Профілактика травматизму і негативних реакцій організму при заняттях фізичними вправами і спортом.

 

Травма— це пошкодження з порушенням цілісності тканин, викликане якою-небудь зовнішньою дією. При заняттях фізичною культурою частіше за все мають місце фізичні травми, переважають відкриті пошкодження (удари, розтягування, надриви, розриви і т.д.).

До причин спортивного травматизму можна віднести наступне :

— недоліки і помилки в методиці проведення занять (форсоване тренування, погана розминка без урахування віку, статей, фізичної підготовленості і таке ін.);

— недоліки в організації проведення занять (погане освітлення, непідготовлені снаряди, покриття і т.д.);

— незручний спортивний одяг, взуття;

— несприятливі кліматичні, гігієнічні умови (вологість, температура повітря, води в басейні);

— неправильна поведінка займаючогося (поспішність, неуважність.);

— вроджені особливості опорно-рухового апарату;

— перевтома, що приводить до порушення координації рухів;

— недотримання термінів відновлення занять після перенесених травм і захворювань;

— порушення лікарських вимог до організації процесу тренування (допуск до занять без лікарського огляду).

Профілактика травматизмупри заняттях фізичними вправами і спортом повинна включати:

— повноцінну розминку;

— дотримання санітарно-гігієнічних вимог (температура приміщення, вологість, освітленість, зручна спортивна форма та ін.);

— дотримання методичних принципів фізичного виховання ( не форсувати навантаження, враховувати підготовленість, вік, стать, систематичність занять, стан здоров'я та ін. );

— страховку і інші методичні прийоми, характерні для того або іншого виду занять.

До негативних реакцій організму при заняттях фізичними вправами і спортом, які можуть призвести до травм і захворювань можна віднести наступне : стомлення, перевтома, непритомний стан, гостре фізичне перенапруження, гравітаційний шок, ортостатичний колапс, гіпоглікемічний шок, сонячний і тепловий удари.

Перевтомлення - це фізичний стан організму, що виявляється у тимчасовому зниженні працездатності в результаті проведеної роботи. Це свого роду диспропорція між витрачанням і відновленням енергетичних речовин. Часта повторна фізична робота за відсутності відпочинку, на фоні недостатнього сну, нерегулярного харчування, а також при відхиленні у стані здоров'я може призвести до стану перевтоми. При вираженому важкому ступені перевтоми знижується опірність організму до простудних і інфекційних захворювань.

Непритомний станможе бути наслідком грубих порушень методичних і санітарно-гігієнічних вимог при проведенні занять. Надмірне фізичне навантаження на заняттях може викликати зниження венозного тонусу або спазм судин, що призводить до різкого зниження доступу крові у головний мозок і втрати свідомості. Короткочасна втрата свідомості може виникати при заняттях з тяжкістю, коли силові вправи виконуються з надмірним натуженням. Для надання першої допомоги потерпілого слід укласти на спину, щоб ноги і нижня частина тулуба розташовувалася трохи вище за голову, відкрити доступ свіжому повітрю.

Гостре фізичне перенапруженняз'являється, коли той, що займається переоцінює свої фізичні можливості і намагається виконати непосильні по тривалості і інтенсивності фізичні вправи. Причиною гострого фізичного перенапруження можуть . бути заняття фізичними вправами у хворому стані або заняття відразу після перенесених гострих інфекційних захворювань (грип, ангіна і т.п.)

Гравітаційний шок виникає при раптовій зупинці після інтенсивного бігу (частіше всього на фініші). У зв'язку з припиненням дії «м'язового насоса» велика маса крові застоюється в розкритих капілярах і венах м'язів нижніх кінцівок на периферії, і мозок недостатньо забезпечується киснем. В результаті виникає відносна анемія (знекровлення) мозку, на що вказують різка блідість обличчя, слабкість, запаморочення, нудота, втрата свідомості і зникнення пульсу. Для профілактики гравітаційного шоку не слід допускати раптової зупинки після інтенсивної фізичної роботи.

Ортостатичний колапс - різновид гравітаційного шоку. Це явище розвивається при тривалому знаходженні людини у напруженому стані при обмеженні рухової активності.

Гіпоглікемічний шок - наслідок недостачі в організмі цукру, гострого порушення вуглеводневого обміну в результаті тривалої напруженої фізичної роботи (перегони на тривалій дистанції, лижного марафону, подолання наддовгої дистанції у плаванні, велоспорті і т.д,). Основні симптоми — слабкість, блідість шкірних покривів, нездужання, сильне потовиділення, запаморочення, розширені зіниці, відчуття гострого голоду.

Для профілактики гіпоглікемічного стану корисно перед майбутньою тривалою м'язовою роботою (за 10-15 хвилин до старту і на дистанції) приймати цукор, спеціальні харчові суміші.

Сонячний і тепловий удари.

Сонячний удар виникає при тривалій дії сонячного проміння на голу голову і тіло. Тепловий удар — розвинений хворобливий стан, обумовлений перегрівом організму в результаті дії високої температури навколишнього середовища.

Для профілактики при заняттях в спекотну сонячну погоду необхідно надягати на голову світлий головний убір, уникати інтенсивних навантажень, періодично в тіні виконувати вправи на розслаблення.

При гострому міозитітих що займаються турбують болі у м'язах, особливо в перші тижні занять або тренувань. Це болі пов'язані з непідготовленістю м'язів до інтенсивних навантажень, накопиченням продуктів незавершеного обміну речовин в м'язах, в результаті цього виникає місцева інтоксикація.

З метою попередження гострого міозиту необхідно суворо виконувати методичні принципи: систематичності, поступовості, доступності, обліку індивідуальних можливостей.

Висновок

Різноманітність тестів, функціональних проб, а також самоконтроль тих що займаються фізичною культурою дозволить більш точніше оцінити їх фізичний стан, правильно підібрати або скоректувати навантаження, і цим уникнути травм і перетренування. Таким чином, можна сказати, що контроль, як лікарський, так і індивідуальний, необхідний для найбільшої ефективності занять фізичною культурою, а також досягнення високих спортивних результатів.

 

Додаток A

ЩОДЕННИК САМОКОНТРОЛЮ

_________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові, рік і дата народження)

І. Показники фізичного розвитку

Показники Одиниця виміру Дата
             
Зріст см      
Вага кг      
Обхват грудної клітки        
у стані спокою см      
вдих см      
видих см      
Обхват талії см      
Пропорційність грудного сегменту %      
Станова сила кг      
Динамометрія кг      
Спірометрія ЧСС см3      
до тренування за 1 хвил.      
після тренування за 1 хвил.      
Ортостатичний зразок за 1 хвил.      
Проба з дозованим навантаженням за 1 хвил.      
Дихання К-сть вдих. за 30 сек.      
Проба із затримкою дихання сек      

 

ІІ Показники фізичної підготовленості

 

Показники   Одиниці виміру дата
     
Підтягування на перекладині(чол) Кількість разів      
Вис на перекладині (жін) сек      
Згинання та розгинання рук: -в упорі на брусах (чол.) - в упорі лежачи (жін) Кількість разів      
Із положення лежачи на спині: - підйом тулуба в сід за 1 хвил. Кількість разів      
Стрибок у довжину з місця см      
Стрибок у висоту з місця см      
Біг на 100м, або човниковий біг 10* 10м сек      
Нахил вперед см      
Крос на 1 км (жін) на З км (чол.), або біг 12 хв. хв/сек; км      
Плавання м      

 

Показники Дата
         
Самопочуття          
Сон          
Апетит          
Настрій          
Бажання займатися          
Працездатність          
Біль у м'язах          

III Показники самопочуття

 

 

Показники оцінюються за табл. 3 ( добре (+), задовільно (0), погано (- )).

 

Перелік використаної літератури

 

1. Пономарьов Н.І., Столяров В.І. “Фізичне віховання”. – М.: Вища школа, 1983р.

2. Дударев И.Л., Путивльський И.И. «Тренеруйся сам». -2-е изд., перераб. и доп.-К.: Здоров’я,1986.-152с., ил.,1,96л.ил.

3. Загорский Б.И., Залетаев И.П., Пузир Ю.П. и др. «Физическая культура» - 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Высш.шк.., 1989.-383с.: ил.

4. Новосельский В.Ф. «Методика урока физической культуры в старших классах»: Учебно-методическое пособие.- К.: Рад. шк., 1989.-128с.

5. Боген М.М. «Обучение двигательным действиям». – М.: Физкультура и спорт, 1985.-192с.

6. Зациорский В.М. «Физические качества спортсмена».- М.: Физкультура и спорт, 1970.-260с.

7. Ильин Е.П. «Психология физического воспитания». – М.: Просвещение, 1987.-288с.

8. Шевченко А.А., Перевощиков Ю.А. «Основы физического воспитания».- К.: Высш.шк., 1984,-184с.