Приклади ігор та вправ для формування у дітей з порушеннями зору сенсорної функції розрізнення за величиною.
Формування понять “великий-маленький”.
І. Ігри з об’ємними предметами різної величини:
1. “Дай такий самий”.
2. “Сховай м’ячик у долонях”. Діти ховають у долоньках два предмети, які відрізняються за величиною. Треба дійти висновку: маленький предмет можна сховати в долоньках, а великий – ні.
3. “Чарівний мішечок”. Діти визначають, якої величини предмет вони знайшли – великий чи маленький.
4. На підставці розкладаються різні за величиною предмети. Дітям спочатку пропонується взяти найменший, потім найбільший предмет, знову найменший чи найбільший (маленькі покласти в однин бік, великі – в другий).
5. Розкласти мотрійок за зростом; зібрати пірамідку з кілець, башточку з формочок тощо.
6. Розкласти великі яблука, груші, помідори у великі кошики, а маленькі – у маленькі.
7. Опустити великих рибок у великий акваріум, а маленьких – у маленький.
ІІ. Робота з плоскими предметами:
1. Робота з кругами різної величини: показати великий, показати маленький; дати (взяти) великий, маленький.
2. Знайти предмет круглої форми серед предметів іншої форми.
3. Зоровий диктант: виклади візерунок з кружечків (дітям 3 – 4 років бажано розкладати предмети разом з дорослим, при цьому слід повторювати: “Кладемо великий круг, тепер маленький, знову великий, а тепер який ?”… ).
4. Робота з геометричними фігурами в такій же послідовності, сортування геометричних фігур.
5. Зоровий та слуховий диктант: розвиває увагу, пам’ять, фіксацію погляду. Спочатку проводиться аналіз за зразком. Зразок залишається. Потім зразок забирають, розкладають фігурки за інструкцією. Наприклад: “Поклади великий круг, праворуч – маленький квадратик, знову праворуч – великий круг…”.
Формування понять “близько – далеко”.
1. Хто ближче (далі) стоїть, сидить?
2. Поклади ближче, далі і т.д.
3. Хто перебуває ближче до хатинки? Можна порівнювати за допомогою ниток, смужок паперу. На малюнку зображено хатинку, а на різній відстані від неї – мишку, зайчика, лисичку тощо.
4. Якою доріжкою зайчик швидше потрапить додому? На малюнку зображено хатинку зайчика і дві доріжки – одна коротша, друга – довша. Спочатку діти визначають візуально, а потім перевіряють за допомогою нитки.
Формування понять “перший – останній”.
1. Робота з картинкою “На вулиці”. Яка машина їде першою, останньою, яка поміж ними і т. д.
2. Робота за картинкою “Ріпка”. Покажи, хто перший тягне, хто – останній.
3. Робота з іграшкою “поїзд” (паровоз, перший вагон, другий вагон і т. д.) Хто їде в першому вагоні тощо.
Формування понять “високий – низький”.
1. Закріплення понять “високий” – “низький” відбувається на прогулянці, під час екскурсій, скрізь, де є можливість порівняти предмети за висотою.
2. Рекомендовані ігри та вправи: скажи, хто вищий на зріст, яке дерево вище, який будинок нижчий тощо?
Формування понять “довгий-короткий”.
1. З картону зроблені голки різної довжини. В коробці лежать кольорові нитки різної довжини. Завдання: Втягти нитку в найдовшу голку; затягти найдовшу нитку в найдовшу голку; найкоротшу нитку – в найкоротшу голку.
2. Робота з олівцем. Малювання голок різної довжини.
3. Малювання, замальовування ниточок різної довжини олівцями різного кольору.
4. Збирання довгих та коротких ланцюжків.
5. Сортування довгих та коротких смужечок.
6. Гра “Криничка”. Ставлять дві банки, що символізують кринички різної висоти, і відра на довгій та короткій ниточках. Необхідно підібрати відро до криниці.
7. Порівняння волосся за довжиною у двох дівчаток.
Формування понять “товстий – тонкий”.
1. Порівняння книжок за товщиною. Яка книжка товща? Якого кольору обгортка в тоншої книжки? Де стоїть найтонша книжка?
2. Порівняння стовбурів дерев за товщиною.
3. Порівняння ніжок грибів.
Виділення просторових відношень між предметами.
1. Вправи з коробочками, в яких предмети можуть змінювати своє розміщення відносно один одного.
2. Вправи з двома предметами при зміні положення одного з них. Наприклад, у дитини є два предмети: клітка і пташка. Змінюючи відношення між ними, змінюємо словесне визначення відношень: пташка у клітці, біля клітки, на клітці.
3. Заміна предметів, а відношення і їх визначення залишаються постійними: ложка в склянці, лінійка в зошиті; стілець біля столу, шафа біля дверей; книжка на столі, квітка на підвіконні тощо.
4. Ознайомлення з малюнками, які зображують просторові відношення.
Робота пропонується у три етапи:
1 етап. Уточнення розміщення реальних предметів: “Що це? Де лежить?”
2 етап. Знаходження відповідних картинок: “Знайди картинку, на якій намальований м’ячик у кошику”.
3 етап. Знаходження захованого предмета за зображенням на картинці: “Подивись на картинку і ти дізнаєшся, де діти сховали м’ячик”. М’ячик під столом, м’ячик у кошику.
5. Складання цілого з частин:
· робота з розрізними картинками;
· робота з розрізними картинками на кубиках;
· малювання, ліплення предметів, які складаються з окремих предметів.
6. Конструювання.
Аналіз зразка будівлі: виділення основних частин і розрізнення їх за величиною, формою; встановлення просторових відношень між цими частинами.
Для дітей 3-4-річного віку корисним є конструювання з кубиків та брусочків іграшкових меблів (стіл, стілець). Поступово процес конструювання ускладнюється, виготовляється будиночок, машинка тощо.
7. Розвиток просторового орієнтування:
· на робочому столі: верх, низ стола, ліва, права сторони, верхній лівий кут тощо;
· на аркуші паперу виконуються ті ж операції, а також проведення ліній справа наліво, зверху вниз тощо;
· зображення колобка: намалюй колобка над рядочком, під рядочком тощо;
· з’ясування, “де виріс плід?”: морква в землі (внизу), соняшник на землі (зверху) тощо;
· викладання візерунка з мозаїки, розміщуючи його у верхній частині, справа наліво тощо.
8. Вправи для розвитку просторового орієнтування і точності рухів проводяться у взаємозв’язку з матеріалом програми з фізкультури шляхом введення відповідних вимог: при стрибках у довжину – точне приземлення у визначене місце, при метанні в ціль – зміна відстані до цілі. Вправи для розвитку рівноваги: ходьба по наведених на підлозі і лавочках орієнтирах, розміщених на різній відстані один від одного. Чергування вправ з відкритими і закритими очима добре впливає на діяльність зорового та рухового аналізаторів. Складність поступово зростає. Наприклад, стрибок у довжину на точність приземлення:
6. стрибок на великий орієнтир, що розміщений на близькій відстані від місця відштовхування;
7. поступове зменшення розмірів орієнтира;
8. стрибок на орієнтир через нитку, мотузку тощо.