Складне речення. Складносурядне речення

1. Установіть відповідність між типами речень і їхніми характеристиками

А Просте ускладнене речення 1.З погляду формально-граматичного речення є монопредикативним, простим, а з погляду семантико-синтаксичного – поліпропозитивним, складним.

Б Складне речення 2. Предикативні частини поєднані підрядним зв’язком і одна частина синтаксично підпорядкована іншій частині.

В Складнопідрядне речення 3. Самостійність функціонування, предикативність, інтонаційна завершеність, семантична завершеність, граматична організованість.

Г Ознаки речення як синтаксичної одиниці 4. Поліпредикативність, наявність структурної схеми, семантична єдність, інтонаційна завершеність, комунікативна самостійність.

5. Предикативні частини об’єднані в єдине структурно-семантичне ціле інтонаційно, недиференційованим синтаксичним зв’язком.

2. Установіть відповідність

А Просте ускладнене речення 1. Старий дзвонар одного давнього вечора розповідав про те, як десь дівчата дзвонами привертали парубочі серця (М.Стельмах)

Б Складносурядне речення з єднальним сполучником 2. Аж рипнули двері, і в хату увійшов середнього зросту чоловік (Т.Осьмачка)

В Складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним 3.Море в той день було неспокійне і брудне – кілька діб підряд штормило (Ю.Логвин)

Г Безсполучникове складне речення 4. Щоранку, перед тим, як іти на роботу, він брав березового віника і замітав подвір’я (В.Земляк)

5. Сорокаметрові кедри, випередивши всіх у змаганні до сонця, вигнались рудими, голими стовбурами з долішнього хаосу геть, десь під небо, і заступили його коронами. (І.Багряний)

3. Виберіть ознаки, за якими складне речення відрізняється від простого речення:

А комунікативна самостійність

Б поліпредикативність

В семантико-синтаксичні відношення

Г модальність

Ґ семантична завершеність

Д структурна схема

Е предикативність

Є реалізація синтаксичного зв’язку

4.Установіть відповідність

А Складносурядне речення відкритої структури з єднальним сполучником 1.Без хліба немає життя, але й без пісні незмога його уявити (П.Загребельний)

Б Складносурядне речення відкритої структури з розділовим сполучником 2. Крізь темну ніч шумів весняний дощ, і в унісон із ним шуміли сосни… (А.Малишко)

В Складносурядне речення закритої структури з єднальним сполучником 3. У нас люди вміють зробити добре другій людині, та й служити двом зразу вміють (М.Матіос)

Г Складносурядне речення закритої структури з протиставним сполучником 4. Сколихнуть тишу музики, й сколихнеться моє серце (Ю.Мушкетик)

5.Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М.Коцюбинський)

5. Визначте, де подано правильну характеристику речення Ні шелесне лист, ані ворухнеться травинка (І.Багряний)

А складносурядне речення, відкритої структури, з розділовими сполучниками, єднальними відношеннями

Б складносурядне речення, закритої структури, з єднальними сполучниками, розділовими відношеннями

В складносурядне речення, відкритої структури, з єднальними сполучниками, єднальними відношеннями

Г складносурядне речення, відкритої структури, з розділовими сполучниками, розділовими відношеннями

6. Установіть відповідність між сполучниками сурядності і типами семантико-синтаксичних відношень, маркерами яких вони виступають у складносурядному реченні:

А єднальні 1. Собака, либонь, зрозумів прохання, та й товариш обережними рухами долонь намагався повернути тварину (Є.Гуцало)

Б розділові 2….то їхній щебет супроводжував загонисту мелодію, то загониста мелодія супроводжувала живий пташиний передзвін (Є.Гуцало)

В протиставні 3. Лиш небо гуде неокрає, Та сім”я журавлина на крилах весну піднімає, Та ясними ночами Зорі світять мечами На Дону, на Дніпрі, на Дунаї (А.Малишко)

Г приєднувальні 4. Так краще в тридцять повністю згоріть, Ніж до півсотні помаленьку тліть (В.Симоненко)

Ґ градаційні 5. Розкішні наші бори, гаї, зелені луки та оболоні, однак на них вже добряче погуляв двадцятий вік (Ю.Мушкетик)

6. Не тільки тужна пісня лилася із замученої душі матері, а й пропікали сльози гарячі сліди на її обличчі (Г.Тютюнник)

7. У реченнях І знову ти лишилась на поталу, і знову панство суне на Полтаву (Л.Костенко), Крізь темну ніч шумів весняний дощ, і в унісон із ним шуміли сосни… (А.Малишко), Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Т.Шевченко) між предикативними частинами

А семантико-синтаксичні відношення часові, одночасність подій

Б семантико-синтаксичні відношення часові, послідовність подій

В семантико-синтаксичні відношення причиново-наслідкові

Г семантико-синтаксичні відношення протиставні

8. Укажіть рядок, де подано правильну характеристику речень Дівчина спить тихо в кімнаті, а місяць промінням тремтить (Леся Українка); Соловей витьохкував, а місяць плив великий, ясний, віщий (Ю.Мушкетик)

А складносурядне, відкритої структури, із зіставним сполучником, зіставними відношеннями

Б складносурядне, закритої структури, із зіставним сполучником, зіставними відношеннями

В складносурядне, відкритої структури, із зіставним сполучником, єднальними відношеннями

Г складносурядне, закритої структури, з протиставним сполучником, протиставними відношеннями

9. Визначте зайве речення і поясніть чому:

А 1.Літа ніколи не повертаються до людини, а людина завжди повертається до своїх літ (М.Стельмах) 2. Тобі зозуля навесні кувала щастя, а мені вороння крякало сумне «забудь мене» (І.Барківський) 3.До тебе, люба річенько, Ще вернеться весна, А молодість не вернеться, Не вернеться вона!.. (Л.Глібов) 4. Зелена трава ворушилася у воді, а голубе небо нерухомо лежало в ній (Г.Тютюнник) У зайвому реченні відношення: а) протиставні б) єднально-перелічувальні в) зіставні г) єднальні

Б 1.Пливе над світом осінь, як медуза, і мокре листя падає на брук (Л.Костенко) 2. Розвіялись хмари, й вільне сонце засвітило цвіт інею на деревах (Є.Гуцало) 3.Крізь темну ніч шумів весняний дощ, і в унісон із ним шуміли сосни… (А.Малишко) 4.Червоним яблуком округлим Скотився день, доспілий і тяжкий, і ніч повільним помахом руки Широкі тіні чорним вуглем пише (М.Рильський) Зайве речення: а) складносурядне, закритої структури, відношення причиново-наслідкові б) складносурядне, відкритої структури, відношення причиново-наслідкові в) складносурядне, закритої структури, відношення зіставні г) складносурядне, відкритої структури, відношення єднальні

В 1.У лісах за Прип’яттю одцвітав сон, ник сивими дзвіночками до землі, а між вільшиною, у чагарниках, рясними кетягами буяв ряст… (журн.) 2.Чи то неминучість загартовує душу, чи то вона лікує її (В.Шевчук) 3.Спочатку морок поліз з-поміж очеретів, а за ним дихнули озерця й купини білим туманом (М.Коцюбинський) 4.Розумні й дурні, нудні й дотепні, відносно небагаті й багаті надзвичайно – усі зараз шукають нашої любові (газ.) Зайве речення: а) складнопідрядне речення з підрядним причини б) складне речення з різними типами зв’язку в) безсполучникове складне речення г) просте ускладнене речення

Г 1.То загуркоче ген-ген над затихлим гаєм канонада, то враз освітять небо спалахи сигнальних ракет (Ю.Збанацький) 2.То нива стрепене дужими і м’якими крилами і до самого обрію летить, то враз вона відкинеться назад, стихне, як пісня (М.Стельмах) 3.Якщо ви вдало виберете працю і вкладете в неї свою душу всю, то щастя саме вас знайде (К.Ушинський) 4. Чи для вас немає зелені в лісах, чи для вас не сяє сонце в небесах (І.Франко) Зайве речення: а) складносурядне речення з розділовим сполучником б) складносурядне речення з єднальним сполучником в) складнопідрядне речення з підрядним умови г) складнопідрядне речення з підрядним часу

10. Серед речень (1) Вітру на морі не було, проте клекотів сильний прибій (Д.Ткач);(2) Галя не могла оформити цю думку в слова, зате вона відчувала її всім серцем (В.Шевчук);(3) Зібралося коло старої черепахи чимало риби, та стали усі гуртом благати її дати пораду (Нар.тв.);(4) Хочеш радісно крикнути до рідних своїх, до землі, до Дніпра, та крик застряє в горлі (Є.Гуцало)зайвим / зайвими є:

А перше і друге, бо в них використані протиставні сполучники

Б третє, бо та виступає у функції єднального сполучника

В третє і четверте, бо в них функціонують сполучники єднальні

Г четверте, бо це просте ускладнене речення з однорідними членами

11. Установіть відповідність

А Складносурядне речення з розділовим сполучником 1. В провулках поміж тинами клубочилась темрява, але небо було світле і зоряне (Гр.Тютюнник); 2. А тепер спустіли береги, та й озера висихають (І.Цюпа); 3. Данило натиснув пальцем на курок – і печера наповнилася гулом пострілу (М.Трублаїні); 4. Багато влітку доводиться на пасіці працювати, але взимку можна відпочити сповна (І.Багряний); 5. Чи то настане нічка темна, чи то веселий день шумить (Л.Глібов)

Б Складносурядне речення з єднальним сполучником 1. Схід уже червонів малиново, але навколо ще стояла пітьма (Ю.Збанацький); 2. Повертаюсь додому, а на душі розпускаються теплі, ніжно-щирі пелюстки (М.Івченко); 3. Земля тоді була пустельна, ні билиночки на ній не росло… (П.Мирний); 4. Микола жне поперед неї, а вона поспішає за ним…(І.Нечуй-Левицький); 5. Один повний місяць стоїть серед неба, а другий сходить з-за лісу, червоний, як жар…(І.Нечуй-Левицький)

В Складносурядне речення з протиставним сполучником 1. Літа ніколи не повертаються до людини, а людина завжди повертається до своїх літ (М.Стельмах); 2. Зустрівшись тут несподівано, хлопці зніяковіли і, привітавшись, зайшли до хати разом (В.Козаченко); 3. Хтось шарпнув за двері, і вони розчинилися навстіж (Ю.Збанацький); 4. Пробіг автомобіль, і синя хмарка диму За ним розсіялась (М.Рильський); 5. І жмуриться вікнами наша хатина, І шепче задумливий сад (А.Малишко)

Г Складносурядне речення з градаційним сполучником 1. Вже й череда перейшла; і тільки шляхом ледве плуганились дві корови, одбившись од череди (І.Нечуй-Левицький); 2. Не тільки жайворонки нас, мене й товаришів вітали, але й гречки в той самий час рожевим гомоном співали (М.Рильський); 3. Чи прийде щаслива зустріч і чи далеко попереду вона? (О.Довженко); 4. Мені війнула в очі сивина, та я нічого не везу додому (Д.Павличко); 5. Наснилася радість, торкнула чола, і я телефон Ваш набрала (Т.Севернюк)

12. Установіть відповідність між сполучниками і типами семантико-синтаксичних відношень

А Єднальні 1) не тільки…, а й; не лише…, а й; не тільки…, але й; не лише…, але й; не стільки…, скільки (а, як); не просто…, а й (а); не те що…, а (а й); не те що…, але (але й); не те щоб…, а (а й); не те щоб…, але (але й); ще тільки…, а вже; не так…, як

Б Розділові 2) але, а, та (в значенні але), так, зате, проте, однак (одначе).

В Протиставні 3) де, куди, звідки, коли, відколи, як, поки

Г Приєднувальні 4) та й, ще й, також, причому, при тому та сполучення при цьому

Ґ Градаційні 5) або; чи; а чи; або…, або; чи…, чи; а чи…, а чи; то…, то; чи то…, чи то; не то…, не то

6) мов, немов, немовби, наче, неначе, начебто, ніби, нібито

7) і (й); та, а (в значенні і), які можуть поєднуватися зі словами все-таки, тоді, тому, згодом тощо; ні…, ні ; ані….., ані

8) що, як, мов, ніби, наче, щоб, аби, якби, коли, поки, доки, чи та сполучні слова що, який, котрий, чий, де, куди, звідки, коли, як, чому, скільки, наскільки, навіщо.

9) коли, поки, доки, відколи, а також сполучників як, як тільки, ледве, щойно, тільки що, з того часу як, як тільки, після того як тощо

10) сполучник відколи та складені сполучники відтоді як, з того часу як, з тих пір

11) сполучники як тільки, тільки що, тільки-но, тільки, ледве, лиш, лише, скоро, щойно

13.Установіть відповідність між сполучниками сурядності, типом семантико-синтаксичних відношень та реченням / реченнями

Сполучник Тип семантико-синтаксичних відношень Приклади

А Єднальний 1) розділові а) …вигук не є номінативною одиницею мови, проте його перекладають іншими мовами (Т.Космеда)

Б Розділовий 2) градаційні б) Не стільки дошкуляють тріскучі морози, скільки гнітять залякування замерзнути без російського газу (З газети)

В Протиставний 3) протиставні в) Крізь темну ніч шумів весняний дощ, і в унісон із ним шуміли сосни (А.Малишко)

Г Градаційний 4) послідовності г) Аж рипнули двері, і в хату увійшов середнього зросту чоловік (Т.Осьмачка)

5) суб’єктні ґ) …держава не тільки не контролює банківський ринок і не захищає споживачів, а ще й сама «підкидає» хмиз у багаття (З газети)

6) темпоральні д) А їх не стільки для тренування виснажували, як комусь дисертацію треба було написати (В.Полянецький)

е) …чи треба працювати з владою, чи потрібно бути в опозиції… (З газети)

є) У світлі дня нічна гостя виявилася миршавеньким створінням із безбарвними війками, та в хвилини прощання ми з чоловіком майже любили її (Г.Тютюнник)

ж) Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Т.Шевченко)

14. Установіть відповідність між типом семантико-синтаксичних відношень і реченням / реченнями

Тип семантико-синтаксичних відношень Приклади

А Причиново-наслідкові І він до сонця руки підійняв, Але й воно сміялося зрадливо… (М.Рильський)

Б Умовно-наслідкові 2. Сколихнуть тишу музики, й сколихнеться моє серце (Ю.Мушкетик)

В Протиставні 3. Посріблені ліси окуталися тінню, А небосхил горить і віти золотить (М.Рильський)

Г Одночасність дій 4. Виглянуло свіжовмите сонце, і запарувала, закуріла земля (М.Стельмах)

Ґ Зіставні 5. Ворожа куля дзенькнула об каску, і в туж мить Колосовський дав постріл у відповідь (О.Гончар)

Д Послідовність дій 6. Одні вже переросли школу, і їх забрано до війська… (У.Самчук)

7. Не вічні ми, та вічнеє життя (Л.Старицька-Черняхівська)

8. Через певний час у приміщенні Мінхлібопродуктів розпочалися регулярні торги зерном, а згодом запрацювала біржа (В.Ющенко)

9. Хочеш радісно крикнути до рідних своїх, до землі, до Дніпра, та крик застряє в горлі (Є.Гуцало)

10. Важким холодним сном спала земля, а високо над нею притаїлись зорі (М.Стельмах)

11. Таня знову взяла Богдана під руку, і вони разом зі Степурою та Духновичем пішли далі (О.Гончар)

12. Журився цвіркун під пічкою, та нещасна мати тихо оплакувала свого старшого сина (О.Довженко)

15. Установіть відповідність між типом семантико-синтаксичних відношень і реченням / реченнями

Тип семантико-синтаксичних відношень Приклади

А Розділові 1. Вона боялась осені холодної, а я боялась шуму й суєти (Л.Костенко)

Б Послідовність дій 2. Полковник хорував шлунком, а ще дужче катували його хмарні думки… (Ю.Мушкетик)

В Зіставні 3. Ані стару березу не можна було привести до хати, ані телевізор принести до старої берези (Л.Письменна)

Г Єднальні 4. Стражданню перекладачки не було меж, зате наш гість… отримав справжню втіху від перебування в робітничій родині Черед (П.Загребельний)

Ґ Градаційні 5. Часом качка в повітрі дзвенить чи кажан проти місяця грає (Л.Глібов)

Д Протиставні 6. Зелена трава ворушилася у воді, а голубе небо нерухомо лежало в ній (Г.Тютюнник)

7. Чи то праця задавила молоду силу, Чи то нудьга невсипуща Його з ніг звалила… (Т.Шевченко)

8. Діяли вони [відьми] не тільки з людьми далекими, а навіть коїли лихо з моїми ближніми… (І.Сенченко)

9. Я випадаю з цього світу, чи світ утікав від мене… (Ю.Мушкетик)

10. Уночі на вулицях малих міст ані таксі не мелькне своєю шахматкою, ані автобус не порушить тишу своїм дирчанням (З газети)

11. Бирок назбирали небагато, зате горіхи були дуже смачні… (І.Багряний) (бирка – жовтяк-огірок)

12. То сонце усміхнеться нам крізь хмари, то дощик рясно землю полива (Г.Чубач)

16. Установіть відповідність між реченням Однозвучне цокання годинника переривало тишину малої кімнати, а світло місяця лилося вікном, устелюючись срібними матовими пасмами на помості й стіні (О.Кобилянська) та характеристиками

А предикативні частини складносурядного речення поєднано сполучником сурядності, зіставним, виразником зіставних семантико-синтаксичних відношень;

Б предикативні частини складносурядного речення поєднано підрядним сполучником, єднальним, виразником зіставних семантико-синтаксичних відношень;

В у реченні дві предикативні частини, перша співвідносна з простим двоскладним, поширеним, повним, неускладненим реченням; друга – з простим, односкладним, безособовим, поширеним, повним, неускладненим реченням;

Г у реченні дві предикативні частини, перша співвідносна з простим двоскладним, поширеним, повним, неускладненим реченням; друга – з простим, двоскладним, ускладненим відокремленою обставиною способу дії, вираженою дієприслівниковим зворотом, повним, поширеним реченням;

Ґ у реченні дві предикативні частини, перша співвідносна з простим двоскладним, поширеним, повним, неускладненим реченням; друга – з простим, двоскладним, ускладненим однорідними обставинами способу дії, повним, поширеним реченням;

Д кома ставиться між предикативними частинами складносурядного речення; у другій предикативній частині комою виділено відокремлену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом;

Ж зайва кома між предикативними частинами складносурядного речення, які мають спільний другорядний член; у другій предикативній частині комою виділено відокремлену обставину

17. Установіть відповідність між реченням Над річкою прошелестіла гайвороняча зграя і знову стало чути густе комарине гудіння (Гр.Тютюнник) та характеристиками

А складносурядне речення, що має три предикативні частини, поєднані сполучниковим зв’язком, які становлять граматичне змістове й інтонаційне ціле;

Б складносурядне речення відкритої структури з єднальним сполучником, відношеннями на позначення послідовності дій;

В складносурядне речення відкритої структури з єднальним сполучником, відношеннями на позначення одночасності дій;

Г складносурядне речення відкритої структури з розділовим сполучником, розділовими відношеннями;

Ґ у реченні дві предикативні частини, перша співвідносна з простим двоскладним, поширеним, повним, неускладненим реченням; друга – з простим двоскладним, поширеним, повним, ускладненим реченням;

Д у реченні дві предикативні частини, перша співвідносна з простим двоскладним, поширеним, повним, неускладненим реченням; друга – з простим, односкладним, безособовим, поширеним, повним, неускладненим реченням;

Ж відсутня кома між предикативними частинами складносурядного речення, які мають спільний другорядний член

18. Установіть відповідність між реченням Десь кричали вранішні півні, а ще далі вили собаки безвихідним виттям (М.Хвильовий) та характеристиками

А предикативні частини складносурядного речення поєднано сполучником сурядності, градаційним, виразником градаційних семантико-синтаксичних відношень;

Б предикативні частини складносурядного речення поєднано сполучником сурядності, зіставним, виразником зіставних семантико-синтаксичних відношень;

В предикативні частини складносурядного речення поєднано сполучником сурядності, розділовим, виразником розділових відношень взаємовиключення;

Г у реченні дві предикативні частини, перша співвідносна з простим двоскладним, поширеним, повним, неускладненим реченням; друга – з простим, двоскладним, неускладненим, повним, поширеним реченням;

Ґ у реченні дві предикативні частини, перша співвідносна з простим двоскладним, поширеним, повним, неускладненим реченням; друга – з простим, односкладним, безособовим, поширеним, повним, неускладненим реченням;

Д кома ставиться між предикативними частинами складносурядного речення;

Ж відсутня кома між предикативними частинами складносурядного речення, які мають спільний другорядний член

19. Пунктуаційну помилку допущено в рядку

А М’ясистий пересохлий бересток легко розколюється на четвертинки, і Тимофій уміло починає витесувати з них ніжки й поперечку для кроковки (М.Стельмах); Крізь темну ніч шумів весняний дощ, і в унісон із ним шуміли сосни… (А.Малишко); У нього… зовсім не кучеряве волосся, але у нього кучерява душа, думка, фантазія (В.Самчук); Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки (Л.Костенко);

Б Тільки коники сюрчать, та перепел іноді підпадьомкає (В.Козаченко); Десь коні ржуть, і тихо грають сурми (Л.Костенко); Можливо, білка спалахне між віття, та вивільга між віття заблищить (Є.Гуцало); Ще холодом закуто віти клена, й заметами занесено кущі (В.Герасимчук);

В …чи ти стаєш чимраз досконаліш, чи безсилою я стаю…(С.Йовенко); Кров гарячою зливою б’є мені в обличчя, і боляче тремтить на скронях живчик (П.Колесник); І затупало до хати кінською ходою, і вона схопилась і побачила на чорному коні вершника… (Т.Осьмачка);

Г Пливе над світом осінь, як медуза, і мокре листя падає на брук (Л.Костенко); Не сплять лиш цвіркуни й фонтан, та кліпа очима-зорями небо (М.Коцюбинський); Скоро хмари з’єднаються в степу широкого межиріччя, і тоді над землею прошумить овгождана літня злива (І.Цюпа).

20. Установіть відповідність

А Складне речення – це 1) речення, частини яких поєднуються сурядним або підрядним зв’язком і є синтаксично рівноправними

Б Засобами зв’язку у складному реченні є 2) взаємовиключення й чергування

В Складносурядні речення – це 3) власне зіставні, розподільно-зіставні й зіставно-наслідкові відношення, а також власне протиставні, обмежувально-протиставні й протиставно-компельсувальні відношення

Г Складносурядні речення з єднальними сполучниками можуть виражати такі семантико-синтаксичні відношення: 4) синтаксична конструкція, що складається з двох і більше предикативних одиниць, пов’язаних відповідним синтаксичним зв’язком, і являє собою семантичну та комунікативну єдність

Ґ Складносурядні речення з зіставними і протиставними сполучниками можуть виражати такі семантико-синтаксичні відношення: 5) частини цих речень приєднуються особливими парними градаційними сполучниками не тільки…, але й; не тільки…, а й; не лише…, але й; не лише…, а й, перший компонент яких перебуває у першій частині, другий – у другій

Д Складносурядні речення з розділовими сполучниками можуть виражати такі семантико-синтаксичні відношення: 6) речення, частини яких поєднуються сурядним зв’язком і є синтаксично рівноправними

7) сполучники, сполучні слова, інтонація, а також співвідносні вказівні слова, порядок частин, співвідношення форм дієслів-присудків

8) одночасність, послідовність дій і станів, причиново-наслідкові та умовно-наслідкові відношення

Складнопідрядне речення

1.Виберіть ознаки, що характеризують складнопідрядне речення як тип складного речення:

А підрядний зв’язок

Б предикативність

В засоби зв’язку предикативних частин - сполучники

Г засоби зв’язку предикативних частин – сполучники підрядності і сполучні слова

Ґ засоби зв’язку предикативних частин – сполучні слова і інтонація

Д формально-граматичне підпорядкування головній предикативній частині підрядної частини

Е семантична і формально-граматична рівноправність поєднуваних предикативних частин

Є головна предикативна частина завжди є самостійною з семантичного і структурного аспекту

Ж головна предикативна частина не завжди є самостійною з семантичного і структурного аспекту

2. Виберіть правильне /-і твердження:

А семантико-синтаксичні функції підрядних частин у складнопідрядному реченні конкретизуються відповідно до групи підрядних сполучників і сполучних слів

Б семантико-синтаксичні функції підрядних частин у складнопідрядному реченні асемантичні сполучники не виражають

В семантико-синтаксичні функції підрядних частин у складнопідрядному реченні семантичні сполучники не виражають

Г сполучні слова не приєднують підрядну частину до головної, а виконують лише функції членів речення

Ґ у ролі сполучних слів виступають займенники і прислівники

Д функцію сполучних слів виконують іменники в головній частині, від яких залежить підрядна частина

3. Установіть відповідність:

А Логіко-граматична (традиційна) класифікація 1.Грунтується на засобах зв’язку головної і підрядної частин

Б Формально-граматична класифікація 2. Віднесеність підрядної частини до одного слова або словосполучення в головній частині; як засоби зв’язку функціонують асемантичні сполучники та сполучні слова

В Структурно-семантична класифікація 3.Враховують змістові відношення між головною і підрядною частинами, особливості віднесення підрядної до головної і формально-граматичні засоби поєднання підрядної частини з головною

Г Складнопідрядні речення нерозчленованої структури 4.Спирається на семантичні особливості складнопідрядного речення; логічні питання від головної до підрядної частини чітко визначають синтаксичну роль підрядної як розгорнутого члена простого речення.

Д Складнопідрядні речення розчленованої структури 5. Віднесеність змісту підрядної частини до всього змісту головної частини

6. Відсутність формальних засобів поєднання предикативних частин, основним засобом є інтонація.

4. Установіть відповідність сполучників:

А Цільові 1) унаслідок того що, з огляду на те що, адже, оскільки, позаяк, затим що, від того що

Б Причинові 2) щоб, для того щоб, аби, аби тільки, задля того щоб, щоби, затим щоб, для того аби

В Умовні 3) якби, якби тільки, якщо, коли, коли б лише, лиш би, аби лише, аби тільки, коли…то

Г Часові 4) попри те що, дарма що, хай і, хоч і…одначе, нехай і…та

5) до того як, перед тим як, відтоді як, тільки…як, ледве, лише, від того часу як

5. Укажіть рядок, де використано асемантичнісполучники

А Немов гуцулка горда і смілива, Вона сп’ялася на скали карниз (Д.Павличко); Як гримне, аж земля трясеться (Л.Глібов); Щоранку, перед тим як іти на роботу, він брав березового віника і замітав подвір’я (В.Земляк)

Б Стали спускатися в темний яр, звідки повіяло холодом і проваллям (Г.Тютюнник); Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками (О.Воропай); Бувають роки, коли гриби…самі в кошик лізуть, вибігають на велелюдні стежини…(В.Скуратівський)

В Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй (Л.Костенко); Ніхто не знав, коли й де побудовано цю шхуну (М.Трублаїні); Він розуміє, що ця байдужість страшніша за стогони й сльози (М.Стельмах)

Г Якщо платити злочином за злочин, то як же жити …на землі? (Л.Костенко); Що вища культура народу, духовна і матеріальна, то вища й міцніша позиція його мови (О.Ткаченко); Немає брата, ні сестри, щоб не заплакані ходили…(Т.Шевченко)

6. Укажіть рядок, де в усіх реченнях підрядну частину до головної приєднують часові сполучники чи сполучні слова і відношення між частинами часові:

А Як тільки зайде сонце й сутінки обгорнуть землю, затихне на полях людський гомін (Г.Тютюнник); Щоранку, перед тим як іти на роботу, він брав березового віника і замітав подвір’я (В.Земляк)

Б Коли є до чого жагота, то кипить у руках робота (Укр. прислів’я); Лиш тільки він (Садовський) з’являвся на сцені, одразу привертав увагу глядача (О.Дейч)

В Після того як «Дощечки Ізанбека» були розшифровані й перекладені, вони одержали назву «Велесова книга» (М.Слабошпицький); Тільки б дав нам Бог щасливо Повернутися додому, - Срібла-золота насиплю я співцеві дорогому! (Леся Українка)

Г Сонце вже давно перейшло за південний пруг, коли Левко з Оленою поверталися додому (О.Савчук); Історія знає випадки, коли на сцену виходив талант, позбавлений людяності, і починав служити ідолам, злим силам часу (Я.Гоян).

7. Установіть відповідність:

А Складнопідрядне іменниково-означальне 1.Ліпше умерти раз, умерти гордо, з незламною душею, аніж повзати на колінах і вмерти двічі – морально і фізично (І.Багряний); Наче хто підміняв її, робив кращою розумнішою, дотепнішою, ніж була досі (А.Дімаров); Ліпше з водою злучитись, чим з нелюбом заручитись (Укр. прислів’я)

Б Складнопідрядне займенниково-співвідносного типу 2.Такої ночі колись у дзвони били в селі, знак давали тому, хто заблудився (О.Гончар); Життя іде і все без коректур, і як напишеш, так уже і буде (Л.Костенко); Там пускати машину марно, де працюють людські серця! (В.Симоненко)

В Складнопідрядне з підрядним з’ясувальним і відношеннями з’ясувально-об’єктними 3.Згадайцте в поспіху вагона, в невідворотності зникань, як рафаелівська Мадонна у вічі дивиться вікам! (Л.Костенко); Сивоок довго не міг збагнути, чому найближче до серця йому саме цей бог… (П.Загребельний); Він соромився, що йде повз них рум’яний і здоровий (О.Гончар)

Г Складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним і відношеннями порівняльно-об’єктними 4. Сталася подія, що все перерішила по-своєму (І.Багряний); Нема дня, аби хто з долини сюди не прибіг (Н.Рибак); Мого життя не вистачить мені для діл, що їх у задумах лелію (Д.Павличко)

5. Останні розвідки археологів засвідчили, що південне Полісся є одним з найдавніших землеробських районів на території України (О.Бойко); Тимко носить оберемками сухий бурян, пильнує, щоб не погасло вогнище (Г.Тютюнник); Мій синку, Нема такого зілля на землі, Щоб серце лікувати ним (Д.Павличко)

8. Зайвим з-поміж речень є (1) Та не можуть душу зігрівати Ті, що не палають, не горять! (В.Симоненко); (2) Постояли на тому місці, де колись нібито була дзвіниця… (О.Гончар); (3) Співала так, як лиш вона уміла (Л.Костенко); (4) Там, куди вони йдуть, не треба буде ніяких паспортів (О.Гончар), тому що:

А перше, бо воно займенниково-співвідносне

Б друге, бо воно іменниково-означальне

В третє, бо це просте ускладнене речення з однорідними присудками

Г третє, бо це підрядне з’ясувальне з об’єктно-порівняльними відношеннями

Д четверте, бо це підрядне місця, відношення місця, всі інші – речення нерозчленованої структури

9.Установіть відповідність:

А Означальні відношення 1. До людини, якій завдячуєш життям, в душі назавжди залишається почуття особливе (О.Гончар)

Б Допустові відношення 2.Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться (І.котляревький)

В З’ясувально-об’єктні відношення 3. Щоб обійти увесь маршрут, ми повинні пройти хоча б по шести дорогах

Г Відношення місця 4.Його всі називали дідом, хоч йому ще далеко було до сорока літ (Ю.Яновський)

Ґ Наслідкові відношення 5…звідти вона, де степи, де будяки по балках, де смага сарматська на обвітрених лицях горить! (О.Гончар)

Д Цільові відношення 6. Сказати, що в цей момент було вже зовсім темно, я не можу (М.Хвильовий)

7. Не лише прості люди нарікали на нього, а навіть бояри… (Ю.Мушкетик)

10. У реченнях (1) Жду твоєї ласки хоч малої, як земля у спеку жде дощу (В.Симонеко); (2) І той потиск говорив їй більше, ніж сказали б слова (А.Дімаров); (3) Ти прийшов до моєї хати, Як приходить любов навесні (В.Симоненко); (4) Це фатальне зближення між ними не може не прийти, так як не може не прийти смерть до людини (І.Вільде); (5) А асоціації напирали, як вода крізь прорвану греблю (І.Багряний) відношення:

А у всіх реченнях порівняльні

Б у всіх реченнях порівняльно-об’єктні

В перше, третє, четверте, п’яте – порівняльні, друге – порівняльно-об’єктні

Г перше, друге, третє, п’яте – порівняльні, четверте – наслідкові

Д перше, третє, п’яте – порівняльні, друге – порівняльно-об’єктні, четверте - наслідкові

11. Установіть відповідність і проілюструйте її:

А Опорний компонент в головній частині, що впливає на вибір асемантичного сполучника для граматичного підпорядкування підрядної (прислівний тип) із з’ясувально-об’єктними відношеннями 1.Компаративний прикметник або компаративний прислівник як виразники предиката стану-відношення Ілюстрація до 1: а) Абрикоси світилися…, немов малесенькі зірочки горіли повільним утішним вогнем (В.Шевчук); Бринить космічна музика струмка, неначе ним усесвіт обізвався до себе (В.Стус); Причулося, немовби десь мої хрещеники голосять… (С.Васильченко) б) Краще б мені було загинути, ніж тепер бути іграшкою в руках ненависного ворога (В.Малик); Катерина насправді проявила себе гіршою, ніж уявляв собі її їхній «класовий» ворог (І.Вільде); І здалося Миколці, немовбито на шляху раптом з’явився вершник (Б.Янчук) в) Та краще пальці свої гризти, ніж за таку плату робити (В.Винниченко); Краще хай теревенять та ляси точать, в дотепах змагаються, аніж по судну никають… (О.Гончар); Вигідніш продавати редиску, Ніж поетом на світі бути (В.Симоненко)

Б Опорний компонент в головній частині, що впливає на вибір асемантичного сполучника для граматичного підпорядкування підрядної (прислівний тип) із порівняльно-об’єктними відношеннями 2.Дієслова мовлення, повідомлення, передавання інформації, мислення, розумової діяльності, сприймання, відчуття, сподівання Ілюстрація до 2: а) Сказати, що в цей момент було вже зовсім темно, я не можу… (М.Хвильовий); Усе мені ввижається, неначе Понад рікою сад пливе в моїм краю… (М.Стельмах); Тому й вороги наші…завжди старанно пильнували, аби заборонити насамперед нашу мову…(І.Огієнко); б) І грім, хоч мати і лякалась його, любив я з дощем і вітром за його подарунки в саду (О.Довженко); Ти знаєш, що ти – людина? (В.Симоненко); Вчені вважають, що мідь спочатку сприймалася як варіант м’якого каменю або глина (О.Бойко); в) Люблю, коли яблуні квітнуть в саду… (М.Луків); Левко жалкував, що так мало поговорив з матір’ю після приїзду (О.Савчук); …коли іншої пісні не знаєш, краще мовчи (Леся Українка)

В Синкретичні з’ясувально-об’єктні і означальні відношення визначає наявність у головній частині 3.Віддієслівний іменник зі значенням мовлення, мислення, розумової діяльності, сприймання, відчуття, волевиявлення, спонукання Ілюстрація до 3: а) Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості, прийняти не можна (М.Рильський); Зрання Василь ходив до церкви і пустив між ріднею чутку, що батько з кацапщини вернувся (В.Самчук); Українські переробними самі висловили бажання, щоб їх додатково перевіряли (З газ.); б) І помічено, що на Скарбному багато закоханих (О.Гончар); Аж не віриться Іванові Баглаєві, що лише кілька днів тому лайнер проносив його над найвищими горами планети…(О.Гончар); Ми перед вами разом винуваті, що на планеті бійки і гризня (В.Симоненко); в) Люблю життя, де повно сонця й грюку… (Д.Павличко); На потойбічні вулиці крізь закроплені шибки примарно виднілася стара верба, з якої вітер зривав останнє листя (І.Маценко)

Г Займенниково-співвідносне речення із з’ясувально-об’єктними відношеннями 4. Займенникове слово виступає в позиції об’єкта дії або стану при предикаті відповідної семантики головної частини Ілюстрація до 4: а) Сталася подія, що все перерішила по0своєму (І.Багряний); Вони почували себе дичиною, що на неї полюють…(О.Гончар); Сьогодні в який уже раз прокляв він владу, і врожаї, і землю, і навіть дощ, який закляв не поливати колгоспних нив (О.Довженко); б) Старий дзвонар одного давнього вечора розповідав про те, як десь дівчата дзвонами привертали парубочі серця (М.Стельмах); Вона не думає про те, чи згадає її хоч один романіст (В.Самчук); То ж можна сподіватися на те, що третій концерт Монсарат в Україні не був отанній (З газ.) в) Серце не змусиш битися так, як це тобі заманеться (У.Самчук); Тоді закінчиться життя, коли помре моя любов…(Г.Чубач); Одним словом, зовсім ці люди не такі, щоб нам від них тікати, ховатись чи почувати до них ворожість (О.Гончар)

5. Іменник, що має при собі означення, виражене займенником Ілюстрація до 5: а) Коли крізь розпач випнуться надії І загудуть на вітрі степовім, Я тоді твоїм ім’ям радію І сумую іменем твоїм (В.Симоненко); Потім несамовита лють спалахнула в ньому так, що він підскочив…(О.Довженко); Сьогодні вранці мороз був такий, що трава посивіла (Г.Тютюнник); б) Тому й ціни немає у добра, Що платиться за нього найсвятішим (Б.Олійник); Мене не можна образити тому, що на землі умерла мораль (О.Довженко); Неправда те, що правда не горить, не потопає (О.Шарварок); в) З пшеничного поля Данило поглянув на той обшир, який густіше проростав туманом та й зникав у тумані (М.Стельмах); Забув котрого року, навесні, напередодні паски, повідь була така, якої ніхто, ані дід наш, ні дідова баба, не знали (О.Довженко); Настав той гіркий час, коли все навколо ламається… (Ю.Андрухович)

12. Установіть відповідність між типами підрядних (до типу підрядного доберіть номер/-и речення/-нь, що його ілюструє/-ють):

А Причини 1. Коли виплеснеться заграва над заводами, він (собор) теж сяйне біло, неприродно, ніби снігом обкиданий (О.Гончар)

Б Часу, одночасність 2. Дівчина відчула, яка вона дуже стомлена…(Ю.Яновський)

В Часу, різночасність 3 Залізний бовт з брязкотом ударив у віконницю, аж луна пішла під високою стелею (М.Коцюбинський).

Г Наслідкові 4. Де тільки траплялися оголошення про набір студентів, Єлька зупинялася і перечитувала від рядка до рядка (О.Гончар)

Ґ Умови 5. Від того що сонце ніколи не заглядало в це темне місце, дощова вода нікуди не стікала… (Панас Мирний);

6. І не мріяла вже про тебе, щоби цим не образить тебе (Л.Костенко)

7. Коли мені не допоможуть вірші, То вже не допоможуть лікарі (Д.Павличко)

8. І тільки коли хлопчик відірвав од губів нехитрий інструмент, Левко привітався (О.Савчук)

9. Коли він повертатиметься додому, йому дорогою трапиться цікава, рухлива тінь од ліхтаря, похитуваного вітром (Ю.Яновський)

10.Він стояв під деревом у тіні, так що його ніхто не міг помітити (Г.Тютюнник)

11. Мрія дає нуль, якщо її не зробити життям (Г.Тютюнник)

12. Дівчинка схопилася, адже розкривала їм велику таємницю (Л.Забашта)

13.Тільки-но Зоя заклеїла конверта і надписала адресу, як її покликав Марко (М.Трублаїні)

14. Легенько одягнені, бо надворі вже темніє, виглядають з цікавістю у вагонне вікно (М.Олійник)

15. Бог молитву до себе приймає будь-де, аби лиш серце було просвітлене (П.Загребельний)

16.Коли ми йшли удвох з тобою вузькою стежкою по полю, я гладив золоте колосся (Д.Павличко)

13. Речення А що ближче до кінця тижня, то більше Тоню обіймає якесь хвилювання… (О.Гончар); Що глибше в парк, то ревище долинає до нас гучніш… (О.Гончар)

А з підрядними наслідковими, відношення відповідності

Б з підрядними відповідності, відношення відповідності

В з підрядними наслідковими, відношення наслідкові

Г з підрядними з’ясувальними, відношення порівняльно-об’єктні

14. Установіть відповідність між типами підрядних, відношеннями в них і прикладами:

Типи підрядних Семантико-синтаксичні відношення Приклади

А Мети 1) порівняльні а) Дарма що разом із клунками насіння вона кинула в порох свої колишні надії, вони тепер знову прохались до її серця (М.Коцюбинський)

Б Місця 2) місця (просторові) б) Гнув сон мене, як вітер гне стебло (Д.Павличко)

В Порівняльні 3) порівняльно-об’єктні в) Всі глянули, куди він вказував (О.Гончар)

Г Допустові 4) мети (цільові) г) Для того щоб не подряпати хромових чобіт, він обережно наступив на стрерню (М.Стельмах)

Ґ Іменниково-означальні (присубстантивно-атрибутивні) 5) означальні ґ) Жду твоєї ласки хоч малої, як земля у спеку жде дощу (В.Симоненко)

6) допустові д) Де природа забула річку покласти, зараз волею людей народжується нова річка… (О.Гончар)

7) відповідності е) Той, хто знає сокровенне, великий і мудрий (П.Загребельний)

є) Я обламаю хвилинам пальці, щоб не сплітались в печаль годин (Л.Костенко)

ж) Хоч би й куди їх закидала доля, мати, залишаючи все, неодмінно забирала з собою швейну машинку (Є.Гуцало)

з) Ліворуч від місця, де Неля зійшла з поїзда, в долині, оточеній лісом…лежало село (І.Вільде)

и) Майже ніколи не чули, щоб він кричав і метушився (О.Гончар)

15. Серед запропонованих речень зайвим/-ми є речення. 1) Вони повільно йшли луками, зачаровані навколишнім спокоєм, притамованим зітханням землі, яка готувалася до відпочинку (А.Дімаров); 2) Гончарі, мабуть, були першими з наших далеких предків, хто в глині відкрив душу… (Я.Гоян); 3) Це останнє, що його погляд встиг побачити (І.Багряний); 4) Благословенна будь же ти, хвилино, коли почула я дитячий крик (Л.Костенко); 5) А коли люди сіли під грушею до вечірнього столу, то і Єлька, причесана вже й незаплакана, сиділа між ними перед букетом побризканих бабами холодних троянд (О.Гончар).

А п’яте, бо це речення з підрядним часу і відношеннями часовими

Б друге і третє, бо це речення займенниково-співвідносного типу і відношеннями означальними, і п’яте, бо це речення з підрядним часу і відношеннями часовими

В друге, бо це речення займенниково-співвідносного типу і відношеннями означальними, і п’яте, бо це речення з підрядним часу і відношеннями часовими

Г четверте і п’яте, бо це речення з підрядним часу і відношеннями часовими

Ґ усі речення іменниково-означальні з відношеннями означальними

Д друге, бо це просте ускладнене речення зі вставним словом

Е четверте, бо це просте ускладнене речення зі звертанням

16. Позначте складнопідрядні речення з підрядними

А Присубстантивно-атрибутивними 1. Несподівано Богдан почув, як у гречках задзвеніла бджола (М.Стельмах)

Б З’ясувальними 2. Я знову згадав ті хвилини, що душу п’янили йому (В.Сосюра)

В Займенниково-співвідносними 3. Найпрекрасніші і в той же час найщасливіші ті люди, хто прожив своє життя, дбаючи про інших (І.Цюпа)

4. Добре жить тому, чия душа і дума добро навчилася любить (Т.Шевченко)

5. Розкажи дітям, що вже мало ромашок, дзвіночків та інших польових квітів залишилося біля великих міст (З журналу)

6. Шматка землі немає під ногами, в яку б ще міг упертися Антей (Л.Костенко)

7. На вершині дерева оселялися птахи, що зліталися сюди на зиму (О.Гончар)

8. Кожен, хто побував у Києві, зачарований схилами правого берега, банями стародавньої лаври, золотим чолом Софійського собору, Хрещатиком, могутнім плином Дніпра, мереживом мостів… (І.Вихованець)

9. І здається, що нічого смачнішого для тебе, спраглого, нема за той перший ковток води, щойно добутої з криниці (Є.Гуцало)

10. І той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою (В.Сосюра)

11. На всій земній кулі люди зрозуміли, що, охороняючи природу – тварин, рослини, ліси, ґрунт, – вони охороняють багатство і красу рідної землі (З журналу)

12. Уникай людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх або навіть схвалюють (Г.Сковорода)

13. Уявімо собі, як він у глибокій задумі годинами стояв над дніпровими схилами, а потім повертався у тісну келію Києво-Печерського монастиря і писав безсмертні рядки «Повісті временних літ» (І.Вихованець)

17. З’ясуйте, яким членом речення виступає сполучне слово

А Підметом 1. Стара верба од старості зомліла, забула, що сказав їй водяник (Л.Костенко)

Б Додатком 2. В цілій Європі немає храмів, які за цінністю й вишуканістю оздоб стояли б вище за константинівський і київський (Єпископ Верещинський)

В Обставиною 3. Я лиш інструмент, в якому плачуть сни мого народу (Л.Костенко)

4. Словникарі неначебто скликають слова на віче, куди приходять найкращі, найдобірніші представники словесного океану (І.Вихованець)

Г Предикативні частини складнопідрядного речення поєднано сполучником 5. Бій для нього був якимсь священнодійством, заради котрого Вася не давав пощади ні собі, ні своїм підлеглим (О.Гончар)

6. Мова – дивосвіт, духовна планета, на якій живе виплекана людиною незліченна кількість слів (І.Вихованець)

7. Стали спускатись в темний яр, звідки повіяло холодом і проваллям(Григорій Тютюнник)

8. Є і майстри слова, що досконало опанували найскладніше і найдивовижніше знаряддя – мову (І.Вихованець)

9. На троянду, що її Чубенко тримав у руці, падали виблиски заграви (Ю.Яновський)

10.Сосни немов розступились і обгорнули поляну, свіжу, похмуру, куди, як на ложе, спадали сині роси (М.Коцюбинський)

11. Де це ті планети, щоб з них такі квіти до нас долітали! (О.Гончар)

12. З-поміж усіх словників, що побачили світ у дожовтневий час, відрізняється славнозвісний «Словарь української мови» за редакцією Бориса Грінченка (І.Вихованець)

13. За козацьких часів на Україні були поширені шовкові пояси, що їх тоді привозили з Персії та інших країн далекого і близького Сходу (О.Воропай)

14. У Києві жив і творив славнозвісний літописець Нестор, який з 1073 року став ченцем Києво-Печерського монастиря (І.Вихованець)

18. Установіть відповідність між складнопідрядними реченнями та видами їх підрядної частини

А Присубстантивно-атрибутивна 1. Дніпро вливався в заокруглений лиман, неначе вилазив з зелених густих очеретів (І.Нечуй-Левицький)

Б Займенниково-співвідносна 2. Але поки ще буде на світі хоч єдина людина сумна, доти буде між людьми бриніти моя пісня смутна-голосна (Л.Українка)

В З’ясувальна 3. Я ж тебе, малого, колисала, не затим щоб ти розвіявсь в дим… (С.Йовенко)

Г Часу 4. Дивився на сріблясту сережку місяця, що самотньо висіла в небі (С.Добровольський)

Ґ Умови 5. Ананасові суниці вирощують біля озера Байкал, де випадає дуже багато опадів – улітку дощів, взимку снігів (А.Григорук)

Д Мети 6. І хто його зна, яку думу дума чумацький отаман в степу серед ночі? (М.Коцюбинський)

7. Щасливий той, хто вільну й горду посіяв пісню у серця (Т.Масенко)

8. Якби лелека голосом озвався, то грек, мабуть, не дуже б здивувався (Л.Костенко)

19. Установіть відповідність між складнопідрядними реченнями та видами їх підрядної частини

А Причини 1. Дівчата засміялися, мов золоті горішки розсипалися по клуні (Ю.Яновський)

Б Місця 2. Найгіркіша правда утверджує в душі прагнення бути хорошим, бо правда за самою природою ніколи не принижує людської гідності (В.Сухомлинський)

В Порівняльна 3. Твій дух не став приниженим і плюским, хоч слала доля чорні килими (Л.Костенко)

Г Наслідкова 4. Хто потягне в рабство ту країну, де свободи стяг затрепетав? (М.Рильський)

Ґ Допустова 5. Я їду туди, де мене чекає вільний степ, тихі, задумливі озера (М.Хвильовий)

Д Супровідна 6. Так шкоди кожної хвилинки, що порошинкою пролине й зникне в прірві забуття, лишивши жаль і каяття (О.Олесь)

7. У нашій Церкві була навіть окрема посада «казнодія», проповідника, так що проповідь стала важливою частиною богослужб (І.Огієнко)

8. Просторові прийменники спрямовані на іменники конкретного значення, в чому можна бачити узгодження лексичного значення слова і його семантико-синтаксичної функції (І.Вихованець)

20. Вкажіть на складнопідрядні речення, в яких предикативні частини поєднані

А Сполучником 1. Позаздриш долі берези, верби, явора, калини, що зеленіють у людській пам’яті (Є.Гуцало)

2. І зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдавчому житі Життя (Є.Маланюк)

В Сполучним словом 3. У роки дитинства я розкривав перед дітьми яскраві образи людей, імена яких стали для багатьох поколінь провідною зіркою (В.Сухомлинський)

4. Приватним колекціонерам в Україні потрібна легалізація, аби нащадкам залишилася хоч частина спадщина далекого минулого… (С.Махун)

5. Не годиться журитися в пригоді такій, Адже іншим ще гірше буває (Л.Українка)

6. Політична сила отримала у представницькому органі більше мандатів, аніж вона висунула кандидатів у депутати (З газети)

7. Коли притрусили свіжу могилку бур’яном і гілками, Василь опустився в її узголів’ї на одне коліно… (В.Шкляр)

8. Одного дня він пішов на Лапаївку до батька, зайшов у стайню, де в потемках білів Олексин кінь (В.Шкляр)

9. Грім гримів, ніби гуркали раз у раз гармати (І.Нечуй-Левицький)

10. Дізнавшись, що труну з отаманом вивезено, козаки ще трохи постріляли й десь поділися (В.Шкляр)

21. Речення 1) Колись ми з Юхимом товаришували, хоч він од мене й старший, мабуть, років на сім (Гр.Тютюнник); 2) Хоч як повільно розповсюджувалися тоді вісті, та лиха вість про вбивство Луїджі Гріті все ж дійшла нарешті до венеціанського дожа Андреа Гріті (П.Загребельний); 3) Сліди сліз ще були видні, хоч який той лист був пожмаканий і пропотілий, хований на юнацьких грудях (І.Багряний); 4) Хоч як упиралась дівчина, незвична до таких видовищ, стара все ж проштовхалась з нею крізь вервечку голих танцівниць і підвела до Селіма (П.Загребельний); 5) Не стануть святами ніколи будні, хоч як би там не мудрували трутні (О.Довженко)є

А Складнопідрядними з підрядними наслідковими частинами

Б Складнопідрядними з підрядними з’ясувальними частинами

В Складнопідрядними з підрядними часу

Г Складнопідрядними з підрядними причини

Ґ Складнопідрядними з підрядними допустовими частинами

Д Складнопідрядними з підрядними мети

22. Речення 1) Отаку неприглядну картину треба намалювати, точну, правдиву й чесну, і подати уряду, щоб після війни почати по-новому підходити до свого культурного господарства (О.Довженко); 2) Щоб горобців шкодливих настрашити, Вигадливий хазяїн взяв Солом’яного діда приладнав (Л.Глібов); 3) На завоювання Чорноморського узбережжя Росія кидала свої військові сили, йдучи на їхні втрати, для того щоб завойована нею територія надійно відрізала Україну від моря (О.Ткаченко); 4) Для того аби українська мова поступово відвойовувала свою сферу побутування, держава має проводити мудру, послідовну, віртуозну політику (З газети); 5) До 80% річних обіцяють своїм клієнтам інвестиційні фонди, аби лиш заманити українського вкладника (Інтернет-видання) є

А Складнопідрядними з підрядними з’ясувальними частинами

Б Складнопідрядними з підрядними наслідковими частинами

В Складнопідрядними з підрядними мети

Г Складнопідрядними з підрядними часу

Ґ Складнопідрядними з підрядними причини

Д Складнопідрядними з підрядними допустовими частинами

23. Речення 1) Теплий туман…налив балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М.Коцюбинський); 2) А до того, по обох її боках, худоба геть усе чисто витоптувала й вибивала, так що з тієї десятини мало що лишалося (У.Самчук); 3) Сади стояли обважнілі від щедрого плоду, аж хазяї змушені були ставити під кожну гілку підтичину (В.Шевчук); 4) Залізний бовт з брязкотом ударив у віконницю, аж луна пішла під високою стелею (М.Коцюбинський); 5) Як гримне, аж земля трясеться (Л.Глібов) є

А Складнопідрядними з підрядними способу дії

Б Складнопідрядними з підрядними з’ясувальними частинами

В Складнопідрядними з підрядними порівняльними

Г Складнопідрядними з підрядними причини

Ґ Складнопідрядними з підрядними мети

Д Складнопідрядними з підрядними наслідковими

24. Речення 1) Унаслідок того що такі новотвори формують специфічне деструктивне бачення дійсності, антагонізують зі звичними назвами речей, вони виявилися особливо суголосними сучасній постмодерній літературі й культурі взагалі (М.Баган); 2) Краса природа здається нам старшою, оскільки сама природа старша за техносферу і більше освоєна естетично (З журналу); 3) На практиці це не вдалося зробити, через те що в Україні не розвинені механізми реалізації прав власника земельної ділянки (З газети); 4) Перемога над Хотином мала загальноєвропейське значення, адже від турецького поневолення була врятована не лише Польща, а й уся Західна Європа (Український історичний календар); 5) Від того що сонце ніколи не заглядало в це темне місце, дощова вода нікуди не стікала… (П.Мирний) є

А Складнопідрядними з підрядними наслідковими частинами

Б Складнопідрядними з підрядними з’ясувальними частинами

В Складнопідрядними з підрядними часу

Г Складнопідрядними з підрядними причини

Ґ Складнопідрядними з підрядними допустовими частинами

Д Складнопідрядними з підрядними мети

25. Установіть відповідність між реченнями та типом семантико-синтаксичних відношень між підрядною і головною частинами

А Атрибутивні семантико-синтаксичні відношення 1. В автономній Республіці Крим через істотне похолодання на початку квітня загинуло 45 – 50 відсотків винограду, так що подорожчання вина в Україні цілком зрозуміле (З газети, 2006р.)

Б Причинові семантико-синтаксичні відношення 2. Так, він [Шевченко] є непогасним вогнем сьогодні й таким буде завтра, бо серед темної ночі самодержавства він сам з’явився в образі вогню із вулканічних розпашілих надр народної боротьби (О.Гончар)

В Наслідкові семантико-синтаксичні відношення 3. І миті жодної не можна повернути, Щоб заново, по-іншому прожить (В.Симоненко)

Г Часові семантико-синтаксичні відношення 4. А старе луб’я Явдоха й собі за Петром тягне, тим що багатир (М.Коцюбинський)

Ґ Умовні семантико-синтаксичні відношення 5. Хоч у писемних джерелах запорізькі козаки вперше згадуються наприкінці ХV століття, саме ж виникнення козацтва пов’язане з періодом більш раннім (З журналу)

Д Цільові семантико-синтаксичні відношення 6. Приїхавши до Києва, побачите багато учнів, які під час канікул наповнюють місто гомоном і милуються його вічно юною красою (І.Вихованець)

Е Допустові семантико-синтаксичні відношення 7. Він стояв під деревом у тіні, так що його ніхто не міг помітити… (Г.Тютюнник)

Є Порівняльні семантико-синтаксичні відношення 8. Так шкоди кожної хвилинки, що порошинкою пролине й зникне в прірві забуття, лишивши жаль і каяття (О.Олесь)

9. Відтоді як було встановлено подібність між парадигматичними властивостями слова і речення, почалося вивчення парадигми речення за аналогією до парадигми слова (З.Валюх)

10. 17. Якби-то далися орлинії крила, за синім би морем милого знайшла (Т.Шевченко)

11. Коли є до чого жагота, то кипить у руках робота (Українське прислів’я)

12. …сполучники лише оформляють синтаксичні зв’язки між простими реченнями у межах складного, подібно до того як відмінкові закінчення вказують на синтаксичні зв’язки між членами речення в простому реченні (І.Вихованець)

13. Після того коли всі поставили під угодою підписи, питання створення коаліції демократичних сил було розблоковано (З газети)

14. У Котляревського сучасна наша літературна мова вже відчутно проступає в своїх основних рисах і властивостях, хоча потім ще багато належить зробити на цій ниві Тарасові Шевченку, Іванові Франку, Лесі Українці, Коцюбинському, Тичині, Остапу Вишні, Яновському та іншим письменникам (О.Гончар)

15. Дурня вчити, що мертвого лічити (Українське прислів’я)

16. Карпо, щоб ні з ким не зустрітись, перескочив через паркан, бігцем подався додому (М.Стельмах)

26. Установіть відповідність між реченнями та їх загальними характеристиками
⇐ Назад
123
Далее ⇒