L Класифікація бізнес-функцій

Архів узагальнених бізнес-функцій для усієї промисловості потребує системи класифікації, щоб мати можливість відшукати необхідну структуру при формуванні референтної моделі. У системі динамічного моделювання (DEM) розглядається ієрархічне дерево бізнес-функцій для класифікації, що відповідає стандартній структурі Ернста і Янга [9]. В межах цієї структури визначені чотири ієрархічних рівні:

· Мега-функції — кожна компанія може бути класифікована відповідно до шести мега-функцій (табл. 2.2). Ці мега-функції мають узагальнений характер і, отже, не підпорядковуються визначеній спеціалізації діяльності. Згадані функції охоплюють і управління, і процеси здійснення (стратегічне планування, розвиток і виконання).

· Головні функції — кожна мега-функція може включати декілька головних функцій. Це означає, що має місце функціональна декомпозиція. Головна функція тісніше пов’язана зі спеціа-
лізацією бізнесу, аніж мега-функція. Саме тому архів головних функцій зростатиме в процесі збільшення кількості спеціалізованих моделей бізнесу.

· Базові функції — кожна базова функція представляє головний процес у процесній моделі. В сукупності вони визна-
чені для одного варіанта документопотоку, що буде опрацьований.

· Бізнес-функції, опції та варіанти — базові функції виражаються через формування визначених підпорядкованих функцій. Крім цього, опції і варіанти можуть бути визначені обслуговуючою системою для заміни або доповнення основного змісту бізнес-процесів.

У табл. 2.2 наведена стандартна класифікація для бізнес-функцій відповідно до стандарту Консалтингової агенції Эрнста і Янга [9].

При зовнішньому кодуванні використовується ієрархічність класифікації, наприклад:

· мега-функції : 1, 2, 3, ...

· головні функції : 1.1, 1.2, 1.3, ...

· базові функції : 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3

· функції і варіанти : 1.1.1.1, 1.1.2.1, 1.1.3.1, ....

Таблиця 2.2

СТАНДАРТНА КЛАСИФІКАЦІЯ БІЗНЕС-ФУНКЦІЙ

L Правила

Для побудови з бізнес-функцій бізнес-процесів та поєднання останніх у рамках моделі бізнес-організації використовується низ­ка правил, а саме:

Правила цілісності

Правила цілісності використовуються для перевірки узгодженості моделі.

(Приклад цілісності:

Якщо є в наявності варіант бізнес-функції «Пряме постачання», то бізнес-функції «Опрацювання замовлення на придбання» і «Опрацювання замовлення на збут» повинні бути подані в моделі.)

Після того, як бізнес-модель створена, можна перевірити її узгодженість, оцінюючи усі правила цілісності.

Правила перетворення

Модель бізнес-функції може бути автоматично перетворена в модель бізнес-процесу за допомогою правил перетворення.

(Приклад правила перетворення:

Якщо варіант бізнес-функції «Опрацювання замовлення на придбання з контрактами» був визначений, необхідно вибрати бізнес-процес «Опрацювання контрактів».)

Так само за допомогою даних правил перетворення можна подати безпосередній зв’язок моделі бізнес-функції з моделлю бізнес-процесу.

Правила конфігурації

Правила конфігурації використовуються для присвоєння значення параметра залежно від його наявності в бізнес-функціях, бізнес-процесах або комбінацій останніх у бізнес-моделі.

(Приклад правила конфігурації:

Якщо був визначений варіант бізнес-функції «Опрацювання замовлення на покупку в ЕОД (Електронний обмін даними)», то значення параметра «Електронний обмін даними» налагоджується на «так».)

Правила статичного режиму

Контроль є одним із компонентів бізнес-процесу і використовується для моделювання варіантів. Під терміном «варіант» слід розуміти умову. В результаті умови з’єднуються з вхідними стрілками на діаграмах мереж Петрі. На додаток до тексту в діаграмі умова може також містити значення, яке встановлюється шляхом використання правил. Якщо значення логічної умови «Хибно», то в результаті така неактивна гілка «дерева» мережі Петрі подається в затемненому вигляді.

Оскільки ці правила можуть бути визначені всередині моделі бізнес-функції, то можливим стає динамічнеконфігурування біз­нес-процесу.

L Ролі та обов’язки

Роль є функцією, що може бути реалізована тільки тими працівниками, за якими ця функція закріплена. Ролі і, якщо необхідно, обов’язки можуть бути пов’язані з роботами, бізнес-процесами, організаційними компонентами і бізнес-функціями. За допомогою ролей визначається, які працівники (групи працівників) уповноважені на виконання певної роботи (або мають відповідні обов’язки).

Розрізняють два типи ролей:

· «Ролі за організаційними одиницями»є функціями працівників, що пов’язані з організаційними одиницями у специфічній для замовника організаційній діаграмі (проектній моделі), наприклад:

— фахівець із закупівель;

— фахівець із продажу;

— менеджер;

— планувальник;

— комірник.

· «Ролі за бізнес-функціями»є такими функціями працівників, які виконуються у межах визначених бізнес-функцій, наприклад:

а) бізнес-функція: продаж

ролі: фахівець із продажу;

секретар;

б) бізнес-функція: робота із забезпечення матеріалами

ролі: менеджер;

комірник.

Обов’язок являє собою деяку задачу, за допомогою якої специфікується роль (тобто функція, виконувана групою працівників), наприклад:

— «Доступність для рекомендації»;

— «Необхідність у консультації»;

— «Необхідність в інформуванні»;

— «Прийняття остаточного рішення»;

— «Виконання»;

— «Контроль виконання».

З роботою можуть бути пов’язані не більше шести ролей. Для кожної ролі можна задати не більше шести обов’язків.

Ролі й обов’язки наслідуються на нижніх рівнях бізнес-процесів. Якщо для деякого бізнес-процесу одна роль використовується для всіх обов’язків у всіх роботах, то достатньо пов’язати цю роль і відповідні обов’язки з даним процесом. Спадкування ролей і обов’язків не застосовується до організаційних компонентів і бізнес-функцій.

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 789
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• Далее ⇒