Хто може призначати референдум

Вибори

Референдуми

3)Загальнонародні обговорення, громадські слухання.

Хар. озн. ПН – пряме волевиявлення громадян, яке здійснюється без втручання держ. органів.

Представницька демократія – з допомогою якої народ може здійснювати владу не безпосередньо, а через обраних представників – депутатів.

Референдум. Поняття і види

Однією з форм прямого народовладдя є референдум.

Референдум – це форма прямої демократії, яка передбачає прийняття рішення з питань загальнодержавного чи місцевого значення шляхом голосування.

Порядок призначення і проведення референдуму закріплено в Конституції України та Законі України «Про Всеукраїнський і місцевий референдуми»

 

В Україні передбачено проведення кількох типів референдумів:

1. Всеукраїнський (на всій території країни з питань загальнодержавного значення)

Може вносити зміни до розділів Конституції

І – Загальні засади

ІІІ – Вибори і референдум

ХІІІ - Внесення змін до Конституції України

Вперше в незалеж. Україні всеукр. референдум відбувся 01.12.1991 р. щодо підтримки Акту проголошення незалежності України.

2. Місцевий (для вирішення питань сіл. міст чи областей)

Приклад. Перейменування населених пунктів, областей, районів.

 

 

Хто може призначати референдум

1)Всеукраїнський референдум може бути призначений Верховною Радою (щодо зміни території країни) або Президентом України (щодо внесення змін до Конституції України)

2)Референдум може проводитись за народною ініціативою

Для цього має бути зібрано не менше 3 млн. підписів громадян України, не менш як у 2/3 областей і не менше по 100 тис. у кожній з них.

Прийняття рішення на референдумі

Рішення референдуму вважається прийнятим, якщо за нього проголосує більше половини тих, хто взяв участь в голосуванні.

 

Види референдумів:

1. За територією проведення:

а)загальнонаціональні (охоплюють всю територію держави)

б)регіональні (у межах окремого штату, області чи краю)

в)місцеві (в межах міста, селища, району)

 

Особливе значення серед референдумів займає плебісцит (це – референдум, на якому вирішують питання щодо зміни території, переходу певних територій до складу інших держав

Приклад. Приєднання Австрії до Третього рейху 1938 р.

 

3. Вибори в Україні

Найпоширенішою формою прямої демократії є вибори

Вибори – це форма прямого народовладдя, яка передбачає формування складу представницьких органів державної влади шляхом загального голосування.

 

Вибори до органів влади є вільними відбуваються на основі загального виборчого права шляхом таємного голосування.

Що таке загальне виборче право?(кожен громадянин, який досяг віку 18 років має право брати участь у виборах і референдумах)

Види виборів

Сучасна правова наука визначає кілька способів класифікації виборів.

1.За суб’єктом обрання

а) парламентські

б)президентські

в)муніципальні

г)вибори суддів

2.За територією проведення

а) загальнодержавні(вибори парламенту і президента на тер. всієї держави)

б)регіональні (коли обирають владу області або штату – обласна рада)

в)місцеві (вибори районної чи сільської ради)

 

Вибори проводять у більшості країн світу, де в кожній діє своя виборча система.

Існує три основні виборчі системи

1)Мажоритарна

Мажоритарна (majority – більшість) виборча система передбачає голосування за конкретного кандидата на виборну посаду й визнання переможцем того, хто набирає більше голосів виборців

 

2)Пропорційна система

(голосування за списки кандидатів від політичних партій, які отримують місця у парламенті пропорційно до кількості голосів, відданих за список).

Сутність – депутатські мандати розподіляють залежно від отриманих виборчим списком голосів

Важливим поняттям пропорційної системи є виборча квота

(це – кількість голосів, які повинна одержати партія для отримання одного мандата у виборному органі)

При використанні пропорційної системи встановлюється т.з. «прохідний бар’єр»

(його мета – обмежити доступ до виборчого органу дрібних політичних сил)

 

Наприклад. В Україні діє 5% прохідний бар’єр (партії, які не набирають 5% не проходять до Верховної Ради)

В Ізраїлі – 1%, в Німеччині та Швеції – 5%, в Туреччині – 10%.

 

3)Змішана виборча система (пропорційно-мажоритарна)

Ця система поєднує елементи пропорційної і мажоритарної системи

За такою системою частина депутатів обирається за виборчими списками партій (пропорційна система), а частина - за мажоритарною системою

 

Якщо говорити про Україну

1. Вибори до Верховної Ради проводяться за змішаною системою

Всього – 450 депутатів (з них – 225 обирається за виборчими списками партій, 225 – як окремі висуванці)-як мажоритарники

2. Вибори Президента України проходять за мажоритарною системою

Для перемоги у першому турі президенту необхідно отримати 50%+1 голос)

Для прикладу – 46 млн. (23 млн.+1 голос) – це мажоритарна система абсолютної більшості.

Якщо кандидат у президенти не отримав у першому турі абсолютної більшості голосів (50%+1), тоді проводиться другий тур виборів.

У другому турі переможцем стає той кандидат, який отримав хоча б на 1 голос більше від іншого (мажоритарна система відносної більшості)

 

У різних країнах діють різні типи виборчих систем.

Мажоритарна виборча система (Велика Британія)

Пропорційна система (Франція, Ізраїль, Норвегія)

Змішана(Грузія, Росія, Україна)

 

Для проведення виборів за будь-якою системою створюють виборчі округи.

Округи поділяються на

а)одномандатний (переможцями стає одна особа – вибори мера, президента)переможець один!

б)багатомандатний (переможців декілька) – вибори народних депутатів, які балотуються за писками політичних партій

Етапи виборчого процесу:

1. Призначення виборів

2. Складання або уточнення списків виборців

3. Формування виборчих округів і дільниць

4. Формування виборчих комісій

5. Висунення й реєстрація кандидатів

6. Передвиборча агітація

7. Голосування

8. Підрахунок голосів і оголошення результатів виборів