Лінійне поліноміальне згладжування.
Розрахункова робота з дисципліни
“Системи обробки сигналів та зображень”
Варіант 2
|
| ||||
Київ – 2012
Зміст:
1. Варіант завдання розрахункової роботи
2. Теоретичні відомості
3. Розрахунок
4.Висновки
Варіант завдання розрахункової роботи
Варіант 2.
2.1 Дискретизовний сигнал заданий своїми значеннями у наступній таблиці:
![]() | ||||||||||
![]() | 0,2 | 0.4 | 0.6 | 0.8 | 1.2 | 1.4 | 1.6 | 1.8 | ||
![]() | -0.8 | -0.6 | 0.2 | 0.7 | 0.9 | 1.4 | 0.8 | 0.4 | 0.1 | -0.2 |
Провести згладжування (апроксимацию) даних за допомогою полінома
Вирахувати значення різниць (відхилень) між вихідними і згладженими даними, знайти максимальне по модулю значення їх різниці та суму квадратів відхилень між вихідними та згладженими даними. Подати усі вихідні дані та результати обчислювань у відповідній табличній та графічній формі.
2.2 Розглядається задача відновлення дискретизованого часового сигнала
по його заданому спектру (амплітудному
та фазовому
наступного вигляду
![]() | …. | …. | … | … | … | |||||||||
![]() | ||||||||||||||
![]() | -180 | -90 | -90 | -180 |
Дати графічну інтерпретацію заданого спектру у вигляді відповідного графіка і знайти аналітичний вираз для часового сигналу , визначивши його період дискретизації
, інтервал визначення ,число дискрет N і частоту дискретизації
.
Теоретичні відомості
Лінійне поліноміальне згладжування.
Метод ковзаючого середнього має один суттєвий недолік – зростаюча втрата даних при збільшені числа проходів згладжування. Цей недолік можна усунути якщо замість полінома нулевої степені використати поліном першої степені
, який має вже два шуканих коефіцієнта
та
; тобто він подається у такому вигляді
і задає пряму лінію. Знову ж таки вибираємо для побудови цього поліному мінімально можливу кількість даних з вихідного масиву
- три, записуючи квадратичну міру близькості і поліном у такому вигляді:
(2.1.1)
Оптимальні значення шуканих коефіцієнтів на
-тому кроці згладжування знаходиться із умови екстремуму (мінімуму) міри близькості (2.1.1), тобто:
, (2.1.2)
що дає після перетворення таку систему алгебраїчних рівнянь:
(2.1.3)
Припускаючи, що дискрети рівновіддалені одна від одної з інтервалом
, маємо:
,
а в системі рівнянь (2.1.3) отримуємо такі коефіцієнти:
В результаті система рівнянь (2.1.3) перетворюється в таку:
(2.1.4)
що дає наступний розв’язок:
(2.1.5)
Оскільки значення згладжених даних тепер розраховуються по поліному у точці
, то
і у виразі
(2.1.6)
зникає різниця і тому залишається тільки
, тобто необхідно використати тільки коефіцієнт
,
, а значить і вирахувати тільки наступне:
(2.1.7)
Якщо поставити за мету не втрачати по два значення – одне на початку, а друге – в кінці масиву даних, то потрібно скористатися повним виразом для поліному з коефіцієнтами
при
і
, а також
і
відповідно, що дає:
(2.1.8)
Підставивши (2.1.5) в (2.1.8) отримуємо таке:
(2.1.9)