Дієприкметники теперішнього часу активного стану та минулого часу пасивного стану в анатомічній термінології.

Узгодження дієприкметників з іменниками»

№ з/п Латинська мова Російська мова Українська мова Англійська мова
1. abducens, abducentis отводящий відвідний abducent, efferent
2. adducens, ntis приводящий привідний adducting
3. afferens, ntis приносящий приносний afferent, advehent
4. efferens, ntis выносящий виносний efferent, exodic
5. ascendens, ntis восходящий висхідний ascending
6. descendens, ntis нисходящий низхідний descending
7. migrans, ntis блуждающий блукаючий migratory, floating
8. fluctuans, ntis качающийся коливні fluctuating
9. perforans, ntis прободающий пронизний perforating, ruptured
10. prominens, ntis выступающий виступний рrominent, protrusive
11. recurrens, ntis возвратный поворотний recurrent
12. communicans, ntis сообщающийся сполучний communicating
13. permanens, ntis постоянный постійний permanent, constant
14. opponens, ntis противопоставляющий протиставний opposing
ДОДАТКОВА ЛЕКСИКА
15. septimus, a, um седьмой сьомий the seventh
16. auricularis, e ушной вушний auricular
17. undecimus, a, um одиннадцатый одинадцятий the eleventh
18. descendere спускаться, опускаться вниз спускатися, сходити донизу descend
19. intrare проникать,входить проникати, входити enter, penetrate
20. comitans, ntis сопутствующий супутній  
21.        
22.        
23.        
24.        
25.        
26.        
27.        
28.        
29.        
30.        
31.        
32.        
33.        
34.        
35.        
36.        
37.        
38.        
39.        
40.        
41.        
42.        
43.        
44.        
45.        
46.        
47.        
48.        
49.        
50.        
51.        
52.        
53.        
54.        
55.        
56.        
57.        
58.        
59.        
60.        

ЗАНЯТТЯ 16

«Іменники четвертої та п’ятої відмін. Загальна характеристика числівників кількісних і порядкових. Система латинського займенника. Латинські займенники, числівники і прийменники в ролі префіксів»

№ з/п Латинська мова Грецькі дублети Російська мова Українська мова Англійська мова
початкові кінцеві
1. auditus, us m     слух слух hearing, audition, acusis
2. pulsus. us m     пульс пульс pulse
3. gustus, us m     вкус смак taste
4. olfactus, us m     обоняние, нюх нюх (sense of) smell, olfaction, ospheris
5. fundus, us m     основа, дно основа, дно base, basis, foundation
6. tractus, us m     тракт тракт tract
7. odoratus, us m     обоняние, запах запах odor, smell, scent, flavor, flavour, odour
8. visus, us m     зрение зір vision, sight, eyesight
9. sensus, us m     чувство почуття, відчуття feeling, sense, sensation
10. constare     состоять складатися consist of, be made of, include, be composed of
11.            
12.            
13.            
14.            
15.            
16.            
17.            
18.            
19.            
20.            
21.            
22.            
23.            
24.            
25.            

Кількісні числівники


I unus, a, um один, а, е один,а,о one
II duo, duae, duo два, дві два, две two
III tres, tria три три three
IV quattuor чотири четыре four
V quinque п’ять пять five
VI sex шість шесть six
VII septem сім семь seven
VIII octo вісім восемь eight
IX novem дев’ять девять nine
X decem десять десять ten

Починаючи з 11 до одиниць додаємо –dĕcim:

XI undĕcim одинадцять одиннадцать eleven
XII duodĕcim дванадцять двенадцать twelve
XIII tredĕcim тринадцять тринадцать thirteen
XIV quattuordĕcim чотирнадцять четырнадцать fourteen
XV quindĕcim п’ятнадцять пятнадцать fifteen
XVI sedĕcim шістнадцять шестнадцать sixteen
XVII septendĕcim сімнадцять семнадцать seventeen

Вісімнадцять і дев’ятнадцять римляни створили, віднімаючи два від двадцяти і один від двадцяти:

XVIII duodeviginti вісімнадцять восемнадцать eighteen
XIX undeviginti дев’ятнадцять дявятнадцать nineteen
XX viginti двадцять двадцать twenty

Двозначні числа від 21 до 99 позначаються двояко: або спочатку ставиться число одиниць, а потім число десятків, приєднане сполучником et, або на перше місце ставиться число десятків, а потім число одиниць без сполучника.

Напр., 21 –unus et viginti абоviginti unus; 22 – duo et viginti абоviginti duo; 31 – unus et triginta абоtriginta unus

XXX triginta тридцять тридцать thirty
XL quadreginta сорок сорок forty
L quinquaginta п’ятдесят пятьдесят fifty
LX sexaginta шістдесят шестьдесят sixty
LXX septuaginta сімдесят семьдесят seventy
LXXX octoginta вісімдесят восемьдесят eighty
XC nonaginta дев’яносто девяносто ninety
C centum сто сто hundred
CC ducenti, ae, a двісті двести two hundred
CCC trecenti, ae, a триста триста three hundred
CD quadringenti, ae,a чотириста четыреста four hundred
D quingenti, ae,a п’ятсот пятьсот five hundred
DC sescenti, ae,a шістсот шестьсот six hundred
DCC septingenti, ae,a сімсот семьсот seven hundred
DCCC octingenti, ae,a вісімсот восемьсот eight hundred
CM nongenti, ae,a дев’ятсот девятьсот nine hundred
M mille тисяча тысяча thousand

Порядкові числівники (numeralia ordinalia)

Numeralia ordinalia – це числівники, які вказують на порядок предметів. Порядкові числівники мають такі ж закінчення, як прикметники І-ІІ відміни і відмінюються за їхнім зразком.

 


I primus, a, um перший, перша, перше первый, первая, первое first
II secundus, a, um другий, а, е второй,ая,ое second
III tertius a, um третій, я, е третий, ья, ье third
IV quartus a, um четвертий,а,е четвертый,ая,ое fourth
V quintus a, um п’ятий, а,е пятый,ая,ое fifth
VI sextus a, um шостий, а, е шестой,ая.ое sixth
VII septĭmus a,um сьомий, а, е седьмой,ая.ое seventh
VIII octāvus a, um восьмий, а, е восьмой,ая,ое eighth
IX nonus a, um дев’ятий, а, е девятый.ая,ое ninth
X decĭmus a, um десятий, а, е десятый tenth
XX vicesĭmus двадцятий двенадцатый twelfth
XXX tricesĭmus тридцятий тринадцатый thirteenth
XL quadragesĭmus сороковий сороковый fortieth
L quinquagesimus п’ятдесятий пятидесятый fiftieth
LX sexagesĭmus шістдесятий шестидесятый sixtieth
LXX septuagesĭmus сімдесятий семидесятый seventieth
LXXX octogesĭmus вісімдесятий восьмидесятый eightieth
XC nonagesĭmus дев’яностий девяностый ninetieth
C centesĭmus сотий сотый hundredth

 

 

З М І С Т

№ Тема Стор.
Змістовий модуль 1. Вступ. Іменники та прикметники в структурі анатомо-гістологічних термінів
1.   Вступ до курсу. Історія латинської мови, її роль у медичній термінології. Фонетика. Алфавіт. Класифікація голосних та приголосних. Дифтонги. Диграфи. Сполучення приголосних
2. Фонетика. Довгота і короткість голосних. Правила наголосу
3.   Поняття „науковий термін”. Структура анатомо-гістологічних термінів. Іменник. Граматичні категорії іменників, характеристика відмін. Словникова форма іменників, визначення основи іменника. Неузгоджене означення, неузгоджена група, способи перекладу
4. Прикметник у анатомо-гістологічній термінології та його граматичні категорії. Перша і друга групи прикметників
5. Прикметник. Алгоритм узгодження з іменником. Узгоджене означення, узгоджена група. Прикметники в грецькій мові (azygos)
6. Морфологічна та синтаксична структура двослівного та багатослівного анатомічного терміну з узгодженим та неузгодженим означенням. Змістовий модульний контроль № 1
Змістовий модуль 2. Структурні та функціональні особливості анатомо-гістологічних термінів
7. Іменники першої відміни. Грецькі іменники першої відміни. Прийменники в анатомо-гістологічній термінології. Вживання знахідного та орудного відмінків (Acc. і Abl.)
8. Іменники другої відміни чоловічого і середнього роду. Винятки з роду. Способи словотвору. Суфікси іменників та прикметників. Іменники ІІ грецької відміни в анатомо-гістологічній термінології
9. Іменники третьої відміни. Загальна характеристика. Особливості словникової форми, визначення основи. Типи відмінювання, парадигми усіх родів
10. Третя відміна іменників. Чоловічий рід. Приголосний тип відмінювання. Структура назв м’язів за їхньою функцією. Греко-латинські еквіваленти
11. Третя відміна іменників. Жіночий рід. Мішаний тип відмінювання. Греко-латинські еквіваленти. Сталі вирази
12. Третя відміна іменників. Середній рід. Голосний тип відмінювання. Іменники ІІІ-ої грецької відміни. Особливості відмінювання іменників грецького походження на “-sis”, а також латинських слів типу febris тощо. Особливості відмінювання деяких слів середнього роду – gramma etc. та іменника vas, vasis n
13. Прикметники третьої відміни, ступені порівняння. Узгодження прикметників 2-ї групи з іменниками. Лексика. Субстантивація
14. Система латинського дієслова. Граматичні категорії. Словникова форма. Загальна характеристика грецького дієслова. Терміноелементи, що походять від основ дієслів грецького походження. Лексика. Сталі вирази
15. Дієприкметники теперішнього часу активного стану та минулого часу пасивного стану в анатомічній термінології. Узгодження дієприкметників з іменниками
16. Іменники четвертої та п’ятої відмін. Загальна характеристика числівників кількісних і порядкових. Система латинського займенника. Латинські займенники, числівники і прийменники в ролі префіксів