Жалпы тіл білімі» пнінен тест сратары

1. Тіл ылымында тіл білімін неше топа бліп арастырады

А) 2

В) 3

С) 4

D) 5

Е) 6

 

2. Тілді ішкі жйелікрылымын, жйе элементтеріні бір-бірімен арым-атынасын зерттейтін азіргі заманда алыптасан саланы аталуы алай?

А) интралингвистика

В) экстралингвистика

С) микролингвистика

D) ішкі лингвистика

Е) сырты лингвистика

 

3. Тілді сырты дниемен, оаммен байланысын зерттейтін сала

А) эксралингвистика

В) интралингвистика

С) микролингвистика

D) ішкі лингвистика

Е) сырты лингвистика

 

4. Тіл білімі ай кезде жеке ылым ретінде алыптасты?

А) ХІХ асыр

В) ХХ асыр

С) Х асыр

D) ХІ асыр

Е) ХІІІ асыр

 

5. Тіл білімі тарихын неше кезеге бліп арастырамыз?

А) 5

В) 6

С) 7

D) 8

Е) 9

 

6. ытай жазба ескерткіштерінде бізді заманымыздан брын ай асырда пайда болан?

А) Х асыр

В) ХІасыр

В) ХІІІ асыр

в) ХІХ асыр

D) ХІ асыр

 

7. Ат ою теориясы мен грамматикалы нер теориясы е алаш айда пайда болан?

А) ытай

В) ндістан

С) Ежелгі грек

D) Европа

Е) азастан

 

8. Бізді замаымыза жеткен ытайларды е алашы сздігі

А) Эрья

В) Аударма

С) Терминологиялы

D) Хао се се ни

Е) Веда

 

9. нділерді ежелден саталан діни жазба ескерткіші

А) Веда

В) Эрья

С) ран

D) Фигаро

Е) Будда

 

10. Веданы тілі нешебаытта жрген?

А) 4

В) 5

С) 6

D) 7

Е) 8

 

11. Кне нді лингвисі Яскм бес томды сздігін ай тілде жасаан?

А) веда

В) аылшын

С) конон

D) арамей

Е) араб

 

12. Бізді дуірімізге жеткен нді лингвисі Паниниді тіл білімі тарихында жазан ебегін крсетііз

А) Аштадхьян

В) Веда

С) Арамей тіліні ерекшелігі

D) нді тіліні олданысы

Е) ытай тіліндегі фонетикалы ерекшеліктер

 

13. “ндістан тіл білімі ежелгі дуірде биік жетістіктерге жетті, бл дрежеге европа тіл білімі ХІХ асырда ана ол жеткізген” деген кімні кзарасы?

А) В.Томсен

В) Ф.Фортунатов

С) В. Гумбольт

D) Ф.де Соссюр

Е) А.Шлейхер

 

14. Греция тіл білімін зерттеу неден басталады?

А) Илиада мен Одиссея

В) Грек тіліндегі диалектілер

С) деби тіл

D) жаргон сздер

Е) ксіби сздер

 

15. Греция тіл білімін неше кезеге бліпарастырамыз?

А) 2

В) 3

С) 4

D) 5

Е) 6

 

16. Неолингвизм ай тілден енген сз, андай ымды білдіреді?

А) гректілі, жаа тіл

В) латын тілі, жаа тіл

С) француз тілі, жаа тілі

D) грек тілі, жаа сз

Е) латын тілі, жаа сз

 

17. Неолингвизм мектебі ай мемлекетте алыптасан?

А) Италия

В) Франция

С) ндістан

D) ытай

Е) Испания

 

18. Неолингвизм мектебіні негізін салушылар?

А) М.Д.Бартоли

В) Ф.Де Соссюр

С) В.Гумбольт

D) Яски мен Панини

Е) Панини

 

19. Тілдерді географиялы орнына арай зерттеу жргізген лингвистер?

А) Неолингвистер

В) Эстететистер

С) Экстралингвистер

D) Интралингвистер

Е) Полилингвистер

 

20. Эстетизм баыты ашан, ай жерде алыптасан?

А) ХХ асыр, Батыс Европа

В) ХІХ асыр,Шыыс Европа

С) ХХ асыр Шыыс Европа

D) Орта асыр, ндістан

Е) Ежелгі дуір,ытай

 

21. Эстетикалы лингвистиканы алыптастырушы зерттеуші кім?

А) Карл Фосслер

В) Ф.де.соссюр

С) М.Д.Бартоли

D) Яски мен Панини

Е) Ф.Фортунатов

 

22. Тіл білімі тарихында жас грамматистер баытын біржолата бастарту ранынтыш ктерген мектеп алай аталады?

А) Сздер мен заттар

В) эстетикалы

В) неолингвизм

в) ареал

D) сипаттамалы

 

23. Сздер мен заттар мектебіні аты немен байланысты болан?

А) журнал

В) газет

С) мектеп

D) алым

Е) ылым

 

24. Ф.де Соссюр тілді зерттеуді андай трлерін сынан?

А) синхронды-диахронды

В) салыстырмалы

С) саластырмалы

D) салаластырушы

Е) жаластырушы

 

25. Тілдік жйе рап элементтерді бір-бірімен логикалы жне психологиялы арым-атынасын талдайтын тілдік былыс?

А) синхронды

В) экстралингвистика

С) диахронды

D) салыстырмалы

Е) саластырмалы

 

26. Тіл мен сйлеу мселесін сынан зерттеуші

А) Ф.де Соссюр

В) В.Гумбольт

С) Ф.Энгельс

D) В.Ленин

Е) К.Маркс

 

26. Тілді белгілі бір дуірдемір сріп тран алпы трысынан арастыратын тіл білімі

А) сипаттама тіл білімі

В) тарихитіл білімі

С) салыстырмалы тіл білім

D) орын ауыстыратын тілі білімі

Е) диахронды тіл білімі

 

27. Бкіл адам баласына атысты тілді жйесі оны даму задарын зерттеп айындайтын тіл білімі

А) жалпытілі білімі

В) жеке тіл білім

С) салыстырмалы тіл білім

D) орын ауыстыратын тілі білімі

Е) диахронды тіл білімі

 

28. Дифференциялаушы ызметі басым тілдік табалар

А) фонема

В) морфема

С) тонема

D) сздер

Е) аффикстер

 

29. Дифферециялаушы ызметінен тедестіруші ызметі басым табалар

А) морфема

В) фонема

С) тонема

D) сздер

Е) сйлемдер

 

30. Маына мен дыбыстарды бірлігінен тратын е кіші тілдік элемент

А) морфема

В) фонема

С) тонема

D) сздер

Е) сйлемдер

 

31. нді-еуропа тілдері?

А) бенгали, пушту, орыс, армян

В) тигран, айсор, иврид

С) ханты, фин, карель

D) башрт, якут, ырыз

Е) балты, орыс, аза

 

32. нді-еуропа тілдері?

А) литва, аылшын, француз

В) тигран, айсор

С) ханты, фин

D) башрт, якут

Е) балты, аза

 

33.Семит-хамит тілдері?

А) араб, тигре, гураге

В) тигран, айсор, иврид

С) ханты, фин

D) башрт, якут

Е) орыс, аза

 

34. Кавказ тілдері?

А) авхаз, кабардин,лезгин

В) тигран, айсор

С) ханты, фин

D) башрт, якут

Е) орыс, аза

 

35.Дрекілеу, олайсыздау айтылатын создерді сыпайы, майда сздермен ауыстырып айту былысы?

А) эвфемизм

В) плеоназм

С) каламбур

D) омофон

Е) омограмма

 

36. Бкіл лексикалы байлыты басты тласы, негізгі йытысы?

А) доминант сз

В) сздік рам

С) синонимдік атар

D) жалпыхалыты лексика

Е) негізгі сздік хор

 

37. Тілдегі ткінші былыс болып саналатын сздер?

А) неологизмдер

В) терминдер

С) эвфемизмдер

D) дисфемизмдер

Е) табу

 

38.Дара маыналылы?

А) терминдерге тн басты асиет

В) синонимдерге тн басты асиет

С) кнерген сздерге тн басты асиет

D) неологизмге тн басты асиет

Е) амонимдерге тн басты асиет

 

39. Фразеологиялы ттасты

А) жрек жтан

В) крпее арап ксел

С) екі езуі екі лаына жету

D) шалар кл

Е) жазы дала

 

40. Дыбыстау мшелеріні жиынтыы?

А) сйлеу аппараты

В) дауыс шымылдыы

С) дыбыс ыраы

D) дыбыс уені

Е) дыбыс кші

 

41. Фразеологиялы бірлік?

А) шалар кл

В) жазы дала

С) крпее арап ксел

D) ауыз-мрны исаймастан

Е) ауырды сті, жеілді астымен

 

42. Дауыстыларды бір кей жуан,не бір кей жіішке болып ндесуі?

А) лингвистикалы сингормонизм

В) прогрессивті ассимиляция

С) регрессивті ассимиляция

D) диссимиляция

Е) лабиальды сингармонизм

 

43. Тетелес келген екі дыбысты біріні екінші дыбысты дл зіндей етіп баындыруы?

А) толы ассимиляция

В) регрессивті ассимиляция

С) прогессивті ассимиляция

D) лобиальды сингармонизм

Е) диссимиляциялы

 

44. Сзді морфемалы жігіні бден кгірттеніп, морфемалара мшеленбеуіне келетін морфологиялы процесс?

А) сіісу

В) жылысу

С) крделену

D) декореляция

Е) диффузия

 

45. Тбір мен аффекстеріні жымдаса, кіріге осылуы аффекстерді кп маыналы бола алуы жне оларды жалануынан тбірді дыбысты рамыны згеру былысы?

А) аглютинация

В) фузия

С) ассимиляция

D) диссимиляция

Е) дивергенция

 

46. Тбір ме аффекстерді бір-бірімен жай жаласуы, ара жігіні аарылуы, аффекстерді дара маыналы болуы жне аффикстерді жалауынан тбірді дыбысты рамыны згермеу былысы?

А) фузия

В) аглютинаия

С) ассимиляция

D) диссимиляция

Е) дивергенция

 

47. Флективті тілдер

А) араб, еврей

В) удмурт, угор

С) ханты, манси

D) мы, башрт

Е) хакас, шор

 

48. Барыс септік жалыуы?

А) -а, -е

В) -ні, -ны

С) -нда, -нде

D) -нан, -нен

Е) -на, -н

 

49. Табыс септік салауы?

А) -н

В) -на

С) -нда

D) -нен

Е) -ні

 

50. згелік етіс?

А) жазыс, біліс, шаырыс

В) жаздыр, білгіз, шаырт

С) жазыл, білін, шаырыл

D) жуын, керіл, таран

Е) жаздыр білін, керіл

 

51. Гураге, тигре, араб тілдері енетін тілдер тобы?

А) семит тобы

В) кельт тобы

С) египет тобы

D) грек тобы

Е) албан тобы

 

52. ріп жазуыны пайда болу реті?

А) буын жйелі жазудан кейін

В) идеографиялы жазудан кейін

С) буын жйелі жазудан брын

D) пиктографиялы жазудан брын

Е) логографиялы жазудан брын

 

53. Бір ыай кельт тобына жататын тілдер атары?

А) ирланд, бритт, бретон, шотланд

В) мегрель, амхор, шотланд

С) каталан, аромун, ирланд

D) мегрель, уельс, табаран

Е) шотланд, каталанд, аромун

 

54. лиеленуші мемлекеттерді рылуы мен 1 мезгілде пайда болан жазу жйесі

А) буын жазу

В) идеографиялы

С) пиктографиялы

D) логографиялы

Е) ріптік жазу

 

55. арайым тілі енетін тркі тілдеріні тобы?

А) ыпша

В) блар

С) оыз

D) татар

Е) арл

 

56. Бірыай тран иран тобына жататын тілдер тобы?

А) пенджаби, тжік, биари

В) осетин, кашмир, сингаль

С) курс, ишкам, рушан

D) пушту, кашмир, неполи

Е) балучи, гуджарати, урду

 

57. Жазуды е алашы трі?

А) пиктографиялы

В) буын

С) идеографиялы

D) ріптік

Е) логографиялы

 

58. Батыс славян тобынаенетін тілдер атары?

А) кашуб, чех, поляк

В) македон, словен

С) орыс, украин

D) белорус, словак

Е) словен, болгар

 

59. Бірыай тран ыпша тілдері?

А) арайым, мы, арашай

В) гагауз, балар, трік

С) татар, чуваш, хакас

D) аза, араалпа, чуваш

Е) ноай, йыр

 

60. Отстік славян тобына енетін тілдер атары?

А) словен, македон, болгар

В) гагауз, трік, балар

С) татар, чуваш

D) ноай, йыр

Е) аза, араалпа

 

61. Герман тобына енетін тілдер атары

А) голланд, идиш

В) балар, гагауз

С) татар, чуваш

D) ноай, йыр

Е) аза, араалпа

 

62. Швед, норвеж тілдері енетін тілдер тобы?

А) герман

В) кельт

С) албан

D) роман

Е) балты

 

63. Бірыай тран роман тілдері?

А) повонсаль, молдаван, италян

В) балар, гагауз, трік

С) татар, чуваш, хакас

D) ноай, чуваш

Е) аза, араалпа

 

64. Гагауз тілі енетін тілдер тобы?

А) блар

В) оыз

С) арл

D) йыр-оыз

Е) ыпша

 

65. арайым тілі енетін тілдер тобы?

А) ыпша

В) оыз

С) арл

D) йыр-оыз

Е) блар

 

66. Тыыс- мнжр тілдеріні атары?

А) ульч, орочи, эвен, нанай

В) вепс, ижор, манси

С) марии, ханты

D) удэгей, ихор,

Е) тай, карель

 

67. Омонимдерді трлерін ажыратыыз: мука-мука, замок-замок?

А) омограф

В) омоформа

С) омофон

D) каламбур

Е) пароним

 

68. Солтстік герман тобына енетін тілдер атары?

А) исланд,феррер, дат

В) норвеж, прус

С) неміс, идиш

D) литва, латыш, прус

Е) голланд, прус

 

69. Бірыай тран угро-фин тілдері?

А) удэгей, нанай, марии

В) ижор, манси

С) тофа, венгр

D) ульч, вепс, хакас

Е) араас, ханты

 

70. Полинезей тіліні «белгілеу» жне «кллі», «тгелімен» деген сздерінен жасалан термин?

А) эвфемизм

В) метафора

С) метонимия

D) синекдоха

Е) табу

 

71. Грек тіліні «сыпайы сйлеймін» деген сзінен жасалан термин?

А) эвфемизм

В) метафора

С) метонимия

D) синекдоха

Е) табу

 

72. Грек тіліні «сз» жне «жазамын»деген сздерінен жасалан термин?

А) лексикография

В) лексикология

С) этимология

D) фразеология

Е) семасиология

 

73. Туыстас тілдерді сздік рамын, ондаы сан алуан сздерді бір-бірімен салыстыра зерттейтін лексикологияны саласы?

А) салыстырмалы лексикология

В) тарихи лексикология

С) сипаттама лексикология

D) семасиология

Е) ономосиология

 

74. Зат немесе былыс ымыны белгілі бір сзбен аталуыны себебі неліктен екендігін арастыратын сала?

А) семасиология

В) ономосиология

С) онтропонимика

D) топонимика

Е) этимология

 

75. Сзді морфемадан, еркін сз тіркесінен, сйлемнен айырмашылыы?

А) бір сз табына телінді болу

В) дыбысты рылымні бірлігінен труы

С) маыналы жаы

D) грамматикалы жаынан бірттас тлалануы

Е) рылымды тйытыы

 

76. Сзді траты сз тіркесінде крінетін лексикалы маынасы?

А) фразеологиялы байлаулы мааына

В) синтаксистік шартты маына

С) нормативті маына

D) ауыспалы маына

Е) стилистикалы бояма маына

 

77. Сйлемде белгілі бір синтаксистік ызмет атаруына байланысты туан лексикалы маына?

А) синтаксистік шартты маына

В) фразеологиялы байлаулы маына

С) нормативті маына

D) ауыспалы маана

Е) стилистикалы бояма маына

 

78. Белгілеріні састыына арай затты не былысты баса бір затты не былысты атауымен аталуыны негізінде сз маынасыны ауысуы?

А) эвфемизм

В) метонимия

С) синекдоха

D) метафора

Е) дисфемизм

 

79. Бір затты немесе былыс атауыны екінші зата не былыса оларды зара іргелестігі шектестігінде атау болып ауысу тсілі?

А) синекдоха

В) метонимия

С) ызмет бірлігі бойынша аталуы

D) метафора

Е) дисфемизм

 

80. Сзді шыу тегін айындауда тілдерді шыу тегіні бірлігіне арай топтастырылуын талап ететін принцип?

А) этимологиялы

В) семантикалы

С) фонетикалы

D) генеологиялы

Е) морфологиялы

 

81. Бтінні орнына блшекті, жалпыны орнына жалыны олдану негізінде сз маынасыны ауысуы?

А) синекдоха

В) метонима

С) ызмет бірлігі бойынша аталу

D) метафора

Е) дисфемизм

 

82. Этимологиялы зерттеулерде сз маыасын, сзді маыналы жатан згеруін, даму жолдарын есепке алуды талап ететін принцип?

А) этимологиялы

В) семантикалы

С) фонетикалы

D) генеологиялы
Е) морфологиялы

 

83. Сздерді тууына себепші болан тарихи жадайларды жете талап ететін принцип?

А) морфологиялы

В) фонетикалы

С) семантикалы

D) этимологиялы

Е) генеологиялы

 

84. Семантикалы жатан бліп ажыратылмайтын, бір ттас маынасы сыарларыны маынасымен жуыспайтын фразеологиялы оралам?

А) фразеологиялы тізбек

В) фразелолгиялы бірлік

С) фразеологиялы ттасты

D) фразеологиялы сйлемше

Е) рмалас сйлем

 

85. Граматикалы жа, ша категорияларына тн сз табы?

А) етістік

В) есімдік

С) зат есім

D) стеу

Е) сын есім

 

86.Граматикалы етіс, рай категорияларына тн сз табы?

А) етістік

В) есімдік

С) зат есім

D) сын есім

Е) стеу

 

87. Тілді комуникативтік ызметі ?

А) ойды жарыа шыару

В) ойды алыптастыру

С) арым-атынас ралы болу

D) табалы сипаты

Е) айтылан ойа кзарасын білдіру

 

88.Тілді экспрессивті ызметі?

А) ойды алыптастыру

В) ойды жарыа шыару

С) арым-атынас ралы болу

D) табалы сипаты

Е) айтылан ойа кзарасын білдіру

 

89.Ономастиканы салалары ?

А) ономасиология, семасиология

В) лексикография, этнография

С) фразеология, лексикология

D) антропонимика, топонимика

Е) этимология, этнология

 

90.Кісі аттарын зерттейтін тіл біліміні саласы?

А) антропонимика

В) этнография

С) семасиология

D) топонимика

Е) этимология

 

91. Географиялы атауларды зерттейтін тіл біліміні саласы?

А) топонимика

В) этнография

С) семасиология

D) онтропонимика

Е) этимология

 

92. Кп маыналылы былысы?

А) полисемия

В) семантика

С) логика

D) философия

Е) омоним

 

93.р трлі 2 дыбысты бойына сіісіп бірдейлесуі?

А) элизия

В) дивергенция

С) редукция

D) асимиляция

Е) конвергенция

 

94. Дыбысталуы бірдей, маынасы р баса сздерге негізделген сз зілі?

А) каламбур

В) омофон

С) омограф

D) синоним

Е) омоним

 

95. Мндес сздерді абаттасып, зара тіркесіп айтылуынан жасалан сз тізбек ?

А) парафраза

В) плеоназм

С) каламбур

D) омофон

Е) омограмма

 

96. Грек тіліні «сз» жне «ілім» деген сздерінен жасалан термин

А) лексикология

В) семасиология

С) этимология

D) этнонимика

Е) топонимика

 

97. Грек тіліні «шынды»жне «сз», «ілім» деген сздерінен жасалан термин?

А) семасиология

В) семотика

С) этимология

D) эннонимика

Е) топонимика

 

98. Грек тіліні «атын згерту», «айта та ою» деген сзі бойынша жасалан термин?

А) метонимия

В) фонема

С) редукция

D) метафора

Е) элизия

 

99. Грек тіліні «бірдей», «біркелкі», «ат», «аталу» деген маынаны білдірітін сздерінен жасалан термин ?

А) омоним

В) антоним

С) синоним

D) метонимия

Е) полисемия

 

100. Грек тіліні «атар атау» деген сзі бойынша жасалан термин?

А) синоним

В) антоним

С) омоним

D) метонимия

Е) полисемия

 

101. Грек тіліні «арасы» жне «ат», «атау» деген сздерінен жасалан термин?

А) антоним

В) синоним

С) омоним

D) метонимия

Е) полисемия

 

102. Латын тіліні самау деген маынаны білдіретін сзі бойынша жасалан термин?

a) диссимиляция

В) ассимиляция

С) деривациялы

D) сингармонизм

Е) лаабиоденталь

 

103. Граматикалы маыналары тбіірге аффикстержалану арылы берілетін тілдер типі?

А) агглютинативті тілдер

В) флективті тілдер

С) даралаушы тілдер

D) полисинтетикалы тілдер

Е) аморфты тілдер

 

104. Тілдер туыстыын анытауда олданылатын зерттеу дісі?

А) салыстырмалы-тарихи

В) сипаттама

С) синхронды

D) диахронды

Е) салыстырмалы

 

105. Граматикалы тсіл ретінде ызмет атаратын екпінні трі?

А) жылжымалы болса

В) траты болса

С) сзді бастапы буынында трса

D) сзді соы буынында трса

Е) соы буынны алдында трса

 

106. Сз рамындаы біркелкі дауыстыларды немесе біркелкі дауыссыздарды ттасуы нтижесінде марфемаларды ажыратылу ммкінділігіні лсіреуі?

А) сіісу былысы

В) крделену процесі

С) диффузия былысы

D) жылысу былысы

Е) декорреляция процесі

 

107. ара ат,ара ат деген тіркестерді ауызекі тілде арат,аралат трінде айтылуы?

А) диффузия былысы

В) крделену процесі

С) сіісу былысы

D) жылысу былысы

Е) декорреляция процес

 

108. Реляциялы маынаны білдіретін аффикстік морфеманы трі?

А) префикс

В) инфикс

С) жрна(cуфикс)

D) жалау(флексия)

Е) конфис

 

109. Деривациялы маынаны білдіретін аффикстік морфеманы трі?

А) сз тудырушы аффикстер

В) сз трлендірші аффикстер

С) транфикс

D) интерфикс

Е) префикс

 

110. Тбірден не негізден тратын аффикстер

А) инфикс

В) конфикс

С) префикс

D) трансфикс

Е) посфикс

 

111. Тбірді алдынан жаланатын аффикстер?

А) префикс

В) конфикс

С) инфикс

D) трансфикс

Е) постфикс

 

112. Сз бен сзді байланыстыратын,оларды бір-біріне атынасын білдіретін аффикстер?

А) префикстер

В) сз трлендіруші аффекстер

С) сз тудырушы аффикстер

D) транфикс

Е) интерфикс

 

113. Тілдегі сздерді трлену,згеру ережелері мен сздерден сйлемдерді ралу ережелерін білдіретін тіл біліміні саласы?

А) лексикология

В) ономасиология

С) этимология

D) фразеология

Е) грамматика

 

114. Морфема мен оны трлерін,сздерді трленуін арастыратын тіл біліміні саласы?

А) морфология

В) синтаккксис

С) этимология

D) фразеология

Е) грамматика

 

115. Сз тіркесі мен сйлем туралы,оларды рылымы мен трлері туралы ілім?

А) фразеология

В) синтаксис

С) этимология

D) морфология

Е) грамматика

 

116. Грамматикалы маынаны тбірге аффекстер жалану арылы жасалу тсілі?

А) аффиксация тсілі

В) біріктіру тсілі

С) сздерді орын тртібі тсілі

D) осарлану тсілі

Е) ішкі флекция тсілі

 

117. Тбірді дыбысты рамыны згеруі арылы грамматикалы маынаны берілу тсілі?

А) бірігу тсілі

В) аффиксация тсілі

С) сздерді орын тртібі тсілі

D) осарлану тсілі

Е) ішкі флекция тсілі

 

118. «Ерітілу», «орытылу» деген маынадаы сзден жасалан термин?

А) фузия

В) синхрония

С) агглютинация

D) эвфемизм

Е) редукция

 

119. Грек тіліні «жер»жне «ат», «есім»деген маынадаы сздерінен жасалан термин?

А) топомимика

В) семасиология

С) этимология

D) этнонимика

Е) семотика

 

120. Біркелкі немесе сас дыбыстарды р баса дыбыстар немесе сл ана сас дыбыстар болып згеру былысы?

А) диссимиляция

В) ассимиляция

С) сингармонизм

D) омофон

Е) омограф

 

121. Сз тудырушы аффикстерді маынасы?

А) деривациялы

В) реляциялы

С) грамматикалы

D) лексикалы

Е) этимологиялы

 

122. Сз трлендіруші аффикстер маынасы?

А) реляциялы

В) деривациялы

С) грамматикалы

D) лексикалы

Е) этимологиялы

 

123. Тбір аффекстерді жалануы арылы грамматикалы маынаны берілу тсілі?

А) аффиксация тсілі

В) ішкі флексия тсілі

С) бірігу тсілі

D) сздердід орын тртібі тсілі

Е) осарлану тсілі

 

124. Тбірді дыбысты рамыны згеруі арылы грамматикалы маынаны жасалу тсілі?

А) аффиксация тсілі

В) бірігу тсілі

С) сздерді орын тртібі тсілі

D) осарлану тсілі

 

125. Дауыстыларды иекті (жаты)ызметіне арай блінуі?

А) ашы, ыса

В) шыл, ызы

С) еріндік, езулік

D) жуан, жіішке

Е) тіл алды, тіл арты

 

126. Дауыстыларды ерінні ызметіне арай блінуі?

А) еріндік, езулік

В) шыл, ызы

С) ашы, ыса

D) жуан, жіішке

Е) тіл алды, тіл арты

 

127. Сз соына осалы дыбыстар осылып айтылатын фонетикалы процесс?

А) эпизета

В) проеза

С) эпентеза

D) апокопа

Е) диэреза

 

128. Сз рамындаы дыбыстарды орын алмасып олданылуы?

А) метатеза

В) протеза

С) эпентеза

D) апокопа

Е) диэреза

 

129 .Баса тілден енген сзді соы дыбысыны тсіріліп алыптасуы?

А) апокопа

В) протеза

С) эпентеза

D) метатеза

Е) диэреза

 

130. Сз ортасына осалы дыбысты осылып айтылуы?

А) эпентеза

В) протеза

С) апокопа

D) метатеза

Е) диэреза

 

131. Сз рамындаы белгілі бір дыбысты кмескіленіп айтылуы?

А) редукция

В) протеза

С) апокопа

D) метатеза

Е) диэреза

 

132. Сз рамындаы не сз аралыындаы белгілі бір дыбысты кмескіленуі нтижесінде млдем тсіп алуы?

А) элизия

В) протеза

С) апокопа

D) метатеза

Е) диэреза

 

133. Д,Т,Б,К,,П дыбыстарыны жасалу тсілдеріне арай терминдік атауы?

А) эксплозив

В) альвеоляр

С) фарингаль

D) фрикатив

Е) денталь

 

134. Сздерді шыу тегін зерттейтін лексикологияны саласы

А) этимология

В) ономасиология

С) оронимия

D) ойконимия

Е) топонимика

 

135. Грек тіліні «жарылушы»деген сзінен жасалан термин?

А) эксплозив

В) денталь

С) фрикатив

D) релациялы

Е) билабиаль

 

136. Латынтіліні «сау,сасу»деген маынаны білдіретін сзі бойынша жасалан термин?

А) ассимиляция

В) диссимиляция

С) деривациялы

D) сингармонизм

Е) лабиденталь

 

137. Ішкі флексия тсілі арылы тлаланан сз?

А) ходить,хожу

В) гостям,жрііз

С) он-оннан,етек-же

D) білезік,кел

Е) кешікті-ау

 

138 .Септік категориясындаы сздер?

А) йге,йді,таспен,аса

В) аылдым,оимын,оыым келеді

С) жер жыртылды, оушы киінді

D) барамын,барасы,барлы

Е) келемін, тарандым

 

139. Тарандым,жазысты сздеріні категориясы?

А) ша

В) етіс

С) рай

D) септік

Е) кптік

 

140. Ойды жарыа шыару ралы?

А) тіл

В) фонема

С) сз

D) буын

Е) морфема

 

141. Сзді материалды жамылышы?

А) дыбыс

В) екпін

С) морфема

D) буын

Е) интонация

 

142. оам міріні олданылатын р трлі типтегі табалар табиатын зерттейтін ылым?

А) семиотика

В) ономасиология

С) лексикология

D) фразеология

Е) семасиология

 

143. Жалпы таба атаулыа тн орта асиеттерді бірі?

А) бір маыналы

В) кп маыналы

С) мейлінше автономды

D) материалды

Е) жалпыхалыты сипат

 

144. Номинативті ызметі бар элемент?

А) морфема

В) сйлем

С) фонема

D) сз тіркесі

Е) сз

 

145. Сзді е са маыналы блшегі?

А) морфема

В) сйлем

С) фонема

D) сз тіркесі

Е) сз

 

146. Ономастиканы географияаы атауларды арастыратын саласы?

А) топонимика

В) этимология

С) этнонимия

D) антропонимия

Е) зоонимия

 

147. Сзді маыналы жатарын арастыратын тіл біліміні саласы?

А) лексикография

В) семасиология

С) фразеология

D) ономасиология

Е) этимология

 

148 . Лексикологияны Тау,Шы,Тбе атауларын арастыратын саласы?

А) ойконимия

В) оронимия

С) антропонимия

D) этнонимия

Е) гидронимия

 

149. Тіл біліміні ру, ел,халы аттарын зерттейтін саласы?

А) этномимика

В) антропонимика

С) гидронимия

D) оронимия

Е) ойконимия

 

150. Адам аттарын зерттейтін ылым?

А) антропонимика

В) этнонимия

С) гидронимия

D) оронимия

Е) ойконимия

 

151. Траты сз тіркестерін арастыратын тіл біліміні саласы?

А) фразеология

В) лексикология

С) семасиология

D) этимология

Е) ономастика

 

152. Морфемалара ажыратылмайтын сзді морфемалара ажыратылатын сзге айналу процесі?

А) крделену процесі

В) диффузия былысы

С) сіісу былысы

D) декорреляция процесі

Е) жылысу былысы

 

153. Сздік рамыны е басты жне траты блшегі?

А) негізгі сздік ор

В) историзм

С) кірме сздер

D) неологизм

Е) архаизм

 

154. Дауысты дыбыс алай жалады?

А) Ауа кедергіге шырамай жасалады

В) Ауаны кедергіге шырап шыуынан

С) н арылы жасалады

D) Ерінні атысына арай

Е) Езуді атысына арай

 

155. Дауыссыз дыбыс алай жасалады?

А) Ауаны кедергіге шырап шыуынан

В) Езуді атысына арай

С) Ерінні атысына арай

D) н арылы жасалады

Е) Ауа кедергіге шырамай жасалады

 

156. Дауысты ыса дыбыстар айсы?

А) ы, і, и

В) а, п, р

С) л, р, п

D) д, , р

Е) ы, , р

 

157. Езулік дыбыс алай жасалады ?

А) Еріні атысына арай

В) Жаты атысына арай

С) Еріні атысына арай

D) нні атысына арай

Е) Салдырды атысына арай

 

158. аза тілінде анша дауысты дыбыс бар?

А) 12

В) 13

С) 15

D) 14

Е) 10

 

159. Фонетика нені зерттейді ?

А) тіл дыбыстарын

В) сз рамын

С) сз таптарын

D) сйлем мшесін

Е) сз тіркесін

 

160. ос сзді крсетііз?

А) лсін-лсін

В) тез

С) жылдам

D) жай

Е) жау

 

161. ысаран сзді крсетііз?

А) ХТУ

В) Тараз

С) шана

D) Семей

Е) тас

 

162. Грамматика нені зерттейді ?

А) сз,сз тіркесін,сйлем

В) ысаран сзді

С) тіл дыбыстарын

D) сз рамын

Е) дауысты дыбыстар

 

163. Морфология нені зерттейді?

А) сз рамын, сз таптарын

В) дауысты дыбысты

С) дауыссыз дыбысты

D) сз рамын

Е) дауысты дыбыстар

 

164. ыпша – блар подгруппасына жататын тіл

А) башрт

В) аза

С) гагауыз

D) арайым

Е) збек

 

165. ай кезенен бастап аза тілі бір сыдыры жйелі зерттеле батады?

А) 19 асырды 20-жылдарынан

В) 18 асырды ая кезінен

С) 19 асырды 60- жылдарынан

D) 20 асырды бас кезінен

Е) 20 асырды ая кезінен

 

166. Фин-угор тілдері?

А) венгер, марии, коми-зырян

В) тигран, айсор, иврид

С) ханты, фин, карель

D) башрт, якут, ырыз

Е) балты, орыс, аза

 

167. Тркі тілдері?

А) збек, хаас, ырыз

В) халха-монол, алма

С) эвен, нанай, урочи

D) таии, днген, бирма

Е) грузин, араб,литва

 

168. Барыс септік жалаулы саз?

А) баласына

В) келініні

С) йінде

D) баранына

Е) келісімін

 

169. Табыс септік жалаулы саз?

А) аласында

В) келініні

С) йінде

D) кшемізде

Е) келісімін

 

170. згелік етіс жрнаы?

А) -т, -ыз, -дыр

В) -с, -ыс, -іс

С) -л, -ыл, -іл

D) -н, -ын, -ін

Е) дыр,-ін, -іл

 

171. Ырысыз етіс жрнаы?

А) - ыс, -іс

В) -т, ыз, -дыр

С) -л, -іл, - ыл

D) -ын, -ын, ін

Е) -дыр, -ін, -іл

 

172. Тіл біліміндегі дауыссыз дыбыстар жйесі?

А) консонантизм

В) вокализм

С) сингармонизм

D) диссимилясия

Е) эвфемизм

 

172. Тіл біліміндегі дауысты дыбыстар жйесі?

А) вокализм

В) консонантизм

С) сингармонизм

D) диссимиляция

Е) эвфемизм

 

174. Дауыстыларды бір-бірімен ндесуі?

А) сингармонизм

В) консонантизм

С) вокализм

D) диссимиляция

Е) эвфемизм

 

175. Исланд, голланд тілдері енетін тілдер тобы?

А) герман

В) кельт

С) роман

D) балты

Е) албан

 

176. Даралаушы тілдер атары?

А) бирма, тибет, ытай

В) чукот, коряк, нивх

С) орыс, трік

D) угро-фин

Е) грек, араб, неміс

 

177. Полисинтетикалы тілдер атары?

А) чукот, коряк, нивх

В) бирма, тибет, ытай

С) орыс, трік

D) угро-фин, монол

Е) грек, араб, неміс

 

178. Ч, Ж, Ш, Р дыбыстарыны жасалу орнына арай терминдік атауы?

А) альвеолар

В) лабиоденталь

С) денталь

D) лабиаль

Е) фарингаль

 

179. р трлі туыстас тілдердегі орта тбірлес сздерді сас жатары мен айырым жатарын крсет?

А) терминологиялы

В) этимологиялы

С) аударма

D) тсіндірме

Е) салыстырмалы

 

180. Грек тіліні «ауысу» деген сзі бойынша жасалан термин?

А) метафора

В) фонема

С) редукция

D) метонимия

Е) элизия

 

181. оам міріні олданылатын р трлі типтегі табалар табиатын зерттейтін ылым?

А) семиотика

В) ономасиология

С) лексикология

D) фразеология

Е) семасиология

 

182. Жалпы таба атаулыа тн орта асиеттерді бірі?

А) бір маыналы

В) кп маыналы

С) мейлінше автономды

D) материалды

Е) жалпыхалыты сипат

 

183. Номинативті ызметі бар элемент?

А) морфема

В) сйлем

С) фонема

D) сз тіркесі

Е) сз

 

184. Сзді е са маыналы блшегі?

А) морфема

В) сйлем

С) фонема

D) сз тіркесі

Е) сз

 

185. Ономастиканы географияаы атауларды арастыратын саласы?

А) топонимика

В) этимология

С) этнонимия

D) антропонимия

Е) зоонимия

 

186. Сзді маыналы жатарын арастыратын тіл біліміні саласы?

А) лексикография

В) семасиология

С) фразеология

D) ономасиология

Е) этимология

 

187. Лексикологияны Тау,Шы,Тбе атауларын арастыратын саласы?

А) ойконимия

В) оронимия

С) антропонимия

D) этнонимия

Е) гидронимия

 

188. Тіл біліміні ру, ел,халы аттарын зерттейтін саласы?

А) этномимика

В) антропонимика

С) гидронимия

D) оронимия

Е) ойконимия

 

189. Адам аттарын зерттейтін ылым?

А) антропонимика

В) этнонимия

С) гидронимия

D) оронимия

Е) ойконимия

 

190. Біріай тран эксплозив дауыссыз дыбыстар

А) т , д , б , к , п ,

В) ж , , к , д , х , з

С) з , , ф , м , н

D) м , й , р , в , , с

Е) г, ж , с , , м

 

191. Регрессивті ассимиляциясы бар сздер атары

А) жазса , он бес , жанбау

В) алып бер , басты

С) терезелер ,бгін

D) келе жатыр , ара ат

Е) арсы алды

 

192. Эпитеза былысы бар сздер атары

А) банк- банкіден , митннг- митннгіге

В) лай-ылай , разы- ырза

С) повестка-повэска , грамм-грамнан

D) бахт-ба , тахт-та

Е) кпе-пке , сексен-сегіз он

 

193. Айтылуы бір , біра жазылуы , грамматикалы тлалары мен маыналары баса-баса сздер

А) омофондар

В) омоформалар

С) каламбур

D) омографтар

Е) паронимдер

 

194. Прогрессивті ассимиляция былысы бар сздер атары

А) кзсіз, сзсе

В) Жанпейіс, сделать

С) тауып бер, таста

D) арсы алды, айтса екен

Е) кнбіс, Сыбанл

 

195. Туыстас тілдер тобын арастыратын тіл білімі

А) салыстырмалы-тарихи тіл білімі

В) жеке тіл білімі

С) жалпы тіл білімі

D) структуралы лингвистика

Е) психолингвистика

 

196. Протеза былысы бар сздер атары

А) лайы-ылайы, разы-ырза

В) повестка-повэска, грамм-грамнан

С) банк-банкіден, митннг-митннгіге

D) бахт-ба, тахт-та

Е) кпе-пке, сексен-сегіз он

 

197. Эпентеза былысы бар сздер атары

А) литр-литір, трактор-тырактор

В) лай-ылай, разы-ырза

С) банк-банкіден, митннг-митннгіге

D) бахт-ба, тахт-та

Е) кпе-пке, сексен-сегіз он

 

198. рамында фарингаль дауыссыздар бар сздер

А) аылау, ілеу, аар

В) цирк, чита

С) хат, хабар, асыр

D) цемент, цирк

Е) алым, ааз

 

199. Жазылуы бірдей, біра айтылуы мен маыналары баса-баса сздер

А) омографтар

В) омофондар

С) омоформалар

D) каламбур

Е) пароним

 

200. Біріай тран аффрикат дауыссыздар

А) ц,ч

В) с,т

С) м,п

D) х,

Е) в,ф

 

211. Сз рамындаы морфемаларды бл кнде растырушы элементтерге блінбейтіндей болып кетуі

А) сіісу былысы

В) жылысу былысы

С) диффузия былысы

D) декорреляция

 

212. Біріай тран флективті тілдер атары

А) араб, грек, неміс

В) молдаван, француз, арайым

С) иран, монол, грек

D) аылшын, румын, латын

Е) орыс, татар, ытай

 

213. Негізді есебінен флексияны лаюы. Мыс: жена-ми, жен-ами

А) жылысу былысы

В) диффузия былысы

С) сіісу былысы

D) крделену процесі

Е) декорреляция процесі

 

214. Тура атауды зі емес, аталып ойанды мезеу арылы білдіретін сз тобы

А) одаай

В) есімдік

в) стеу

D) сан есім

Е) сын есім

 

215. Тіл біліміні толы маынасындаы ылым ретінде алыптасу кезеі

А) 19 . басы

В) 18 . басы

С) 18 . ортасы

D) 17 . аяы

Е) 17 . басы

 

216. Омонимдерді трлерін ажыратыыз: сары-ала-сарала, ара-ат-арат, асшы-ащы

А) омографтар

В) омофондар

С) омоформалар

D) каламбур

Е) паронимдер

 

217. Фонетика нені зертейді ?

А) Тіл дыбыстарыны жйесін.

В) Сз тіркесіні байланысу тсілдерін.

С) Сз маыналарын.

D) Сз рамын.

Е) Сз таптарын

 

218. ріп дегеніміз не ?

А) Жазу табалары мен дыбысты айындауыш

В) Сзді дрыс айтылуы

в) Сзді дрыс жазылуы

Е) Дыбыстарды белгілі тртіпке салынан жинаы

е) Дыбысталу мшесі

 

219. Орфоэпия дегеніміз не ?

А) Дрыс айту ережелері

В) Дрыс жазу ережелері

С) Тыныс белгілері

D) Дауыссыз дыбыстар жйесі

Е) Дауысты дыбыстар жйес

 

220. Тасымалдауа болатын сзді крсетііз

А) басты

В) тарс

в) трт

D) блт

Е) ант

 

221. Жуан дауысты дыбыс алай жасалады?

А) тілді атысына арай

В) жаты атысына арай

С) ерінні атысына арай

D) н мен салдырды атысына арай

Е) кпеден шыан ауаны атысына арай

 

222. Ашы дауысты дыбыстар алай жасалады?

А) жаты атысына арай

В) тілді атысына арай

С) ерінні атысына арай

D) езуді атысына арай

Е) н мен салдырды атысына арай

 

223. айсысы езулік дауысты дыбыстара жатады?

А) а, е, э

В) а, п, р

С) о, , р

D) м, б, р

Е) д, ы,

 

224. Дауысты ыса дыбыстар айсы ?

А) ы, і, и

В) а, п, р

С) л, р, п

D) д, о, р

Е) ы, , р

 

225. Дауыссыз дыбыс алай жасалады?

А) Ауаны кедергіге шырап шыуынан

В) Езуді атысына арай

в) Ерінні атысына арай

D) н арылы жасалады

Е) Ауа кедергіге шырамай жасалады

 

226. Жуан дауысты дыбыс алай жасалады?

А) Тілді атысына арай

В) Жаты атысына арай

С) Ерінні атысына арай

D) нні атысына арай

Е) Салдырды атысына арай

 

227. Езулік дыбыс алай жасалады?

А) Ерінні атысына арай

В) Жаты атысына арай

С) н мен салдырды атысына арай

D) Ауаны кедергіге шырауынан жасалады

Е) Тілді атысына арай

 

228. Регрессивті ассимиляциясы бар сздер атары

А) жазса , он бес , жанбау

В) алып бер , басты

в) терезелер , бгін

D) келе жатыр , ара ат

Е) арсы алды

 

229. Эпитеза былысы бар сздер атары

А) банк- банкіден , митннг- митннгіге

В) лай-ылай , разы- ырза

С) повестка-повэска , грамм-грамнан

D) бахт-ба , тахт-та

Е) кпе-пке , сексен-сегіз он

 

230. Айтылуы бір, біра жазылуы, грамматикалы тлалары мен маыналары баса-баса сздер

А) омофондар

В) омоформалар

С) каламбур

D) омографтар

Е) паронимдер

 

231. Прогрессивті ассимиляция былысы бар сздер атары

А) кзсіз, сзсе

В) Жанпейіс, сделать

С) тауып бер, таста

D) арсы алды, айтса екен

Е) кнбіс, Сыбанл

 

232. Туыстас тілдер тобын арастыратын тіл білімі

А) салыстырмалы-тарихи тіл білімі

В) жеке тіл білімі

С) жалпы тіл білімі

D) структуралы лингвистика

Е) психолингвистика

 

233. Протеза былысы бар сздер атары

А) лайы-ылайы, разы-ырза

В) повестка-повэска, грамм-грамнан

С) банк-банкіден, митннг-митннгіге

D) бахт-ба, тахт-та

Е) кпе-пке, сексен-сегіз он

 

234. Эпентеза былысы бар сздер атары

А) литр-литір, трактор-тырактор

В) лай-ылай, разы-ырза

С) банк-банкіден, митннг-митннгіге

D) бахт-ба, тахт-та

Е) кпе-пке, сексен-сегіз он

 

235. рамында фарингаль дауыссыздар бар сздер

А) аылау, ілеу, аар

В) цирк, чита

С) хат, хабар, асыр

D) цемент, цирк

Е) алым, ааз

 

236.Жазылуы бірдей, біра айтылуы мен маыналары баса-баса сздер

А) омографтар

В) омофондар

С) омоформалар

D) каламбур

Е) пароним

 

237. Біріай тран аффрикат дауыссыздар

А) ц,ч

В) с,т

С) м,п

D) х,

Е) в,ф

 

238. Сз рамындаы морфемаларды бл кнде растырушы элементтерге блінбейтіндей болып кетуі

А) сіісу былысы

В) жылысу былысы

С) диффузия былысы

D) декорреляция

Е) ыысу былысы

 

239. Біріай тран флективті тілдер атары

А) араб, грек, неміс

В) молдаван, француз, арайым

С) иран, монол, грек

D) аылшын, румын, латын

Е) орыс, татар, ытай

 

240. Негізді есебінен флексияны лаюы. Мыс: жена-ми, жен-ами

А) жылысу былысы

В) диффузия былысы

С) сіісу былысы

D) крделену процесі

Е) декорреляция процесі

 

241. Бірыай тран денталь дауыссыздар?

А) д, з, н, л, т

В) в, к, р, ж, з

С) б, п, ш, л, т

D) м, н, г, к, с

Е) р, л, м, н,

 

242. Тіл жне оны даму задары туралы ылым?

А) лингвистика

В) логика

С) акустика

D) физиология

Е) психология

 

243. Тілді белгілі бір кезедегі алпы трысынан арастыратын тіл білімі?

А) синхрониялы лингвистика

В) диахрониялы лингвистика

С) жеке тіл білімі

D) салыстырмалы-тарихи тіл білімі

Е) жалпы тіл білімі

 

244. Тілді шыуы мен тарихи даму трысынан арастыратын тіл білімі?

А) жалпы тіл білімі

В) синхрониялы лингвистика

С) жеке тіл білімі

D) салыстырмалы-тарихи тіл білімі

Е) диахрониялы лингвистика

 

245. Туыстас тілдер тобын салыстыры арастыратын тіл білімі?

А) салыстырмалы тіл білімі

В) жалпы тіл білімі

С) жеке тіл білімі

D) марфология

Е) синхрониялы тіл білімі

 

246. оамдаы таптара талаусыз арайтын жалпы халы сипаттаы оамды былыс?

А) тіл

В) мдениет

С) ондырма

D) ндіріс ралдары

Е) базис

 

247. Тілді сздік рамын зерттейтін сала?

А) лексикология

В) фонетика

С) синтаксис

D) морфология

Е) акустика

 

248. Тапты сипаты бар оамды былыс?

А) ондырма

В) тіл

С) ндіріс ралдары

D) сз

Е) сйлем

 

249. Дыбысталуы бірдей де, маыналары р баса сздер?

А) омоним

В) синоним

С) антоним

D) омофон

Е) омограф

 

250. Грек тіліні «кп» жне «белгі», деген сздерінен жасалан термин?

А) полисемия

В) метонимия

С) метафора

D) эвфемизм

Е) ойконимия

 

251. Грек тіліні «сйлемше» жне «ым», «ілім» деген сздерінен жасалан термин?

А) фразеология

В) синтаксис