерел.
Доктрина інформаційного стримування повинна реалізовуватися фахівцями,що у змозі здійснювати інформаційні дії у режимі швидкого реагування. Серед цих дій можна назвати такі:
- породження відповідей на негативні повідомлення, власне породження негатива про об’єкти і дії супротивника;
- породження позитивних повідомлень про власні об’єкти і події;
- уміння використовувати в інформаційній боротьбі чутки;
- уміння використовувати листівки;
- постійне проведення моніторингу інформаційного простору, оскільки початковий етап інформаційної війни, як правило, проходить майже непоміченим.
Всі ці дії дають змогу сучасній державі бути захищеною від загроз, що виходять зсередини або ззовні. Важливою складовою також має бути навчання та перепідготовка фахівців в області інформаційних війн.
Різні країни по-різному впроваджують різні інформаційні технології, спритні в одному, вони можуть виявитися важкими на підйом в іншому. Такі культурні відмінності стосовно технологій теж мають братися до уваги.