ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДУТЧАК Уляна Василівна

УДК: 378.37.036;-053.6

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ДО ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ АРТ-ТЕРАПІЇ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

КИЇВ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Київському національному університеті культури і мистецтв.

Науковий керівник– доктор педагогічних наук, професор

ОЛЕКСЮК Ольга Миколаївна,

Інститут мистецтв Київського університету

імені Бориса Грінченка,

завідувач кафедри теорії і методики музичної

освіти.

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук,

старший науковий співробітник

ОТИЧ Олена Миколаївна,

Інститут педагогічної освіти і освіти

дорослих НАПН України,

завідувач відділу педагогічної естетики

та етики;

кандидат педагогічних наук, доцент

ФЕДІЙ Ольга Андріївна,

Полтавський національний педагогічний

університет імені В.Г. Короленка,

завідувач кафедри початкової і дошкільної

освіти.

Захист відбудеться 5 жовтня 2011 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти НАПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 9-ий поверх, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти НАПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розіслано 31 серпня 2011 р.

Учений секретар

Спеціалізованої вченої ради Г.В.Лесик

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.Сучасний етап соціально-економічного розвитку України, нові орієнтири в соціальному й культурному житті українського суспільства об’єктивно зумовлюють необхідність перетворень у сфері освіти та виховання. Стратегія освітньої політики спрямовується на вдосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя, що дасть змогу забезпечити формування компетентного, всебічно розвинутого та високодуховного педагога.

Стають актуальними проблеми розвитку та навчання майбутнього вчителя музики, розкриття його духовного потенціалу, стимулювання творчої активності й креативного підходу до набуття знань, ціннісного ставлення до життя, учнів, професійної діяльності загалом. Актуалізується проблема підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання учнівської молоді, формування його професійного розвитку як освіченої, гармонійної особистості, здатної вибудувати безконфліктне та високодуховне співбуття в соціумі. Увагу педагогів постійно привертає естетичне виховання та розвиток учнів, особливо підлітків, для яких процеси самопізнання та самовдосконалення особистості набувають особливої значущості на тлі низького рівня культури, духовності та естетичних запитів сучасної молоді. Зростає обсяг інформації, яка не завжди відповідає високим етичним та естетичним критеріям. Це негативно позначається не лише на формуванні культури, смаків і вподобань молоді, а й на стані їхнього психічного й фізичного здоров’я. Саме тому для ефективного естетичного виховання важливе значення мають сучасні психотерапевтичні методики, зокрема арт-терапія.

Залучення до освітнього процесу різних видів художньо-творчої діяльності у формі доступних арт-терапевтичних методик зумовлено потребою посилити психологічну підготовку майбутнього вчителя. Арт-терапію вважають різновидом творчої діяльностіз певним лікувально-розвивальним ефектом, оскільки її призначення полягає у виявленні психічних недоліків чи порушень, сприянні відновленню цілісності особистості, у створенні умов для її самореалізації. Проте слід відзначити, що застосування засобів арт-терапії у професійній підготовці майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків не набуло належного теоретичного обґрунтування і практичного втілення.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дав змогу виявити певні суперечності, зокрема між:

– традиційною системою професійної підготовки майбутнього вчителя музики і необхідністю підготовки вчителя нового типу, здатного ефективно здійснювати навчально-виховний процес, а також забезпечувати моральне та духовне здоров’я учнів, сприяти уникненню деструктивних емоційних станів в умовах інформаційної насиченості та швидкоплинності;

– високою естетично-розвивальною й терапевтичною ефективністю засобів арт-терапії й недостатнім використанням їх у професійній підготовці майбутнього вчителя музики та в естетичному вихованні учнів;

– потребою застосування арт-терапевтичних технік в освітньо-виховному процесі та недостатнім рівнем готовності до цього майбутнього вчителя музики;

– потребами майбутнього вчителя музики у знаннях та вміннях застосовувати засоби арт-терапії в естетичному вихованні учнів і недостатнім рівнем методичного забезпечення навчання.

Відтак виникає потреба обґрунтувати ідею застосування засобів арт-терапії у професійній підготовці майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків.

Значний внесок у розробку теоретичних основ арт-терапії зробили: О. Антонова-Турченко, Г. Батищева, Е. Галінська, Е. Крамер, А. Копитін, М. Наумбург, В. Петрушин, О. Пилипенко, В. Райх, К. Рудестам, Ю. Шевченко та ін. Практичні аспекти застосування арт-терапії у навчальному процесі майбутнього вчителя розглянуто в працях В. Драганчук, Н. Євстігнєєвої, В. Кокоренко, Л. Лебедєвої, Е. Медведєвої, Г. Побережної, О. Федій та інших.

Актуальність проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків, недостатній рівень теоретичного обґрунтування методик застосування арт-терапевтичних засобів у процесі підготовки майбутнього вчителя музики та естетичного виховання, необхідність розв’язання зазначених вище суперечностей зумовили вибір теми дисертаційного дослідження ,,Підготовка майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідної діяльності Київського національного університету культури і мистецтв, комплексної програми культурологічних досліджень ,,Трансформаційні процеси в культурі і мистецтвах України” (№ 0107U009539) та загальної концепції з удосконалення професійної підготовки фахівців у галузі музичного мистецтва, що є складовою дослідження кафедри музичного мистецтва ,,Теоретико-методичні та творчо-виконавські засади розвитку особистості в сфері музичного мистецтва” (протокол №2 від 8 вересня 2005 р.), в якому дисертант брав безпосередню участь.

Тему дисертації затверджено Вченою радою Київського національного університету культури і мистецтв (протокол №5 від 19 травня 2005 р.) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології України (протокол № 6 від 14 червня 2005 р.).

Мета і завдання дослідження.Метоюдисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії.

Мета дослідження зумовила вирішення таких завдань:

- проаналізувати стан розробленості проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії та визначити напрями дослідження;

- уточнити сутність поняття ,,готовність майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків”, виокремити його структурні компоненти;

- здійснити педагогічну діагностику готовності майбутніх учителів музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії;

- удосконалити модель підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії;

- експериментально перевірити педагогічні умови та методику підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії.

Об’єкт дослідження –професійна підготовка майбутнього вчителя музики у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження – педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії.

Для досягнення поставленої мети та вирішення окреслених завдань використано методи дослідження:

- аналіз, систематизація й узагальнення філософської, педагогічної, культурологічної, мистецтвознавчої, психологічної літератури з метою з’ясування стану розробленості досліджуваної проблеми та уточнення понятійного апарату;

- моделювання для розроблення моделі підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії;

- анкетування, тестування, оцінювання, бесіди, аналіз результатів творчої діяльності та залікових робіт, спостереження, педагогічний експеримент з метою діагностики готовності майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків та перевірки педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків;

- методи математичної статистики (χ‪²-критерій) для здійснення кількісного та якісного аналізу одержаних даних.

Наукова новизна одержаних результатів дослідженняполягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено:

- педагогічні умови, що сприяють ефективності професійної підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії, зокрема: забезпечення позитивної мотивації до застосування засобів арт-терапії в професійній діяльності; збагачення емоційно-естетичного досвіду майбутнього вчителя музики на основі творчих завдань з використанням засобів арт-терапії; орієнтація на розвиток арт-терапевтичної компетентності майбутнього вчителя музики в період педагогічної практики;

- методику підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії, що передбачає чітку послідовність лекційних, практичних занять, самостійної науково-дослідної роботи й педагогічної практики студентів та реалізує логічно послідовну професійну підготовку майбутнього фахівця;

удосконалено модель підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії у частині врахування конкретних педагогічних умов та етапів підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків;

подальшого розвитку набули форми і методи підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків (практичні заняття, що ґрунтуються на творчих завданнях з використанням арт-терапевтичних прийомів та педагогічної драматизації на основі етюдного методу).

Практичне значення одержаних результатів.Розроблено авторський спеціалізований навчальний курс ,,Арт-терапія в професійній діяльності учителя музики”, якийможна застосовувати в практиці вищої школи з метою підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків. Навчання за спецкурсом сприяє збагаченню теоретичних знань і розвитку практичних умінь вирішувати завдання естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії. Матеріали дослідження дисертантом використано для розроблення методичних рекомендацій щодо застосування засобів арт-терапії в естетичному вихованні підлітків.

Основні положення дослідженнявпровадженоу навчально-виховний процес Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка № 294 від 31 березня 2008 р.), Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 07-10/1050 від 18 травня 2009 р.), Інституту мистецтв Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (довідка № 1097 від 28 травня 2009 р.), Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (довідка № 04 від 8 лютого 2011 р.), Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (довідка № 6 від 26 січня 2011 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення, результати і висновки дослідження викладено у доповідях автора на науково-практичних конференціях:

міжнародних: ,,Україна – Світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур” (Київ, 2006), ,,Актуальні проблеми музичної освіти та виконавства” (Ніжин, 2007), ,,Педагогічні читання пам’яті О. Рудницької” (Київ, 2005 – 2007);

всеукраїнській: ,,Мистецька освіта та мистецтво освіти в контексті формування сталого суспільства” (Київ, 2005).

Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри теорії музики і музичного виховання Київського національного університету культури і мистецтв, доповідалися на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, докторантів, аспірантів, магістрантів та студентів ,,Дні науки КНУКіМ” (Київ, 2005 – 2007).

Публікації.За результатами дослідження опубліковано 12 одноосібних наукових праць, з яких: сім статей у наукових фахових виданнях, чотири – у збірниках матеріалів конференцій, одні методичні рекомендації.

Структура дисертації.Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, двадцяти додатків та списку використаних джерел (289 найменувань, із них 19 – іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації становить 265 сторінок, з них – 184 основного тексту. Дисертація містить 7 таблиць, 5 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступіобґрунтовано актуальність і доцільність теми наукового дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження; зазначено його зв’язок з науковими програмами і планами, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі– ,,Теоретичні основи підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії” –розглянуто проблему підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків у контексті наукових підходів, проаналізовано стан наукового дослідження проблеми та обґрунтовано застосування засобів арт-терапії в підготовці майбутнього вчителя музики, охарактеризовано сутність змісту й завдань естетичного виховання підлітків, з’ясовано особливості використання засобів арт-терапії в естетичному вихованні учнів підліткового віку.

Багатоаспектність професійної діяльності учителя музики зумовила розгляд підготовки майбутніх фахівців у контексті наукових підходів загальнофілософського, загальнонаукового та конкретнонаукового рівнів. У дослідженні увагу зосереджено на психотерапевтичному підході. Він ґрунтується на використанні різних видів мистецтва та художньо-творчої діяльності в навчальному процесі, що дає змогу забезпечити виховний і гармонізуючий вплив на особистість, сприяє коригуванню її емоційного стану, переживань, запобіганню негативних поведінкових проявів. У рамках зазначеного підходу проаналізовано його арт-терапевтичний напрям.

На основі вивчення наукових джерел із питань арт-терапії виокремлено два напрями її застосування – психодинамічний та гуманістичний. Психодинамічний напрям арт-терапії (М. Наумбург, Р. Пікфорд, І. Чемпернон) характеризується спрямуванням на суто лікувальний, психотерапевтичний ефект. Гуманістичний напрям (Е. Крамер, Д. Сейз) доцільно застосовувати в системі освіти з метою гармонізації особистості студентів та учнів, створення умов для самовираження та зростання на особистому рівні завдяки використанню арт-терапевтичних засобів.

Узагальнення наукових поглядів А. Копитіна, Л. Лебедєвої, О. Пилипенка зумовило трактування арт-терапії як сукупності прийомів і методів, спрямованих на розширення і збагачення спектра естетичних переживань, потреб, формування естетичного світогляду внаслідок залучення особистості до широкого кола художніх переживань.

У розділі наголошується, що аспект підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків, який передбачає застосування засобів арт-терапії у підготовчому процесі, є не досить дослідженим. Проте арт-терапевтичні засоби застосовуються вітчизняними та зарубіжними навчальними закладами з метою професійної підготовки майбутнього вчителя. Ідею впровадження арт-терапії, зокрема терапії образотворчим мистецтвом, музикотерапії, естетотерапії тощо, в систему професійної освіти обґрунтовано в працях Н. Євстігнєєвої, Г. Побережної, О. Фалєтрової, О. Федій та ін. Окремі аспекти використання арт-терапевтичних методик у навчальному процесі розглянуто в дослідженнях Г. Локарєвої, О. Олексюк, О. Отич, О. Рудницької та інших.

Узагальнення наукових поглядів учених показало, що підготовка майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії характеризується динамічною взаємодією студента, продуктів його творчої діяльності, творів мистецтва та педагога в арт-терапевтичному просторі, в процесі якої реалізуються освітні функції: діагностична, розвивальна, виховна, психопрофілактична, психотерапевтична.

У розділі виокремлено засоби арт-терапії (малюнок, музика, поезія, танець), що обумовлені видами мистецтва. Використання їх реалізується завдяки прилученню майбутнього вчителя музики до різних видів художньої експресії (сенсомоторної, проективно-символічної, драматично-рольової, вербальної), а також передбачає застосування вербальних (інтерпретація художніх образів, вербальна художня експресія) та невербальних (візуальна комунікація з художніми образами, комунікація на символічному рівні засобами візуальних образів, тобто невербальна художня експресія) способів взаємодії.

Виявлено, що застосування арт-терапевтичних технологій у підготовці майбутнього вчителя музики сприятиме: а) активізації емоційно-чуттєвої сфери; б) ефективному сприйняттю естетичної інформації, досягненню емоційного контакту з учнями; в) особистісному прилученню майбутнього вчителя музики до мистецтва, глибоко емоційному відчуванню мистецьких явищ; г) розвитку емпатії, емоційної гнучкості та чутливості майбутнього педагога.

Оскільки в дисертації досліджується підготовка майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків, визначено особливості учнів цього віку. Дослідження І. Кона, В. Роменця, П. Якобсона, доводять, що високий рівень емоційності підлітків зумовлює стимулювання в них творчих потенцій. У зв’язку з цим їм притаманне прагнення отримати в мистецтві відгук на свої потреби та відчути споріднені емоції. З’ясовано, що потреби у творчості учнів цього віку не збігаються з їхніми можливостями та критичною самооцінкою, що стає причиною внутрішніх конфліктів і сильних емоційних переживань. Визначені особливості учнів зазначеного віку, а також аналіз досліджень Т. Баришевої, К. Кейза, Г. Локарєвої, О. Олексюк, В. Петрушина, С. Раппопорта, К. Рудестама, Г. Шевченко та інших стали основою для доведення доцільності арт-терапії, зокрема її виховної, розвивальної та терапевтичної функцій в естетичному вихованні підлітків.

Установлено, що вплив засобів арт-терапії в естетичному вихованні ґрунтується на відчутті рапорту (емпатійного контакту), який виникає внаслідок естетичного переживання, зумовленого твором мистецтва, веде до злиття з об’єктом сприйняття, що стає поштовхом до зрушень в естетичному розвитку особистості.

Визначено, що арт-терапія в естетичному вихованні сприяє осмисленню підлітками художньо-естетичної інформації, особистому переживанню її, вільному вираженню свого внутрішнього світу, збагаченню естетичного досвіду спілкування з мистецтвом, формуванню ціннісного ставлення до творів мистецтва, продуктів творчості колег, їхніх духовних потреб.

Виявлено особливості застосування засобів арт-терапії в естетичному вихованні підлітків, що полягають: а) у створенні учителем емоційно-комфортного арт-терапевтичного простору; б) у забезпеченні прямої та зворотної комунікативної взаємодії: вчитель – твір мистецтва – учень – група учнів; в) у залученні вчителя до співтворчості з учнями як фасилітатора естетично-творчого процесу; в) у добровільній участі в творчому процесі.

У висновках до розділу на основі результатів аналізу й узагальнення наукової літератури виокремлено основні напрями дослідження: визначити педагогічні умови; встановити рівні готовності майбутніх фахівців до естетичного виховання підлітків; уточнити сутність поняття «готовність майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків»; виокремити структурні компоненти готовності, критерії; розробити та впровадити методику підготовки майбутніх учителів музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії.

У другому розділі–,,Моделювання процесу підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії” –висвітлено організацію експериментального дослідження, уточнено суть поняття ,,підготовка майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків”,визначено компоненти готовності майбутнього вчителя музики до професійної діяльності, сформульовано гіпотезу, виокремлено критерії та рівні готовності, виявлено педагогічні умови та створено модель підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків.

В основу дослідження покладено гіпотезу, згідно з якою підготовка майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків буде ефективною за таких умов: забезпечення позитивної мотивації до застосування засобів арт-терапії в професійній діяльності; збагачення емоційно-естетичного досвіду майбутнього вчителя музики на основі творчих завдань з використанням засобів арт-терапії; орієнтація на розвиток арт-терапевтичної компетентності майбутнього вчителя музики в період педагогічної практики.

Дослідно-експериментальна робота тривала впродовж 2005 – 2010 рр. і складалася з трьох взаємопов’язаних етапів. На першому етапі (2005 – 2006 рр.) – пошуковому – проаналізовано філософську, психологічну та педагогічну літературу з досліджуваної проблеми; уточнено сутність і структуру готовності майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків, узагальнено передовий педагогічний досвід у сфері професійної підготовки майбутнього вчителя музики та естетичного виховання підлітків; розроблено програму і визначено методи дослідно-експериментальної роботи. На другому етапі (2006 – 2009 рр.) – експериментальному – проведено констатувальний експеримент з метою з’ясування вихідного рівня готовності майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії, обґрунтовано педагогічні умови, розроблено модель і методику професійної підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії, здійснено дослідно-експериментальну роботу, під час якої перевірено гіпотезу дослідження. На третьому етапі (2009-2010 рр.) – узагальнюючому – зроблено статистичну та графічну обробку отриманих даних, проведено їхній аналіз і узагальнення; апробовано методику підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії; сформульовано висновки дослідження.

У дослідженні взяли участь 295 студентів вищих навчальних закладів: Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, Інституту мистецтв Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського.

Один із напрямів дослідження передбачав уточнення поняття ,,підготовка майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків”. Теоретичний аналіз наукових праць Ф. Гоноболіна, Н. Гузій, І. Зязюна, В. Кан-Каліка, Л. Кондрашової, Н. Кузміної, В. Лугового, В. Майбороди, І. Підласого, В. Сластьоніна та інших показав, що з’ясування суті підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності є однією з найактуальніших проблем.

Узагальнюючи наукові погляди Н. Гузій, Л. Кондрацької, М. Лещенко, Л. Масол О. Олексюк, В. Орлова, О. Отич, Г. Падалки, Т. Рейзенкінд, О. Рудницької та інших, дійшли висновку, що професійна підготовка майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків є частиною цілісного педагогічного процесу вищої школи. Вона здійснюється з урахуванням загальнопедагогічної підготовки, специфіки мистецьких дисциплін, особливостей художньо-педагогічного спілкування викладача й студентів із творами мистецтва.

На основі наукових досліджень підготовку майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків визначено як процес навчання, результатом якого є готовність – інтегративне особистісне утворення, яке характеризується спроможністю реалізовувати свій внутрішній потенціал у професійній діяльності, що передбачає сформованість професійно значущих знань, умінь, навичок, поглядів та переконань.

У розділі розкрито структурні компоненти готовності майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків: мотиваційно-ціннісний (стійкий інтерес до професійної діяльності, ціннісне ставлення до неї); особистісний (здатність емоційно відчувати образність творів мистецтва, емпатійне ставлення до учнів та мистецтва); змістовий (комплекс знань про особливості застосування арт-терапії в естетичному вихованні підлітків); процесуальний (сформованість умінь застосовувати засоби арт-терапії у професійній діяльності).

Спираючись на наукові дослідження В. Андрющенка, Е. Бондаревської, М. Боритко, Ж. Кармазіної, С. Кульневич, І. Полубояриної, виявлено критерії готовності майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії, які відображують теоретичну, практичну та особистісну готовність майбутніх фахівців. До них належать: 1) мотиваційнийкритерій (показниками якого є спрямованість на: набуття професійних знань та умінь щодо використання арт-терапії у професійній діяльності, застосування засобів арт-терапії в естетичному вихованні підлітків, самоосвіту й вдосконалення умінь і навичок використання засобів арт-терапії у професійній діяльності); 2) емоційно-чуттєвийкритерій (показниками якого є емоційно-чуттєве сприйняття мистецтва, емпатійне ставлення до учнів, створення емоційно-комфортної навчальної атмосфери); 3) когнітивно-пізнавальний критерій (показниками якого є ґрунтовність знань змісту естетичного виховання, рівень розуміння терапевтичного впливу мистецтва на особистість підлітків, повнота знань з методики застосування засобів арт-терапії в естетичному вихованні підлітків); 4) творчо-діяльнісний критерій (показниками якого є вміння: організовувати естетично-виховний процес підлітків засобами арт-терапії, добирати необхідний навчальний художньо-терапевтичний матеріал та відповідні форми роботи, спрямовані на естетичне виховання підлітків, стимулювати естетично-творчу активність підлітків засобами арт-терапії).

Визначено рівні сформованості в студентів знань, вмінь і навичок з естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії. За основу взято показники, що відображали рівень засвоєних знань, усвідомлене сприйняття їх та вміння застосувати на практиці. Таким чином, виділено низький, середній та високий рівні готовності.

Здійснено діагностування готовності майбутніх учителів музики до естетичного виховання підлітків. За результатами діагностики низький рівень готовності мали 42,9% студентів, середній – 48,3%, високий – 6,4%. Отримані результати констатувального експерименту засвідчили необхідність виокремлення педагогічних умов, які б забезпечували зростання рівня готовності майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків.

На основі аналізу літератури, педагогічного досвіду удосконалено модель підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії (рис.1). Наголошується, що компонентами моделі є: а) цільовий (окреслює загальну мету – формування педагога, який відповідає запитам суспільства, здатний реалізувати актуальні завдання естетичного

Рис. 2.1. Модель підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії

виховання, спрямований на саморозвиток, самовдосконалення і творчу реалізацію набутих знань; часткову мету – потребу в професійній підготовці майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії); б) змістовий (відображає організацію процесу підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії, включаючи знання, уміння, навички та професійно значущі якості, якими має оволодіти майбутній учитель музики у процесі підготовки); в) операційний (охоплює етапи, комплекс форм і методів, які сприятимуть набуттю студентами знань, вмінь і навичок, необхідних для реалізації завдань естетичного виховання засобами арт-терапії); г) контрольно-результативний (передбачає постійний контроль за підготовкою, вирішенням педагогічних завдань та оцінювання результатів підготовки майбутнього вчителя музики).

У третьому розділі – ,,Експериментальне дослідження процесу підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії”–обґрунтованойекспериментально перевірено методику підготовки майбутнього вчителя музики до зазначеної діяльності, проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи.

Зазначається, що розроблено авторську методику підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії, відповідно до якої процес підготовки здійснюється на інформаційно-мотиваційному, художньо-експресивному та діяльнісно-рефлексивному етапах.

Перший етап – інформаційно-мотиваційний – реалізовано внаслідок залучення майбутнього вчителя музики до вивчення спеціалізованого навчального курсу ,,Арт-терапія в професійній діяльності учителя музики”.

Мета спецкурсу – вироблення в майбутнього вчителя музики позитивної мотивації до арт-терапевтичної діяльності; забезпечення студентів теоретичними знаннями щодо терапевтичного потенціалу мистецтва, виховних функцій арт-терапії, особливостей засобів арт-терапії та застосування їх в естетичному вихованні підлітків; формування навичок оцінювання терапевтичного потенціалу творів мистецтва та усвідомленого добору арт-терапевтичних методів, а також прийомів для естетичного виховання підлітків.

На першому етапі навчання застосовано лекції, семінари, практичні заняття, написання доповідей, проблемні дискусії. Серед нетрадиційних форм роботи використано навчально-розвивальні завдання, аналіз творів різних видів

мистецтва в естетико-виховному та терапевтичному контексті, терапевтично-медитативні вправи. Зазначені форми роботи сприяли формуванню позитивної мотивації до застосування арт-терапевтичних засобів у професійній діяльності, а також набуттю студентами когнітивних арт-терапевтичних компетенцій (здатність інтегрувати набуті раніше художньо-естетичні знання, досвід спілкування з мистецтвом та знання з арт-терапії; здатність розуміти знакову природу мистецтва, розпізнавати його символічне значення тощо).

Другий етап підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії – художньо-експресивний – передбачав індивідуальні та групові форми роботи. Він реалізовувався внаслідок творчої діяльності студентів з використанням різних видів експресивного самовираження, аналізу продуктів власної творчої діяльності та колег, педагогічної драматизації на основі етюдного методу. Завдання спрямовано на активізацію емоційно-чуттєвої сфери майбутнього вчителя музики; збагачення спектру естетичних переживань; вироблення умінь і навичок аналізу продуктів творчості та розкодування їхнього символічного змісту; розвиток здатності до глибокого «занурення» в емоційно-образну сферу художніх творів, емпатійного ставлення до учнів. Виконання творчих завдань сприяло набуттю особистісних арт-терапевтичних компетенцій (здатність співпереживати, розпізнавати та розуміти емоційний стан учнів, здатність емоційно-чуттєво сприймати мистецтво, уміння інтерпретувати художні образи та спілкуватися на символічному рівні засобами невербальної комунікації), а також формуванню професійно значущих особистісних якостей майбутнього учителя музики: емпатійності, толерантності, артистизму, спостережливості тощо.

Третій етап підготовки – діяльнісно-рефлексивний – здійснювався у процесі виконання студентами дослідницького проекту та залучення майбутніх фахівців до педагогічної практики. Пошукові, дослідницькі та проблемні методи реалізовувалися в процесі виконання дослідницьких проектів. Їх спрямовано на розвиток критичного ставлення до мистецьких явищ і художніх творів, навичок узагальнення й аналізу інформації, презентації. Педагогічна практика сприяла реалізації набутих студентами знань, умінь, навичок, збагаченню педагогічного досвіду естетико-виховної роботи з використанням засобів арт-терапії, осмисленню особливостей професійної діяльності та аналізу її результатів. Безпосередньо в реальному педагогічному процесі майбутні вчителі мали змогу критично осмислити та практично перевірити здобуті знання та уміння, усвідомити недоліки, на власному досвіді відчути специфіку побудови арт-терапевтичного простору та функціонування в ньому комунікативних процесів. Перебіг та результати професійної діяльності студенти фіксували в щоденнику педагогічної практики з метою рефлексивного оцінювання, самоаналізу, планування роботи, а також для критичного аналізу та обговорень у групах. Третій етап підготовки спрямовувався на а) формування в студентів діяльнісних арт-терапевтичних компетенцій (застосовувати арт-терапевтичні методи з метою естетичного виховання підлітків, здатність впливати на емоційний стан учнів засобами арт-терапії, уміння створювати арт-терапевтичний комунікативний простір, володіти вербальними та невербальними засобами комунікації, використовувати виражальні засоби різних видів мистецтв в арт-терапевтичному контексті тощо); б) розвиток професійно значущих особистісних якостей майбутнього учителя музики: відповідальності, організованості, демократичності у побудові відносин з учнями.

З метою об’єктивного оцінювання результату впровадження методики в навчальний процес майбутнього вчителя музики на початку формувального етапу експерименту створено контрольну (КГ) та експериментальну (ЕГ) групи. Після завершення програми експерименту для визначення ефективності запропонованих педагогічних умов та методики підготовки здійснено порівняльний аналіз рівнів готовності майбутніх учителів музики (контрольної та експериментальної груп) до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії за визначеними критеріями. Результати наведено в табл.1.

Таблиця 1

Динаміка рівнів готовності майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії (у %)

Отримані після проведення формувального експерименту дані засвідчили позитивні зміни в рівнях готовності студентів експериментальної групи до естетичного виховання підлітків. Це дало підстави дійти висновку про ефективність і доцільність використання запропонованих педагогічних умов та методики професійної підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії.

Для підтвердження гіпотези методами математичної статистики зроблено розрахунки за допомогою непараметричного χ‪²-критерію, за яким порівнюють розподіл емпіричних частот залежно від критеріїв для кожної змінної з тим, щоб визначити, теоретичний розподіл за умови незалежних змінних.

Здійснені обчислення дали змогу підтвердити гіпотезу та зробити висновок про вірогідність отриманих результатів. Позитивна динаміка змін у рівнях готовності студентів експериментальної групи за усіма критеріями свідчить про ефективність запропонованих педагогічних умов та методики підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови та методику підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії. Результати експериментального дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу. Реалізовані мета і завдання дають змогу сформулювати такі висновки і рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення.

1. Аналіз сучасної філософської, психолого-педагогічної наукової літератури засвідчив актуальність впровадження арт-терапевтичних технологій у сфері професійної освіти. Виявлено, що такий аспект підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків, як використання засобів арт-терапії у підготовчому процесі, є мало дослідженим. Проте арт-терапія застосовується у вітчизняних та зарубіжних навчальних закладів з метою професійної підготовки майбутнього вчителя.

Узагальнення ідей учених уможливило висновок про доцільність застосування в професійній підготовці майбутніх фахівців гуманістичного напряму арт-терапії, яка забезпечує можливість зростання на особистісному рівні завдяки використанню художніх матеріалів та художньої творчості; як сукупність прийомів і методів, спрямованих на розширення спектру естетичних потреб, формування естетичного світогляду та досвіду внаслідок прилучення особистості до широкого кола художніх переживань.

2. Визначено, що підготовка майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії ґрунтується на єдності загальнопедагогічної складової та складової, зумовленої специфікою мистецьких дисциплін і художньої творчості (зв’язок викладача, мистецького твору та учня; художньо-творча діяльність у різних видах мистецтва, активне емоційно-творче спілкування, володіння методами пізнання за законами митця тощо).

Уточнено сутність поняття ,,готовність майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків”, яка є інтегративним особистісним утворенням та характеризується спроможністю реалізовувати майбутнім учителем свій внутрішній потенціал у професійній діяльності й передбачає сформованість професійно значущих знань, умінь, навичок, особистісних якостей, поглядів і переконань.

Структурними компонентами готовності майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків визначено: мотиваційно-ціннісний, особистісний, змістовий та процесуальний.

3. Здійснено педагогічну діагностику рівнів готовності майбутніх учителів музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії, результати якої показали низький відсоток студентів, готових до здійснення зазначеної діяльності. Результати констатувального експерименту підтвердили необхідність упровадження спеціальних заходів, які б дозволили підвищити рівень готовності студентів до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії.

4. У процесі дослідження на основі узагальнення опрацьованого матеріалу вдосконалено модель професійної підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків. Модель є системою взаємопов’язаних компонентів (мета, завдання, компоненти готовності, етапи підготовки, педагогічні умови, критерії та показники готовності, а також кінцевий результат, що полягає в сформованості арт-терапевтичних компетенцій у студентів) і відображає процес підготовки майбутнього учителя музики до професійної діяльності.

5. Обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутнього учителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії, зокрема: а) забезпечення позитивної мотивації до застосування засобів арт-терапії в професійній діяльності; б) збагачення емоційно-естетичного досвіду майбутнього вчителя музики на основі творчих завдань з використанням засобів арт-терапії; в) орієнтація на розвиток арт-терапевтичної компетентності майбутнього вчителя музики в період педагогічної практики.

Розроблено методику підготовки, в якій, відповідно до визначених умов, виокремлено три етапи: а) інформаційно-мотиваційний (реалізується внаслідок впровадження в навчальний процес майбутнього вчителя музики авторського спеціалізованого навчального курсу); б) художньо-експресивний (реалізується завдяки прилученню студентів до творчої діяльності); в) діяльнісно-рефлексивний (реалізується в процесі виконання студентами дослідницьких проектів та в період педагогічної практики).

Експериментально перевірено педагогічні умови та методику підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії.

Отримані результати експериментальної перевірки засвідчили зростання рівнів готовності студентів експериментальної групи. На основі порівняльного аналізу результатів, отриманих до та після здійснення формувального етапу експерименту, виявлено динаміку змін у рівнях готовності майбутніх фахівців. Так, кількість студентів експериментальної групи з низьким рівнем готовності зменшилася на 25,0%, із середнім – зросла до 9,0%, з високим – збільшилася на 16,0%; рівень готовності майбутніх учителів музики контрольної групи майже не змінився: кількість студентів, що відповідають: а) низькому рівню – знизилася на 4,8%; б) середньому – зросла на 2,7%; в) високому – збільшилася на 2,1% .

Здійснене експериментальне дослідження підтвердило, що запропоновані педагогічні умови та методика забезпечують ефективність процесу підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків засобами арт-терапії. Про це свідчить зростання рівнів готовності студентів експериментальної групи за усіма показниками визначених критеріїв, тоді як рівні готовності респондентів контрольної групи залишилися без істотних змін. Освітнім результатом реалізації педагогічних умов є набуття студентами когнітивних, особистісних, діяльнісних арт-терапевтичних компетенцій та професійно значущих особистісних якостей (емпатійність, толерантність, артистизм, спостережливість, відповідальність, демократизм у побудові відносин з учнями тощо).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретичним обґрунтуванням вихідних позицій і підтверджується кількісною та якісною обробкою експериментальних даних з використанням методів математичної статистики.

Наукові результати, отримані в дисертаційному дослідженні можуть бути використані вищими навчальними закладами для вдосконалення процесу підготовки майбутніх учителів музики з естетичного виховання підлітків і реалізації таких планів:

-включення в педагогічний процес спеціалізованого навчального курсу ,,Арт-терапія в професійній діяльності учителя музики”, спрямованого на формування в студентів знань, умінь та навичок застосовувати засоби арт-терапії в естетичному вихованні учнів підліткового віку;

- впровадження у систему середньої освіти України програм естетичного виховання, що передбачають використання засобів арт-терапії.

Дисертаційне дослідження не вирішує всіх питань підготовки майбутнього вчителя музики до професійної діяльності. Доцільно було б дослідити проблему застосування арт-терапії у підготовці майбутнього вчителя до різноманітних видів навчально-виховної діяльності, можливості арт-терапії в рамках різних дисциплін художньо-естетичного циклу, а також обґрунтувати методичні засади використання засобів арт-терапії в естетичному, етичному, моральному вихованні учнів будь-якого віку.

12
• Далее ⇒